Справа № 372/2059/15-к Головуючий у І інстанції Бурбела Ю. С.

Провадження № 11-кп/780/332/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 3 19.03.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:         

головуючого судді – Авраменка М. Г.

суддів – Гайдай Р.М., Орла А.І.

при секретарі – Чорнобривцю В.В.

за участю:

прокурора – Ткачової І.М.

захисника – ОСОБА_2

захисника – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_5 за ч.3 ст.187 КК України повернуто прокурору,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року, обвинувальний акт з додатками у кримінальному №12015110230000142 по обвинуваченню щодо ОСОБА_4 за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_5 за ч.3 ст.187 КК України повернуто прокурору для виконання вимог ст. 291 КПК України.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що апеляційним судом після скасування вироків Обухівського районного суду Київської області від 07.06.2017 та 16.09.2015 призначався новий розгляд в суді першої інстанції. Тобто, фактично в матеріалах провадження знаходяться два обвинувальних акти від 06.05.2015 та 16.02.2016. Тому існує необхідність конкретизації питання – який саме із зазначених обвинувальних актів підлягає судовому розгляду.

Не погоджуючись із вказаним рішенням прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

На думку прокурора ухвала суду є незаконною, у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Стверджує, що обвинувачення в ході судового розгляду змінювалось, але вказана обставина не була врахована судом під час підготовчого судового засідання та вказаний останній обвинувальний акт взагалі не був предметом розгляду.

Вказує, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 291, 314 КПК України взагалі не надав оцінки обвинувальному акту, а лише зазначив, що не може обрати акт, який має бути розглянутий.

19.03.2018 року прокурор подав зміни та доповнення на апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Києво-Сятошинського районного суду Київської області від 05.02.2018 скасувати, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи тим, що суд першої інстанції розпочинаючи новий розгляд кримінального провадження зі стадії підготовчого судового засідання, вийшов за межі своїх повноважень, проігнорував ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 25.02.2016 про призначення обвинувального акту до судового розгляду, фактично переглянув її, та всупереч ч. 3 ст. 415 КПК України, не взяв до уваги висновки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 12.09.2017, про те, що після скасування вироку суду першої інстанції з призначенням нового судового розгляду, новий розгляд в суді першої інстанції слід розпочинати саме зі стадії судового розгляду без проведення підготовчого судового засідання.

Зазначає, що при винесенні 05.02.2018 Києво-Святошинським районним судом Київської області оскаржувальної ухвали фактично здійснено перегляд ухвали Обухівського районного суду Київської області від 25.02.2016 про призначення обвинувального акту до судового розгляду, яка не підлягає оскарженню.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора в підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, думку захисників, які не заперечували проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи і вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про існування підстав для задоволення вимог апеляційної скарги прокурора, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено обвинувачення як твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальне рішення, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування – є обвинувальний акт, яким має відповідати вимогам ст. 291 КПК України, зокрема: містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, яке повинно містити посилання на обставини, які у відповідності до положень ст. 91 КПК України входять до предмету доказування, це подія злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, вид і розмір шкоди, завданої злочином.

На думку колегії, обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.307 КК України та ОСОБА_5 за ч.3 ст.187 КК України відповідає вказаним вимогам кримінального процесуального законодавства.

Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції обґрунтував своє рішення про повернення обвинувального акту прокурору тим, що вирок Обухівського районного суду Київської області від 07.06.2017 щодо ОСОБА_4 та  ОСОБА_6 скасований апеляційним судом Київської області та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. У вказаній ухвалі Апеляційного суду Київської області зазначено, що: «з матеріалів кримінального провадження не вбачається законність підстав тривалого не розгляду справи та надходження до суду обвинувального акту від 16.02.2016 в кримінальному провадженні №12015110230000142 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених п. 6 ч. 2 ст.115, ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки Апеляційним судом після скасування вироку суду від 16.09.2015 призначався лише новий розгляд в суді першої інстанції. Фактично в матеріалах провадження знаходяться обвинувальних акти – від 06.05.2015 та від 16.02.2016». Виникла необхідність в конкретизації питання - який саме із зазначених обвинувальних актів підлягає судовому розгляду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, вважаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору – передчасним та необґрунтованим.

Відповідно до ст. 392, ч. 4 ст. 314 КПК України, тільки ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, винесена за результатами підготовчого судового засідання, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

16.02.2016 Обухівським районним судом Київської області постановлено ухвалу про призначення обвинувального акта до судового розгляду. Вказана ухвала набрала законної сили.

Таким чином, суд першої інстанції розпочинаючи новий розгляд кримінального провадження зі стадії підготовчого судового засідання, вийшов за межі своїх повноважень, проігнорував ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 25.02.2016 про призначення обвинувального акту до судового розгляду, фактично переглянув її, та всупереч ч. 3 ст. 415 КПК України, не взяв до уваги висновки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 12.09.2017, про те, що після скасування вироку суду першої інстанції з призначенням нового судового розгляду, новий розгляд в суді першої інстанції слід розпочинати саме зі стадії судового розгляду без проведення підготовчого судового засідання.

Питання про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду не може бути предметом підготовчого засідання судом першої інстанції, оскільки після скасування вироку Обухівського районного суду Київської області від 07.06.2017 з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов не лише обвинувальний акт, а й всі матеріали кримінального провадження.

Проведення підготовчого засідання в цьому випадку суперечить вимогам ст. 314 КПК України, оскільки суд першої інстанції на стадії підготовчого засідання може прийняти рішення тільки щодо обвинувального акту: повернути його прокурору або призначити його до розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 лютого 2018 року, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_5 за ч.3 ст.187 КК України повернуто прокурору – скасувати.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Головуючий:

Судді: