№ 1-3-2009
ВИРОК
Іменем України
8 квітня 2009 року м.Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону у складі:
Головуючого: полковника юстиції Оксененка О.М., при секретарях: Лень Л.С. і Лопушняк І.П., за участю державного обвинувача - прокурора відділу Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України Боборовницького А.Є., та захисників-адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового апеляційного суду Центрального регіону розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовців військової частини А 2791:
полковника ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Гайворон Кіровоградської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, на військовій службі в якості офіцера з липня 1986 року, командира військової частини А2791, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
майора ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Гребінки Васильківського району Київської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, на військовій службі в якості офіцера з червня 1996 року, начальника відділу технічного майна військової частини А2791, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2
майора ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Ізмаїл Одеської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дочку, на військовій службі в якості офіцера з червня 1994 року, начальника відділу зберігання засобів транспортування ракетного палива і пального військової частини А2791, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, а також: підполковника запасу ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт. Гоголево Великобагачанського району Полтавської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку, колишнього заступника командира - головного інженера військової частини А2791, звільненого з військової служби в запас у жовтня 2006 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4; і підполковника запасу ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Красноводськ Туркменської РСР, росіянина, громадянина
України, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх синів, колишнього начальника ремонтного відділу військової частини А 2791, звільненого з військової служби в запас у серпні 2006 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5
кожного, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 423 КК України
Судовим слідством суд
встановив:
Станом на червень 2004 року у військовій частині А2791 дислокованої в м. Біла Церква Київської області по вул. Полковника Коновальця знаходились п'ять одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685: № А88207, № А88208, № А88209, №А88212 - всі 1988 року виготовлення та № А89216 - 1989 року виготовлення, які перебували на обліку та за своїм технічним станом враховувались як майно 4 категорії. Зазначені автопаливозаправники зберігалися у відділенні технічного майна, начальником якого був ОСОБА_9 та рахувались на поточному забезпеченні за службою пального Північного ОК. оперативного командування.
В зв'язку з накопиченням на території військової частини А 2791 великої кількості техніки, що надходила із скорочених військових частин та зберігалась на відкритих площадках, у червні 2004 року командир військової частини А2791 ОСОБА_8 доручив своїм підлеглим: заступнику командира -головному інженеру військової частини А2791 підполковнику ОСОБА_11, начальнику відділу зберігання (засобів транспортування ракетного палива і пального) майору ОСОБА_10, начальнику відділення технічного майна майору ОСОБА_9, які входили до складу комісії по визначенню технічного стану матеріальних засобів військової частини А2791, провести технічний огляд п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685, за результатом якого скласти акти технічного стану цієї техніки.
При цьому ОСОБА_8, недбало виконуючи свої службові обов'язки, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Положення про 94 Центр забезпечення пальним МО України та п.п. 2.2.1, 2.2.2 чинного Керівництва по роботі складів і баз пального (частина 1. Центральні, окружні і флотські склади і бази пального), п. 23 "Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225, п. 12 Керівництва по списанню з обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних Силах України, введеного в дію наказом Міністра оборони України від 21.06.1994 № 165 (із змінами), не організував роботу комісії у відповідності з вимогами нормативних документів та не включив до складу комісії начальника фінансового органу військової частини А2791.
25 червня 2004 року ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_9, у порушення вимог ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 23 "Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225, п. 15 Керівництва по списанню з обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних
Силах України, введеного в дію наказом Міністра оборони України від 21.06.1994 № 165 (із змінами), недбало виконуючи обов'язки ч.1енів комісії, не провели ретельний всебічний технічний огляд п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685, не зробили відповідних замірів і перевірки їх працездатності, ступеню і причин зносу і дефектів, не встановили можливість або неможливість відновлення і подальшого використання військового майна за цільовим та функціональним призначенням і лише за результатами поверхневого огляду автопаливозаправників АТЗ-60-8685, перевірки їх комплектності, визначення строку служи понад 15 років і напрацювання спецобладнання яке перевищувало відповідні норми, склали акти технічного стану №№ 338, 339, 340, 341, 342 від 25.06.2004 на п'ять одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685 №№ А89215, А88216, А88208, А88207, А88209, у яких вказали, що зазначені автопаливозаправники за своїм технічним станом підлягають переведенню з 4 до 5 категорії, оскільки їх капітальний ремонт на підприємствах не проводиться. Крім того, в актах технічного стану № 338, №339 ними внаслідок недбалості помилково вказано, що переведенню з 4 до 5 категорії підлягають автопаливозаправники відповідно № А89215 та № А88216, хоча фактично у військовій частині А 2791 знаходилися автопаливозаправники №А89216 та №А88212, на які і повинні були складатись акти технічного стану. Вказані акти технічного стану підписали голова комісії військової частини А2791 ОСОБА_11 і ч.1ени комісії ОСОБА_10 і ОСОБА_9, а затвердив командир військової частини ОСОБА_8, що послугувало підставою для зміни якісного стану (списання) автопаливозаправників.
В жовтні 2004 року командир військової частини А 2791 полковник ОСОБА_8 доручив комісії частини провести огляд автопаливозаправників АТЗ-60 і скласти акти технічного стану для можливого їх списання як майна п'ятої категорії. При цьому ОСОБА_8, недбало виконуючи свої службові обовязки, в порушення вимог ст. ст. 11,16,58,59 Статуту внутрішньої служби збройних Сил України, Положення про 94 Центр забезпечення пальним МО України та п.п. 2.2.1, 2.2.2 чинного Керівництва по роботі складів і баз пального (частина 1. Центральні, окружні і флотські склади і бази пального), не організував роботу комісії частини по списанню матеріальних засобів у відповідності з вимогами нормативних документів щодо визначення фактичного технічного стану авто паливозаправників, а також вимог п. 23 "Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225, п. 12 Керівництва по списанню з обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних Силах України, введеного в дію наказом Міністра оборони України від 21.06.1994 № 165 (із змінами), не забезпечив участь у роботі комісії керівника фінансового органу військової частини А2791.
6 жовтня 2004 року комісія по списанню військового майна військової
частини А 2791 до складу якої входили ОСОБА_11 і ОСОБА_10, у порушення
вимог ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 23
"Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання
військового майна у Збройних Силах України", затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225, п. 15 Керівництва по
списанню з обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних Силах України,
введеного в дію наказом Міністра оборони України від 21.06.1994 №165 (із
змінами), формально та неповно провела огляд технічного стану
автопаливозаправників АТЗ-60, а саме: не зробила відповідних замірів і перевірки їх працездатності, ступеня і причин зносу деталей та вузлів, не
встановила можливість або неможливість відновлення і подальшого
використання за цільовим та функціональним призначенням, не встановила
конкретні причини списання, можливості використання окремих вузлів, деталей
та матеріалів, та лише за результатами формального огляду
автопаливозаправників АТЗ-60-8685, перевірки їх комплектності і виявлення
частини дефектів тільки візуальним шляхом, а також визначення строку служби
понад 15 років і напрацювання спецобладнання яке перевищувало відповідні
норми, склала акти технічного стану: №№ 229/11/2/89/196, 229/11/2/86/197,
229/11/2/87/198, 229/11/2/85/199, 229/11/2/88/200, на списання п'яти
автопаливозаправників АТЗ-60-8685, а саме: №А88208, №А89215, №А88216,
№А88209, №А88207, в яких було вказано, що через непридатність до
експлуатації і економічну недоцільність ремонту та закінчення терміну
експлуатації, зазначені автопаливозаправники за своїм технічним станом
підлягають списанню з подальшою утилізацією. Крім того, в актах, розділ IV.
Технічний стан, ними були вказані завідомо неправдиві відомості, що двигун
ЯМЗ-238, недостатньо розвиває оберти. Також, в актах технічного стану №
229/11/2/86/197, № 229/11/2/87/198 комісією було помилково зазначено, що
списанню підлягають автопаливозаправники відповідно №А89215 та №А88216,
але фактично зберігалися у військовій частині автопаливозаправники
№А89216 і №А88212, на які і повинні були бути складені акти технічного стану. Вказані акти технічного стану підписали голова комісії ОСОБА_11 і ч.1ени комісії ОСОБА_10 і ОСОБА_14, а погодив командир військової частини ОСОБА_8
Після складання акти технічного стану разом з відомостями визначення залишкової вартості на п'ять одиниць АТЗ-60-8685 та технічними формулярами були направлені на погодження начальнику служби пального тилу Північного ОК. полковнику ОСОБА_15 Після перевірки вказаних документів відповідальними спеціалістами служби пального тилу Північного ОК., яким небуло відомо про недоліки в роботі комісії військової частини А2791 при освідуванні спеціального обладнання АТЗ-60, ОСОБА_15, в свою чергу, подав акти технічного стану на затвердження командиру військової частини АО 125 -начальнику Управління забезпечення паливо-мастильними матеріалами Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України полковнику ОСОБА_16, який 14 жовтня 2004 року їх затвердив.
На підставі затверджених актів технічного стану 7 грудня 2004 року, згідно накладної № 344, спеціальне обладнання АТЗ-60 було передано з відділення технічного майна до очолюваного ОСОБА_12 ремонтного відділу для його утилізації.
Таким чином, недбало виконуючи службові обов'язки ч.1енів комісії для визначення технічного стану майна військової частини А 2791 при огляді та встановленні фактичного технічного стану спеціального обладнання АТЗ-60, визначення доцільності їх ремонту і подальшого використання за призначенням, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 при оформленні актів технічного стану: №№ 338, 339, 340, 341, 342 і від 25.06.2004 року, а ОСОБА_17 обов'язків командира військової частини при їх погодженні, а також ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_17 актів технічного стану №№ 229/11/2/89/196, 229/11/2/86/197, 229/11/2/87/198, 229/11/2/85/199, 229/11/2/88/200 від 14.10.2004 року, передчасно прийшли до висновку про необхідність їх списання, оскільки вказані ними в актах технічного стану закінчені визначені строки служби, а також вироблений установлений технічний ресурс спецобладнання, не могли бути підставою для списання згідно вимог п.3 наказу Міністра оборони України № 165 від 21.06.1994 року і п.17 постанови Кабінету Міністрів України № 1225 від 4.08.2000 року. Через
службову недбалість вказаних осіб були списані автопаливозаправники АТЗ-60: №А88208 залишковою вартістю 169 518,69 грн.; № А89216 залишковою вартістю 206017,93 грн., № А88212 вартістю 187 362,77 грн., № А88209 залишковою вартістю 188 173,86 грн., № А88207 залишковою вартістю 176 818,54 грн., а всього на загальну суму 927 891,79 грн.
В період 7-8 грудня 2004 року в результаті недбалого виконання службових обов'язків командира військової частини 2791 ОСОБА_8, що виразилось у порушенні ним вимог розділу І Положенням про 94 Центр забезпечення пальним МО України, п.п. 2.2.1, 2.2.2 чинного Керівництва по роботі складів і баз пального (Частина 1. Центральні, окружні і флотські склади і бази пального) щодо організації кількісного і якісного зберігання та обліку технічних засобів-військового майна, яке знаходилось у військовій частині А2791, п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685, а саме: № № А88208, А89215, А88216, А88209, А88207, загальною вартістю 927 891,79 грн., були викрадені з території військової частині А 2791 невстановленими особами, що спричинило заподіяння державі в особі Міністерства оборони України збитків в цьому розмірі.
Викрадені автопаливозаправники, невстановлена слідством особа «ОСОБА_19», яка ними заволоділа, передала засновнику ТОВ ,Зектор Трек" ОСОБА_18, що було оформлено договором куплі-продажу, з використанням «Юрієм» фіктивних документів ТОВ «Ремтранс-81». ОСОБА_18, придбавши в такий спосіб автопаливозаправники АТЗ-60-8685, з 8 по 12 грудня 2004 року організував завантаження на залізничні платформи станції Біла Церква та у подальшому реалізував їх іноземному покупцеві з Республіки Казахстан.
22 грудня 2004 року комісія військової частини А 2791 на чолі її голови -ОСОБА_12 склала акт №116 оцінки кількості та якісного стану вторинних ресурсів військової частини А2791 в якому, серед іншого майна з якого утворився металобрухт, зазначались п'яти ємкостей АТЗ, що не відповідало дійсності, оскільки на той час автопаливозаправники АТЗ-60-8685 не були утилізовані, про що ОСОБА_12 знав. Виготовлений акт ОСОБА_12 надав командиру військової частини А 2791 ОСОБА_8, який також знав, що зазначені в ньому відомості щодо АТЗ не відповідали дійсності, але затвердив його і видав до ДП МО України «Укроборонресурси».
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_9 і ОСОБА_10
не заперечували обставин справи, які були встановлені судом і викладені у
вироку. Разом з тим, підсудні заперечили свою вину в прояві службової
недбалості при технічному огляді автопаливозаправників та складанні актів їх
технічного стану, а ОСОБА_17 і ОСОБА_12 і в службовому підробленні. Підсудні не
визнали вини в інкримінованих їм згідно вироку діях. Всі підсудні заявили, що
виконуючи службові обов'язки, пов'язані з визначенням технічного стану АТЗ-
60, вони достатньо повно провели огляд автопаливозаправників
використовуючи дані облікових документів, а також технічну документацію та
належно оформляли всі інші службові документи пов'язані із їх списанням і
утилізацією.
Підсудні також показали.
Зокрема, підсудний ОСОБА_8 пояснив, що рішення про проведення
технічного освідування п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685, які
зберігалися у відділенні технічного майна, було ним прийнято в зв'язку із тривалим терміном їх служби та незадовільним зовнішнім технічним станом.
З цією метою він доручив ОСОБА_11 як голові комісії військової частини та ОСОБА_9, у підпорядкуванні якого знаходилися
автопаливозаправники визначити їх технічний стан та скласти акти. На виконання цієї вказівки комісією у складі її голови підполковника ОСОБА_11 та ч.1енів комісії майора ОСОБА_10, капітана ОСОБА_9 були оглянуті автопаливозаправники АТЗ і складені акти технічного стану №№ 338, 339, 340, 341, 342 від 25.06.2004, в яких пропонувалось перевести АТЗ з 4-ї до 5-ї категорії. ОСОБА_17 робота комісії та складені акти не викликали зауважень, то він як командир військової частини їх затвердив. Затверджуючи акти технічного стану, він вважав, що за своїм технічним станом, терміном експлуатації та за напрацюванням спецобладнання автопаливозаправники АТЗ-60-8685 відносяться до 5 категорії, як це і визначила комісія.
На початку жовтня 2004 року ним було прийнято рішення про списання п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685, що були переведені в п'яту категорію в червні того ж року. Це рішення ним було прийнято через те, що автопаливозаправники не були реалізовані у встановленому порядку та займали значну територію частини, необхідну для розміщення техніки, яка прибувала з розформованих частин. На виконання такого рішення комісія частини у складі її голови підполковника ОСОБА_11 та ч.1енів комісії майорів ОСОБА_10 і ОСОБА_14, а також головного бухгалтера військової частини А2791 ОСОБА_19 повинна була провести огляд автопаливозаправників та скласти акти технічного стану на списання п'яти АТЗ-60-8685 і відомості визначення їх залишкової вартості. За підсумками своєї роботи по огляду АТЗ і технічної документації 6 жовтня 2004 року комісією були складені акти технічного стану №№ 229/11/2/89/196, 229/11/2/86/197, 229/11/2/87/198, 229/11/2/85/199, 229/11/2/88/200 на списання п'яти одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685 та відомості визначення їх залишкової вартості. Підставами для списання автопаливозаправників АТЗ-60-8685 у вказаних актах технічного стану було вказано напрацювання їх спецобладнання, кожного, понад 4400 мотогодин, а також їх незадовільний технічний стан - підтікання оливи із сальникових ущільнень двигунів ЯМЗ-238, недостатність розвивання їх обертів, несправність насосів, наявність глибокої корозії та тріщин цистерн тощо. 7 жовтня 2004 року вказані акти технічного стану на списання п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685 він особисто погодив, а відомості визначення їх залишкової вартості затвердив. Пізніше йому стало відомо, що підпис головного бухгалтера військової частини А2791 ОСОБА_19 в актах технічного стану та відомостях визначення залишкової вартості автопаливозаправників АТЗ-60-8685 виконав ОСОБА_12
В жовтні акти технічного стану та відомості визначення залишкової вартості на п'ять одиниць АТЗ-60-8685 разом з технічними формулярами були надані на погодження начальнику служби пального тилу Північного ОК. полковнику ОСОБА_15, а після його погодження 14 жовтня 2004 року ці документи затвердив начальник Управління забезпечення паливо-мастильними матеріалами Департаменту ресурсного забезпечення МО України - командир військової частини А0125 полковник ОСОБА_16 Північного ОК. примірник актів надійшов до військової частини А2791. Паспорти та формуляри на п'ять одиниць списаних АТЗ-60-8685 до військової частини А2791 не повертались, а залишились у постачальному органі.
Після надходження до військової частини А 2791 погоджених актів 7 грудня 2004 року була виписана накладна на передачу п'яти списаних автопаливозаправників АТЗ-60-8685 з відділення технічного майна до ремонтного відділу, якими керували відповідно капітан ОСОБА_9 і підполковник ОСОБА_12. Крім того, того ж дня комісією частини, яку очолював ОСОБА_12, був складений та підписаний акт зміни якісного стану № 211,
відповідно до якого було визначено кількість металобрухту яка могла б утворитись від утилізації п'яти одиницях списаних АТЗ-60-8685, який він затвердив.
22 грудня 2004 року комісією військової частини в складі її голови ОСОБА_12 і ч.1енів комісії ОСОБА_20 і ОСОБА_45 був складений акт № 116 оцінки кількості і якісного стану вторинних ресурсів військової частини А2791, що утворювались від утилізації списаної техніки, в тому числі і АТЗ, який він затвердив. На той час автопаливозаправники не утилізувались, але цей акт був необхідний представнику ДП МО України «Укроборонресурси», щоб отримати наряди військової частини АО 125 на отримання брухту чорних та кольорових металів. Крім того, як заявив ОСОБА_17, він інформацією про викрадення списаних автопаливозаправників не володіє і вважає, що автопаливозаправники були утилізовані. Щодо факту виявлення аналогічних автопаливозаправників в аеропорту м. Алмата та обставин за яких могла потрапити ця техніка в Республіку Казахстан, ОСОБА_8 пояснень не зміг надати, заявляючи, що про це йому нічого не відомо.
Підсудний ОСОБА_11 пояснив, що під час освідування комісією військової частини А 2791 АТЗ він, як голова комісії та інші ч.1ени комісії ОСОБА_9 і ОСОБА_10, в червні 2004 року провели огляд п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685 щодо дійсного технічного стану, фіксації показників лічильників і перевірки технічної документації. За результатом цієї роботи комісією були складені акти технічного стану від 25.06.2004 №№ 338, 339, 340, 341, 342 на переведення автопаливозаправників з 4 до 5 категорії. Переведені в п'яту категорію автопаливозаправники були знову освідувані в жовтні місяці комісією частини, в роботі якої він знову приймав участь як голова комісії з ч.1енами комісії майором ОСОБА_10 і майор ОСОБА_14.
Під час освідування автопаливозаправників він разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_10 проводив їх огляд. Комісією зверталась увага на їх технічний стан, напрацювання і відповідність показників лічильника технічній документації. Усі дані про напрацювання, отримані під час огляду, співпали з даними формулярів автопаливозаправників АТЗ-60-8685. Разом з тим, ОСОБА_11 пояснив, що вказані в актах на списання автопаливозаправників АТЗ-60-8685 недоліки їх технічного стану були визначені комісією тільки шляхом візуального огляду і автопаливозаправники на функціональність практичним шляхом не перевірялися оскільки підставами для списання автопаливозаправників в актах технічного стану було вказано їх значне напрацювання - понад 4400 мотогодин, а також незадовільний технічний стан, що було зовні видно.
Необхідності в перевірці працездатності всього спецобладнання АТЗ, або його агрегатів, визначення ступеню, причин зносу і дефектів, встановлення можливості або неможливість відновлення і подальшого використання військового майна за цільовим та функціональним призначенням не було, оскільки їх капітальний та регламентований ремонт на вітчизняних підприємствах не проводиться в зв'язку із тим, що ці авто паливозаправники зняті з виробництва і являються не перспективною технікою.
Після списання автопаливозаправники АТЗ-60-8685 були передані до ремонтного відділу військової частини для подальшого їх розбракування та утилізації. Обставини, за яких автопаливозаправники потрапили до Республіки Казахстан, йому невідомі.
Підсудний ОСОБА_12 показав, що після підписання накладної № 344 від 7 грудня 2004 року на передачу 5 автопаливозаправників АТЗ-60-8685 з відділу технічного майна до ремонтного відділу, яким він керував, комісія частини у
складі його, як голови комісії і ч.1енів комісії ОСОБА_21, ОСОБА_20 і ОСОБА_45 склала акт зміни якісного стану № 211 від 7.12.2004, який того ж дня затвердив командир частини ОСОБА_17. В цьому акті, шляхом розрахунку, було визначено можливу кількість металобрухту, що отримувалась від утилізації автопаливозаправників АТЗ-60-8685.
22 грудня 2004 року був виготовлений акт оцінки кількості та якісного стану вторинних ресурсів військової частини А2791 №116 до якого, серед іншої техніки з якої утворювались вторинні ресурси, включались 5 АТЗ, хоча на той час автопаливозаправники АТЗ-60-8685 не утилізувались. Цей акт підписав він, як голова комісії, а також ч.1ени комісії Віденко і ОСОБА_20 затвердив ОСОБА_17. Цей акт був виданий до ДП «Укроборонресурси» для отримання наряду на металобрухт, але коли в лютому 2005 року з Управління забезпечення пально-мастильними матеріалами Департаменту ресурсного забезпечення МО України надійшов запит про підтвердження утворення частини металобрухту з АТЗ, а автопаливозаправники на той період не були утилізовані, то тоді ним був виготовлений інший примірник акту оцінки кількості та якісного стану продуктів утилізації № 116 до якого не були включені п'ять одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685.
Також, ОСОБА_12 заявив, що йому невідомо яким чином автопаливозаправники АТЗ-60-8685 з такими ж номерами, що обліковувались у військовій частині А2791, потрапили до Республіки Казахстан.
Підсудний ОСОБА_9 показав, що в червні 2004 року, в складі комісії, прийняв участь в огляді п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685, що зберігались у відділі технічного майна, яким він керував. По результатам огляду комісія, до якої входили голова комісії ОСОБА_11, а також ч.1ени комісії він і ОСОБА_10 склали відповідні акти технічного стану з висновком про переведення автопаливозаправників у п'яту категорію. Такий висновок комісія зробила з урахуванням напрацювання спеціального обладнання, зовнішнього вигляду, терміну служби і необхідності проведення капітального ремонту техніки. Разом з тим, як показав ОСОБА_9, комісія не робила відповідних замірів і перевірки їх працездатності як всього засобу так і його агрегатів, не визначала ступеню і причин зносу і дефектів, не встановлювала можливість або неможливість відновлення і подальшого використання військового майна за цільовим та функціональним призначенням. Він, як і інші ч.1ени комісії вважали, що достатньою підставою для переведення техніки і її списання згідно вимог наказу заступника МО України по тилу - начальника Тилу Збройних Сил України № 93 від 01.10.1996 „Про встановлення норм напрацювання (строків служби) до ремонту і списання технічних засобів служби пального", було напрацювання спецобладнання, яке складало у межах 4540-4805 мотогодин.
Як далі показав підсудний, чому виникла помилка при складанні актів технічного стану, а саме в актах № 338, №339 вказано, що переведенню з 4 до 5 категорії підлягають автопаливозаправники відповідно № А89215 та № А88216, а не №А89216 та №А8 8212, він пояснити не може.
Після списання, у грудні 2004 року автопаливозаправники були передані до ремонтного відділу, для їх утилізації. Про те, що 11 грудня 2004 року із залізничної станції Біла Церква до Республіки Казахстан були вивезені 5 автопаливозаправників АТЗ-60-8685 з номерами, аналогічними тим, що рахувались по обліку військової частини А2791, йому нічого не відомо.
Підсудний ОСОБА_10 показав, що він, як ч.1ен комісії по визначенню технічного стану матеріальних засобів військової частини А 2791, приймав участь у огляді п'яти автопаливозаправників у червні і жовтні 2004 року. За
результатами технічного огляду у червні автопаливозаправники були переведені в п'яту категорію, а у жовтні списані. Як пояснив ОСОБА_10, щоразу, після огляду комісією техніки в акти заносились дані про напрацювання, які відповідали даним, що мались в формулярах і показникам лічильників. Комісія врахувавши ці обставини прийшла до висновку, що АТЗ підлягали списанню за перебігом термінів служби і напрацюванню, яке вони мали. Необхідності в перевірці працездатності всього спецобладнання АТЗ практичним шляхом не було, оскільки всі його недоліки були виявлені візуального огляду.
ОСОБА_10 також заявив, що безпосередньо не складав текст актів, а тому під час підпису не звернув увагу на помилку у зазначенні номерів спецобладнання двох АТЗ.
Крім особистих пояснень підсудних, їх вина підтверджується іншими дослідженими по справі доказами.
Як вбачається з протоколу виїмки від 13.09.2006 р. у військовій частині А2791 вилучені акти технічного стану №№ 338, 39, 340, 341, 342 від 25.06.2004 на переведення автопаливозаправників АТЗ-60-8685 №№ А88207, А88208, А88209, А89215, А88216 з 4 до 5 категорії.
Оглядом в судовому засіданні актів технічного стану №№ 338, 339, 340, 341, 342 від 25.06.2004 встановлено, що автопаливозаправники АТЗ-60-8685 №№ А88208, А88207, А88209, А89215, А88216 були переведені з 4 до 5 категорії. У актах вказано, що автопаливозаправники АТЗ-60-8685 мають напрацювання, відповідно, № А89215 - 4610 м/год х 25=115250 км, № А88216 - 4540 м/год х 25=113500 км, №А88208 - 4805 м/год х 25=120125 км, №А88208 - 4730 м/год х 25=118250 км, №А88209 - 4605 м/год х 25=115125 км. У розділі 4 «Технічний стан» актів технічного стану вказано: "Спецобладнання. Цистерна в результаті довгострокового зберігання на відкритому середовищі потребує освіженню лакокрасочних покриттів. Підлягає переводу в 5 категорію. ЗІП використаний". Вказані акти технічного стану підписані головою комісії підполковником ОСОБА_11, ч.1енами комісії капітаном ОСОБА_9 та майором ОСОБА_10, а також затверджений 25.06.2004 командиром військової частини А2791 підполковником ОСОБА_8
Згідно протоколу виїмки від 25 липня 2006 року у військовій частині А2791 були вилучені акти технічного стану щодо списання 5 автопаливозаправників АТЗ-60-8685 від 06.10.2004 р.
З оглянутих в судовому засіданні актів технічного стану №229/11/2/89/196, №229/11/2/86/197, №229/11/2/86/198, №229/11/2/86/199 і №229/11/2/86/200 від 06.10.2004 вбачається, що комісія, до якої входили її голова ОСОБА_11 і ч.1ени комісії ОСОБА_10, ОСОБА_14 і Рыбакова у своїх пропозиціях пропонувала списати і утилізувати спеціальне обладнання АТЗ-60-8685 п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685: №№ А88208, А88207, А88209, А89215, А88216, вказуючи, що спецобладнання АТЗ-60 за своїм технічним станом до подальшої експлуатації не придатне. Відновлення та ремонт економічно недоцільні. Згідно наказу ЗМОУ з тилу НТ ЗМОУ № 93 - 96 виробило встановлений термін експлуатації. У розділі 4. "Технічний стан" вказано, що внутрішня і зовнішня поверхня цистерни АТЗ-60 вкриті глибокою корозією, має тріщини, хвилерізи прогнили, відноситься до 5 категорії, підлягає списанню. Насос ЦН-240/140 не забезпечує нормальної подачі та напору палива. Корпус насоса має тріщини. Відноситься до 5 категорії, підлягає списанню. Двигун ЯМЗ-238 має підвищену витрату мастила, підтікання мастила з сальникових ущільнень, не розвиває обертів. Відсутній тиск масла. Відноситься до 5 категорії, підлягає списанню.
Акти погоджені командиром військової частини А2791 підполковником ОСОБА_8, та мають позначення про їх перевірку, погодження та затвердження військовими посадовими особами Північного ОК. і командира військової частини АО 125, відповідно: ОСОБА_22, ОСОБА_15 і ОСОБА_16.
Свідок ОСОБА_16, колишній начальник Управління забезпечення паливо-мастильними матеріалами Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України показав, що 14.10.2004 затвердив акти технічного стану на списання 5 одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685 військової частини А2791. Свідок пояснив, що перед затвердженням актів технічного стану на списання 5 одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685 військової частини А2791 він особисто перевірку законності їх складання не здійснював, а лише впевнився, що вони підписані належними особами і на них є відповідні гербові печатки. Про дійсний фактичний стан автопаливозаправників АТЗ-60-8685 йому нічого відомо не було.
Свідок ОСОБА_15, колишній начальник служби пального управління тилу Північного ОК. показав, що в жовтні 2004 року до управління надійшли акти технічного стану на списання п'яти одиниці автопаливозаправників АТЗ-60-8685, які знаходились у військовій частині на поточному забезпеченні. Разом з актами технічного стану йому на погодження були надані формуляри на кожен із автопаливозаправників АТЗ-60-8685, які списувалися. Під час перевірки правильності оформлення зазначених в актах технічного стану техніко-експлуатаційних показників, він порушень не виявив, оскільки формально ці акти були оформлені належним чином. Через це, а також враховуючи, що вказані акти технічного стану були завізовані відповідальним за цей напрямок роботи його підлеглим ОСОБА_22, він їх погодив, власноручно розписавшись у кожному з актів. Що ж до фактичного стану автопаливозаправників та роботи комісії по виконанню нормативних зобов'язань під час огляду і перевірки їх технічного стану йому відомо не було. Після його погодження акти технічного стану разом із формулярами були направлені для затвердження командиру військової частини А0125 полковнику ОСОБА_16, який їх затвердив 14 жовтня 2004 року. Отримавши акти технічного стану на списання 5 одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685, один їх примірник був переданий до військової частини А2791, а другий залишився у службі ПММ Північного ОК. Формуляри на усі 5 одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685 залишились в Управлінні забезпечення пальним та ПММ Департаменту ресурсного забезпечення МО України.
Свідок ОСОБА_22, колишній начальник відділу складів,
трубопроводів та технічних засобів служби ПММ Північного ОК. показав, що
приблизно у серпні-вересні 2004 року до нього про телефону звернувся командир
військової частини А2791 ОСОБА_17 з приводу підготовки документів на
списання п'яти одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685, про що ОСОБА_17
також повідомив і керівництво Управління забезпечення ППM Департаменту
ресурсного забезпечення МО України, Потім, на початку жовтня 2004 року з
військової частини А 2791 надійшли акти технічного стану на списання п'яти
автопаливозаправників АТЗ-60-8685 з відомостями визначення їх залишкової
вартості та формулярами. Перевіривши правильність оформлення документів він
погодив акти технічного стану, підтверджуючи законність списання цієї техніки.
Викладені у актах технічного стану відомості щодо напрацювання
спецобладнання АТЗ-60-8685 не викликали у нього сумнівів у їх достовірності,
оскільки вони співпадали з даними, вказаними у формулярах
автопаливозаправників. При цьому, йому не було відомо про дійсний фактичний стан автопаливозаправників, оскільки комісія військової частини А 2791, яка
відповідала за правильність виготовлення актів технічного стану, повинна була провести їх належний огляд та виконати передбачені нормативними актами відповідні дії щодо визначення дійсного технічного стану АТЗ. Після підписання актів технічного стану на списання АТЗ-60-8685 він разом з формулярами передав їх на погодження ОСОБА_15
Зі змісту акта зміни якісного стану 5 автопаливозаправників АТЗ-60-8685 № 211 від 7.12.2004 вбачається, що комісія військової частини А 2791 головою якої був ОСОБА_12 визначила кількість металобрухту, що планувалось отримати від розбраковки та утилізації спеціального обладнання 5 одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685.
Згідно змісту книги реєстрації облікових документів № 316/2 «ОСОБА_6 списання», вилученої в Центральному управлінні забезпечення пально-мастильними матеріалами тилу Головного управління логістики Командування сил підтримки ЗС України, в ній, на сторінці 24 є запис від 14 жовтня 2004 року про реєстрацію актів технічного стану 5 одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685 військової частини А2791 за номерами 229/11/2/85-229/11/2/89, а також підпис полковника ОСОБА_15 про отримання цих актів.
Свідок ОСОБА_23 - головний бухгалтер військової частини А2791 показала, що вона не приймала участі у роботі комісії по визначенню технічного стану автопаливозаправників АТЗ-60-8685 і свого підпису в актах на їх списання не ставила.
Бухгалтер військової частини А 2791 ОСОБА_44 показала, що в грудні 2004 року після затвердження актів технічного стану на списання 5 одиниць АТЗ-60 вона зареєструвала акти у книзі № 11 обліку наявності і руху матеріальних цінностей ремонтного відділу військової частини А2791. На підставі виконаних нею записів 5 одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685 були оприбутковані у ремонтному відділі як списане майно і на підставі акту розбраковки № 211 від 7.12.2004 р. автопаливозаправники вважались розбракованими і обліковувались як металобрухт. Крім того, як пояснила ОСОБА_44, вона власноручно виписала і накладну № 344 від 7.12.2004, на підставі якої 5 одиниць АТЗ-60-8685 були передані з відділення технічного майна до ремонтного відділу.
Згідно протоколу виїмки від 5 вересня і протоколу огляду від 12 вересня 2007 року у військовій частині А2791 вилучена та оглянута справа № 281 том З прибутково-видаткових документів списаного майна військової частини А2791. У справі під номером 245 була вшита накладна № 344 від 7.12.2004. Відповідно до змісту накладної № 344 5 одиниць списаних автопаливозаправників АТЗ-60-8685 передавались з відділення технічного майна до ремонтного відділу військової частини А2791, якими керували, відповідно, ОСОБА_9 і ОСОБА_12. Передачу вказаного майна затвердив командир військової частини ОСОБА_17, в накладній маються підписи ОСОБА_9 і ОСОБА_12, а також бухгалтера ОСОБА_44.
Свідок ОСОБА_24, колишній начальник відділу забезпечення технічними засобами служби пального Управління забезпечення пально-мастильними матеріалами Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України показав, що в лютому 2005 року до нього через представника Західної філії ДП МО України "Укроборонресурси" надійшов акт №116 від 22.12.2004 оцінки кількості та якісного стану вторинних ресурсів військової частини А2791 для виписки наряду на передачу металобрухту уповноваженій організації. Після вивчення акту №116 він підготував телеграму до служби пального Північного ОК. з вимогою надати роз'яснення щодо походження металобрухту, зазначеного в цьому акті. Через деякий час від представника ЗФ ДП МО України «Укроборонресурси» він отримав акт № 116 оцінки кількості та якісного стану
вторинних ресурсів військової частини А2791, датований 22.12.2004, але в іншій редакції. У цьому акті не були зазначені АТЗ як одне із джерел металобрухту. При цьому він отримав роз'яснення, що АТЗ у першому акті були вказані помилково.
Свідок ОСОБА_25 провідний менеджер ЗФ ДП МО України «Укроборонресурси» показав, що в грудні 2004 року, перебуваючи у військовій частині А 2791 він разом з комісією частини склали акт № 116 від 22.12.2004 оцінки кількості і якісного стану вторинних ресурсів, у якому зазначалось про утворення у військовій частині А2791 вторинних ресурсів - металобрухту та визначення його якості і кількості. Серед майна, з якого утворювався металобрухт, в акті значились 5 одиниць АТЗ. Пізніше військовою частиною був наданий акт оцінки кількості і якісного стану вторинних ресурсів в якому АТЗ не вказувались як військове майно, з якого утворювались вторинні ресурси.
Відповідно до копії затвердженого рішенням Урядового комітету з
питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної
діяльності 4.04.2002 (протокол № 7) додаткового переліку № 4 військового
майна Збройних Сил, яке пропонувалось до відчуження, 7 одиниць
автопаливозаправників АТЗ-60-8685, які зберігались у військовій частині А2791 (м. Біла Церква Київської області) і були включені до цього переліку, за своїм технічним станом відносились до 4 категорії.
Свідок ОСОБА_18 - засновник ТОВ «Вектор трек» показав, що в жовтні 2004 року йому зателефонував чоловік з іменем «ОСОБА_19» і представившись представником ТОВ „Ремтранс-81", запропонував придбати у цього товариства автопаливозаправники АТЗ-60-8685. Провівши кілька зустріч з цим громадянином з цього приводу, 30.11.2004 року вони уклали угоду між ТОВ „Ремтранс-81" і ТОВ «Вектор трек», про придбання останнім п'яти одиниць авто паливозаправників по 110 000 грн. за один. На виконання цієї угоди 7 грудня 2004 року він отримав автопаливозаправники на території вантажного двору залізничної станції Біла Церква, які у подальшому ТОВ «Вектор трек» були вивезені залізницею до Республіки Казахстан, де на підставі укладених контрактів реалізовані AT «Міжнародний аеропорт Алмати». Як пояснив ОСОБА_18, він знав, що ці автопаливозаправники раніше зберігались у військовій частині А 2791, оскільки у липні 2004 року вони оглядались представниками AT «Міжнародний аеропорт Алмати» і по результатам огляду був складений протокол де були вказані їх номери, що співпадали з тими, що пропонувались «Юрієм», але яким чином автопаливозаправники потрапили у володіння «Юрія» йому не відомо. (Матеріали кримінальної справи щодо невстановленої особи «Юрія» органом досудового слідства виділені в окреме провадження).
Допитані в судовому засіданні стрільці загону ВОХР військової частини А 2791 свідки ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_42 і ОСОБА_43 - кожний окремо пояснили, що ні в періоду 7-8 жовтня 2004 року ні в інші дні військові посадові особи військової частини А 2791 вказівок щодо незаконного пропуску автопаливозаправників АТЗ-60-8685 не давали і ця техніка за їх присутності за межі частини не виїжджала.
З матеріалів виконаної правової допомоги правоохоронних органів Республіки Казахстан вбачається, що 5 одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685 №№: А88212, А89216, А88208, А88209, А88207 експлуатуються в AT «Міжнародний аеропорт ОСОБА_6». На час їх огляду 13.10.2006 вони перебувають у технічно справному стані і використовуються за призначенням.
Згідно протоколу вилучення від 4 серпня 2006 року директор Західної філії Державного підприємства МО України «Укроборонресурси» ОСОБА_29 в
приміщенні філії видав копію акта № 116 від 22.12.2004 р. оцінки кількості і якісного стану вторинних ресурсів військової частини А 2791.
Зі змісту акта 116, який складеного комісією на чолі її голови ОСОБА_12 і затвердженого командиром військової частини А 2791 ОСОБА_17 вбачається, що у військовій частині утворились вторинні ресурси-металобрухт внаслідок утилізації списаних технічних засобів служби пального. В списку майна з якого утворились вторинні ресурси значаться 5 АТЗ.
Згідно протоколу вилучення документів від 26 квітня 2007 року в результаті виїмки у приміщенні відділу економічної та договірної роботи з утилізації військового майна Фінансово-економічного управління МО України був вилучений акт № 116 від 22.12.2005 р. оцінки кількості і якісного стану вторинних ресурсів військової частини А 2791, в якому були відсутні дані про утворення вторинних ресурсів з утилізованих АТЗ.
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_17, рішення про внесення змін до акту № 116 було прийняте ним на виконання зауваження начальника відділу забезпечення технічними засобами служби пального Управління забезпечення пально-мастильними матеріалами Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України ОСОБА_24 про необхідність надати інформацію щодо утилізованого військового майна, яке включалось на виконання додаткової угоди, та зв'язку з тим, що на час укладення угоди про реалізацію металобрухту, автопаливозаправники не були утилізовані.
Висновками експерта-почеркознавця встановлено:
№ 125 від 16.10.2007 p., що підписи від імені ОСОБА_11 у актах технічного стану №№ 338, 339, 340, 341, 342 від 25.06.2004 на переведення автопаливозаправників АТЗ-60-8685 №№ А88207, А88208, А88209, А89215, А88216 з 4 до 5 категорії, виконані самим ОСОБА_11;
№ 127 від 03.10.2007 p., що підписи від імені ОСОБА_12 у оригіналі акту № 211 зміни якісного стану від 7.12.2004 5 одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685 без АТЗ, ксерокопії акту оцінки кількості і якості вторинних ресурсів військової частини А2791 № 116 від 22.12.2004 (з АТЗ) та акту оцінки кількості і якості стану вторинних ресурсів військової частини А2791 № 116 від 22.12.2004 (з ємкістю АТЗ), виконано самим ОСОБА_12;
№ 119 від 26.09.2007 p., що ОСОБА_17 особисто виконав підписи від свого імені в актах технічного стану №№ 229/11/2/89/196, 229/11/2/86/197, 229/11/2/87/198, 229/11/2/85/199, 229/11/2/88/200 від 6.10.2004, актах технічного стану №№ 338-342 від 25.06.2004 на переведення автопаливозаправників АТЗ-60-8685 №№ А88207, А88208, А88209, А89215, А88216 з 4 до 5 категорії, акті оцінки кількості і якості вторинних ресурсів військової частини А2791 № 116 від 22.12.2004 (без АТЗ) та акту оцінки кількості і якості стану вторинних ресурсів військової частини А2791 № 116 від 22.12.2004 (з ємкістю АТЗ), актах технічного стану №№ 229/11/2/86, 229/11/2/87, 229/11/2/85, 229/11/2/88, 229/11/2/89 від 6.10.2004 на списання автопаливозаправників АТЗ-60-8685 №№ А88207, А88208, А88209, А89215, А88216.
№ 187 від 30.10.2007 p., що ОСОБА_9 особисто виконав підписи від свого імені в актах технічного стану №№ 338-342 від 25.06.2004 на переведення автопаливозаправників АТЗ-60-8685 №№ А88207, А88208, А88209, А89215, А88216 з 4 до 5 категорії.
№ 188 від 30.10.2007 p., що ОСОБА_10 особисто виконав підписи від свого імені в актах технічного стану №№ 338-342 від 25.06.2004 на переведення автопаливозаправників АТЗ-60-8685 №№ А88207, А88208, А88209, А89215, А88216 з 4 до 5 категорії.
Згідно висновку експерта - товарознавця (№1170/4589/4590/4591/4592 від 10.05.2007 р.) станом на 14.10.2004, 11.12.2004 залишкова вартість автопаливозаправників АТЗ-60-8685 становила: № А88208, двигун №8814492, 1988 року виготовлення, з напрацюванням 120,125 тис. км.~ 169518,69 грн.; №А88212, двигун №8814491, 1988 року виготовлення, з напрацюванням 115,125 тис. км. - 187362,77 грн.; №А89216, двигун №8855487, 1989 року виготовлення, з напрацюванням 113,500 тис. км. - 206017,93 грн.; №А88209, двигун №8855451, 1988 року виготовлення, з напрацюванням - 115,125 тис. км. - 188173,86 грн.; №А88207, двигун №053419, 1988 року виготовлення, з напрацюванням - 118,250 тис. км., - 179818,54 грн., а загальна залишкова вартість п'яти одиниць -927891,79 грн.
Ринкова вартість автопаливозаправників АТЗ-60-8685 приймається рівній залишковій вартості.
З даними висновками експерта-товарознавця суд погоджується, оскільки висновок належним чином обгрунтований та узгоджується з матеріалам справи.
Що ж стосується вказаної органом досудового слідства в обвинуваченні вартості п'яти АТЗ-60, яка була визначена експертом-товарознавцем у висновку № 9225/9226/9227/9228/9229 від 19 вересня 2007 року, то цю вартість неможливо визнати об'єктивною та правильною, оскільки експерт визначив необ'єктивну і неякісну оцінку вартості майна. При цьому суд виходить з того, що вихідні показники про вартість АТЗ ґрунтуються на даних про показники зносу техніки та загальне напрацювання, які вказані слідчим в постанові про призначення судово-товарознавчої експертизи тільки шляхом припущення щодо можливого напрацювання спецобладнання АТЗ-60, а не об'єктивних даних за результатами огляду автопаливозаправників і відповідної технічної документації. До того ж, як вбачається з висновку експерта, для визначення залишкової та ринкової вартості автопаливозаправників на період 14.10.2004 року, експерт застосував дані про напрацювання та їх технічний стан відповідно до актів технічного стану від 22.06.2002 року, які йому не надавались для дослідження і в матеріалах справи відсутні. Враховуючи ці обставини вказаний висновок суд визнає таким, що не може бути прийнятним та наведений як доказ по справі.
Оцінюючи в сукупності наведені у вироку докази, суд находить їх достовірними і достатніми для визнання всіх підсудних винним у вчиненні ними злочинних дій. При цьому суд відхиляє доводи підсудних про належне виконання ними службових обов'язків під час огляду автопаливозаправників, за наслідками якого були оформлені акти технічного стану, а ОСОБА_17 і ОСОБА_12 і щодо оформлення акту оцінки кількості і якісного стану вторинних ресурсів.
Підтвердженням того, що огляд АТЗ щодо встановлення їх дійсного технічного стану був проведений не повно, вбачається не тільки з показів самих підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_9, але і з показів ОСОБА_14, участь якого в роботі комісії заключалась лише в знятті показників про напрацювання спецобладнання автопаливозаправників. В судовому засіданні підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 заявили, що оглядом АТЗ вони встановили їх незадовільний технічний стан, перевищення норм напрацювання і граничний строк служби (експлуатації), що на їх переконання було достатнім для переведення авто паливозаправників у п'яту категорію і списання. Саме ці підстави і було ними вказані в актах технічного стану від 25.06.2004 р. і 06.10.2004 р. Між тим, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225 і наказу Міністра оборони України від 21.06.1994 №165, вказані підсудними обставини були не достатніми для списання автопаливозаправників, оскільки комісією не було проведено того обсягу роботи, що визначений у вказаних нормативних документах і за результатами якої можливо було б визначити дійсний технічний стан АТЗ,
незалежно від напрацювання та строку їх служби. До того ж, вказаними нормативними документами передбачається списання військового майна в разі набуття непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності його відновлення і використання), тобто за тих обставин, що не були виявлені під час роботи комісії і не зазначені в актах технічного стану. Більше того, в п.3 наказу № 165 і п. 17 постанови № 1225 передбачено, що закінчення визначених строків служби або вироблення установленого технічного ресурсу авто паливозаправників не може бути основою для складання актів на їх списання, якщо матеріальні засоби за своїм станом або після ремонту ще придатні для подальшого використання за призначенням і можливості використання після закінчення визначених строків служби. Таким чином, вказані особи не виконали ті зобов'язання, що повинні були виконати при визначенні технічного стану п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685.
ОСОБА_30, то не дивлячись на те, що він особисто не проводив технічний огляд АТЗ, але на нього, як командира військової частини А 2791, покладались обов'язки по формуванню складу комісії, контролю і організації її роботи, перевірки правильності її висновків, а в разі необхідності і проведення повторного огляду автозаправників для визначення їх дійсного технічного стану.
В судовому засіданні не знайшли підтвердження доказами і заяви підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_12, що автопаливозаправники утилізувались. При цьому, оцінюючи ці заяви на підставі всебічного дослідження доказів та обставин справи, суд приходить до висновку, що в цій частині їх покази направлені на уникнення відповідальності за недбале виконання ОСОБА_30 службових обов'язків щодо організації роботи комісії по визначенню технічного стану АТЗ, при погодженні актів технічного стану і організації зберігання військового майна, а ОСОБА_12 щодо вчинення службового підроблення.
Разом з тим суд констатує, що в судовому засіданні не встановлено доказів про умисні дії підсудних щодо списання автопаливозаправників з метою їх заволодіння, як і відсутність доказів в справі щодо причетності підсудних до викрадення АТЗ, розтрати та передачі стороннім особам.
ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_9, будучи військовими службовими особами, вчинили недбале ставлення до виконання службових обов'язків, яке виразилось у безпідставному списанні п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685, а ОСОБА_17, крім того, як командиром військової частини А 2791 і у неналежній організації їх зберігання, чим була заподіяна кожним із них шкода на загальну суму 927 891,79 грн., що більш ніж у 500 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто тяжкі наслідки, то ці їх дії військовий суд регіону кваліфікує за ч.2 ст. 425 КК України, перекваліфікувавши з ч. 2 ст. 423 КК України.
Судовим слідством не встановлено порушень, в яких обвинувачуються підсудні: ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 - ч.2 ст. 19 Конституції України; ОСОБА_17 - п.п. 4,15, ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 -п.15, ОСОБА_12 - п.п. 4,12,15 наказу МО України №165 від 21.06.1994; ОСОБА_17 і ОСОБА_11 - п.25, ОСОБА_12 - п.п. 23,25 постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225; ОСОБА_11, ОСОБА_12. ОСОБА_9 і ОСОБА_10 п.п. 58,59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 - ст. 65 наказу МО СРСР № 260 1979 p., а тому ці обвинувачення суд виключає.
ДІЇ ОСОБА_17 і ОСОБА_12, які вчинили службове підроблення - внесли до офіційного документу - акту № 116 від 22.12.2004 р. завідомо неправдиві відомості суд кваліфікує за ч. 1 ст. 366 КК України, виключивши з даного обвинувачення заподіяння тяжких наслідків оскільки вони спричинені іншими злочинними діями.
Орган досудового слідства обвинувачує ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 в тім, що вони, будучи військовими службовими особами, на території військової частини А2791, у період з 25 червня по 22 грудня 2004 року, за попередньою змовою групою осіб, вчинили викрадення, розтрату чужого майна (військового майна, яке перебувало у державній власності), в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, що кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України.
Дане обвинувачення суд визнає таким, що не ґрунтується на матеріалах справи та досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, згідно диспозиції ст. 191 КК України предметом злочину є майно, яке ввірене винному або знаходиться у його віданні. Саме ця ознака головним чином відрізняє даний делікт від інших видів розкрадання. Як встановлено по справі, жоден із підсудних не був наділений певною правомочністю щодо автопаливозаправників АТЗ-60-8685. Підсудні не могли самостійно ними розпоряджатись за родом своєї службової діяльності, оскільки АТЗ не були ввірене нікому із них і не перебували в їх віданні, а тому не могли вчинити його розтрати, а головне, що в обвинуваченні не наведено доказів викрадення підсудними АТЗ з використанням своїх службових повноважень. Фактично, дане обвинувачення сформульоване на підставі аналізу дій підсудних щодо недбалого виконання ними своїх службових обов'язків, пов'язаним зі списанням АТЗ та припущеннями, що це були їх зумисні дії для приготування викрадення, а потім і самого викрадення та розтрати автопаливозаправників. Вказуючи на попередню змову підсудних та розподілу ролей на виконання ними певних домовленостей щодо готування та викрадення АТЗ, в обвинуваченні не наведено доказів того, що така домовленість дійсно існувала. Не було встановлено та наведено доказів, що ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_9, за попередньою змовою групою осіб, передали невстановленій слідством особі п'ять одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685, тобто вчинили розтрату військового майна, яке перебувало у державній власності. Між тим, як встановлено по справі, підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 були сумісно задіяні при виконанні обов'язків у складі комісії, що визначала технічний стан АТЗ і, крім того, ОСОБА_9 і ОСОБА_12 при оформленні документальної передачі автопаливозаправників з одного відділу в інший, а ОСОБА_17, як командир військової частини, затверджував і погоджував відповідні документи, тобто, в даному випадку, як встановлено судовим слідством,підсудних об'єднували лише дії по виконанню безпосередніх службових обов'язків за посадами. За таких обставин, враховуючи, що судом були повно та всебічно перевірені обставини на які орган досудового слідства посилався при обвинуваченні ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 у вчиненні викрадення, розтрати п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685 за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовим становищем, і ці обставини в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження дослідженими доказами, суд визнає дане обвинувачення безпідставним. ОСОБА_30 оцінки неналежного виконання вказаними особами своїх обов'язків, то суд, з урахуванням встановлених по справі та досліджених в судовому засіданні доказів, дав відповідну кваліфікацію діям підсудних.
Виходячи з встановлених фактичних даних та аналізуючи усі зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про недоведеність участі підсудних у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а тому ОСОБА_30, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9 і ОСОБА_12 за цим обвинуваченням підлягають виправданню.
Також підсудним інкримінується складання і видача завідомо неправдивих документів, а саме: актів технічного стану №№ 338-342 від 25 червня 2004 року -ОСОБА_30, ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_10; актів технічного стану №№ 229/11/2/89/196, 229/11/2/86/197, 229/11/2/87/198, 229/11/2/85/199, 229/11/2/88/200 від
6 жовтня 2004 року - ОСОБА_30, ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_12; накладної № 344 від 7 грудня 2004 року - ОСОБА_30, ОСОБА_9 і ОСОБА_12; акту № 211 від 7 грудня 2004 року і відомостей визначення залишкової вартості п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685 від 7 жовтня 2004 року; - ОСОБА_30 і ОСОБА_12; підписів та цифрових позначень в формулярах автопаливозаправників АТЗ-60-8685 частина 2 № А88208 і АТЗ-60-8685 частина 2 № А88209 - ОСОБА_12. Це обвинувачення підсудних орган досудового слідства обгрунтував тим, що вони умисно склали і видали завідомо неправдиві документи, з метою створення сприятливих умов для викрадення, розтрати п'яти одиниць автопаливозаправників АТЗ-60-8685, протиправного виведення їх з обліку, створення видимості законності їх відсутності у військовій частині А2791, а також приховання факту їх нестачі. Між тим, в судовим слідством не встановлено доказів, що дії підсудних при складанні вказаних документів носили умисний характер і вони мали мотиви, які зазначаються у їх обвинуваченнях.
Так, обвинувачення підсудних у службовому підробленні актів технічного стану №№ 338-342 від 25 червня 2004 року і №№ 229/11/2/89/196, 229/11/2/86/197, 229/11/2/87/198, 229/11/2/85/199, 229/11/2/88/200 від 6 жовтня 2004 року мотивується тим, що вони внесли в акти завідомо неправдиві відомості про те, що спеціальне обладнання автопаливозаправників мало значне напрацювання, 4605 - 4805 мотогодин, а також завідомо неправдиві відомості про їх загальний незадовільний технічний стан, коли фактично напрацювання становило в межах від 200 до 400 мотогодин.
В судовому засіданні підсудні категорично заперечили внесення в акти технічного стану неправдивих даних стосовно напрацювання спецобладнання.
Для встановлення істини по справі судом були досліджені такі документи: книга обліку наявності і руху матеріальних цінностей, книги озброєння і техніки по номерам і технічному стану, протокол №7 від 04.04.2002 р. додаткового переліку № 4 військового майна Збройних Сил яке пропонується до відчуження, копії актів технічного стану №№ 67-71 від 22.10.2003 p., самі акти №№338-342 і №№ 229/11/2/89/196 - 229/11/2/88/200, формуляри автопаливозаправників АТЗ-60-8685 № А 88208 і № А 88209 і інші матеріали, в яких могла міститись інформацію щодо напрацювання спецобладнання і їх технічного стану, за яким визначалась категорія. Вказані документи мають неповні та супереч.1иві дані, які дали б однозначну відповідь щодо задокументованого дійсного технічного стану паливозаправників на період їх передачі до військової частини А2791 і при їх списанні. З приводу встановлення об'єктивних даних щодо дійсного технічного стану АТЗ-60, напрацювання спецобладнання на час передачі цієї техніки до військової частини А 2791 і списання, а також умов зберігання, в судовому засіданні були допитані військовослужбовці, що мали відношення до експлуатації та зберігання АТЗ-60, з часу їх надходження на службу і введення в експлуатацію, а саме свідки: ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_31. Проте і ці свідки не змогли назвати дійсне напрацювання автопаливозаправників, вказуючи, що АТЗ-60 могли мати, як значне так і незначне напрацювання внаслідок експлуатації у військових частинах 30192 і А 3898, до їх передачі у військову частину А 2791.
По справі проводились кілька документальних ревізій фінансово-господарської діяльності військової частини А 2791. Згідно висновку ревізорів Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України Заріпова і Долгих, за відсутності первинних документів, в яких була викладена достовірна інформація щодо напрацювання АТЗ-60 на час їх передачі до військової частини А 2791, технічної документації (паспортів, формулярів) та самих причепів із спеціальним обладнанням, встановити дійсний вироблений ресурс експлуатаційних норм, обсяг напрацювань та фактичний технічний стан спеціального обладнання не уявляється можливим.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що єдиним
безспірним способом визначення дійсного технічного стану АТЗ-60 та
напрацювання автопаливозаправників міг бути належний технічних огляд
відповідною комісією, в порядку встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 04.08.2000р., наказами Міністра оборони України № 165 від 21.06.1994 року і № 93 від 01.10.1993 р.
В кримінальній справі є матеріали правової допомоги що надійшли з Республіки Казахстан на виконання доручення органу досудового слідства та наводяться як доказ в обвинуваченні підсудних щодо службового підроблення стосовно напрацювання авто паливозаправників. Проте, дослідженням в судовому засіданні цих матеріалів встановлено, що вони не містять даних стосовно напрацювання АТЗ-60 за час їх експлуатації у Збройних Силах, як не містять об'єктивної і безсумнівної інформації щодо напрацювання спецобладнання на період їх огляду працівниками правоохоронних органів Республіки Казахстан в жовтні 2006 року і листопаді 2007 року.
Інформації щодо напрацювання спецобладнання АТЗ-60, його технічного
стану та категорійності не містить і протокол попереднього огляду трьох
автопаливозаправників АТЗ-60, що був складений в м. Києві 16 липня 2007 року між
ОСОБА_18 і представниками ВАТ «Міжнародний аеропорт Алмати» ОСОБА_32 і
ОСОБА_33, тобто сторонніми особами, які, як встановлено судовим слідством, не
тільки не мали ніякого відношення до вказаної військової техніки і офіційно її не
оглядали, але і не проводили сумісний огляд автопаливозаправників з ОСОБА_18. За
таких даних висновок органу досудового слідства, що матеріали виконання правової
допомоги та вказаний протокол попереднього огляду спростовують покази
ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 щодо загального незадовільного
технічного стану авто паливозаправників та значного напрацювання
автопаливозаправників, є безпідставним. Що ж до факту експлуатації
автопаливозаправників в Республіці Казахстан, то ця обставина не є визначальною для встановлення відповідності технічного стану АТЗ-60 вимогам нормативно-технічної документації щодо їх експлуатації в умовах Збройних Сил України, а також обсягу напрацювання спецобладнання.
Таким чином, згідно досліджених судовим слідством документів та показів свідків не знаходить свого підтвердження доказами обвинувачення підсудних в тому, що ОСОБА_30, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9 і ОСОБА_12 внесли в акти технічного стану завідомо неправдиві відомості щодо напрацювання спеціального обладнання автопаливозаправників.
В судовому засіданні не встановлено безспірних доказів і щодо службового підроблення ОСОБА_12 при внесенні відомостей про напрацювання спецобладнання в формулярах автопаливозаправників АТЗ-60-8685 частина 2 № А88208 і № А88209. Як заявив в судовому засіданні ОСОБА_12 всі дані, що містяться в формулярах автопаливозаправників він вніс під час проходження служби у військовій частині А 3898 у м. Узині на посаді начальника служби пального. Свідок ОСОБА_31, колишній командир військової частини А 2384 (А 3898) показав, що облік напрацювання авто паливозаправників вівся службою пального, якою керував ОСОБА_12. Як також показав свідок ОСОБА_31, паливозаправники, які надійшли у військову частину в 1989 році використовувались для заправки літаків, перекачки та перевезення палива, а тому могли мати значне напрацювання.
В матеріалах кримінальної справи маються покази ОСОБА_12 щодо внесення частини записів про напрацювання АТЗ влітку 2004 року. В судовому засіданні ОСОБА_12 висловив категоричне заперечення щодо даних показів під час досудового слідства. Враховуючи, що по справі вичерпана можливість отримати безспірні дані щодо обставин та часу внесення даних про напрацювання АТЗ, суд, керуючись
вимогами ч.3 ст. 62 Конституції України схиляє всі сумніви на користь ОСОБА_12, а тому його обвинувачення у внесенні неправдивих відомостей в формуляри визнає не доведеним.
Дослідженням в судовому засіданні відомостей визначення залишкової вартості п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685, накладної № 344 від 7 грудня 2004 року і акту № 211 від 7 грудня 2004 року встановлено, що ці документи містили об'єктивні дані та дійсні відомості. Так, у відомостях залишкової вартості, яку в складі комісії підписав ОСОБА_12 та затвердив ОСОБА_30, була вказана облікова, тобто балансова вартість автопаливозаправників разом із тягачем. Накладна № 344 на переведення обліку паливозаправників із технічного до ремонтного відділу, яку затвердив ОСОБА_30, а підписали ОСОБА_9 і ОСОБА_12, була оформлена після затвердження посадовою особою актів технічного стану на списання АТЗ. В акті № 211 затвердженого ОСОБА_30, комісією, до складу якої входив ОСОБА_12, у висновках зазначалось про те, що АТЗ-60-8685 піддягають розбраковці та переводу в металобрухт, тобто текст містить не формулювання про розбраковку і порізку автопаливозаправників та отримання металобрухту, як це зазначено в обвинуваченні, а висновок комісії, що спецобладнання АТЗ-60-8685, яке на той час знаходилось у військовій частині А2791, підлягає розбраковці та переводу в металобрухт.
Дослідженими по справі доказами не знайшло підтвердження і обвинувачення ОСОБА_12 у підробленні підписів ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_20 і ОСОБА_34 в акта технічного стану №№ 229/11/2/89/196, 229/11/2/86/197, 229/11/2/87/198, 229/11/2/85/199, 229/11/2/88/200, відомостях визначення залишкової вартості автопаливозаправників, акті зміни якісного стану 5 одиниць АТЗ-60 № 211, акті № 116 оцінки кількісного і якісного стану вторинних ресурсів. Як під час досудового слідства так і в судовому засіданні ОСОБА_12 не визнав виконання підписів за вказаних осіб, а останні твердо наполягали, що саме вони, за результатом участі в роботі комісії, підписали зазначені документи. Судовим слідством не встановлено підстав для сумніву в показах як підсудного ОСОБА_12, так і вказаних свідків. ОСОБА_30 висновку № 181 експерта-почеркознавця про виконання у зазначених документах підписів ч.1енів комісії безпосередньо ОСОБА_12, на що орган досудового слідства послався мотивуючи обвинувачення ОСОБА_12, то він Не тільки не узгоджується з показами свідків і підсудного, але в цьому висновку і відсутня дослідницька частина, в якій експерт повинен був навести ознаки суттєвої збіжності підписів, що створюють індивідуальну сукупність підпису ОСОБА_12 і підписів, що були предметом дослідження. Враховуючи вказані обставини, а також те, що в своїх попередніх висновках № 118,106,122,123, з цього ж приводу, експерт зазначав про неможливість надання висновку чи були виконані підписи вказаних осіб у перелічених документах ОСОБА_12, суд знаходить висновок № 181 необ'єктивним і таким, що суперечить іншим встановленим по справі доказам, і тому не визнає його належним доказом, а обвинувачення в цій частині не доведеним.
Що ж стосується виконання ОСОБА_12 в актах технічного стану і відомостях визначення залишкової вартості автопаливозаправників підпису головного бухгалтера військової частини А 2791, що підсудним, з його пояснень, було вчинено в зв'язку з відсутністю ОСОБА_23 у розташуванні військової частини в день подання документів до вищестоящого органу на затвердження, то в даному випадку, згідно диспозиції ст. 366 КК України, коли ОСОБА_12, виконав підпис іншої особи в офіційних документах, які не були підробленими, його дії не можуть кваліфікуватись як злочин.
Виходячи з наведеного та встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 відсутній склад злочину, а тому
вони підлягають виправданню за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 366 КК України, а з обвинувачення ОСОБА_30 і ОСОБА_12 підлягає виключенню службове підроблення зазначених документів.
ОСОБА_12 також обвинувачується у зловживанні службовим становищем, яке
виразилось: у підготовці завідомо неправдивих актів технічного стану на списання
п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685, відомостей визначення залишкової
вартості цих автопаливозаправників та підробленні їх формулярів; у передачі
завідомо неправдивих актів технічного стану на списання п'яти
автопаливозаправників АТЗ-60-8685 вищестоящому керівництву для погодження та
затвердження; у приховуванні від вищого керівництва інформації щодо відсутності
підстав для списання АТЗ-60-8685; у незаконній передачі п'яти
автопаливозаправників АТЗ-60-8685 невстановленій слідством особі та забезпеченні їх вивозу за межі військової частини; у підготовці завідомо неправдивих документів по виведенню з обліку цих автопаливозаправників та приховування факту їх нестачі, що призвело до викрадення, розтрати чужого (військового) майна - п'яти автопаливозаправників АТЗ-60-8685 та спричинення державі матеріальних збитків на загальну суму 2983204,57 грн., що кваліфіковано за ч. 2 ст. 423 КК України
Наведені у вироку і досліджені по справі докази, якими спростовується обвинувачення ОСОБА_12 у вчиненні підроблення актів технічного стану, відомостей визначення залишкової вартості, формулярів і буд-яких умисних дій щодо його причетності до викрадення АТЗ, дають підставу суду визнати це обвинувачення не доведеним, в зв'язку з чим ОСОБА_12 за цим обвинуваченням підлягає виправданню.
В інтересах Міністерства оборони України заступником Генерального прокурора України до підсудних, в рахунок відшкодування заподіяної злочинними діями шкоди заявлений цивільний позов на загальну суму 2983204 грн. 57 коп.
Підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 позов не визнали.
Розглянувши заявлений цивільний позов, керуючись ч. 1 ст. 1166 ЦК України суд знаходить, що його підстави про заподіяння ОСОБА_30, ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 матеріальної шкоди в результаті недбалого ставлення до службових обов'язків, підтверджені дослідженими в ході судового слідства доказами. Разом з тим, що стосується розміру заподіяної шкоди, то враховуючи внесені судом зміни до об'єму обвинувачення, яке визнане доведеним на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, цей позов підлягає лише частковому задоволенню. Визначаючи розмір відшкодування матеріальної шкоди кожним із підсудних, суд приймає до уваги характер заподіяної шкоди, а також враховує їх матеріальний стан. ОСОБА_30 позовних вимог до підсудного ОСОБА_12, то суд визнає їх безпідставними, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами на доведено, що його діями заподіяна матеріальна шкода, а тому на підставі ч. 2 ст. 1166 ЦК України в задоволенні позову до нього слід відмовити.
Призначаючи покарання підсудним суд, приймає до уваги, що ОСОБА_30, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 тривалий час прослужили в Збройних Силах, за час проходження військової службу вони, а також ОСОБА_9 і ОСОБА_10 характеризуються позитивно, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувались, всі, крім ОСОБА_11, на даний час мають на утриманні неповнолітніх дітей. Вказані обставини суд враховує, як такі, що пом'якшують їх покарання.
Суд виключає з обвинувачення підсудних вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, вказану органами досудового слідства як обставину, що обтяжує їх покарання, оскільки в судовому засіданні ці обставини не знайшли свого підтвердження.
Приймаючи до уваги дані про особу ОСОБА_30, ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, характер їх вини, обставини вчиненої службової недбалості та ступінь вини кожного і її наслідки, а також і те, що з моменту вчинення ними злочину
минуло майже п'ять років і за цей період вони, а також і ОСОБА_12, ні в чому осудному помічені не були, суд приходить до висновку про можливість призначити покарання ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за ч.2 ст. 425 КК України нижче від найнижчої межі передбаченої цією статей і звільнити їх, а також ОСОБА_30 і ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України. З огляду на вищезазначені обставини, враховуючи характер вчинення ОСОБА_30 і ОСОБА_12 службового підроблення, суд на підставі ст. 69 КК України знаходить можливим не застосовувати до них додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Враховуючи, що підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 вчинили злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими та враховуючи, що всі вони мають неповнолітніх дітей, а ОСОБА_11 на момент набрання чинності Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року мав неповнолітню доньку, суд застосовує до підсудних п. б ст. 1 цього Закону.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. ст. 321-324, 327, 328, 332 КПК України п. б ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року військовий апеляційний суд Центрального регіону
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 визнати винними у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України на підставі якої призначити покарання у вигляді позбавлення волі:
ОСОБА_8 строком на 3 роки і шість місяців;
ОСОБА_11 строком на 3 роки;
ОСОБА_9 і ОСОБА_10 із застосуванням ст. 69 КК України, строком на 2 роки, кожного.
ОСОБА_8 і ОСОБА_12 визнати винними у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст. 69 КК України призначити штраф у розмірі 30 (510 грн.) неоподаткованих доходів громадян, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, кожному.
ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за недоведеністю у вчиненні даного злочину, виправдати.
ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України визнати не винними і за відсутністю в їх діях складу даного злочину виправдати на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
ОСОБА_12 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 423 КК України за недоведеністю у вчиненні даного злочину, виправдати
Відповідно до ст. 70 КК України, призначити остаточне покарання ОСОБА_30 за сукупністю злочинів, шляхом повного складання основних покарань у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і шість місяців зі штрафом в розмірі 510 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.
На підставі ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_30, ОСОБА_11, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік та зобов'язати кожного з них не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи.
На підставі п. б ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року звільнити ОСОБА_30, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 від призначених покарань.
Запобіжний захід щодо засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_12, підписка про невиїзд, до набрання вироком чинності - залишити без зміни.
Цивільний позов заступника Генерального прокурора України до підсудних, про стягнення з них в рахунок відшкодування заподіяної злочинними діями шкоди в розмірі 2983204 грн. 57 коп. задовольнити частково, та на підставі ст. 1166 ЦК України стягнути на користь Міністерства оборони України:
з ОСОБА_8 - 100 000 грн.
з ОСОБА_11 - 50 000 грн.
з ОСОБА_9 і ОСОБА_35 25 000 грн. з кожного.
В задоволенні іншої частини заявленого цивільного позову відмовити.
На підставі ч. 2 ст. 1166 ЦК України в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_12 відмовити повністю.
Покласти на засуджених відшкодування судових витрат, пов'язаних з проведенням по справі експертиз, що становлять 3085 грн. 20 коп., та стягнути з кожного по 617 грн. 04 коп. на користь держави.
Після набрання вироком законної сили, речові докази у справі: акти технічного стану, акт зміни якісного стану № 211, відомості визначення залишкової вартості, копію акту оцінки кількості і якісного стану №116, накладну № 344 - зберігати разом з матеріалами справи; формуляр авто паливозаправника АТЗ-60-8685 № 88208 на 53 і 150 арк, ч.1 ,2 і формуляр авто паливозаправника АТЗ-60-8685 № 88209 на 151 арк ч. 2 - повернути до військової частини А 2791.
Вирок може бути оскаржений у касаційному порядку і на нього може бути внесене касаційне подання до Верховного суду України через військовий апеляційний суд Центрального регіону протягом одного місяця з моменту його проголошення.