УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Матківського Р.Й.
суддів Соколовського В.М., Ясеновенко Л.В.
секретаря: Пожар Р.В.
з участю: апелянта ОСОБА_1,
представника відповідачки ОСОБА_2,
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року.,-
встановила:
На рішення Коломийського міськрайонного суду від 22. 11. 2006 року яким в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6, Коломийської районної ради, третіх осіб ОСОБА_3, Великоключівської сільської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом , визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння виданого ОСОБА_7 Коломийським міськвиконкомом 23 січня 1992 року, визнання будинковолодіння майном колгоспного двору , визнання права власності на 3\4 цього будинковолодіння ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу в якій просять його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апелянти в скарзі зазначають , що суд відмовляючи в позові зробив невірний висновок про те, що будинки ІНФОРМАЦІЯ_1 це два окремих господарства. Такий висновок суду не підтверджується перевіреними у справі доказами і суперечить записам в по господарській книзі.Суд не взя до уваги його пояснень, що батьки доглядали за сусідами ІНФОРМАЦІЯ_2 і вони тому погодились передати частину своєї ділянки їхньому господарству для індивідуального будівництва. Невірним є ї висновок суду , що ОСОБА_1 не брав участі у будівництві будинку НОМЕР_1. Навіть якщо б будинок НОМЕР_1 належав до іншого господарства, то на майно іншого господарства ОСОБА_7 заповіту на користь ОСОБА_6 не складав, а тому свідоцтво про право на спадщину є недійсним.
Вислухавши апелянта який вимоги скарги підтримав, представника відповідачки ОСОБА_6, третьої особи ОСОБА_3 які вимоги скарги не визнали, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити .
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 та його діти ніколи членами
Справа № 22-158 / 2007 р. Головуючий у І інстанції Васильковський В.М.
Категорія 26 Доповідач Матківський Р.Й.
2
колгоспного двору будинковолодіння НОМЕР_1 АДРЕСА_1 не були. До 1991 року вони були членами колгоспного двору будинковолодіння НОМЕР_2, що підтверджується довідкою Великоключівської сільської ради від 7. 01. 2006 року згідно записів в погосподарській книзі №16, де й залишаються бути зареєстрованими на даний час. Відповідно до рішень Коломийського районного суду від 19 листопада 1988 року, 26 липня 1999 року, 11 листопада 2004 року, 27 грудня 2005 року а.с. 82-90 ОСОБА_1 постійно наполягав на тому, що разом із дітьми був членом двору НОМЕР_2 а не НОМЕР_1 який за заповітом від ОСОБА_7 перейшов у власність ОСОБА_6
Згідно свідоцтва від 23 січня 1992 року ОСОБА_7 батько позивача був власником будинковолодіння НОМЕР_1 АДРЕСА_1, тому вправі був скласти заповіт свого майна в користь ОСОБА_6.За довідкою сільської ради на а.с.43 ОСОБА_7 був останнім членом колгоспного двору майно якого заповів ОСОБА_6 тому їй 2 лютого 1992 року правомірно видано свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 17 грудня 1985 року.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг або законності не спростовують.
На керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відхилити, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: