Справа 2а-2300/2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2009 року м.Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кущенко М.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Конотопського міськрайонного суду адміністративну справу за позовом Груздєвої Світлани Арсенівни до управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі, третя особа: Конотопське управління Державного казначейства України в Сумській області про поновлення пропущеного строку та зобов”язання нарахувати їй щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2008 роки в сумі 3726,70 грн.
В С Т А Н О В И В :
Позивач обгрунтовує вимоги тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження і відповідно до ст.1 Закону України №2195-1У від 18 листопада 2004 р.”Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. А згідно ст.6 вказаного Закону з 1 січня 2006 р. їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В 2006-2007 роках така допомога не виплачувалась. Верховна Рада України Законом України від 20.12.05 р. “Про Державний бюджет України на 2006 р.” (ст.ст.77,110) та Законом України від 19.12.2006 р. ”Про Державний бюджет України на 2007 р.”(ст.71 п.12) призупинила дію ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”. Однак рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 9 липня 2007 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 12 ст.71 ЗУ .”Про Державний бюджет України на 2007 р”, тому вони не можуть діяти.
Крім цього відповідно до ст.3 ч.2 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. А ст.ст. 19 ч.2, 22 ч.3 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Тому невиплата їй соціальної допомоги згідно із визначеними положеннями в ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” є протиправною.
Відповідно до ст. 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” розмір соціальної допомоги становить 30 % мінімальної пенсії за віком. А мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ЗУ “Про Державний бюджет на 2007 р.” такий розмір встановлений з 1 січня 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн. Відповідно до ЗУ “Про Державний бюджет на 2006 р.” такий розмір встановлений з 1 січня в 350 грн., з 1 квітня -359 грн., з 1 жовтня- 366 грн. Таким чином їй за 2006-2007 р недоплачено 2733,3 грн.
З січня 2008 р. щомісячну соціальну допомогу почали виплачувати в розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ЗУ “Про Державний бюджет на 2008 р.” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня 470 грн., з 1 квітня 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 серпня - 544 грн. Недораховано за 2006-2008 р. 3726,7 грн. Про порушення своїх прав неконституційними законами вона дізналася тільки на початку серпня 2007 р. і просить поновити строк на звернення до суду та зобов”язати відповідача нарахувати недоплачених 3726,7 грн.
Сторони і третя особа на розгляд справи не з”явилися, подали прохання про розгляд справи без їхньої участі. Відповідач у заяві до суду проти вимог позову заперечує і просить відмовити в його задоволенні, надавши відповідні заперечення. І суд проводить такий розгляд без участі сторін і третьої особи.
В своїх запереченнях до позову відповідач вказує, що позивач має статус дитини війни і ст. 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” надає йому право отримувати підвищену пенсію на 30% від мінімальної пенсії за віком . А остання встановлюється ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте ч.3 цієї ж статті вказує, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, тому підстав для застосування цього розміру для обчислення підвищення дітям війни немає. Просить врахувати, що ст.7 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” передбачає фінансування цього положення із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України,який затверджує Кабінет Міністрів України і в зв”язку із цим, їхнє управління Пенсійного фонду діяло без будь-яких порушень законодавства.
Що стосується невиплат за попередні роки, то на законодавчому рівні не було врегульовано яким саме органом і за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії, таке підвищення не було запроваджено.
Рішенням Конституційного суду 6-рп/2007 від 9.07.2007 р. визнано такими, що не відповідають Конституції норми ст.ст.71,111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 р”. Відповідно ж до ст.73 ЗУ “Про Конституційний суд України” визнані неконституційними закони втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом рішення про їх неконституційність. Тому виплачені до цього часу кошти не підлягають перерахуванню. Законом України “Про державний бюджет України на 2008 р.” внесені зміни до ст. 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” згідно яких дітям війни встановлюються надбавки в розмірі 10% прожиткового мінімуму. Згідно із цим положенням закону вони і проводили доплати позивачу.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню із слідуючих підстав.
Позивач звернулася до суду за захистом своїх прав 28 вересня 2009 р. і просить вирішити її спір за період 2006-2008 р. та поновити строк за зверненням до суду обгрунтовуючи це тим, що дізналася про порушення своїх прав неконституційними законами тільки в серпні 2007 р. Однак відповідач не звернувся до суду із відповідною заявою про примінення строку позовної давності, як того вимагає ст.100 КАС України. І ніхто із сторін не наполягає на його приміненні, тому суд не приймає це питання до уваги.
Відповідно до вимог ст.6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. А відповідно до ст.7 вказаного закону від 18.11.2004 р. фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених вказаним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України “Про Державний бюджет на 2006р” дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 р. було зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2006 р.” від 19.01.2006 р. до ст. 110 Закону про бюджет на 2006 р. було внесео зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” у 2006 р. запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але в 2006 р. пільги встановлені ст. 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” запроваджені не були. І відповідні норми, що звужували права дітей війни неконституційними визнані не були. В зв”язку із цим у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати доплату до пенсії позивачу в 2006 р. Не було таких підстав і для доплати за період з 1 січня 2007р. по 8 липня 2007 р., оскільки Законом “Про Державний бюджет на 2007 р” дію ст.6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” також було зупинено. І це зупинення було визнано неконституційним тільки рішенням Коституційного Суду України №6-рп 9 липня 2007 р. І таким чином право на доплату до пенсії у позивача виникло з 9 липня 2007 р. і діяло воно до 31 грудня 2007 р. Таким чином відповідач безпідставно не проводив донарахування 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період. З липня по вересень мінімальна пенсія за віком складала по 410.06 грн., то до сплати підлягає по 123,02 грн. за місяць, з жовтня по грудень – 415,11 грн., то до сплати підлягає по 124,53 грн., а всього за вказаний період 2007 р. підлягає до сплати 742,65 грн.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 р...” внесені зміни до ст. 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” згідно яких, дітям війни встановлюються надбавки в розмірі 10% прожиткового мінімуму. І ця величина відповідачем нараховувалась правомірно з 1січня 2008 р. Але після набрання чинності рішення Конституційного Суду України 22.05.08 р. №10-рп/2008 про неконституційність вказаного положення ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 р...” відповідач повинен був нараховувати доплати передбачені ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, що мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки відповідно до ст.73 ЗУ “Про Конституційний суд України” визнані неконституційними закони втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом рішення про їх неконституційність, незважаючи на те, що постановою Кабінету Мністрів України від 28.05.08р. №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян “ дітям війни встановлювались інші виплати, враховуючи, що вказана постанова Кабінету Міністрів України суперечить вказаному Закону . І постанова Кабінету Міністрів, як нормативний акт, має меншу юридичну силу ніж закон, тому примінятись всупереч закону не може.
Суд не може погодитись із відповідачем, що останній не повинен проводити нарахування в розмірах вказаних в ст. 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни”, поскільки законодавством на нього це не покладено. Відповідач в 2008 р. проводив нарахування і виплату надбавки в розмірі 10% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, таким чином механізм цього нарахування і виплати вже визначився, тому на даний період визнання іншого буде порушенням вимог ст. 22 Конституції України. Тому виходячи із положень закріплених в ст.ст.1,3,8,22 Конституції України, рішення Конституційного суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008 про неконституційність відповідного положення ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 р...” суд приходить до висновку, що з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. відповідач повинен нараховувати позивачу як дитині війни підвищення виходячи із розміру 30% ,а не 10% мінімальної пенсії за віком.Оскільки 10% мінімальної пенсії за віком він позивачу вже виплатив то до зобов”язання відповідачу необхідно вмінити нарахування 30% мінімальної пенсії за віком,а до виплати - 20% мінімальної пенсії за віком, враховуючи,що мінімальна пенсія за віком відповідно становила травень-червень 481 грн., липень-вересень 482 грн., жовтень-грудень 498 грн. Враховуючи, що позивачу за травень-грудень 2008 р. виплачено 390,2 грн., а повинно було бути виплаченим 1170,6 грн , до виплати підлягає 780,4 грн. Таким чином за вказані періоди відповідач повинен виплатити позивачеві 742,65+780,4=1523,05 грн.
Відповідно до вимог ст. 11 ч.2 КАС України суд виходить за межі позовних вимог і додатково визнає неправомірною бездіяльність відповідача по неперерахуванню величини пенсії за відповідний період та зобов”язання виплатити її.
Виходячи із викладеного та керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовільнити частково.
В задоволенні вимог позову за період з 1 січня 2006 р. по 8 липння 2007 р. і з 1 січня по 21 травня 2008 р. відмовити за безпідставністю.
Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі нарахувати ОСОБА_1 підвищенння до пенсії за період з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. включно і з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 року включно щомісячно із розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати, з урахуванням виплачених сум, визнавши неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі по неперерахуванню величини пенсії позивачу за вказаний період.
Стягнути на користь Груздєвої Світлани Арсенівни Державного бюджету понесені нею судові витрати пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1,7 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня винесення постанови та апеляційної скарги – протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
З оригіналом згідно:
Суддя.Підпис
Суддя М.Ф.Кущенко