АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

Справа №22ц-181/2007                                                 Головуючий у 1й інстанції -Дадим Ю.М.

Категорія - 21                                                                   Доповідач - Григорченко Е.1.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів ~ Григорченка Е.І., Прозорової М.Л.

при секретарі - Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м, Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом і просив стягнути з відповідача на його користь 70000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він знаходився у трудових відносинах з ДП шахта „Східнодонбаська" об'єднання „Павлоградвугілля", правонаступником якого є на цей час ВАТ „Павлоградвугілля". За час роботи він захворів на пневмоконіоз. Згідно висновку МСЕК від 23.05.2001р. йому було встановлено 80% втрати професійної працездатності та 1 групу інвалідності.

В зв'язку з отриманою виробничою травмою йому спричинено моральну шкоду, оскільки його стан здоров'я погіршився, відчуває депресію і таке інше.

Відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м, Павлограді позовні вимоги не визнав.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2006 року позовні вимоги задоволені частково, з Фонду на користь позивача стягнуті страхові виплати за моральну шкоду в сумі 50000 грн. / а.с. 46-48/.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді ставить питання про скасування рішення суду, відмовивши в позові, посилаючись на те, що рішення незаконне, необгрунтоване і ухвалено з порушенням матеріального права/а.с. 50-51/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з ухваленням нового рішення, відповідно по п. п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за час виконання трудових обов'язків захворів професійним захворюванням - пневмоконіозом. Згідно висновку МСЕК від 23.05.2001р. йому було встановлено 80% втрати професійної працездатності та 1 групу інвалідності.

З урахуванням таких обставин міськрайонний суд прийшов до висновку про те, що позивачу, внаслідок виробничої травми, спричинено моральну шкоду і, що, відповідно до вимог ст. ст. 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", страхову виплату за моральну шкоду повинен сплатити відповідач.

З даними висновками суду погодитись не можна, оскільки вони є неправильними і суперечать обставинам справи, діючому матеріальному та процесуальному закону.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в 1992 році отримав професійне захворювання, що підтверджується актом розслідування професійного захворювання від 12.03.1992р./а.с. 4-6/.

У зв'язку з професійним захворюванням, ще в 1992 році, висновком МСЕК від 04.03.1992р., йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності і 3 групу інвалідності. Висновком МСЕК від 15.06.1992р. позивачу було встановлено 70% втрати професійної працездатності і 2 групу інвалідності.

Затим, при чергових оглядах МСЕК від 22.06.1993р. позивачу встановлено 75% втрати професійної працездатності та 2 групу інвалідності, від 27,06.2000р. встановлено 80% втрати професійної працездатності та 2 групу інвалідності, від 23.05.2001р. позивачу було підтверджено 80% втрати професійної працездатності та встановлено 1 групу інвалідності /а.с. 7-12/.

Тобто, правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються матеріальним законом, який діяв на момент отримання позивачем професійного захворювання на виробництві.

Моральна шкода, яка була спричинена позивачу в результаті отриманого професійного захворювання, яке встановлено в 1992 році, при виконанні ним трудових обов'язків, - може бути відшкодована, виходячи з вимог ст. 12 Закону України від 14.10.1992 року / з послідуючими змінами та доповненнями/ „ Про охорону праці" та п.11 Правил відшкодування шкоди власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяно працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (затверджених постановою Кабміну України від 23.06.1993 року № 472 - з послідуючими змінами та доповненнями ), а не виходячи з вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким керувався суд першої інстанції, розглядаючи даний спір по суті.

Таким чином, на час виникнення у позивача права на отримання моральної шкоди, розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з вимог п.11 Правил відшкодування шкоди власником підприємства..., не міг перевищувати 200 мінімальних розмірів заробітної плати без урахування будь-яких інших виплат.

Право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача відповідно до зазначених законодавчих актів, але він не скористався своїм правом на відшкодування моральної шкоди, у встановлений законом строк, а звернувся до суду з позовом про стягнення страхової виплати за моральну шкоду лише в березні 2006 року.

Оскільки, моральна шкода, в зв'язку з професійним захворюванням позивача, випливає з його трудових відносин, але регулюється спеціальним матеріальним законом, то колегія суддів вважає, що до даних правовідносин повинен застосовуватись трирічний строк на звернення до суду за вирішенням спору, який позивачем пропущено без поважних на те причин. Звернувшись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди майже через 13 років, позивач не ставив питання про поновлення строку на звернення до суду із зазначеним позовом, на поважність причин пропуску строку не посилався і доказів поважності пропуску строку суду не надав.

За таких обставин, колегія суддів не може визнати рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в його позовних вимогах, в зв'язку з пропуском строку на звернення до суду.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду -скасуванню, як таке, що не відповідає обставинам справи, а також ухвалене з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307,309 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2006 року - скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 в його позовних вимогах до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення страхової виплати за моральну шкоду

Рішення суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.