ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2018 р. Справа № 922/3441/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І. В., суддя Фоміна В. О.

за участі секретаря судового засідання Курченко В.А.

за участю представників сторін:

прокуратури - не з'явився

першого відповідача - не з'явився,

другого відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. №3838 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2017 у справі № 922/3441/17 (ухвалене суддею Присяжнюком О.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області, повне рішення складено 04.12.2017)

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області, м.Харків,

до 1) Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, м.Харків,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл Рітейл", м.Київ,

про визнання недійсним рішення тендерного комітету, визнання договору нікчемним,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2017 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до 1) Харківського національного технічного університету ім. Петра Василенка, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл Рітейл", в якому просив суд:

- винести ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони Харківському національному технічному університету сільського господарства імені Петра Василенка та ТОВ "Техойл рітейл" вчиняти дії виконання умов договору № 50 від 25.04.2017 на суму 1 460 472 грн та додаткових угод до нього №№ 1, 2, 3 до набрання законної сили рішення;

- визнати недійсним рішення комітету з конкурсних торгів про визнання переможцем відкритих торгів на закупівлю ДК 021:201530000-9 - нафта та дистиляти (бензин автомобільний А-92, паливо дизельне ДП) ТОВ "Техойл рітейл", прийняте на підставі відповідного протоколу від 07.04.2017;

- визнати нікчемним договір, укладений між Харківським національним технічним університетом сільського господарства імені Петра Василенка та ТОВ "Техойл рітейл" № 50 від 25.04.2017 про закупівлю бензину А-92 та дизпалива на суму 1 460 472 грн, та додаткові угоди до нього №№ 1, 2, 3;

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.11.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції необґрунтовано надав перевагу доводам першого відповідача щодо зміни загальної ціни договору, відхиливши доводи прокурора, та дійшов помилкового висновку щодо необґрунтованості позовних вимог прокурора в частині визнання нікчемним договору №50 від 25.04.2017 про закупівлю бензину А-92 та дизпалива на суму 1460472,00 грн та додаткових угод до нього №№1, 2, 3, з огляду на те, що ціна пропозиції учасника переможця за результатами проведеного електронного аукціону в електронній системі відповідає ціні договору про закупівлю.

Як зазначає скаржник, укладення та виконання сторонами спірного договору, з порушенням вимог закону, грубо порушує інтереси держави, не відповідає меті та принципам, закріпленим в законі, у першу чергу щодо забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, та, як наслідок, призведе до протиправного витрачання коштів бюджету, унеможливить їх раціональне та ефективне використання.

05.01.2018 до суду від Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№132), в якому перший відповідач проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що замовник не порушував вимог ч.4 ст.36 Закону, тому що ціна пропозицій ТОВ «Техойл-Рітейл» - остаточна пропозиція за результатами проведеного електронного аукціону. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

21.03.2018 до суду від першого відповідача надійшло клопотання (вх.№2408), в якому перший відповідач просив розгляд справи відкласти у зв'язку зі знаходження його представника у відрядженні у м.Києві з 26.03.2018 по 28.03.2018 по справі №826/5906/17 у Київському апеляційному адміністративному суді.

23.03.2018 до суду від першого відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№2470), в яких перший відповідач посилався, зокрема, на те, що у прокурора були відсутні повноваження для звернення до суду з даним позовом в якості позивача, оскільки лише посилання прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо, оскільки за змістом ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор та представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про причини не з'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою суду від 27.02.2018.

Колегія суддів, розглянувши клопотання першого відповідача про відкладення розгляду справи вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, враховуючи законодавчо обмежені строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, а також відсутність доказів на підтвердження доводів, викладених в клопотанні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні докази у справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, Харківською місцевою прокуратурою №2 Харківської області в ході здійснення моніторингу веб-порталу публічних закупівель "Рrozorro", яке проведено у серпні 2017 року, встановлено порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" в діяльності Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка.

Вивченням системи закупівель встановлено, що замовником 27.03.2017 проведено аукціон на закупівлю предмету закупівлі ДК 021:2015 300-9 Нафта і дистиляти (бензин автомобільний А-92, паливо дизельне на очікувану вартість 1822309,00 грн. За результатами аукціону переможцем визнано ТОВ "Альянс Еволюшин", однак за результатами розгляду комітетом тендерну пропозицію учасника відхилено з 2-х причин: на підставі п.4 ч. 1 ст.30 Закону України "Про публічні закупівлі"- через невідповідність її змісту умовам документації та у зв'язку з відсутністю в ЄДР інформації, передбаченої п.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань".

Через це, наступним переможцем системою визначено ТОВ «Техойл рітейл» з ціною 1 460 472,00 грн, за результатами розгляду пропозиції визнано ТОВ "Техойл рітейл" переможцем торгів та 25.04.2017 укладено договір № 50 про закупівлю.

Вивченням наданих учасником документів прокуратурою встановлені підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Техойл рітейл» відповідно до п.4 ч.1 ст.30 Закону України "Про публічні закупівлі" через невідповідність тендерної пропозиції умовам тендерної документації, що залишилось поза увагою тендерного комітету.

Відповідно до п.6 розділу 3 тендерної документації, учасники повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, викладеним у додатку 3 цієї тендерної документації, у т.ч.: про розташування АЗС учасника в межах 5 кілометрів від місця знаходження відділу автотранспорту замовника, закупівлю палива безпосередньо на АЗС учасника (постачальника) по талонам учасника (постачальника), наявність розвиненої мережі власних, орендованих та партнерських АЗС в м. Харкові та у всіх регіонах України, забезпечення заправки на розгалужених мережах автозаправних станцій у всіх регіонах України, які обладнані терміналами з приймання паливних талонів (обов'язкове надання повного переліку АЗС).

Крім того, додатком 3 передбачена довідка відповідної форми (таблиця 2) про наявність та розміщення АЗС для заправки автотранспорту замовника, у якій, окрім іншого, наявна обов'язкова до заповнення графа «Примітка (власна, орендована, партнерський договір)».

Також, вказаним додатком передбачена таблиця 3, в якій зазначені документи, які необхідно надати учасником у разі використання АЗС, які не є власністю учасника закупівлі, а саме: копії договорів оренди з учасником АЗС та додатки з переліком АЗС, на яких обслуговуються паливні талони, завірені печаткою учасника (надається одна копія по кожній з областей).

В порушення вищевказаних шести умов тендерної документації, передбачених п.п. 1, 6 розділу 3 та додатком 3, учасником у складі тендерної пропозиції вищезазначені довідки та документи, не надано.

Крім того, ТОВ "Техойл рітейл" у складі тендерної пропозиції завантажено копії сертифікатів на бензин А-92 та дизельне пальне, видані ПАТ "Укртатнафта", при цьому згідно довідки учасника щодо мережі АЗС, на яких пропонується заправка, зазначені інші АЗС різних виробників (при цьому, у довідці відсутня інформація про АЗС по Харківській області, які дають пальне ПАТ "Укртатнафта").

Однак, сертифікати на продукцію, як і у випадку договорів, до системи не подано, що не виключає продаж замовнику неякісного або значно дешевшого за вартістю пального з іншими якісними характеристиками та іншого виробника.

Також, п.1. розділу 3 документації передбачено, що учасник торгів, пропозиція якого є найнижчою за результатом проведеного аукціону повинен протягом 1-го робочого дня, тобто на наступний робочий день, розмістити (завантажити в Систему) перерахунок ціни тендерної пропозиції та специфікацію на продукцію, приведені у відповідність до показників за результатами проведеного аукціону та оформлені згідно додатку 1 цієї тендерної документації, однак переможцем вказану умову не виконано.

Крім того, аналізом тендерної пропозиції та доданих документів учасника встановлені підстави для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Техойл рітейл» за іншими підставами, передбаченими п.1 ч.1 ст.30 Закону, а саме через невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям, передбаченими ст.16 Закону України "Про публічні закупівлі", які зазначені замовником у тендерній документації, що залишилось поза увагою тендерного комітету.

Відповідно до п.п. 3 п.1 розділу 3 документації, учасник повинен розмістити в електронній системі закупівель всі документи передбачені цією тендерною документацією до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження нижченаведених файлів, у тому числі інформації та документів, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям та вимогам, визначеним у статті 17 Закону, згідно Розділу І Додатку 2 до цієї документації.

Згідно з п.1 розділу 1 додатку 2 тендерної документації, на виконання ст.16 Закону України "Про публічні закупівлі", учасники для підтвердження кваліфікаційних критеріїв надають, у т.ч. довідку, складену за формою №1 про наявність власних, орендованих або партнерських АЗС, на яких пропонується заправка автотранспорту замовника.

Однак, ТОВ "Техойл рітейл" довідку за вказаною формою із зазначенням назв АЗС, їх адрес та права власності, оренди або використання ними, як партнерськими, не надано. До системи завантажено довідку, у якій вищезазначена інформація, не зазначена. Навпаки, у вказаній довідці вказано, що АЗС у власності, оренді або користуванні ТОВ "Техойл рітейл" не перебувають, та наявні лише орендоване приміщення з меблями та офісною технікою, вантажні автомобілі в оренді або користуванні, резервуари-накопичувачі для зберігання пального.

При цьому, учасником до системи завантажено лише договір № 11-11-15/О від 11.11.2015 оренди нежитлової будівлі загальною площею 31,4 кв.м. за адресою: Харків, вул. Пушкінська, 104-е, 4-х підземних резервуарів, ПРК, бензомаслоуловлювача та резервуара-накопичувача, який на час проведення аукціону закінчив свою дію, у зв'язку з чим, вказане майно на момент введення аукціону в оренді не перебувало.

В зв'язку з наведеним, замовником допущено порушення п.п. 1, 4 ч.1 ст.30 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.п. 1, 4 п.3 розділу 5 тендерної документації, оскільки були підстави для відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Техойл рітейл" через невідповідність тендерної пропозиції умовам тендерної документації та невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям, установленим ст.16 Закону.

З урахуванням вищевикладених порушень та підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Техойл рітейл", відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст.30 Закону України "Про публічні закупівлі", п.п. 1, 4 п.3 розділу 5 тендерної документації, прокурор просив визнати недійсним рішення тендерного комітету, оформленого протоколом від 07.04.2017, який крім іншого, замовником, в порушення ч. 1 ст. 10 Закону, до системи протягом 1 дня не завантажено.

25.04.2017 між Харківським національним технічним університетом сільського господарства імені Петра Василенка та ТОВ "Техойл рітейл" укладено договір про закупівлю бензину А-92 та дизпалива № 50, до якого в подальшому внесені відповідні зміни на підставі додаткових угод №№ 1, 2 3, при цьому в порушення ч. 1 ст. 10 Закону повідомлення про внесення змін №№ 1, 2 до договору протягом трьох днів до системи замовником не завантажено.

З урахуванням вищезазначених порушень вимог Закону щодо невідповідності тендерної пропозиції умовам тендерної документації та невідповідності учасника кваліфікаційним критеріям, установленим ст.16 Закону, прокурор просив визнати укладений договір № 50 від 25.04,2017 та додаткові угоди до нього, нікчемними , з правовим обґрунтуванням порушення вимог ст.36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі", що і стало підставою звернення прокурора до господарського суду із даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із зазначених органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються такі функції- представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України (в редакції чинній станом на момент прийняття рішення) прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до п.1 ч.6 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Відповідно до ч.1, 2 ст.29 ГПК України (в редакції чинній станом на момент прийняття рішення) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

З урахуванням наведених норм законодавства, представництво прокурором інтересів держави в суді в статусі позивача можливо за наявності двох умов - відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах або, у випадку наявності такого органу, - відсутність у нього повноважень щодо звернення до суду.

За таких обставин, прокурор в поданій позовній заяві з урахуванням предмету спору та характеру спірних правовідносин, з посиланням на діюче законодавство, повинен обґрунтувати підстави представництва відповідно до ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

В свою чергу, суд який розглядає справу повинен надати оцінку наявності підстав представництва прокурором у суді та підтвердити дані підстави з урахуванням предмету спору та характеру спірних правовідносин.

Обґрунтовуючи підстави представництва в позовній заяві прокурор послався на те, що згідно зі статутом, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України № 225 від 14.02.2017, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, підпорядкований Міністерству освіти та науки України на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 87-р від 04.02.2017.

Згідно до положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 16.10.2014, вказане Міністерство не має повноважень для звернення до суду із позовами у сфері державних закупівель.

Згідно положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, а також указу Президента України «Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України» від 31.05.2011 N« 634/2011, у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, як спеціально уповноваженого органу у сфері державних закупівель, відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовами.

Тобто, саме, право на подання позову уповноваженим органом у сфері державних закупівель, у т.ч. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, не передбачено відповідними положеннями Закону України «Про публічні закупівлі», в тому числі ст. 8 вказаного Закону, в якій перелічено права уповноваженого органу.

Таким чином, як зазначив прокурор, у даних правовідносинах відсутній орган, який має повноваження щодо звернення до господарського суду за захистом інтересів держави, що вказує на наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором в якості позивача. Ні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, ні Міністерство освіти і науки України, ні замовник - Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка до цього часу не вжили заходів до оскарження вищезгаданого рішення тендерного комітету та договору у судовому порядку.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні проаналізувавши доводи, визначені прокурором в обґрунтування позовної заяви, підтвердив підстави представництва прокурора в інтересах держави щодо звернення до суду з даним позовом.

Однак, колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Підставами заявленого позову прокурором визначено порушення законодавства про державні закупівлі, допущені при проведенні аукціону на закупівлю предмету закупівлі ДК 021:2015 300-9 Нафта і дистиляти (бензин автомобільний А-92, паливо дизельне на очікувану вартість 1822309,00 грн та порушення, допущені при підписанні договору укладеного за результатами аукціону та додаткових угод до нього.

Правові засади здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб держави встановлені Законом України «Про публічні закупівлі».

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції щодо права на подання позову уповноваженим органом у сфері державних закупівель, зазначив про відсутність права на подання позову уповноваженим органом, у тому числі ст.8 Закону України «Про державні закупівлі», в якій перелічено права уповноваженого органу.

При цьому, судом першої інстанції не враховано положення ч.3 ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1, 3 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

Порядок проведення моніторингу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення процедур закупівель.

Нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері закупівель здійснює Уповноважений орган.

Відповідно до ч.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.3, 4, 9 ч.4 зазначеного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №310 від 06.08.2014 затверджено Положення «Про Державну фінансову інспекцію України», відповідно до п.1 якого Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.2, 5 ч.4 згаданого Положення Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний фінансовий контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З наведеного слідує, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель Держаудитслужба та Держфінінспекція мають право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Як вбачається з матеріалів справи, ні Держаудитслужба, ні Держфінінспекція не здійснювали у будь-який спосіб моніторинг оскаржуваної процедури закупівлі та не зверталась до правоохоронних органів, зокрема, Харківської місцевої прокуратури №2, з питання подання позову про визнання результатів процедури закупівлі недійсними.

Таким чином, можна дійти висновку, що прокурором безпідставно не визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах у даній справі та, за таких умов, не підтверджено підстав для представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до абз.6 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23 березня 2012 року № 7 (чинній станом як на час прийняття рішення, так і на даний час) право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до п.3 наведеної Постанови господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147 від 03.10.2017. Вказаним законом Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакцій.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Аналогічна за змістом норма була передбачена і п.1 ст.81 ГПК України (в редакції чинній станом на момент прийнятті рішення), а саме: господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оскільки при подачі позову прокурором безпідставно не було визначено орган держави, за захистом охоронюваних прав та інтересів якого даний позов подано, судом було помилково порушено провадження у справі та прийнято рішення, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права, з прийняттям нового рішення по справі, яким позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.2 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Керуючись статтями п.2 ч.1 ст.226, 254, 273, п.2 ч.1 статті 275, п.4 ч.1 ст.277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2017 у справі № 922/3441/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 02.04.2018

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Тарасова І. В.

Суддя Фоміна В. О.