Справа №2-а-163/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2009 року Трускавецький міський суд Львівської області
в складі : головуючого судді Грицьківа В.Т.
при секретарі Ринді О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії “Дітям війни”,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулись до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії “Дітям війни”. Свої вимоги мотивують тим, що вони відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 18.11.2004 року (далі Закон) є “дітьми війни”. Згідно із статтею 6 цього “Закону” їм повинна виплачуватись щомісячна соціальна грошова допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак така допомога їм не виплачувалась.
Верховна Рада України Законами України “Про Державний бюджет України на 2007р.” та “Про Державний бюджет України на 2008р.” призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Однак, Конституційний Суд України своїми рішеннями № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнав таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційнийм положенням Законів України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, “Про Державний бюджет України на 2008р.”, яким зупинено дію ст. 6 “Закону”.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 “Закону” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим “Законом”, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Позивачі вважають, що невиплата їм соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 “Закону” є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 “Закону” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня – 380 гривень, з 01 квітня – 406 гривень, з 01 жовтня – 411 гривень.
Згідно із Законом України України “Про Державний бюджет на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 418 грн.
Позивачі в судове засіданні не з’явились, оскільки в попередньому судовому засіданні вони подали заяви про розгляд справи у їх відсутності та про зміну позовних вимог і просять визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці щодо ненарахування та невиплати їм підвищеня до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці здійснити перерахунок та виплатити їм пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та вже проведених нарахувань.
Заслухавши думку представника відповідача, суд ухвалив, справу слухати у відсутності позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив. Просить відмовити у задоволенні позову як безпідставного і такого, що не грунтується на чинному законодавстві та пояснив, що законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року установлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Дітям війни, згідно зі ст. 6 “Закону”, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, законодавством України не визначено поняття “мінімальна пенсія за віком” як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно зі ст. 6 “Закону”, так як ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. В ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Підпунктом 2 пункту 41 Розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 №107-VI (далі Закон-107) внесено зміни в ст. 6 “Закону” де передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 №10-рп/2008 пункт 41 Розділу ІІ Закону- 107 визнано таким, що не відповідає Конституції України. Положення пункту 41 Розділу II Закону- 107 втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення 10-рп/2008, тобто з 22.05.2008 року. Проте, рішення про відновлення дії ст. 6 “Закону” у редакції, чинній до внесення змін до неї, Верховною Радою України не приймалося.
Разом з тим, з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян 28.05.2008р. за №530 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі Постанова № 530). Тому, у 2008 році обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” здійснюється відповідно до “Постанови № 530”. Згідно із п.8 “Постанови № 530” установлено, що “дітям війни” до пенсії підвищення проводилось у таких розмірах: з 22 травня-48,10 гривні, з 1 липня -48,20 гривні та з 1 жовтня - 49,80 гривні.
Окрім цього слід зазначити, що у 2007 році для певної категорії осіб, було встановлено підвищення до пенсії. А саме, відповідно до ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 №489-V встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 “Закону” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 №1261 (далі-Положення). Відповідно до п.15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямів видаткової частини бюджету Пенсійного фонду України, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року №6-рп/2007 ст.111 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” визнано такою, що не відповідає Конституції України. Проте, зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік” у видаткову частину не внесені, тому кошти на виплату даних підвищень в 2007 році були відсутні.
Також рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України пункт 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI. Проте, зміни до Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік” у видаткову частину не внесені, тому кошти на виплату даних підвищень в 2008 році відсутні.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, докази зібрані по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до норм “Закону” позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 , є “дітьми війни”, що стверджується копіями паспортів та копіями пенсійних посвідчень.
Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” - дію ст. 6 “Закону” з урахуванням ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” призупинено на 2007 рік.
Статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Відповідно до п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, на думку суду в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та виплачувати позивачам підвищення до пенсії в розмірі встановленому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року.
Пояснення представника відповідача про те, що з 22 травня 2008 року підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, є необгрунтованими. Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми, мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування”.
Що стосується пояснення представника відповідача про відсутність коштів у видатковій частині бюджету Пенсійного фонду України на здійснення виплат підвищень пенсій “дітям війни” у 2007 та 2008 роках відповідно до рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, то о скільки позивачі набули статусу “дитина війни”, реалізація їх права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин актах законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто відсутність коштів, як причина невиконання відповідачем своїх зобов’язань.
Крім того, статтею 88 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік ” встановлено, що у разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються в повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, що має найвищу юридичну силу (ст.8 Конституції України), громадяни мають право на соціальний захист у випадках, передбачених законом. Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч.3 ст. 22 Конституції України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці зобов’язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15
підвишення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року та 31.12.2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням проведених нарахувань та виплат.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, огрганів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Керуючись ст.ст. 8, 22, 55 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008,ст.ст. 8-11, 86, 94, 159, 160-163 КАС України, с у д,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити. Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 підвищеня до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 підвищення пенсій за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням проведених нарахувань та виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 сплачений ними судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.) кожному.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Грицьків В.Т.