РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2009 р. м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого – судді Куштана Б.П.,
суддів: Боднар О.В. та Власова С.О.,
при секретарі Рогач І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 грудня 2007 р. за первісним позовом ОСОБА_3 в особі представника – адвоката ОСОБА_4, до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном і відшкодування майнової й моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
ОСОБА_3 звернувся в суд з указаним позовом у липні 2006 р.
Остаточно просив стягнути з ОСОБА_1 485 грн. майнової шкоди, 1699 грн. моральної шкоди, 3026 грн. збитків, зобов’язати його усунути порушення права власності шляхом заміни водопровідних і каналізаційних комунікацій, які вийшли з ладу, та стягнути судові витрати.
На обґрунтування зазначав, що є власником квартири АДРЕСА_1. Протягом двох років (з 2005 по 2006 р. р.) мешканці вказаного будинку за власні кошти відремонтували фасад, балкони, водопровід і частково каналізацію, замінили водопровідні стояки. Відповідач, який мешкає в квартирі № 6, відмовився брати участь у фінансуванні цих робіт, через що він оплатив замість нього вартість дольової участі в сумі 485 грн.
Окрім цього, несправність водопроводу та каналізації в помешканні ОСОБА_1 неодноразово призводила до залиття його квартири, яка розташована поверхом нижче.
Так, 09.06.06 р. через аварійність частини водопровідного стояка (в квартирі відповідача) сталося чергове залиття, вартість усунення наслідків якого склала 3026 грн.
З метою запобігання в подальшому таким випадкам він встановив на цьому стояку (в своїй квартирі) запірну арматуру й тимчасово припинив подачу води в квартиру ОСОБА_1
Вважає, що діями та бездіяльністю останнього йому була завдана як майнова так і моральна шкода.
У серпні 2006 р. ОСОБА_1 пред’явив зустрічний позов, у якому просив стягнути зі ОСОБА_3 3604 грн. у відшкодування моральної шкоди, зобов’язати його невідкладно демонтувати за власний рахунок незаконно встановлену запірну арматуру на спільному водопровідному стояку та відновити подачу води в його квартиру, погодити технічну документацію з реконструкції системи водопостачання зі службами водоканалу та привести цю систему відповідно до вимог такої документації, а також демонтувати всі двері та решітки, які заважають вільному доступу мешканців будинку до місць загального користування.
На обґрунтування зазначав, що в листопаді 2005 р. ОСОБА_3 самовільно розпочав замінювати систему водопостачання в підвалі їхнього будинку, при цьому перекривши до неї вільний доступ залізними решітками. Як виконавець одноособово зробив калькуляцію та затребував з кожного мешканця гроші за ремонт. Вважає таку вимогу незаконною, оскільки згоди на реконструкцію водопровідної системи не давав.
Окрім цього, 23.06.06 р. відповідач самовільно встановив запірну арматуру на своїй частині спільного з його квартирою водопровідного стояка та дотепер припинив подачу води, чим завдав йому фізичних і душевних страждань.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 24.12.07 р. змінений первісний позов задоволено частково: зобов’язано ОСОБА_1 провести заміну непридатних водопровідних і каналізаційних комунікацій у власній квартирі АДРЕСА_2; стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 485 грн. матеріальної шкоди, 3026 грн. матеріальних збитків, завданих залиттям квартири, та 700 грн. моральної шкоди; в решті позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково: зобов’язано ОСОБА_3 демонтувати за власний рахунок влаштовану на стояку запірну арматуру, чим поновити подачу води в квартиру ОСОБА_1; у решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 119 грн. судового збору й витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та 1200 грн. витрат за проведення судової експертизи; одночасно стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 8.50 грн. судового збору.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в первісному позові та повне задоволення зустрічного позову.
Доводить про неправильне застосування норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
У письмовому поясненні ОСОБА_3 указує на безпідставність апеляційної скарги. Просить залишити рішення без змін як законне та обґрунтоване.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення – зміні, з таких мотивів.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 проводив заміну аварійних труб холодного водопостачання в підвалі та по стояках комунального АДРЕСА_2 за власний рахунок на підставі листа-згоди ТОВ «ОІР - Сервіс» № 206 від 14.10.05 р., яке не мало змоги виконати цю роботу за відсутності коштів.
18.01.06 р. комісія останнього прийняла в експлуатацію відремонтовану водопровідно-каналізаційну систему вказаного будинку без будь-яких зауважень.
Відповідно до зробленого ОСОБА_3 кошторису вартості матеріалів і робіт загальні витрати склали 3887 грн. – по 485.87 грн. на кожну квартиру.
Оскільки ОСОБА_1, який проживає в квартирі №6, відмовився брати участь у фінансуванні, то його витратну частку оплатив ОСОБА_3
09.06.06 р. з вини ОСОБА_1 (через несправність водопровідного стояка в квартирі), що мешкає поверхом вище, сталося залиття квартири ОСОБА_3, який у свою чергу самовільно встановив на спільному водопровідному стояку запірну арматуру та перекрив подачу води в квартиру №6.
Вартість підрядних робіт по усуненню наслідків залиття склала 3026 грн.
Завдану ОСОБА_3 моральну шкоду визначено в розмірі 700 грн.
Зустрічна вимога ОСОБА_1 про демонтаж самовільно встановленої ОСОБА_3 запірної арматури на загальному стояку та відновлення подачі води в його квартиру визнана судом доведеною, решта вимог – необґрунтованими.
Колегія суддів не може цілком погодитися з цими висновками через їх часткову невідповідність обставинам справи та порушення в застосуванні норм матеріального права.
Так, згідно з положеннями ст.ст. 1130, 1131 ЦК фізичні особи як учасники цивільних відносин можуть спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові, за договором про спільну діяльність, який укладається у письмовій формі.
Як свідчать матеріали справи, частина спірних між сторонами правовідносин виникла через необхідність проведення та оплату робіт по заміні водопроводу в їхньому будинку, що по суті носило загальний інтерес і мало організуватися в зобов’язання за спільною діяльністю, проте відповідного договору з цього приводу між сторонами не укладалося.
Отже, вимога ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 485 грн. як часткової вартості проведених ним робіт не базується на законі.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про доведеність факту залиття квартири ОСОБА_3 з вини ОСОБА_1, колегія суддів з урахуванням обставин справи (зокрема, часткове залиття стелі навколо водопровідного стояка в коридорі) одночасно вважає достатнім усунути порушення права власності потерпілого лише заміною частини водопровідного стояка, який проходить з коридору квартири №2 в квартиру №6, а не шляхом заміни в останній усіх непридатних водопровідних і каналізаційних комунікацій.
У решті рішення суду є законним та обґрунтованим.
Так, факт залиття квартири ОСОБА_3 09.06.06 р. і вартість ремонту в сумі 3026 грн. підтверджується комісійними актами ТОВ «ОІР-Сервіс» від 16.06.06 р. та управління комунального господарства м. Ужгорода від 11.07.06 р., договором № 5 від 29.06.06 р., довідкою від 16.10.06 р., локальним кошторисом, рахунком № 24 від 16.10.06 р., актом виконаних робіт №1 за жовтень 2006 р., квитанцією № 98 від 16.10.06 р. та висновком судової будівельно-технічної експертизи № 385. Питання відшкодування завданої цим залиттям моральної шкоди вирішено згідно з вимогами чинного законодавства та з урахуванням засад розумності і справедливості.
Факт самовільного встановлення ОСОБА_3 запірної арматури (вентиля) на загальному (спільному для сторін) водопровідному стояку з перекриттям подачі води в квартиру ОСОБА_1 не заперечується.
З цього приводу стосовно ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа за ст. 356 КК України (самоправство).
Разом з тим, згідно з положеннями ст.ст. 23, 1167 ЦК України компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв’язку між протиправною поведінкою і завданою моральною шкодою та вини заподіювача, відсутність якої за презумпції вини в цивільному праві доводиться заподіювачем шкоди.
Оскільки вироком Ужгородського міськрайонного суду від 31.07.08 р., який набрав законної сили, ОСОБА_3 визнано невинним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 КК України, та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, то підстав для стягнення з нього моральної шкоди на користь ОСОБА_1 немає (відсутня вина).
Витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи, на суму 1200 грн. покласти на сторони порівну.
Керуючись ст.ст. 23, 1130, 1131, 1167 ЦК України, 303 ч.1, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.3, п.4, ч.2, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -
рішила:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 грудня 2007 р. змінити.
2.1. Зобов’язати ОСОБА_1 замінити непридатну водопровідну трубу, яка проходить з коридору квартири ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) в його квартиру (АДРЕСА_2).
2.2. У стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 485 (чотириста вісімдесят п’ять) грн. майнової шкоди відмовити.
2.3. Витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи, розподілити між сторонами порівну.
3. Решту рішення залишити без змін.
4. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: