Справа  № 9279                                    Головуючий у 1 інстанції  Федько С.П.

Категорія 57                           Доповідач Ювченко Л.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2009 року  Апеляційний суд Донецької області  у складі:

Головуючої:Новодворської О.І.

Суддів: Ювченко Л.П., Кіянової С.В.

При секретарі : Поправка О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку  апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 08 жовтня 2009 року у справі  за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Родовід банк» про стягнення суми пені, річних, суми боргу з врахуванням індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду зі вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 8 січня 2009 року між нею і відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу № ДРГ.528.Щ45-214/01-2009 за яким позивачкою було передано відповідачу грошові кошти в сумі 7 200 грн в якості депозиту. За умовами договору відповідач був зобов»язаний повернути суму вкладу 22 лютого 2009 року, але відповідач не виконав умови договору, вклад відмовився повернути.

 Позивачка просила стягнути суму вкладу 7 200грн, пеню 1% від суми вкладу – 72грн; 3% річних від простроченої суми -47,93 грн; суму боргу з врахуванням індексу інфляції – 165,60 грн; та моральну шкоду в сумі 3 500грн.

Позивачка вказала, що моральна шкода виразилась у тому, що працівники відповідача у принизливій формі відмовлялись приймати заяви та надавати відповіді, були порушені її права позивача, не могла користуватись своїми грошима, перебувала у стані стресу, зверталась за медичною допомогою.

У судовому засіданні змінили позов, просила залишити без розгляду позов щодо стягнення вкладу 7200 грн у зв*язку з його поверненням. Просила в іншій частині позовні вимоги залишила без зміни.

Представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що сума вкладу повернута позивачці повністю - 17 серпня 2009р.

 Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 08 жовтня 2009 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду позивачка ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що  між сторонами був укладений  08 січня 2009 року депозитний договір за яким позивачка передала банку  7200 грн, які банк мав їй повернути 22 лютого 2009 року,але в строк не повернув.

Відмовляючи в позові, суд врахував, що з 16 березня 2009 року на підставі постанови Правління НБУ № 138 від 13 березня 2009 року була призначена тимчасова адміністрація банку строком на один рік та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів до 15 вересня 2009 року, який був продовжений до 15 жовтня 2009 року

Із 03 серпня 2009 року внаслідок проведених державою заходів по капіталізації шляхом придбання акцій банку позивачці 17 серпня 2009 року було повернуто суму вкладу повністю.

За таких обставин, суд відповідно до ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року врахував, що було застосовано мораторій, зупинено виконання банком майнових зобов»язань і зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинено заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов»язань та зобов»язань щодо сплати податків і зборів ( обов»язкових платежів ) застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

А тому суд дійшов висновку, що вимоги позивачки про стягнення неустойки у вигляді пені, трьох відсотків річних від простроченої суми, суми боргу з врахуванням індексу інфляції які є фінансовими  санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань, задоволенню не підлягають, оскільки були заявлені під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Але такі висновки не відповідають діючому законодавству. Аналіз доказів по справі свідчить, що мораторій у банку було введено 16.03.2009р.. після того як у відповідача виник обов»язок щодо повернення грошових коштів. Пеню позивачем було нараховано за за період 10 днів з моменту порушення відповідачем свого обов»язку про повернення грошей, цей період був до введення мораторію.

Відмовляючи в позові щодо стягнення сум річних та інфляційних, суд помилково їх визначив як фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань у розумінні ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність.»

Обов»язок сплати боржником на користь кредитора 3% річних є самостійним видом захисту майнових прав кредитора відповідно до ст. 625 ЦК України, яка передбачає,що боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже на користь позивачки підлягають стягненню: пеня- 37,67 грн ( з врахуванням сплаченої суми 34.33 грн); підлягає стягненню три процента річних від суми простроченого вкладу -102,97 грн та індекс інфляції -277,20 грн.

Індекс інфляції не відноситься до фінансових санкцій і є обов»язковим по відшкодуванню втрат від процесу інфляції.

Відмовляючи в позові про стягнення моральної шкоди, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови в позові.

Позов заявлено на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».Відповідно до ст.3 вказаного закону, передбачено   відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами ) неналежної якості, а також майнової та моральної      (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров»я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством. Позивачкою не вказані підстави для задоволення позову про стягнення моральної шкоди. В цій частині рішення суду слід залишити без зміни.

У зв»язку з тим, що суд неповно з»ясував обставини справ, рішення суду підлягає зміні, відповідно до вимог   п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.307, 309, 314, 315 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення Центрально- Міського районного суду м.Горлівки Донецької області  від 08 жовтня 2009 року змінити.

Стягнути з  з Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк» на користь  ОСОБА_1 пеню в сумі 37, 67 грн; три проценти річних від суми простроченого вкладу в розмірі 102,97 грн та суму  індексу інфляції в розмірі 277,20. грн . В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена  протягом двох  місяців у касаційному порядку до Веорховного Суду України.

СУДДІ: