ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 215
РІШЕННЯ
Іменем України
|
06.03.2007 |
Справа №2-22/9807-2006 |
За позовом - ВАТ “Крименерго” , м.Сімферополь
До відповідача - СПД ОСОБА_1 , м.Армянськ
Про стягнення 6639,77 .
Суддя С.В.Яковлєв
представники:
Від позивача -Котовська Н.Д. - пред-к, дов. від 04.01.2007 р.
Від відповідача - ОСОБА_2- пред-к , дов від 28.03.2006 р.
Сутність спору: ВАТ “Крименерго” (далі позивач), звернулось до суду з позовною заявою, в якої просило стягнути з СПД ОСОБА_1 ( далі відповідач) 6639, 77 грн. збитків, заподіяних в наслідок порушення Правил користування електричною енергією далі ПКЕЕ) . Вимоги мотивовані тим, що позивач провів перевірку належного відповідачу об'єкту , під час якої встановив порушення ним ПКЕЕ. За наслідками зазначеної перевірки був складений акт НОМЕР_1 про порушення ПКЕЕ, в якому було зафіксовано шунтування відповідачем прибору обліку, використання скритої проводки. На підставі встановлених фактів згідно з постановою НКРЕ №1197 від 05.12.2001 р. позивач розрахував вартість неврахованої електричної енергії у розмірі 6639,77 грн. Зазначену суму він просить стягнути з відповідача.
Під час судових засідань представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог.
Представник відповідача з позовними вимогами не погодився, вказавши, що відсутні підстави для стягнення 6639,77 грн.
До суду надійшла зустрічна позовна заява, згідно з якою відповідач просив стягнути з позивача 13000 грн. збитків , заподіяних в наслідок його неправомірного відключення від електропостачання на підставі акту НОМЕР_1 про порушення ПКЕЕ.
Суд , керуючись ст. 60 ГПК України, ухвалою від 02.10.2006 р. прийняв до розгляду зазначену зустрічну позовну заяву.
Провадження по справі було зупинено до розгляду у Вищому господарському суді України касаційної скарги позивача по справі №2-3/8896-2006 р.
Згідно з клопотанням відповідача провадження по справі було поновлено.
Під час судового засідання, яке відбулось 19.02.2007 р., позивач надав відзив на зустрічну позовну заяву( вих. № 10/335 від 07.02.2007 р.), в якому не визнав те, що в наслідок складання акту НОМЕР_1 про порушення ПКЕЕ, відключення відповідача від електропостачання останній зазнав збитків у сумі 13000 грн., крім того він вказав, що відповідач був повідомлений про відключення від електропостачання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Між відповідачем та позивачем 17.09.2004 р. був укладений Договір НОМЕР_2 про постачання електричної енергії , предметом якого було регулювання відносин між сторонами по постачанню електроенергії та порядку її оплати. Сторони договору встановили, що під час рішення питань, яки неврегульовані договором, будуть керуватись Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).
У п.9.5.договору зафіксовано, що він був укладений до 31.12.2004 р. та вважався продовженим на наступний календарний рік якщо не менш, ніж за місяць до закінчення терміну дії договору ні однієї із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Позивач 24.12.2005 р. провів перевірку відповідача , за результатами якої склав Акт НОМЕР_1 , в якому зафіксував порушення відповідачем ПКЕЕ, а саме, шунтування прибору обліку , використання скритої проводки.
У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншимі учасникамі відносин в сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі і кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Ст. 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Ст. 275 ГК України встановлює, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачу (абоненту), який зобов'язан сплатити прийняту енергію та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію використовуваного їм енергетичного устаткування. Відпустка енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки по договорам енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону (ст.276 ГК України).
Учасник господарських відносин, який порушив встановлені вимоги по здійсненню господарської діяльності, повинен відшкодувати заподіяні цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені (ст.224 ГК України). Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються у тому числі і додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачені матеріали та ін.), понесені стороною, яка зазнала збитки внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношеня, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін.) або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).
За договором постачання енергетичних ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надати другій стороні (споживачу, абоненту) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів (ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка його заподіяла. Особа, яка заподіяла шкоду, звільняється від його відшкодування, якщо вона доведе, що шкода причинна не з її вини.
Моральна шкода , заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою , яка її завдала , за наявності її вини. (ст. 1167 ЦК України).
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У матеріалах справи є рішення Господарського суду АРК від 16-30.05.2006 р. по справі № 2-3/8896-2006 , яке залишено без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р.
У зазначених рішенні Господарського суду АРК та постанові Севастопольського апеляційного господарського суду визначено, що 24.12.2005 р. представниками Армянського РЕМ позивача у присутності відповідача проводилась перевірка належного останньому магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, який розташований у м. Армянську, АДРЕСА_1, у ході якої був складений акт НОМЕР_1 про Порушення ПКЕЕ.
Суди встановили, що зазначений акт був складений з порушенням вимог п.6.41 ПКЕЕ, у ньому позивач не відобразив необхідні дані для визначення обсягу недорахованої електричної енергії , не вказав суми завданого відповідачем збитку. У зв'язку з наведеним суди прийшли до висновку, що акт НОМЕР_1 не може бути доказом порушення відповідачем умов договору НОМЕР_2 та ПКЕЕ.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 6639,77 грн., які ним розраховані саме на підставі акту НОМЕР_1, суд, керуючись ст. 35 ГПК України, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Надані позивачем документи свідчать про те, що він попередив відповідача про відключення від електропостачання, надіславши на його адресу телефонограму.
У порядку, передбаченому ст.33 ГПК України, відповідач не надав доказів неотримання зазначеного повідомлення.
За таких обставин суд вважає, що у відповідача були можливості здійснити роботу магазина ІНФОРМАЦІЯ_1, який розташований у м. Армянську, АДРЕСА_1, з урахування відключення його від електропостачання. Крім того відповідач також не надав докази неможливості роботи зазначеного об'єкту в умовах відсутності електричної енергії. Наданий відповідачем розрахунок суми збитків є арифметичним розрахунком середньодобової виручки під час здійснення торгівлі у цьому магазині.
Вивчивши надані відповідачем документи, розрахунок суми збитків , суд прийшов до висновку, що зазаначені документи не можуть бути належними доказами понесення ним збитків саме у сумі 13000 грн. у період відключення від енергопостачання.
В силу викладеного, суд вважає, що зустрічний позов не підлягає задоволенню .
Суд також бере до уваги те, що надані відповдачем документи не свідчать про те, що діями позивача заподіяно шкоди його діловій репутації .
За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 06.03.2007 р., були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Згідно зі ст. 84 ГПК України рішення оформлене і підписане 26.03.2007 р.
Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України , суд
ВИРІШИВ :
У задоволенні позовних вимог відмовити.
У задоволені зустрічних позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.