Справа №1-50 2007 рік

ПОСТАНОВА

6 лютого 2007 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого - судці                 Старунського Д.М.

при секретарі                                Король A.M.

з участю прокурора                     Кігічака В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Уличне Дрогобицького району Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч.І КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 2 жовтня 2006 року приблизно о 20 годині на земельній ділянці, що належить ОСОБА_2, АДРЕСА_1, під час конфлікту на грунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_2 наніс останньому удар кулаком зверху по голові, та після того, як ОСОБА_2 впав на землю, наніс йому кілька ударів в область голови, в результаті чого ОСОБА_2 було завдано тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи з обох сторін, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 1248 від 19 жовтня 2006 року відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний свою вину у скоєному визнав повністю та пояснив, що з 1998 року проживає по вул. Прикарпатській в с. Уличне Дрогобицького району з дружиною ОСОБА_3, дочкою та тестем ОСОБА_2. З тестем ОСОБА_2 до цього були нормальні відносини. Він часто казав ОСОБА_2 дати хоч якісь гроші, так як вони ведуть спільне господарство, оплачують комунальні послуги, останній харчується у них, однак, незважаючи на те, шо ОСОБА_2 два роки працює на роботі, жодного разу не давав їм гроші. Кошти витрачає лише для власних потреб, причому часто приходить п'яний додому, влаштовує сварки з його дружиною. По господарству ОСОБА_2 майже нічого не допомагає. У них є земельна ділянка площею 50 арів, на якій він висіває траву для худоби. 29 вересня 2006 року він попросив ОСОБА_2, щоб той покосив поле. День перед цим останній ходив косити до свого сина - ОСОБА_5 ОСОБА_2 сказав, що прийде його син і допоможе косити поле. За декілька днів він пішов на поле І побачив, що ОСОБА_2 скосив лише один перекіс, приблизно десяту частину поля. Він взявся косити самий. Закінчив роботу приблизно о 15 годині і прийшов додому. Приблизно о 16 годині додому прийшов ОСОБА_2, який був у нетверезому стані. Він запитав його, чому він так мало скосив, чому обманює, нічого не допомагає по господарству. ОСОБА_2 сказав, що був у свого брата і допомагав різати свиню. Він з ним почав сваритись, дорікав тестеві за те, що він не приносить до хати гроші, які заробляє, а витрачає їх на горілку, приходить додому п'яний. ОСОБА_2 сказав, що піде на поле косити траву, а він, ОСОБА_1, пішов працювати до свого вуйка ОСОБА_4, у якого після роботи випив трохи горілки. Після цього, пішов по сигарети в магазин, де побачив свого тестя. Разом з ним пішов на поле подивитися, скільки той скосив трави і знову побачив, що тесть знову мало скосив трави. Це його дуже зачепило, рознервувало, тому тестя вдарив кулаком в груди. Від удару ОСОБА_2 впав на землю і він наніс йому ще два удари ногою, куди саме, не зауважив. Після цього ОСОБА_2 піднявся із землі і побіг в поле, а він повернувся в село. Спричинив тілесні ушкодження по тій причині, що перебував у збудженому стані. Його зачепило те, що ОСОБА_2 абсолютно ігнорує його з дружиною, нічого не допомагає, лише шкодить. Коли прийшов додому, про все розповів дружині. Так як ОСОБА_2 спить у літній кухні, то він не бачив, коли той прийшов додому. Про те, що поламав ОСОБА_2 щелепу, він взнав через

тиждень - 9 жовтня. У вчиненому ОСОБА_1 щиро розкаюється. Перед ОСОБА_2 вже вибачився. Також ОСОБА_1 оплатив йому лікування. Цивільний позов за лікування потерпілого відшкодовано повністю в добровільному порядку.

Свою вину щодо нанесення тілесних ушкоджень визнає повністю, щиро розкаюється, обіцяє більше такого не вчиняти. Просить звільнити його від кримінальної відповідальності, так як він визнав повністю вину та з потерпілим помирився, оплатив його лікування, перейшов проживати до своїх батьків АДРЕСА_2, має на утриманні малолітню дочку.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що проживає по вул. Прикарпатській в с. Уличне Дрогобицького району з дружиною ОСОБА_6, дочкою ОСОБА_3, зятем ОСОБА_1, внучкою ОСОБА_7. ОСОБА_1 живе у його домі з 1998 року після одруження з його дочкою. У нього із зятем до теперішнього часу були нормальні відносини. Жодних конфліктів не виникало. У них є земельна ділянка площею 50 арів, яка знаходиться на відстані 400-500 метрів від будинків за селом. На даній ділянці висівають траву для худоби. 2 жовтня він прийшов від свого брата ОСОБА_8, який теж проживає в с. Уличне. Вдома був зять ОСОБА_1, який почав сваритися, так як він нічого не робить по господарству біля хати. Він відповів, що допомагав братові, після чого піде на поле косити траву, що і зробив. Прийшовши додому, побачив ОСОБА_1, який наполягав піти на поле подивитися чи все він зробив. На його прохання піти на наступний день, ОСОБА_1 не відреагував, а навпаки, взявши за комір футболки, дотягнув із собою в поле. Оскільки вже почалися сутінки, не було добре видно, що зроблено. ОСОБА_1 почав сваритися, що той нічого не скосив. Він відповів, що вже темно і неможливо косити, при цьому йшов попереду, а зять - позаду справа. Несподівано ОСОБА_1 наніс йому удар кулаком правої руки в потилицю. Від удару він впав на землю, у голові у нього запаморочилось. Після цього ОСОБА_1 почав наносити йому удари ногами в голову. Ударів ногами було приблизно чотири. Від останнього удару він відчув різкий біль в нижній щелепі, після чого спромігся піднятись на ноги і пробігти 100-200 метрів у глиб поля. Згодом впав і втратив свідомість. Що робив після цього ОСОБА_1, він не знає. До тями прийшов приблизно о 2 годині ночі 3 жовтня 2006 року, прийшов додому і ліг спати у літній кухні. 4 жовтня 2006 року він поїхав у Дрогобицьку міську лікарню. ОСОБА_1 після даного інциденту вибачився перед ним. При цьому він оплачує лікування. Жодних претензій, в тому числі майнових, до ОСОБА_1 не має. Після даного інциденту вони проживають окремо.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст. 122 ч.І КК України, оскільки він умисно наніс потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вислухавши думку прокурора, потерпілого, які не заперечили проти задоволення клопотання підсудного, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки, оскільки він вперше вчинив злочин середньої тяжкості, на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки, зокрема зміни підсуднім місця проживання, вчинене ним діяння, втратило суспільну небезпечність, а також те, що він позитивно характеризується по місцю проживання і роботи та не є суспільно небезпечним, має утриманні малолітню дочку.

Керуючись ст.ст. 1,1-1, 282 КПК України, 48 КК України, -

постановив: ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною  обстановки,   а  провадження  у  кримінальній   справі   відносно   ОСОБА_1 за ст. 122 ч.І КК України закрити.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд - ОСОБА_1 скасувати,

На постанову може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з моменту її винесення.

Постанову виготовлено в нарадчій кімнаті.