Судове рішення #7029658

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2009 р.                                                           Справа № 21/95

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Черпака Ю.К.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

Іоннікової І.А.

 при секретарі                                                            Бугирі Ю.Г. , Неподобній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 11.11.2009р. (був присутній в судовому засіданні 17.11.2009р.),

від відповідачів:

- управління комунального майна Хмельницької міської ради:

Рудківська Н.В. (довіреність №139 від 13.02.2009р.),

- Хмельницької міської ради: Кучевська Г.В. (довіреність №02-15-17 від 09.01.2008р.),

від прокуратури: Сич Ю.М. (посвідчення №52),

розглянувши апеляційну скаргу підприємця  ОСОБА_6

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "26" березня 2009 р. у справі  

за позовом підприємця ОСОБА_6 (м.Хмельницький)

до управління комунального майна Хмельницької міської ради (м.Хмельницький),

Хмельницької міської ради (м.Хмельницький),

за участю прокуратури м.Хмельницького (м.Хмельницький)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:  

У січні 2009 року підприємець ОСОБА_6 звернувся в господарський суд Хмельницької області з позовом до управління комунального майна Хмельницької міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.09.2008р. нежитлового приміщення площею 330 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між управлінням комунального майна і підприємцем ОСОБА_6 Посилався на те, що при проведенні оцінки ринкової вартості комунального приміщення, яке підлягало приватизації шляхом викупу, вартість даного приміщення була значно завищена, умови договору порушують право власності ОСОБА_6, а сам договір укладений ним внаслідок помилки, що має істотне значення.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.03.2009р.  залучено другим відповідачем у даній справі Хмельницьку міську раду (а.с.81).

 Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.03.2009р. у позові відмовлено з тих мотивів, що позивач не довів безспірними та беззаперечними доказами наявність у справі обставин, з якими за загальним правилом закон пов'язує визнання угод недійсними (невідповідність змісту угоди вимогам закону, недодержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою тощо), визначення ціни продажу об'єкта відбулось без порушення вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. № 1891, приватизацію спірного приміщення здійснено на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 24.04.2008р. № 488, яке не оскаржено, не скасовано та не визнано не чинним у встановленому порядку.

 В апеляційній скарзі підприємець ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду  від 26.03.2009р. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що  рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не досліджено Положення про управління комунального майна Хмельницької міської ради, затверджене рішенням одинадцятої сесії Хмельницької міської ради від 21.05.2003р. № 25. Посилається на норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якими передбачено, що право на укладення договорів від імені територіальної громади міста має право лише міський голова. Однак міський голова не надавав повноваження щодо підпису спірного договору ні начальнику управління комунального майна, ні виконуючому обов'язки начальника управління, ні будь-якій іншій особі. Суд залишив поза увагою той факт, що оспорюваний договір було підписано не начальником управління комунального майна ОСОБА_7, призначеним на цю посаду розпорядженням Хмельницької міської ради від  26.09.2006р., а виконуючим обов'язки ОСОБА_8, повноваження якого не встановлені. Також судом не досліджено окремі порушення законодавства при укладенні договору купівлі-продажу, на які було вказано позивачем, зокрема, умов договору, викладених у  підпунктах "в", "г", "е", "і" пункту 5.2, пунктах 5.3, 8.1, 11.1, вказує на неправильність юридичної адреси Хмельницької міської ради, зазначеної  в договорі. Вважає, що суд першої інстанції порушив ч.3  ст.4-4 та ч.6 ст.81-1 ГПК України, не проводивши фіксацію судового процесу технічними засобами, що призвело до відсутності протоколів судових засідань і неможливості підтвердження факту дослідження письмових доказів у справі. Судом не виносилися відповідні ухвали при переході до різних стадій процесу (а.с.110 - 112).

У відзивах на апеляційну скаргу Хмельницька міська рада та її управління комунального майна наводять аргументи на спростування доводів скарги, вважають, що суд правильно вирішив справу (а.с. 129-130, 131-132).

 Після перерви, оголошеної 17.11.2009р., позивач в судове засідання не з'явився і не забезпечив явку свого представника та не виконав вимоги ухвалу суду від 17.11.2009р. про надання певних документів і письмових пояснень, зокрема, про суть помилки, з якою пов'язується недійсність договору купівлі-продажу приміщення, з обґрунтуванням нормами матеріального права.

Суд відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю виконати вимоги ухвали суду від 17.11.2009р., оскільки воно нічим не обґрунтоване, спрямоване на затягування судового процесу, а витребувані судом документи надані іншою стороною; пояснення про суть помилки позивач мав навести в позовній заяві чи, принаймні, в апеляційній скарзі (а.с. 138).

Вирішення справи в апеляційному порядку закінчується за відсутності позивача (його представника), який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, і його неявка не перешкоджає цьому (а.с. 136,137).

 Вислухавши пояснення представників відповідачів, прокурора, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд залишає скаргу без задоволення, зважаючи на наступне.

ОСОБА_6 зареєстрований підприємцем 25.05.2001р. (а.с. 7, 8).

На підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради від 20.03.2006р. №214 між управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_6 (орендар) 29 червня 2006 року укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 330,0 кв.м по вул.Свободи, 16 в м.Хмельницькому для використання його під заклад громадського харчування строком на 5 років (а.с.14, 19-21).

За час оренди підприємець ОСОБА_6 провів капітальний ремонт орендованого приміщення, виготовив технічний паспорт на нього (а.с. 9-11, 22-27).

За заявою ОСОБА_6 рішенням Хмельницької міської ради від 30.01.2008р. зазначене нежитлове приміщення включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, про що підприємця повідомлено листами Управління комунального майна від 07.02.2008р. №118 (а.с. 17 зв., 67).

Приватизація об'єктів легкої і харчової промисловості побутового обслуговування населення, у тому числі викуп об'єктів, зданих в оренду, регулюється Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (далі "Закон про малу приватизацію").

В силу статей 4,10, 23 і розділу ІІІ цього Закону продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими радами, які здійснюють підготовку об'єкта до приватизації і його продаж.

Пунктом 3.2 Положення про управління комунального майна Хмельницької міської ради, затвердженого рішенням Хмельницької міської ради від 21.05.2003р. №25, передбачено, що управління здійснює повноваження власника комунального майна у процесі приватизації, продає таке майно в процесі його приватизації, укладає договори купівлі - продажу об'єктів (а.с. 87-88).

Згідно з ч. 2 ст. 9 і ч. 1 ст. 12 Закону про малу приватизацію ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВО "Орфей" проведено оцінку нежитлового приміщення (підвалу) загальною площею 330,0 кв.м  на вул.Свободи, 16 в м.Хмельницькому відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1891, і визначено ринкову вартість комунальної частки цього приміщення в сумі 1 481 344, 80 грн. (1 234 454 грн. - без податку на додану вартість)  станом на 29.02.2008р. (а.с. 66, 143-170).

На підставі ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" приватне підприємство "Консалтинг Сервіс" 28.03.2008р. надало рецензію на звіт про оцінку майна (а.с. 65). Згідно з рецензією звіт відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна.

Наказом начальника Управління комунального майна від 02.04.2008р. №41 затверджено висновок про вартість об'єкта приватизації (а.с. 18, 63).

Виконком Хмельницької міської ради також  погодився з висновком про вартість нежитлового приміщення і рішенням від 24.04.2008р. №488 доручив Управлінню комунального майна укласти з підприємцем ОСОБА_6 договір купівлі - продажу (а.с. 15, 64).

Листом від 08.05.2008р. №461 Управління комунального майна надіслало ОСОБА_6 проект договору купівлі - продажу нежитлового приміщення з пропозицією укласти зазначений договір у місячний строк (а.с. 16, 68-70).

Отже, Хмельницька міська рада і Управління комунального майна провели організацію продажу приміщення без порушень вимог чинного законодавства.

26 вересня 2008 року між Хмельницькою міською радою, від імені якої діє Управління комунального майна (продавець), і підприємцем ОСОБА_6 (покупець) укладено договір купівлі - продажу приміщення за 1 481 344, 80 грн. (а.с. 12-13). Договір від продавця підписано ОСОБА_8, яка на період відпустки начальника Управління комунального майна ОСОБА_7 виконувала його обов'язки у період з 22 вересня  по                 5 жовтня 2008 року (а.с. 133).

Державна реєстрація договору купівлі - продажу проведена в день його нотаріального посвідчення - 26.09.2008р. (а.с. 172 - 173).

У Хмельницькому бюро технічної інвентаризації не зареєстровано перехід до підприємця ОСОБА_6 права власності на  нежитлове приміщення площею                      330,0 кв. м по вул. Свободи, 16, так як покупцем не  сплачено кошти за придбаний об'єкт ( а.с. 174). З цього приводу в провадженні господарського суду перебуває інша справа (а.с. 171).

Підставою для визнання правочину недійсним позивач зазначив укладення договору внаслідок помилки - із порушенням обов'язків сторін, відсутності прав сторін, неузгодження ними ціни договору (а.с. 2 - 4).

Зміст оспореної угоди свідчить про те, що вона відповідає вимогам ст. 23 Закону про малу приватизацію, загальним положенням про купівлю - продаж, встановлених параграфом 1 глави 54 ЦК України, та містить всі істотні умови.

Пленум Верховного Суду України в п.8 постанови від 06.11.2009р. №9 "Про судову  практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (не укладено).

Згідно із ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість  використання за цільовим призначенням.

Верховний Суд України в п.19 названої постанови Пленуму зазначив, що обставини, стосовно яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що на лютий - березень                  2008 року  вартість нежитлового приміщення становила 1 481 344, 80 грн.

Відповідно до п.23 Методики оцінки майна висновок про вартість майна, складений для цілей приватизації майна шляхом викупу або продажу конкурентними способами, дійсний протягом шестимісячного строку від дати його затвердження, а за наказом відповідного органу, який його затвердив, дія висновку продовжується на строк, що не перевищує одного року від дати затвердження.

Отже, 6-місячний строк дії висновку про оцінку нежитлового приміщення закінчувався 02.10.2008р.

За звітом про оцінку майна - нежитлового приміщення площею 330,0 кв.м по вул.Свободи, 16 в м.Хмельницькому, виконаного товарною біржею "Подільська", ринкова вартість цього майна на 30.09.2008р. становила 768 174 грн. (без ПДВ) (а.с. 28-54).

Однак, здешевлення об'єктів нерухомості внаслідок світової економічної кризи є загальновідомою обставиною і не може кваліфікуватися як помилка щодо ціни об'єкту.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Підприємець ОСОБА_6 погодився з ціною об'єкта приватизації в сумі 1481344,80 грн., яка встановлена передбаченим законом способом.

Отримавши у травні 2008 року проект договору, в якому ціна предмета продажу вказана в сумі 1 481 344, 80 грн., підприємець до 26.09.2008р. мав достатньо часу для з'ясування і усвідомлення правової природи цього правочину, породжуваних ним прав і обов'язків та мав змогу відмовитись від укладення договору.

Несплата ОСОБА_6 грошей за нежитлове приміщення після підписання договору купівлі - продажу не свідчить про вчинення ним правочину під впливом помилки, а лише підтверджує прорахунок (оману) в одержанні користі від вчиненого правочину.

Згідно із ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

За наведених обставин місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Зазначені в апеляційній скарзі порушення норм процесуального закону, які в дійсності судом не допущені, не впливають на правильне вирішення справи.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

 

ПОСТАНОВИВ:  

1. Рішення господарського суду Хмельницької  області від 26 березня 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_6    - без задоволення.

 2. Справу №21/95 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

 Головуючий суддя                                                                 Черпак Ю.К.

судді:

Веденяпін О.А.

Іоннікова І. А.

Постанова складена в повному обсязі і підписана 10.12.2009р.


 Надруковано 7 прим.:

1 - у справу,

2 - позивачу,

3,4 - відповідачам,

5 - прокуратурі м.Хмельницького,

6 - прокуратурі Житомирської області,

7 - в наряд.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація