АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 30024 Головуючий суддя І інстанції Тімонова

Провадження № Суддя доповідач Карімова Л.В.

Категорія: договірна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Карімової Л.В., суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

при секретарі Коршун І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 09 вересня 100 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2009 року Закрите акціонерне товариство Комерційний банк (ЗАТ КБ) ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» (далі - ПАТ «ПриватБанк») звернулось до суду з вказаним позовом.

Позивач зазначав, що 06 вересня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № hat OGK 00001020, за яким відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у сумі 136727,60 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,76% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніше 05 вересня 2016 року. Незважаючи на те, що ЗАТ КБ ПриватБанк» виконав всі умови договору, передав відповідачу всю суму кредиту, ОСОБА_1 порушує графік погашення кредиту та сплати процентів.

Станом на 01.04. 2009р. заборгованість за кредитом становила 105076,61 грн. з урахуванням процентів та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ КБ (ПриватБанк» та ОСОБА_1 06.09.2006 р. був укладений договір іпотеки належної відповідачу квартири АДРЕСА_1.

Позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 105076,61 грн. звернути стягнення на вказану квартиру шляхом продажу її як предмету іпотеки Банком з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою та наданням інших повноважень, необхідних для цих дій, а також виселити ОСОБА_1 з вказаної квартири, стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем.

При розгляді справи ЗАТ КБ «Приват Банк» неодноразово уточнював свої позовні вимоги, заявивши їх також й до співвідповідача ОСОБА_2 і в остаточному варіанті позову просив стягнути на користь Банку в особі філії „Харківське головне регіональне правління” ЗАТ КБ «ПриватБанк» солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 110238,01 грн. та понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1059, 27 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді - 30 грн.

Позивач посилався на те, що ОСОБА_1 не виконує свої зобов’язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 03.07.2009 р. заборгованість становить 10238,01 грн. що складається: з заборгованості за кредитом - 60289,45 грн., заборгованості відсоткам за користування кредитом в сумі 5883,31 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 598.22 грн.. пені за несвоєчасність виконання зобов’язань в сумі 43467,03 грн.

Відповідачі позов не визнали.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 09 вересня 2010 року позовні вимоги ЗАТ КБ «Приват Банк» задоволено: на його користь стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 110238,01 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі по 529,63 грн. з кожного і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді по 15 грн. з кожного.

На це рішення суду відповідачі подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить це рішення скасувати і ухвалити нове рішення про закриття провадження по справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як Балаклійським РВ ГУМВСУ в Харківській області порушено кримінальну справу за його заявою за ознаками ч.4 ст. 191 КК України.

Крім того вважає, що судом не враховано, що відчуження належної йому квартири відбулося під час знаходження квартири під забороною відчуження та без згоди банку, а кошти від продажу цієї квартири не пішли на погашення кредиту.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 09 вересня 2010 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Посилається на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, оскільки судом неправильно з’ясовані обставини справи.

Зазначає, що позивачем всупереч вимогам ст. 31 ЦПК України 09.07.2009 р. подана уточнена позовна заява, в якій змінено як предмет первісного позову, так і його підстави, а суд на порушення ст.ст. 33, 119 ЦПК України розглянув цей позов та поновив розгляд справи до вирішення кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України. Вважає, що відповідачем не надано достовірних доказів наявності заборгованості по кредитному договору.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з’явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 вересня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № hat OGK 00001020, за яким відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у сумі 136727,60 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,76% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніше 05 вересня 2016 року.

За умовами договору відповідач взяв на себезобов’язання щодо щомісячного погашення кредиту в сумі 2307,17 грн. та сплати процентів.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої обов’язки за договором виконав і надав ОСОБА_1 кредит у вказаній сумі, в той час як останній нерегулярно сплачував як кредит так і проценти.

За розрахунками ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 03.07.2009 р. заборгованість і становить 110238.01 грн., що складається заборгованості за кредитом - 60289.45 грн.,

заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 5883.31 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом - 598.22 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов’язань в сумі 43467,03 грн.

Зазначені розрахунки відповідають вимогам ст.ст. 1049-1050 ЦПК України та вимогам вищевказаного кредитного договору.

Виходячи з наведеного, суд на підставі ст.ст. 610, 629 ЦК України обґрунтовано дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_1 порушені зобов’язання за договором, які є обов'язковими для сторін.

Отже, дострокове повернення позивачу всієї частини позики, що залишилася, та процентів відповідає вимогам закону.

В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 по кредитному договору 24.06.2009 року був укладений договір поруки між позивачем та ОСОБА_2, яка відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що й боржник ОСОБА_1

Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішення про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, солідарно заборгованості за кредитом, відсотками та пені відповідає вимогам закону.

Приведені ОСОБА_2 причини неможливості належного виконання кредитного договору внаслідок фінансової кризи не звільняють її та ОСОБА_1 від відповідальності за його виконання (ч.І ст. 625 ЦК України).

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що відчуження належної йому квартири , що була іпотечним майном, відбулося з порушенням вимог договору про іпотеку та чинного законодавства, безпідставні.

Як свідчать матеріали справи та не заперечувалося учасниками процесу в суді апеляційної інстанції договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений 26.11.2007 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, був посвідчений нотаріусом після вилучення обтяження та виключення запису про іпотеку за заявою іпотекодержателя, і зазначений договір не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Судова колегія також вважає безпідставними й доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо закриття провадження у справі як такої, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв'язку з порушенням кримінальної справи за його заявою, а також доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо порушення районним судом вимог процесуального закону, що призвело до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлений на підставі вимог ст.ст. 1050,1054 ЦК України, тому відповідно до ст.. 15 ЦПК України розгляд цієї справи є компетенцією суду щодо розгляду цивільних справ. При цьому судом першої інстанції не були порушені вимоги ст.ст. 31.33,119 ЦПК України.

Питання щодо можливості зупинення провадження у справі та його відновлення у зв'язку з порушенням кримінальної справи щодо посадових осіб позивача було предметом розгляду суду першої інстанції і вирішено останнім відповідно до вимог ст.ст. 201-294 ЦПК України.

З огляду на наведене судова колегія на підставі ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційні скарги відповідачів і залишає рішення без зміни як таке, що ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги відхилити.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 09 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: