Справа № 522/2960/18

Провадження № 2/522/5382/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Крохмаль І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, про зняття особи з реєстрації за місцем проживання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить зняти свою сестру ОСОБА_2, 28.06.1991 р. н., яка фактично зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації за місцем проживання за вказаною адресою (АДРЕСА_1).

Свою позовну заяву позивачка мотивує тим, що вона має намір за згодою зі своєю сестрою та відповідачкою за позовом – ОСОБА_2 продати нерухоме майно, яке належить їм на праві спільної часткової власності та розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно довідки з місця проживання про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №60 в зазначеному приміщенні зареєстрована як ОСОБА_1, так і її сестра ОСОБА_2

ОСОБА_2 зареєстрована в зазначеному приміщенні з 27.02.2002 року.

З 2008 року сестра позивачки – ОСОБА_2 у віці 17-ти років виїхала до країни Ізраїль на постійне місце проживання, де на сьогодні вже мала отримати громадянство. На час виїзду до держави Ізраїль Українським паспортом вона не документувалася, а мала на руках лише свідоцтво про народження V-ЖД 318098 від 29.08.1991 року, виданого Приморським РАЦС м.Одеси.

У вказаному житловому приміщенні за вказаною адресою зазначена особа хоч формально і зареєстрована, але тривалий час не проживає по сьогодні та не оспорює цей факт.

У зв’язку з тим, що сестра позивачки та відповідачка за позовом – ОСОБА_2 не може особисто приїхати та прийняти участь у процедурі зняття її з реєстрації за місцем проживання, вона надіслала нотаріальну заяву, посвідчену Ізраїльським повноважним нотаріусом та довіреність на свою сестру ОСОБА_3. Обидві документи оформлені з апостилем відповідно до Гаазької конвенції від 05.10.1961 року.

Вказаною заявою ОСОБА_2 повідомляє будь-які компетентні органи України, юридичні і фізичні особи публічного або приватного права в тому числі у центр надання адміністративних послуг, що здійснює облік та зняття з реєстрації осіб за місцем проживання, що дає свою згоду на зняття її з реєстрації за місцем колишнього проживання і своєю довіреністю уповноважувала свою сестру та позивачку за позовом – ОСОБА_3 від її імені вчинити для цього необхідні дії, включаючи продаж вказаного житла, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3.

Так як надати паспорт особи, яка знімається з реєстрації за місцем проживання для проставляння в ньому штампу про зняття з реєстрації ОСОБА_2 не було та не має можливості в силу щонайменше двох причин (відсутність самого паспорту та неможливість з’явитися для зняття з реєстрації особисто), постало питання про зняття її з реєстрації за місцем проживання за її власним бажанням на підставі долучених до заяви про зняття з реєстрації за місцем проживання документів.

Заяву за формою 11, передбаченою Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №207, заповнену ОСОБА_1, як представником за довіреністю від імені зареєстрованої особи, заповнену за її змістом в листопаді 2017 року було надано у встановленому законом прядку до органу, який здійснює зняття з реєстрації осіб за місцем проживання.

Окрім цього органу реєстрації були додані копії документів на житло, та реєстрацію в житлі, інші документи для більш швидкого реагування на це подане звернення.

Також позивачка ОСОБА_1 мала своїм обов’язком попередити та попередила про те, що за будь-яких умов ОСОБА_2 не буде особисто присутня при вирішенні питання про зняття її з реєстрації за місцем проживання з обставин, викладених вище, а покладає вирішення цього питання виключно на свою сестру – ОСОБА_1, а остання в свою чергу покладала цей обов’язок на свого представника та адвоката.

В даному випадку повірена ОСОБА_1 з метою вирішення вищевказаного питання уклала з адвокатом договір про надання юридичних послуг для вирішення питання про зняття з реєстрації сестри в силу складності питання щодо зняття її сестри за місцем проживання за таких умов, що склалися.

Позивачка вважає, що знімати відповідачку з реєстрації за місцем проживання через суд шляхом подання відповідного позову про втрату нею права власності або користування та зняття з реєстрації за місцем проживання буде не доречно, так як відповідно до діючого Цивільного кодексу відповідачка ОСОБА_2 є законним власником свого майна, що підтверджується відповідними документами, доданими до позовної заяви і не користування своїм майном не позбавляє її первинного речового права – права власності, а як наслідок і права законного користування своїм майном в будь-який момент.

10 листопада 2017 року адвокат заявниці звернувся до центру надання адміністративних послуг з проханням зняти з реєстрації ОСОБА_2П, додав до заяви квитанцію про сплату послуг на зняття з реєстрації за місцем проживання і всі документи, які давали підстави для зняття вказаної особи з реєстрації за місцем проживання, однак отримав офіційну відмову у знятті з реєстрації. Мотивуванням відмови у знятті з реєстрації було зазначено неподання необхідних документів. Як зазначає позивачка, усно їм роз’яснили, що незалежно від того документована відповідачка паспортом чи ні в наведеній ситуації, зняти її з реєстрації не можливо, так як немає паспортного документу, який обов’язково має подаватися та в який має ставитися штамп про зняття з реєстрації.

Після цього 21 листопада 2017 року представник позивачки звернувся до Департаменту надання адміністративних послуг при ОМР з вимогою компетентно розглянути питання про зняття з реєстрації відповідачки за позовом ОСОБА_2

Однак на своє звернення представник отримав розгорнуту відповідь про неможливість зняти відповідачку з реєстрації за місцем проживання навіть за її документально підтвердженою згодою у зв’язку з тим, що в силу положень діючого законодавства, яке регулює підстави та порядок зняття особи з реєстрації за місцем проживання для зняття з реєстрації особи обов’язково потрібен паспортний документ, до якого вноситься зміни щодо реєстрації особи за місцем проживання, в той час, коли як було зазначено вище надати паспорт особи, яка знімається з реєстрації за місцем проживання для проставлення в ньому штампу про зняття з реєстрації ОСОБА_2 не має можливості в силу щонайменше двох причин (відсутність самого паспорту у зв’язку з його неотриманням та неможливість з’явитися для зняття з реєстрації особисто).

Зокрема, у наданій та долученій до матеріалів справи відповіді від 30.11.2017 року №1104/01-02-10 було зазначено, що без паспортного документу неможливо здійснити процедуру зняття з реєстрації.

Водночас представника повідомили, що у разі наявності рішення суду про зняття відповідачки з реєстрації за місцем проживання, яке набере законної сили її зняття з реєстрації за місцем проживання можна буде здійснити і без проставлення відповідного штампу в паспортний документ (або інший документ, передбачений законом) та без зайвих складнощів.

Позивачка вважає, що всі ці обставини змусили її звернутися з позовом до суду про зняття з реєстрації місця проживання її сестри, відповідачки за позовом ОСОБА_2

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася. Представник позивачки до судового засідання з’явився, позов підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу за відсутності сторони позивача.

Відповідачка за позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, надала суду нотаріальну заяву, датовану 6-м вересня 2017 року, завірену повноважним нотаріусом країни Ізраїль з апостилем відповідно до Гаазької конвенції від 05.10.1961 року, в якій позов ОСОБА_1 у разі його заявлення визнає, та не заперечує проти зняття її з реєстрації за місцем проживання, просить розглянути справу за її відсутності .

Третя особа – Департамент надання адміністративних послуг ОМР до судового засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, надав суду пояснення щодо пред’явленого позову.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України в діючій редакції, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, виходить з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 20 вересня 2012 року, видане Одеською міською радою позивачка ОСОБА_1 та відповідачка за позовом ОСОБА_2 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_4 по 1/3 частини квартири на кожну.

Співвласником іншої 1/3 частини квартири є ОСОБА_4, який згідно довідки про склад сім’ї або зареєстрованих осіб не зареєстрований за місцем проживання в наведеній квартирі.

Це підтверджується також Витягом про державну реєстрацію речових прав №35690191 від 02.10.2012 року та довідкою №9261-10/501-М від 28.11.2013 р., виданою КП «БТІ» Одеської міської ради.

Згідно довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №60 від 04.10.2017 року відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з 27.02.2002 року.

В наведеній довідці зазначено, що відповідачка ОСОБА_2 була зареєстрована в квартирі згідно свідоцтва про народження V-ЖД 318098 від 29.08.1991 року, виданого Приморським РАЦС м.Одеси, як документу, що на той момент посвідчувало особу.

З 2008 року сестра позивачки та відповідачка за позовом – ОСОБА_2, будучі неповнолітньою, виїхала до країни Ізраїль на постійне місце проживання. На час виїзду до держави Ізраїль Українським паспортом вона не документувалася а мала на руках лише вищенаведене свідоцтво про народження V-ЖД 318098 від 29.08.1991 року, виданого Приморським РАЦС м. Одеси.

Згідно посвідчення особи від 15.09.2009 року, переклад якого здійснено перекладачем бюро перекладів ОСОБА_5 відповідачка проживала в м.Хайфа держави Ізраїль з 2009 року за адресою ОСОБА_6 Ямін Орд Нір Аціон 30808, на сьогодні згідно інформації яка міститься в нотаріальній заяві від 06.09.2017 року відповідачка мешкає за адресою держ. Ізраїль, АДРЕСА_5, що дає можливість зробити висновок, про те, що відповідачка виїхала до країни Ізраїль щонайменше з 2009 року де і мешкає по сьогодні.

У вказаному житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_6 відповідачка хоч і зареєстрована, але як стає зрозумілим з матеріалів справи тривалий час не проживає по сьогодні та не оспорює цей факт.

У зв’язку з тим, що відповідачка за позовом – ОСОБА_2 не може особисто приїхати та прийняти участь у процедурі зняття її з реєстрації за місцем проживання, вона надіслала нотаріальну заяву, посвідчену Ізраїльським повноважним нотаріусом та довіреність на свою сестру та позивачку за позовом ОСОБА_3. Обидві документи оформлені з апостилем відповідно до Гаазької конвенції від 05.10.1961 року.

Згідно нотаріальної заяви від 06.09.2017 року, посвідченої нотаріусом з міста Хайфа держава Ізраїль ОСОБА_7 та скріпленою апостилем мирового судді міста Хайфа Шимоном Дадоном, складеною відповідно до вимог Гаазької конвенції від 05.10.1961 року, відповідачка дає свою згоду на, зокрема, зняття її з реєстрації за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та оформлення для цього необхідних документів.

Так як надати паспорт особи, яка знімається з реєстрації за місцем проживання для проставлення в ньому штампу про зняття з реєстрації ОСОБА_2 не було та не має можливості в силу щонайменше двох причин (відсутність самого паспорту та неможливість з’явитися для зняття з реєстрації особисто), постало питання про зняття її з реєстрації за місцем проживання за її власним бажанням на підставі долучених до заяви про зняття з реєстрації за місцем проживання документів.

Заяву за формою 11, передбаченою Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №207, заповнену ОСОБА_1, як представником за довіреністю від імені зареєстрованої особи, заповнену за її змістом в листопаді 2017 року було надано у встановленому законом прядку до органу, який здійснює зняття з реєстрації осіб за місцем проживання.

Відповідна довіреність на ім’я позивачки була посвідчена нотаріусом з міста Хайфа держава Ізраїль ОСОБА_7 та скріпленою апостилем мирового судді міста ОСОБА_8 Пріталь, складеною відповідно до вимог Гаазької конвенції від 05.10.1961 року.

Окрім цього, органу реєстрації були додані копії документів, які посвідчують речове право на житло, та реєстрацію в житлі, інші документи, які підтверджували виїзд та перебування відповідачки за межами України з моменту виїзду та по сьогодні для більш швидкого реагування на подане звернення про зняття особи з реєстрації.

Своєю заявою позивачка ОСОБА_1, як довірена особа попередила про те, що за будь-яких умов ОСОБА_2 не буде особисто присутня при вирішенні питання про зняття її з реєстрації за місцем проживання з обставин, викладених в нотаріальній заяві від 06.09.2017 року та в силу складності пересування між країнами.

Відповідно до п.6 Правил реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №207, у разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку.

Позивачка ОСОБА_1 з метою вирішення вищевказаного питання уклала з адвокатом договір про надання юридичних послуг від 01.11.2017 року для вирішення питання про зняття з реєстрації сестри в силу складності питання щодо зняття її сестри за місцем проживання за таких умов, що склалися, що підтверджується матеріалами справи.

Знімати зазначену особу з реєстрації за місцем проживання через суд шляхом подання відповідного позову про втрату нею права власності або користування та зняття з реєстрації за місцем проживання на думку сторони позивача буде не доречно, так як відповідно до діючого Цивільного кодексу відповідачка ОСОБА_2 є законним власником свого майна, що підтверджується відповідними документами, доданими до позовної заяви і не користування своїм майном не позбавляє її первинного речового права – права власності, а як наслідок і права законного користування своїм майном в будь-який момент.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Як вбачається з матеріалів справи та доданих до позову стороною позивача документів, 10 листопада 2017 року представник (адвокат) позивачки звернувся до центру надання адміністративних послуг з проханням зняти з реєстрації ОСОБА_2П, додав до заяви квитанцію про сплату послуг на зняття з реєстрації за місцем проживання і всі документи, які давали підстави для зняття вказаної особи з реєстрації за місцем проживання, однак отримав офіційну відмову у знятті з реєстрації.

Згідно примітки, яка міститься в заяві про зняття з реєстрації з місця проживання, оформленої за формою, встановленою Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №207, мотивуванням відмови у знятті з реєстрації було зазначено неподання необхідних документів.

Як зазначає позивачка, усно її представнику роз’яснили, що незалежно від того документована наведена відповідачка особа паспортом чи ні в наведеній ситуації, зняти з реєстрації вказану особу не можливо, так як немає паспортного документу, який обов’язково має подаватися та в який має ставитися штамп про зняття з реєстрації.

Після цього 21 листопада 2017 року представник позивачки звернувся до Департаменту надання адміністративних послуг при ОМР з вимогою компетентно розглянути питання про зняття з реєстрації відповідачки за позовом ОСОБА_2

На своє звернення позивачка отримала розгорнуту відповідь про неможливість зняти відповідачку з реєстрації за місцем проживання навіть за її документально підтвердженою згодою у зв’язку з тим, що в силу положень діючого законодавства, яке регулює підстави та порядок зняття особи з реєстрації за місцем проживання для зняття з реєстрації особи обов’язково потрібен паспортний документ, до якого вноситься зміни щодо реєстрації особи за місцем проживання, в той час, коли як було зазначено вище надати паспорт особи, яка знімається з реєстрації за місцем проживання для проставлення в ньому штампу про зняття з реєстрації ОСОБА_2 не має можливості в силу щонайменше двох причин (відсутність самого паспорту у зв’язку з його неотриманням та неможливість з’явитися для зняття з реєстрації особисто).

Зокрема, у наданій відповіді від 30.11.2017 року №1104/01-02-10 зазначено, що без паспортного документу неможливо здійснити процедуру зняття з реєстрації.

Водночас позивачку повідомили, що у разі наявності рішення суду про зняття відповідачки з реєстрації за місцем проживання, яке набере законної сили її зняття з реєстрації за місцем проживання можна буде здійснити і без проставлення відповідного штампу в паспортний документ (або інший документ, передбачений законом) та без зайвих складнощів.

Згідно вищенаведеної нотаріальної заяви від 06.09.2017 року посвідченої повноважним нотаріусом держави Ізраїль, відповідачка ОСОБА_2 заявлений до неї позов визнає із подальшим розглядом такої відкритої справи за її відсутності без її виклику на судове засідання.

Відповідно до положень ч.3 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зазначені вище положення містяться також і в п.24 Постанови пленуму Верховного суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

В даному випадку таке визнання позову та фактів, викладених в ньому, ОСОБА_2 як відповідачкою не протирічить наведеним вище застосованому судом закону і такі факти не підлягяють доказуванню і впливають на мотиви суду, наведені в Рішенні.

Визнання позову відповідачкою не порушує прав третіх осіб, так ці правовідносини стосуються лише позивачки та відповідачки для досягнення спільної мети щодо розпорядження своїм власним майном.

За таких обставин з урахуванням того, що в силу ситуації, що склалася у відповідачки за приписами та вимогами діючого законодавства, що регулює порядок знаття особи з реєстрації за місцем проживання її неможливо зняти з реєстрації за місцем проживання без рішення суду, суд за виниклих спірних обставин може зняти відповідачку з реєстрації за рішенням суду. Права позивачки ОСОБА_1 в даному випадку підлягають захисту судом в цивільному провадженні а відповідачка ОСОБА_2 підлягає зняттю з реєстрації за місцем фактичної реєстрації за місцем проживання за Рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч.2 ст.29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, про зняття особи з реєстрації за місцем проживання - задовольнити.

Зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка фактично зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації за місцем проживання за вказаною адресою (АДРЕСА_1).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлений 23 березня 2018 року.

Суддя:

22.03.18