справа № 2-1085/09
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2009 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Леньо С.І.
при секретарі Станько Р.О.
з участю позивача ОСОБА_1
представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Міра і К», ОСОБА_5 третя особа ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої в наслідок дорожньо – транспортної пригоди та визнання договору, що припинив свою дію ,-
в с т а н о в и в:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Міра і К», ОСОБА_5 третя особа ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої в наслідок дорожньо – транспортної пригоди на загальну суму 63 184 грн., визнання договору № 16 від 01.12.2004 року укладеним між ТзОВ «Міра і К» в особі директора ОСОБА_7 та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 про надання послуг по перевезенню пасажирів на міських маршрутах в м. Львові таким, що припинив свою дію.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ТзОВ «Міра і К» в особі директора ОСОБА_7 та суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 01.12.2004 року уклали договір № 16 про надання послуг по перевезенню пасажирів на міських маршрутах в м. Львові. Станом на 18.12.2005 року між ТзОВ «Міра і К» та СПД ОСОБА_5 діяв наведений договір. ТзОВ «Міра і К» визнавало його дію надавало можливість СПД ОСОБА_5 експлуатувати належні йому транспортні засоби, що стверджується маршрутним листом ТзОВ «Міра і К» № 48 від 18.12. 2005р. на маршрут № 75, у відповідності до якого водій ОСОБА_8 на автомобілі «ОСОБА_9 - Бенц 208 Д», реєстраційний номер НОМЕР_1 був випущений 18.12.2005 року ТзОВ «Міра і К» на маршрут № 75 з часом руху по графіку з 6.30 год. до 22.20 год. При відсутності ліцензії на надання послуг по перевезенню пасажирів. на міських маршрутах в м. Львові у СПД ОСОБА_5, відповідальність за використання ним транспорту, в цьому випадку, переходить на ТзОВ «Міра і К».
18.12.2005 року ОСОБА_8, керуючи автомобілем маршрутного таксі марки «ОСОБА_9 - Бенц 208 Д», реєстраційний номер НОМЕР_1. в якому перевозив пасажирів в кількості понад встановлену технічною характеристикою для даного автомобіля, близько 16.25 години рухався зі швидкістю 60 км/год. по вул. Личаківський у м. Львові від центру в напрямку м. Винники. Біля будинку № 210 по вул. Личаківський ОСОБА_8 скоїв зіткнення з автомобілем «Фольксваген Гольф», р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, що рухався у зустрічному напрямку. Дана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля «ОСОБА_9 208 Д». д.н.з. 03336 під керуванням ОСОБА_8, який порушив Правила дорожнього руху України.
По факту ДТП слідчим відділом розслідування дорожньо-транспортних пригод при УМВСУ у Львівській обл. 17.01.2006р. порушено кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Тому матеріальна шкода, завдана ДТП, що сталася 18.12.2005 року, полягає у витратах пов'язаних з ремонтом автомобіля «Фольксваген Гольф», д.н.з 602-95 ТВ. Загальна сума матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню становить 30 704 грн. і 480 грн. за визначення вартості матеріального збитку, а всього 31 184 грн. Під час даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля, ОСОБА_1 нанесена моральна шкода, яка обґрунтовується тривалим фізичним стражданням внаслідок отримання множинних тілесних ушкоджень. Пошкодження привели до тривалого розладу здоров'я та відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості. Моральну шкоду, спричинену ОСОБА_1, оцінюють в 30 000 грн., оскільки водій автомобіля ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження, тому моральну шкоду, оцінюють в 2 000 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1М, який виступає також в якості представник позивача позов підтримав повністю і дав аналогічні пояснення зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причини неявки суду не повідомили. Зі згоди позивача та на підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з”явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 18.12.2005 року о 16.25 год. по вул. Личаківський 210 у м. Львові мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_8, який керуючи автомобілем маршрутного таксі марки «ОСОБА_9 - Бенц 208 Д», д.н.з. НОМЕР_1 порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 в якому перебував пасажир ОСОБА_1, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.
Внаслідок вище згаданої дорожньо транспортної пригоди власнику транспортного засобу марки «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 була завдана майнова шкода, яка полягає у витратах пов'язаних з ремонтом даного автомобіля, що підлягає відшкодуванню згідно ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як вбачається з рахунку з замовника СПД ОСОБА_10 на суму 14 711грн. 78коп. (а.с. 39); з акту виконаних робіт від 24.10.2008р. СПД ОСОБА_10 на суму 4 711грн. 78 коп. (а.с. 40); з квитанції № 000251 від 24.10.2008 р. на суму 14 711грн. 78коп. (а.с. 41); з платіжного дорученням № 99 від 15.09.2008 р. на суму 1000 грн. (а.с. 42); з товарного чеку від 05.10.2008 р. на суму 29 870 грн. (а.с. 45); з накладної № Д0015 від 02.10.2008 р. на суму 29 870 грн. (а.с. 46); з квитанції № 000706 від 27.02. 2006р. та касового чеку ВАТ «ГАЛИЧ - АВТО» на суму 480грн. (а.с. 49, 50) загальна сума матеріальної шкоди, що підлягає до відшкодування становить 31 184 грн., з них 30 704 грн. у відповідності до висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження № 1797 від лютого 2006 року (а.с. 26 - 36) та 480 грн. за визначення вартості матеріального збитку згідно акта ВАТ «ГАЛИЧ - АВТО» огляду транспортного засобу № 1797 від 02.02.2006 р., тому суд вважає позовні вимоги позивачів щодо стягнення матеріальної шкоди обгрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню у повному обсязі
Як вбачається з довідки МКЛ ШМД № 17881 (а.с. 55) внаслідок дорожньо транспортної пригоди ОСОБА_3 було завдано легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_1 завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження, що підтверджується висновком експерта № 202/06 (а.с. 51 - 54). внаслідок чого їм нанесена моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданні, яких вони зазнали у зв'язку з ушкодженням здоров'я. В тому числі ОСОБА_1 зазнав душевних страждання у зв'язку із пошкодженням його майна.
Згідно ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи , яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; Як вбачається із ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Беручи до уваги Постанову пленуму Верховного суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 та вимоги ч. 3. ст. 23 ЦК України, згідно якої моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Враховуючи вимоги розумності і справедливості при визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди суд знаходить, що визначена позивачами сума в 30 000 грн. і 2 000 грн. є завеликою і оцінює завдану ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., а ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.
Відповідно до ч. 3. ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Також в судовому засіданні встановлено, що 01.12.2004 р. між ТзОВ «Міра і К» в особі директора ОСОБА_7 та СПД ОСОБА_5 було укладено договір № 16 про надання послуг по перевезенню пасажирів на міських маршрутах в м. Львові (а.с. 7,8). ОСОБА_5 будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с. 9) отримав ліцензію про надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автомобільним транспортом в межах України (а.с. 12), яка діяла з 20.12. 2001р. по 21.12.2004 р. ОСОБА_5 для здійснення послуг з внутрішніх перевезень пасажирів використовував автомобіль марки «ОСОБА_9 - Бенц 208 Д», д.н.з. НОМЕР_1, яким користувався згідно наданої ОСОБА_11 довіреності ВВО № 307255 від 18.11.2004р. (а.с. 13).
У відповідності до п. 4.1., 4.2. договору № 16 про надання послуг по перевезенню жирів на міських маршрутах в м. Львові, договір діяв до 31.12.2004р. та, якщо по закінченні терміну дії договору, сторони продовжують виконувати його умови, то договір вважається таким, що укладений на невизначений строк. З 21.12. 2004 р. ТзОВ «Міра і К» продовжувало надавати послуги по договору № 16 по перевезенню пасажирів СПД ОСОБА_5 без наявності на то ліцензії у останнього.
У відповідності до п. 2.1.1. договору ТзОВ «Міра і К» надає можливість СПД ОСОБА_5 експлуатувати належні йому транспортні засоби. СПД ОСОБА_5, у відповідності до наданої ОСОБА_11 довіреності, користувався та використовував як маршрутне таксі автомобіль марки «ОСОБА_9 - Бенц 208 Д», реєстраційний номер НОМЕР_1.
Станом на 18.12.2005 року між ТзОВ «Міра і К» та СПД ОСОБА_5 діяв наведений договір ТзОВ «Міра і К» визнавало його дію надавало можливість СПД ОСОБА_5 експлуатувати належні йому транспортні засоби, що стверджується маршрутним листом ТзОВ «Міра і К» № 48 від 18.12. 2005р. на маршрут № 75 (а.с. 14), у відповідності до якого водій ОСОБА_8 на автомобілі «ОСОБА_9 - Бенц 208 Д», реєстраційний номер НОМЕР_1 був випущений 18.12.2005 року ТзОВ «Міра і К» на маршрут № 75. з часом руху по графіку з 6.30 год. до 22.20. год.
При відсутності ліцензії про надання послуг по перевезенню пасажирів на міських маршрутах в м. Львові у СПД ОСОБА_5, відповідальність за використання ним транспорту, в цьому випадку, переходить на ТзОВ «Міра і К». У зв'язку з незаконною пролонгацією даного договору ТзОВ «Міра і К» несе відповідальність за завдану шкоду автотранспортом СПД ОСОБА_5
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що
передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є: договори та інші правочини; У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Згідно ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом. Згідно ст. 13 ЦК України, якою встановлено межі здійснення цивільних прав, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Так як дія договору укладеного між ТзОВ «Міра і К» та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 про надання послуг по перевезенню пасажирів на міських маршрутах в м. Львові від 01.12.2004 року за № 16 порушує права інших осіб, завдало матеріальної та моральної шкоди позивачам, суперечить моральним засадам суспільства, тому даний договір слід визнати таким, що припинив свою дію.
Беручи до уваги вище наведене, суд вважає що з відповідачів слід солідарно стягнути на користь ОСОБА_1 завданої йому майнової шкоди в розмірі 31 184 грн., моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. та стягнути на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 1 000 грн.
Керуючись ст.ст. 10,60,169,209,212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 11, 12, 13, 15, 23, 1167, 1187, ЦК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Міра і К», ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 завданої майнової шкоди в розмірі 31 184 грн.,
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Міра і К», ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 завданої моральної шкоди в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Міра і К», ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.
Договір укладений між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Міра і К» та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 про надання послуг по перевезенню пасажирів на міських маршрутах в м. Львові від 01.12.2004 року за № 16 визнати таким, що припинив свою дію.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі у десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Личаківським районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя С.І.Леньо