ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2018м. ДніпроСправа № 904/10551/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Єременко А.В.

за участю секретаря судового засідання Паустовської А.В.

за позовом ОСОБА_1

до публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД"

про стягнення заробітної плати

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Дніпропетровської області з 18.11.2014 року перебуває справа № 904/8028/14 про банкрутство публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД".

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника. Аналогічні положення містяться в п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Громадянка ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД" заробітної плати, в якому просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість по заробітній платі у сумі 2 023, 24 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів її виплати у сумі 2 371, 48 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені у сумі 11 421, 00 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000, 00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що при звільненні з публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД" 01.10.2016 року позивачу не було сплачено заборгованість по заробітній платі та не проведено остаточний розрахунок у день звільнення.

19.02.2018 року позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.

У судове засідання, яке призначено на 20.03.2018 року позивач та відповідач не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач згідно відзиву заборгованість по заробітній платі визнає у сумі 2 023, 24 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у сумі 1 602, 81 грн., компенсацію середнього заробітку у сумі 907, 52 грн., в іншій частині позовних вимог відповідач просить суд відмовити.

Оскільки у судове засідання всі учасники провадження у справі не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (ст. 222 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, прийнята на роботу до публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД" 12.05.2010 року.

01.10.2016 року ОСОБА_1 звільнено з публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД" на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) - за угодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки позивача.

Відповідно до ст. 36 КЗпП України працівник має право припинити трудовий договір за угодою сторін.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як вбачається із довідки про заборгованість по заробітній платі № 22/19 від 26.06.2017 року позивачу при розрахунку підлягає виплаті 2 023, 24 грн., яка є сумою заявленою до стягнення позивачем.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов частково.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач визнав позов в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 2 023, 24 грн.

Визнання відповідачем позовної заяви в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в зазначеній сумі не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідно, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі у сумі 2 023, 24 грн. підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що позивачу не було виплачено належну йому заробітну плату, останнім нараховано та заявлено до стягнення компенсацію середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 01.10.2016 року по 21.12.2017 року у сумі 11 421, 00 грн.

Так, статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсації за час затримки працівникові всіх належних йому сум, проводиться у відповідності до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Нарахування виплат провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абз. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100).

Приписами п. 20 постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року встановлено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідач визнав позов в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені за період з 02.10.2016 року по 21.12.2018 року у сумі 907, 52 грн.

Визнання відповідачем позовної заяви в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені в зазначеній сумі не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідно, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені за період з 02.10.2016 року по 21.12.2018 року у сумі 907, 52 грн. підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача решти суми заявлених позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені, оскільки останнім при нарахуванні компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені невірно зазначено кількість робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком та невірно визначено розмір середньоденного заробітку.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення компенсацію втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з квітня 2014 року по жовтень 2017 року у сумі 2 371, 24 грн.

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. за № 159.

Статтями 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів, у тому числі заробітної плати, у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація проводиться у разі затримки виплати на один і більше календарних місяців.

Відповідно п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2011р., компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2011р., сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Відповідач визнав позов в частині стягнення компенсації втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати у сумі 1 602, 81 грн.

Визнання відповідачем позовної заяви в частині стягнення компенсації втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати в зазначеній сумі не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідно, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати у сумі 1 602, 81 грн. підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача решти суми заявлених позовних вимог щодо стягнення компенсації втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, оскільки останнім не вірно визначено приріст індексу споживчих цін.

Позивач також заявив до стягнення з відповідача компенсацію заподіяної моральної шкоди у сумі 10 000, 00 грн.

У відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За приписами ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

Враховуючи відсутність належного обґрунтування як самого факту заподіяння позивачу моральних страждань, так і розміру заявленої до стягнення суми моральної шкоди, позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 10 000, 00 грн. не підлягають задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД" (50106, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 34; код ЄДРПОУ 00190957) на користь ОСОБА_1 (50106, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі у сумі 2 023, 24 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2016 року по 31.11.2017 року у сумі 907, 52 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 1 602, 81 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ДИЗЕЛЬНИЙ ЗАВОД" (50106, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 34; код ЄДРПОУ 00190957) на користь державного бюджету (одержувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача 31215256700001, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1 762, 00 грн. - судового збору, про що видати наказ.

Рішення набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає оскарженню в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.03.2018 року.

Суддя А.В. Єременко