Апеляційний суд Запорізької області
Справа №22- 147 /2007 р. Головуючий у 1 інстанції :Громова І.Б.
Суддя-доповідач : Пільщик Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Пільщик Л.В. Суддів: Мануйлова Ю.С.,
Кара куша К.В. При секретарі: Ткаченко М.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним.
У позовній заяві зазначала, що мала у приватній власності будинок за адресою: АДРЕСА_1. її батькам ОСОБА_2 і ОСОБА_3, на праві приватної власності належить трикімнатна кооперативна квартира за адресою: АДРЕСА_2.
Між батьками сімейні відносини припинені в2001 році. Для вирішення житлового питання батько ОСОБА_2 звернувся до неї з пропозицією передати їй з сином свою 1/2 частину квартири , а вона повинна йому передати свій жилий будинок. Оскільки на той час були відсутні правовстановлюючі документи на квартиру договір міни не був укладений.
ІНФОРМАЦІЯ_1 вона подарувала будинок ОСОБА_2
Посилаючись на те, що договір дарування 1/2 частини квартири батько відмовляється укладати, просила суд визнати договір дарування жилого будинку недійсним за ст..56 ЦК України як укладеного внаслідок помилки .
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Апеляційне провадження порушено за скаргою ОСОБА_1
У скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення , посилаючись на те, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову .
ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечує, право на участь у судовому засіданні не використав.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню .
Суд першої інстанції ,з'ясувавши обставини спору, перевіривши доводи сторін , проаналізувавши зібрані докази , дав їм належну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про те , що договір дарування був укладений у встановленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги про незастосування судом ст.. 56 ЦК є неспроможними. Пред'являючи позов про визнання договору дарування недійсним позивачка посилалася на те , що договір укладено внаслідок помилки, оскільки батько порушив домовленість після оформлення договору дарування у наступному оформити на неї право власності на частину квартири. Суд дав правильну правову оцінку цим обставинам і вирішив спір на підставі ст.. 56 ЦК України 1963 року. Суд визнав , що передбачені даною нормою підстави для визнання договору дарування недійсним при розгляді справи не встановлені, виходячи при цьому з того , що помилка щодо мотивів укладення угоди не може бути підставою для задоволення позову. Така позиція суду узгоджується з п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 р. №3 з наступними змінами „Про судову практику в справах про визнання угоди недійсною" , в якому передбачено , що правила ст..56 ЦК не поширюються на випадки , коли помилка стосується мотивів укладення угоди. З огляду на це не ставить під сумнів правильність висновків суду посилання ОСОБА_1 на показання свідків , які були обізнані про домовленість між нею та батьком .
Доводи апеляційної скарги про взаємовідносини та м поділ майна між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , батьків позивачки , не мають правового значення для вирішення даного спору.
Доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права , яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Керуючись ст.ст 307, 308 ,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити..
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2006 року залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців..