Справа 9205             Головуючий у 1 інстанції  Іванов  В.М.

Категорія 52             Доповідач Ювченко Л.П.

                    УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2009 року Апеляційний суд Донецької області  у складі:

Головуючої: Новодворської О.І.

Суддів: Ювченко Л.П.,Кіянової С.В.

При секретарі : Поправка О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку  апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Петровського районного суду м.Донецька від 05 жовтня 2009року у справі за позовом  ОСОБА_1  до Головного управління МНС України у Донецькій області, Управління МНС в м.Слов»янську Головного Управління  МНС України в Донецькій області про зміну формулювання причин звільнення, та нарахування і стягнення всіх належних при звільненні сум, виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів про зміну формулювання причини звільнення та стягнення виплати вихідної допомоги. Позов мотивувала тим, що з 26 грудня 2005 року по 06 червня 2008 року працювала завідуючою сектором правової роботи та охорони праці управління МНС у м.Слов»янську Головного управління МНС України у Донецькій області.

Прийнята на посаду наказом начальника Головного управління МНС України в Донецькій області №99 о/с від 23.12.2005р.

06.06.2008р. вона звільнена з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України( за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов»язків).Вважала звільнення незаконним. Звернулась до суду.

Рішенням Петровського районного суду м.Донецька від  29 грудня 2008 року позивачку  було поновлено на попередній роботі та стягнуто  з управління МНС в м.Слов»янську Головного управління МНС України в Донецькій області на її користь за час вимушеного прогулу заробітну плату у сумі 8240,56грн.

Відповідно до рішення суду, 30 грудня 2008 року вона надала відповідачу заяву про поновлення на роботі, виплату зарплати та заяву про звільнення з роботи за угодою сторін з виплатою компенсації за невикористану відпустку у 2008 році.

Наказом ГУ № 1 0/с від 9 січня 2009 року її звільнено з роботи за п.1 ст. 36 КЗпП України ( за угодою сторін) . Вважає звільнення незаконним. Заяву про поновлення на роботі написала  30 грудня 2008 року, а була поновлена 9 січня 2009 року і в цей же день була звільнена за п.1 ст. 36 КЗпП України.

Просила поновити строк звернення до суду. Змінити формулювання причин   її звільнення «за угодою сторін» передбачене п.1 ст. 36 КЗпП України на формулювання «за власним бажанням у зв»язку з невиконанням власником законодавства про працю» відповідно до ч.3 ст. 38 К;ЗпП України. Просила стягнути з відповідача всі належні при звільненні суми: 4 482грн – середній заробіток за час затримки розрахунку, 186,75грн середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,  4 108,50 грн – вихідну допомогу та 32 868грн моральну шкоду .

 Представники відповідача позов не визнали, вказали, що звільнення позивачки ОСОБА_1 проведено відповідно до трудового законодавства. До ГУ МНС України в Донецькій області її заява про поновлення на роботі та звільнення поступила 8 січня 2009 року, подана позивачкою до Слов»янського ГУ МНС України в Донецькій області.   9 січня  2009 року були видані накази, які ій вручені,                                                                  відповідно до заяв позивачки про поновлення та звільнення її з роботи. Заява про  звільнення позивачки за п.1 ст.36 КЗпП України подана самостійно за згодою сторін, а тому відсутні підстави для зміни звільнення за ч.3 ст .38 КЗпП України.  Розрахунок з нею проведено повністю. Позивачка ОСОБА_1 подала заяву про звільнення за п.1 ст.36 КЗпП України до Управління МНС в м.Слов»янську Головного управління МНС України в Донецькій області, а тільки 08.01.2009 р. її заява поступила до Головного управління МНС України в Донецькій області, яке правомочне видавати накази про прийом та звільнення. Накази були видані 09.01.2009р.                        

Рішенням Петровського районного суду м.Донецька від 5 жовтня 2009 року позов задоволено частково.Стягнено з Управління МНС в м.Слов»янську Головного управління МНС України в Донецькій області  на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку 5 380грн 56 коп та в порядку відшкодування моральної шкоди 300 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як необґрунтоване та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції розглянувши справу вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції всебічно і повно з»ясував обставини справи, перевірив доводи сторін і постановив обґрунтоване рішення.

Розглядаючи позов ОСОБА_1 про зміну формулювання  причин її звільнення «за угодою сторін»  передбачене п.1 ст. 36 КЗпП України на формулювання «за власним бажанням у зв»язку з невиконанням власником законодавства про працю» передбаченого ч.3 ст. 38 КЗпП України та стягнення вихідної допомоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ці позовні вимоги не підлягають задоволенню. Позивачкою ОСОБА_1 не надані докази  що її відповідач примусив написати заяву  про звільнення «за угодою сторін».

Заява про звільнення «за угодою сторін» написана позивачкою власноручно, застосування до неї незаконних методів впливу з матеріалів справи не вбачається, доводи, що її змусили написати таку заяву не підтверджені доказами по справі, тому суд обґрунтовано відмовив в позові як щодо зміни формулювання причин звільнення, так і щодо стягнення   вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку, передбаченого при звільненні за ч.3 ст.38 КЗпП України, так як звільнення за цією нормою закону - не встановлено.

Безпідставні доводи позивачки, що її заява не має юридичного значення, що  вона не узгоджувала заяву про звільнення «за угодою сторін»  з керівництвом ГУ МНС України в Донецькій області, а подала заяву безпосередньо до Управління МНС в м.Слов»янську.

Видача відповідачем наказу про звільнення ОСОБА_1 «за угодою сторін» свідчить про наявність між сторонами угоди. Заява  подана позивачкою власноручно, підписана, вказана дата- підстави длявизнання її такою, що не має юридичного значення відсутні.

Суд відмовив в поновленні пропущеного позивачкою місячного строку на звернення до суду, при цьому з»ясував всі усі обставини справи, права та обов»»язки сторін.Суд розглянув позов ОСОБА_1 по суті заявлених позовних вимог, дав аналіз  і оцінку наданих сторонами доказів, перевірив їх доводи і постановив обґрунтоване рішення. Суд встановив, що підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі відсутні.

Суд  постановив обґрунтоване ирішення про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 5 380 грн 56 коп в цій частині рішення не оскаржене і обґрунтовано стягнув моральну шкоду в сумі 300 грн, яка визначена з врахуванням конкретних обставин справи.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм  матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст..ст. 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України. суд апеляційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Петровського районного суду м.Донецька від 5 жовтня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців  у касаційному порядку до Вероховного Суду України.

СУДДІ: