ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня 2009 року                                                                                    Справа № 2а-5600/09/2370

11 год. 55 хв.                                                                                                                                м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача – Павленка О.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Камянському районі Черкаської області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2  про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась державна податкова інспекція в Камянському районі Черкаської області з позовною заявою до ФОП  ОСОБА_2, в якій просить стягнути 221 грн. 46 коп. податкового боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначає, що відповідач, відповідно до Закону України «Про плату за землю» від 01.07.1992р. зобов’язаний вчасно та в повному обсязі сплачувати суми земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. Відповідач свій обов’язок не виконував належним чином, внаслідок чого утворився податковий борг.  

Представник позивача в судовому засіданні  надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Камянському районі податковий борг в сумі 221 грн. 46 коп.

Відповідач   до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу разом з інформацією про процесуальні права і обов’язки.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  вважає, що неприбуття  в судове засідання без  поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення  представника позивача ,  всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ФОП ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця  зареєстрований Камянською районною державною адміністрацією Черкаської області 19.04.2001 року. Відповідно до довідки від 11.03.2009 року № 249 відповідача взято на облік платників податків в ДПІ в Камянському районі 19.04.2001 року за № НОМЕР_1.

Відповідач є платником орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.

30.01.2009 року до ДПІ у Камянському районі від відповідача надійшла податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, згідно якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов’язання, а саме: за липнень 2009 року в сумі 73 грн. 82 коп., за серпень 2009 року – 73 грн. 82 коп., за вересень 2009 року – 73 грн. 82 коп. Загальна сума становить 221 грн. 46 коп.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача по орендній платі за землю складає 221 грн. 46 коп.

Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", відповідно до якої відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. 

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну  податкову службу  в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ,  організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими  фондами,  за  рахунок  їх  майна.

Відповідно  до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на  яких ґрунтуються її вимоги та  заперечення, крім  випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Інших доказів сторони суду не надали та не назвали.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Конституцією України, Законами України «Про плату за землю», «Про державну податкову службу», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ  ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету через державну податкову  інспекцію у Кам янському районі Черкаської області (20800, Черкаська область, м. Камянка, вул. Декабристів, 2) податковий борг у сумі 221 (двісті двадцять одна) грн. 46 коп.              

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Головуючий                                                                                                 С.О. Кульчицький