Справа № 2-377\07р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2007р.                                      Бориспільський міськрайонний суд Київської області

у складі головуючого судді                  Завірюхи О.В.

при секретарі                                    Алфімовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до ОСОБА_3про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -

встановив:

позивачі звернулися до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 06.01.2005р. близько 17.40 год. в м. Бориспіль по вул. Ватутіна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_3., під керуванням останнього та пішохода ОСОБА_4., а саме, ОСОБА_3. керуючи технічно справним автомобілем, в темну пору доби, грубо порушуючи правила дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4., який рухався по узбіччю дороги в попутному напрямку. В наслідок даної ДТП загинув син та чоловік позивачів - ОСОБА_4., що завдало ОСОБА_1. матеріальної шкоди в сумі - 15773,50грн. та моральної шкоди в сумі - 75000 грн., ОСОБА_2. матеріальну шкоду у разі втрати годувальника за минулий час за 24 місяці в сумі - 43185,60 грн. та щомісячно по 1799, 40 грн. з січня 2007р. на утримання неповнолітнього ОСОБА_5. - сина померлого, до досягнення ним повноліття, а також моральну шкоду в сумі -75000 грн.

В судовому засіданні позивачі свої позовні вимоги підтримали повністю.

      Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме визнав спричинену матеріальну шкоду, моральної шкоди не визнав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2006р. встановлено, що 06.01.2005р. близько 17.40 год. в м. Бориспіль по вул. Ватутіна в напрямку вул. Горького, ОСОБА_3. керуючи власним, технічно справним автомобілем ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1, в темну пору доби, при несприятливих погодних умовах (мокре покриття дороги), грубо порушуючи правила дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, при появі на смузі свого руху пішохода ОСОБА_4., який рухався в попутному напрямку, вчасно не вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до повної зупинки автомобіля, або безпечного об'їзду перешкоди, продовжував свій рух, а перед самим наїздом, на відстані, при якій вже не було технічної можливості уникнути наїзду, застосував відворот керма вліво, в результаті чого допустив наїзд на пішохода. В результаті отриманих ОСОБА_4. тяжких тілесних ушкоджень внаслідок даної ДТП, останній помер. Даною постановою ОСОБА_3. визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, яка передбачає порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, також даною постановою ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, провадження по справі закрито, цивільні позови ОСОБА_2. та ОСОБА_1. залишено без розгляду.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

На момент скоєння ДТП ОСОБА_3 керував автомобілем ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1, що належить йому на праві власності. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської

2

області    від    19.12.2006р.    ОСОБА_3. визнаний      винним      у      вчиненні      злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яка передбачає порушення правил дорожнього руху або експлуатації  транспорту   особою,   яка   керує   транспортним   засобом,   що   спричинило   смерть потерпілого.

Згідно ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

З поданих до суду документів вбачається, що позивач ОСОБА_1. поніс матеріальні витрати на похорони сина - ОСОБА_4., а саме: замовлення катафалку в Бориспільському ВУКГ та копка ями - 248 грн.; придбання одягу для покійного - 600 грн.; замовлення труни та ритуальних атрибутів -2083 грн.; ритуальний обід - 3503, 75 грн.; виготовлення оградки та хреста - 920 грн.; купівля керамічної плитки на облицювання молили - 420 грн.; замовлення пам'ятника - 4200 грн. А всього на загальну суму - 11974,75 грн., яка підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати, які він поніс у зв'язку з організацією поминальних обідів по покійному на 9-й та 40 - день на загальну суму 3798,75 грн., проте, відповідно до ст. 1202 ЦК України відшкодуванню підлягають витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, крім того п. 24 Постанови пленуму ВС України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснює, що у випадку смерті потерпілого, громадянин, відповідальний за заподіяння шкоди, зобов'язаний відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати. А тому суд приходить до висновку, що проведення поминальних обідів по покійному на 9-й та 40 - день не входить у відшкодування витрати на поховання та вважає, що в задоволен'ні зазначеної вимоги слід відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - ОСОБА_2 являється дружиною потерпілого ОСОБА_4., що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 07.08.19^92р. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. З вини відповідача неповнолітній син позивача та потерпілого - ОСОБА_5. втратив годувальника.

Відповідно до ст. 1200 ЦК України уразі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років. Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утримані, але не мають право на відшкодування шкоди. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Згідно довідок Державного підприємства МА «Бориспіль» від 07.02.2007р. середньомісячна заробітна плата за останні два місяці складає 5398,21 грн. (грудень 2004р. - 2502,27 грн. + січень 2005р. -8294,15грн. = 10796,42грн. / 2 міс. = 5398,21грн.). на день смерті з 3-х членів сім'ї на утриманні потерпілого знаходився неповнолітній син - ОСОБА_6. 1/3 частка середньомісячного заробітку (доходу) ОСОБА_4. становить 1799,40 грн.(5398,21 грн/3 = 1799,40грн.). З дня смерті ОСОБА_4. по грудень 2006р. включно сплинуло 24 місяці. За цей період одноразовий розмір відшкодування шкоди відповідачем становить 43185,60 грн. (1799,40 х 24міс.= 43185,60 грн.). Відповідно розмір стягнення щомісячної шкоди з відповідача на користь позивача - ОСОБА_2. на утримання сина ОСОБА_6а складає 1799,40 грн. починаючи з 10.01.2007р. до досягнення дитиною повноліття.

Суд визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди ОСОБА_1. та ОСОБА_2. виходить з заявлених вимог з урахуванням характеру та обсягу заподіяних їм моральних страждань, враховує ступінь вини ОСОБА_3. Зокрема, суд враховує характер і тривалість страждань, стан здоров'я ОСОБА_1. та ОСОБА_2., тяжкість завданої фізичної травми і тяжкість завданої моральної травми, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану ОСОБА_1. та ОСОБА_2. З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування моральної

3

шкоди обґрунтований і підлягає частковому задоволенню. Суд вважає, що з ОСОБА_3. слід стягнути у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1. - 16000 грн., а на користь ОСОБА_2. 20000 грн.

На підставі наведеного, керуючись: ст. ст. 22, 23, 1166,1167, 1187, 1200, 1202 ЦК України, ст. 88, 31 ЦПК України, та ст. ст. 10, 60, 208, 209, 212-215ЦПК, суд -

вирішив:

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1у відшкодування майнової шкоди - 11974,75 грн., а також у відшкодування моральної шкоди - 16000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2відшкодування шкоди у разі втрати годувальника в сумі - 43185,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2на утримання її сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1р. у відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника суму у розмірі 1799,40 грн. щомісяця починаючи з 10.01.2007р. до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2у відшкодування моральної шкоди - 20000 грн.

Рішення на протязі двадцяти днів може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.