Справа №2-3466/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 листопада 2009 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого: Циганаш І.А.

при секретарі: Балануци О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ЗАТ КБ “ ПриватБанк “ про визнання недійсним та зміну пункту кредитного договору, -

Встановив:

                      Позивач звернувся з даним позовом до відповідача, обґрунтувавши його тим, що 05 червня 2007 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір  №НОМЕР_1, строком на 6 місяців на суму 58524,10 грн., для купівлі автомобілю, а також у розмірі 27650,70 грн. на сплату страхових платежів, зі сплатою 14% річних, відповідно до умов договору банк зобов’язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки, зі сплатою позичальником за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,00% від суми виданого кредиту на момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту у розмірі 0,00% від суми кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 укладеного договору, періодом сплати вважається період з 15 по 20 число кожного місяця, щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти у сумі 1186,28 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії, з 23.07.2007 року по листопад 2008р. він сумлінно сплачував в період сплати щомісячний платіж в розмірах трохи більше ніж 1186,28 грн., в листопаді місяці йому випадково стало відомо, що відповідач в односторонньому порядку збільшив річну відсоткову ставку з 14% на 17%, в лютому місяці 2009 року він звернувся до відповідача з проханням надати пояснення на якій підставі йому було підвищено відсоткову ставку з 14% до 17% при цьому у відділенні банку йому повідомили, що відсоткова ставка вже двічі з листопада 2008р. з 14 % до 17% та з лютого 2009р. з 17% до 27% , при цьому двічі змінюючи відсоткову ставку по кредиту відповідач в жодному разі не поставив його відома про таку зміну, він являється приватним підприємцем, тому фінансова криза, яка панує в Україні, значною мірою вплинула на його матеріальний стан, на сьогоднішній день він майже не отримує прибутків, а тому його щомісячних доходів не вистачає навіть на погашення кредиту при підвищенні відсотків до 15%, а підвищення ставки до 17% та 27% взагалі унеможливлює виконання ним умов договору та досягнення ним мети, яка була поставлена ним при укладенні даного договору, при зверненні до банку за роз»ясненням, на якій підставі йому двічі в односторонньому порядку збільшено відсоткову ставку за кредитом, йому пояснили, що дана підстава передбачена умовами договору, а саме п. 2.3.1. Просить визнати п. 2.3.1 кредитного договору №НОМЕР_1 від 05.06.2007 року, укладеного між ним та ЗАТ КБ « ПриватБанк » несправедливим, недійсним, змінити п. 2.3.1 кредитного договору та викласти його в такій редакції: « Збільшення розміру процентної ставки за користування  кредитом, при зміні кон»юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні          облікової ставки НБУ ; зміні розміру відрахувань у страховий ( резервний ) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків Україні у відповідній валюті  ( по статистиці  НБУ ), можливо лише за згодою сторін».  

                     Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.  

                 Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1  не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, пояснив що відповідно до ст.. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, в кредитному договорі це передбачено і процентна ставка підвищується у зв’язку з виникненням умов, передбачених п. 2.3.1 кредитного договору ( зміна облікової ставки НБУ, курсу долара тощо ), згідно ст.. 11 ЗУ  “ Про захист прав споживачів “ та пункту 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту “, затверджених постановою НБУ від 10.05.2005 року у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших  випадках, пунктом 2.3.1 договору встановлено, що банк має в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки, реалізація цього права здійснюється компетентним органом або відповідними посадовими особами в межах їх компетенції відповідно до установчих документів та закону шляхом прийняття управлінського рішення, відповідно ж до цього пункту договору, при цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки   протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки, тобто договір вже змінено, про цю зміну банк і повідомляє клієнта, відповідно до ч. 4 ст. 55 ЗУ « Про банки та банківську діяльність » банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу, за винятком випадків, встановлених законом, по закону, який діяв на момент укладення договору, дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору, відповідно до ст.. 47 ЗУ « Про банки і банківську діяльність » комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях, згідно п. 3.5 Постанови Правління НБУ « Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту » від 10.05.2007 року, банки мають право змінювати процентну ставку лише вразі настання події, не залежно від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, однією із таких подій можна назвати підвищення облікової ставки НБУ, а також нестабільність курсової політики, у зв’язку зі зміною кон»юнктури ринку грошових ресурсів України, а саме: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівняні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення кредитного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитних банків України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ ), з метою виконання зобов’язань перед своїми вкладниками, ПриватБанк має право вимагати зміни умов кредитного договору, оскільки кредитний договір укладений до прийняття ЗУ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку » від 12.12.2008 року, а в Законі не має вказівки про зворотню дію в часі, підстав для визнання п. 2.3.1 кредитного договору неправомірним не має.

                    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

                    В судовому засіданні встановлено, що 05 червня 2007 року між ЗАТ КБ «           ПриватБанк » та ОСОБА_1  було укладено Кредитний договір №НОМЕР_1, згідно умов даного договору банк зобов’язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування на відкритий у АППБ «Аваль » поточний рахунок №26007905 ТОВ « Автомир – Кіровоград » на строк з 05.06.2007 року по 04.06.2014р. включно, у вигляді неповнолювальної кредитної лінії у розмірі 58524,10 грн. для купівлі автомобілю, а також у розмірі 27650,70 грн. на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 1,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у

            розмірі 0,14% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2даного договору, періодом сплати вважати з 15 по 20 число кожного місяця, щомісячно в період сплати позичальник повинен надати банку кошти ( щомісячний платіж ) у сумі 1186,28 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії ( 8-9 ).

                      Відповідно до п. 2.3.1 договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий ( резервний ) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

                      Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках.

                   Згідно ст. 47, ч. 4 ст. 55 ЗУ « Про банки та банківську діяльність » комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїм операціям,  банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови            укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або  зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу , за винятком випадків, встановлених законом.

                     Відповідно до п. 3.5 Постанови Правління НБУ « Про затвердження правил надання банкам інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту » від 10.05.2007 року банки мають право змінювати процентну ставку лише в разі настання події, незалежно від  волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.

                    Згідно ч . 1 ст.. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

                     Законом України “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку “ від 12.12.2008 р. N 661-VI внесено зміни до ЦК України та доповнено статтею 1056 –1 ЦК України.

                    Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

                     Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України  акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, тому Закон 661- VІ в частині внесення змін до ЦК України ( ст.. 1056 -1 ) не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом.

                    Відповідно до п. 2, 3 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року N 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії в часі.

                     Приймаючи до уваги те, що кредитний договір між позивачем та відповідачем був укладений 05.06.2007 року до прийняття ЗУ “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку “ від 12.12.2008 р. N 661-VI, а в Законі не має вказівки про зворотню дію в часі, суд приходить до висновку, що не має підстав для визнання п. 2.3.1 кредитного договору №НОМЕР_1 від 05.06.2007 року – недійсним.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст.  10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд , -

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  до ЗАТ КБ “ ПриватБанк “ про визнання недійсним та зміну пункту кредитного договору – відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі – 8,50грн.

 Заяву про апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Кіровоградському апеляційному суду через Ленінський райсуд м.Кіровограда.

                  Суддя Ленінського

                        райсуду м. Кіровограда                                                                            Циганаш І.А.