ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
03 грудня 2009 року Справа № 2а-5242/09/0870
(12 год. 50 хв.) м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Прудивуса О.В.,
при секретарі судового засідання Скачковій Т.В.,
за участю
прокурора – Шульги О.А.,
представників:
відповідача – Прокоф’єва С.А., Хмелюка О.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Рома»
до: Запорізької митниці
про: скасування рішення суб’єкта владних повноважень про визначення митної вартості.
18.09.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Рома» (далі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької митниці (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про визначення митної вартості товарів від 27.08.2009 №112000010/2009/000638/1, зобов’язати відповідача здійснити перерахування сум платежів, що підлягають сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по вантажній митній декларації № 1120000002/9/009384 від 27.08.2009 за методом оформлення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції).
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року було відкрито провадження в адміністративній справі, попереднє судове засідання призначене на 15 жовтня 2009 року.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 15.10.2009 було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.11.2009.
28.10.2009 позивач уточнив свої вимоги, просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про визначення митної вартості товарів від 27.08.2009 № 112000010/2009/000638/1, зобов’язати відповідача прийняти рішення про застосування (визначення) митної вартості згідно з вантажною митною декларацією від 27.08.2009 № 1120000002/9/009384 за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції), визнати протиправним здійснене відповідачем нарахування суми податку на додану вартість по вантажній митній декларації від 27.08.2009 № 1120000002/9/009384, зобов’язати відповідача внести зміни до картки особових рахунків позивача, здійснивши нарахування в картці особових рахунків позивача податку на додану вартість, що підлягав перерахуванню до держбюджету згідно з вантажною митною декларацією від 27.08.2009 № 1120000002/9/009384 за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції).
Судом оголошувалися перерви у розгляді справи до 11.11.2009 та до 17.11.2009.
16.11.2009 позивач уточнив свої вимоги, просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про визначення митної вартості товарів від 27.08.2009 № 112000010/2009/000638/1, зобов’язати відповідача прийняти рішення про застосування (визначення) митної вартості згідно з вантажною митною декларацією від 27.08.2009 № 1120000002/9/009384 за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції), визнати протиправним здійснене відповідачем нарахування в картці особових рахунків позивача податку на додану вартість по вантажній митній декларації від 27.08.2009 № 1120000002/9/009384, зобов’язати відповідача внести зміни до картки особових рахунків позивача, здійснивши нарахування в картці особових рахунків позивача податку на додану вартість, що підлягав перерахуванню до держбюджету згідно з вантажною митною декларацією від 27.08.2009 № 1120000002/9/009384 за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції).
Представник відповідача у судовому засіданні 17.11.2009 заявив клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтоване необхідністю надання нових доказів, у зв’язку з поданою до суду заявою позивача про уточнення позовних вимог.
Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив суд зупинити провадження у справі.
Ухвалою суду від 17.11.2009 клопотання відповідача було задоволено, провадження у справі зупинено до 02.12.2009.
Ухвалою суду від 02.12.2009 провадження у справі було поновлено, справа призначена до судового розгляду на 03.12.2009.
Свої вимоги позивач вмотивовує тим, що 08.01.2009 між ним та фірмою Central National Gottesman Europe GMBH (далі – продавець) був укладений контракт №08-01/08UA (далі – контракт) за умовами якого продавець зобов’язався поставити позивачу паперову продукцію виробництва фірми Appleton (США), на умовах CIF – Одеса, Україна, в асортименті та кількості, визначених в інвойсах, які є невід’ємною частиною контракту. Ціна товару встановлювалась у доларах США у відповідності до інвойсів.
З метою митного оформлення товарів, які надійшли позивачу за контрактом згідно інвойсу № 901774 від 16.07.2009 (далі – інвойс), приватним підприємством «Статус-Брок» (далі – декларант), яке діяло в інтересах та за дорученням позивача, 26.08.2009 була подана відповідачу вантажна митна декларація № 112000002/9/009265 (далі – ВМД 9265). Разом з ВМД 9265 позивачем була подана декларація митної вартості, якій був присвоєний №112000002/9/09265 (далі – ДМВ 9265). У графі 11 ДМВ 9265 позивачем була задекларована митна вартість товарів у сумі 22871,94 доларів США (182136,12 грн.), яка була визначена за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Відповідачем, на думку позивача, незаконно було прийняте рішення про визначення митної вартості товарів від 27.08.2009 № 112000010/2009/000638/1 (далі – рішення № 638), яким було визначено митну вартість товарів імпортованих позивачем в сумі 31012,80 доларів США.
Для уникнення негативних фінансових наслідків для своєї господарської діяльності позивачем 27.08.2009 до відповідача були подані нова вантажна митна декларація №1120000002/9/009384 (далі – ВМД 9384) та нова декларація митної вартості, в яких митна вартість імпортованого товару визначена відповідно до рішення № 638 – 31012,80 доларів США (247761,26 грн.). Позивачем були сплачені митні збори, мито та податок на додану вартість, виходячи з митної вартості, визначеної митним органом та зазначеної в ВМД 9384.
Позивач вважає рішення № 638 невмотивованим та таким, що прийнято відповідачем з перевищенням повноважень, наданих йому законодавством України. На підтвердження правильності визначення митної вартості товарів, наведеної в ВМД 9265 позивач посилається на відповідь державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 18.08.2009 № 1738 та експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОЦ-141.
Через прийняття незаконного рішення № 638, на думку позивача відповідачем було протиправно нарахована зайва сума податку на додану вартість.
У зв’язку з наведеним позивач просить задовольнити його позовні вимоги.
Повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду позивач в судове засідання 03.12.2009 не з’явився. 17.11.2009 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності його представника. Розглянувши зазначену заяву суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.
В судовому засіданні 03.12.2009 представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених в письмових запереченнях від 12.10.2009, поясненнях на адміністративний позов від 03.11.2009, 10.11.2009, 16.11.2009, від 03.12.2009, зокрема зазначивши, що 26.08.2009 відповідачем були перевірені документи подані для митного оформлення імпортованих позивачем товарів, а саме: контракт, інвойс, копія митної ВМД країни відправлення, прас-лист від 16.07.2009, платіжні документи про сплату рахунків в іноземній валюті, висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 18.08.2009 № 1738. За результатами проведеного контролю правильності визначення митної вартості було виявлено, що митна вартість ввезеного товару не відповідає рівню митної вартості аналогічних товарів, імпортованих на митну територію України, у зв’язку з чим посадовою особою відділу контролю митної вартості відповідача були витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: прас-лист виробника товару, калькуляцію виробника товару, договір з третіми особами, що пов’язаний з договором (контактом) на поставку товарів, митна вартість яких визначається, інформацію зовнішньоторговельних організацій щодо вартості товару, також запропоновано надати іншу можливу інформацію, щодо цін на товари, які оформляються згідно контракту. Декларант був ознайомлений з переліком витребуваних документів та розписався в цьому на звороті ДМВ 9265 27.08.2009. Про неможливість надання додаткових документів декларант в той же день зробив відповідний запис на зворотному боці ДМВ 9265.
Оскільки витребувані документи не були надані, то відповідач самостійно визначив митну вартість імпортованих позивачем товарів, заявлених у ВМД 9265, на підставі наявної в нього цінової інформації. При визначенні митної вартості був застосований резервний метод визначення митної вартості. Попередні методи визначення митної вартості не були застосовані оскільки за умов, передбачених митним законодавством, їх застосування було неможливим.
На підставі рішення № 638 27.08.2009 позивачем було здійснене оформлення товарів за ВМД 9384. З урахуванням викладеного, представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Прокурор в судовому засіданні 03.12.2009 наполягає на тому, що всі дії та рішення вчинялись відповідачем у відповідності до вимог митного законодавства, тому просив відмовити у задоволенні вимог позивача.
У судовому засіданні 03.12.2009 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. ст. 12, 15 Митного кодексу України (далі – МК України) відповідач є суб’єктом владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом, при розгляді справи, встановлені наступні обставини.
08.01.2009 між позивачем та продавцем був укладений контракт, за умовами якого продавець зобов’язався поставити позивачу паперову продукцію виробництва фірми Appleton (США), на умовах CIF – Одеса, в асортименті та кількості, визначених в інвойсах, які є невід’ємною частиною контракту. Ціна товару встановлювалась у доларах США у відповідності до інвойсів.
Для митного оформлення товарів, які надійшли позивачу за контрактом, а саме: паперу самокопіювального в рулонах СВ, Black Superior WHT, RW 480 мм – 19383 кг – 91 рулон – довжина 8230 мм – щільність 54 г/кв. м, виробництва фірми Appleton (США), торгівельна марка NCR Paper (далі – товар), 26.08.2009 декларантом до відповідача була подана ВМД 9265, в графі 42 якої митна вартість товару була визначена як - 182 136,12 грн., в графі 44 були визначені документи, які додавались до ВМД.
Для визначення митної вартості відповідач витребував у декларанта додаткові документи, а саме: прас-лист виробника товару, калькуляцію виробника товару, договори з третіми особами, що пов’язані з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається, інформацію зовнішньоторговельних організацій щодо вартості товару, а також запропоновано надати інші можливі документи. Перелік витребуваних документів був наведений відповідачем на звороті ДМВ 9265 і декларант був ознайомлений із цим переліком 27.08.2009, проте зазначив що надати додаткові документи не виявляється можливим. Крім того, на копії ДМВ 9265, наданій суду відповідачем, в графі для відміток митного органу міститься відбиток штемпеля митниці про необхідність надання додаткових документів.
27.08.2009 у зв’язку з ненаданням додаткових документів відповідачем із застосуванням методу № 6 на підставі бази даних цінової інформації Державної митної служби України було прийняте рішення № 638, яким митна вартість одного кілограму товару була визначена у розмірі 1,60 долар США, загальна сума визначена в розмірі 31012,80 доларів США.
27.08.2009 декларантом відповідачу на заміну ВМД 9265 була надана ВМД 9384 та ДМВ 9384, в яких була визначена митна вартість товару на підставі рішення № 638. При цьому в графі 47 ВМД 9384 декларантом самостійно була визначена сума податку на додану вартість в розмірі 49552,25 грн.
28.08.2009 відповідачем була визнана митна вартість, визначена у ВМД 9384 та ДМВ 9384.
Надаючи правову оцінку діям та рішенням відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи дії відповідача щодо витребування у позивача додаткових документів для визначення митної вартості товарів та правомірність прийняття відповідачем рішення 638, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 259 МК України м итною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Статтею 262 МК України визначено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 265 МК України м итний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Частиною 2 статті 264 МК України визначено, що у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положення про обов’язок декларанта надати на вимогу митного органу додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості товарів закріплений в п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766 (далі – Порядок декларування вартості), при цьому судом встановлено, що відповідач вимагав від декларанта надання документів в межах переліку, визначеного в частині 4 цього пункту.
Стосовно необхідності надання додаткових документів суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до п. 7 Порядку декларування вартості для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати, крім іншого ще й банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
З наданих декларантом відповідачу копій платіжних доручень в іноземній валюті від 25.06.2009 № 88 та від 06.08.2009 № 92, які додавались до ВМД 9265, позивачем на користь продавця в якості попередньої оплати за товар за контрактом на підставі інвойсів UA09008, 10, 14, 15, 901770, 901774 було сплачено 54 405,41 доларів США. При цьому, з наданих декларантом документів, встановити відповідність задекларованої в ДМВ 9265 та ДМВ 9265 митної вартості сумі, сплаченій позивачем на користь продавця, без надання додаткових документів не виявляється можливим. З огляду на зазначені протиріччя, які не були усунені позивачем під час судового розгляду та ним не було надано жодного обґрунтування таких протиріч, суд вважає сумніви відповідача, щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів, обґрунтованими.
Суд не приймає як доказ правильності визначення декларантом митної вартості відповідь державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 18.08.2009 № 1738 та експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОЦ-141, оскільки зазначені документи мають лише інформативний характер та не відтворюють фактичні правовідносини між позивачем та продавцем. Крім того, на момент прийняття рішення 638 експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати № ОЦ-141 декларантом відповідачу не надавався.
Оскільки декларантом була зроблена заява про неможливість надання додаткових документів, то відповідач мав право на застосування іншого методу визначення митної вартості товарів. При цьому, методи визначення митної вартості, передбачені ст. ст. 267-272 МК України не були застосовані оскільки за умов, передбачених митним законодавством, їх застосування було неможливим.
Щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача прийняти рішення про застосування (визначення) митної вартості згідно з ВМД 9384 суд зазначає, що дія про вчинення якої відповідачем просить позивач ним фактично вчинена, оскільки саме на підставі рішення 638 декларантом була подана ВМД 9384, а митні вартості товару, які визначені в цих документах є однаковими.
Таким чином суд доходить висновку, що рішення 638 є таким, що прийняте відповідачем правомірно. Відтак, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення 638, зобов’язання відповідача прийняти рішення про застосування (визначення) митної вартості згідно з ВМД 9384 за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції), не підлягають задоволенню.
Оцінюючи вимоги позивача щодо визнання протиправним здійснене відповідачем нарахування в картці особових рахунків позивача податку на додану вартість по ВМД 9384 та зобов’язання відповідача внести зміни до картки особових рахунків позивача, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 260 МК України визначено, що м итна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно із приписами ч. 3 ст. 264 МК України в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.
Натомість, декларантом були подані нові ВМД 9384 та ДМВ 9384, тобто вчинені дії, які свідчать про визнання визначеної митним органом митної вартості товарів.
Отже, з врахуванням позиції суду щодо рішення 6378, суд доходить висновку, що вимога позивача про визнання протиправним здійснене відповідачем нарахування в картці особових рахунків позивача податку на додану вартість по ВМД 9384, є такою, що не підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про зобов’язання відповідача внести зміни до картки особових рахунків позивача на підставі ВМД 9384, суд зазначає, що саме на підставі ВМД 9384 відповідачем і були внесені відомості, про зміну яких просить позивач.
Відтак, така вимога позивача є неприйнятною й такою що не підлягає задоволенню.
Таким чином суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Рома» до Запорізької митниці про скасування рішення суб’єкта владних повноважень про визначення митної вартості - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Прудивус
Постанова в повному обсязі складена 11.12.2009.