Копія: Справа № 2-3474/2009 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2009 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі - Байрашевій В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом
ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кіровоградської міської ради, Комунального підприємства ?Правник“ , ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - КРЕП №10 про визнання приватизації житла недійсною,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом до Кіровоградської міської ради, Комунального підприємства ?Правник“ , третя особа ОСОБА_4, яким просила визнати недійсною приватизацію від 31.10.2008 року №47130 громадянина ОСОБА_4, яким було приватизовано житло за адресою АДРЕСА_1 ; зобов”язати Кіровоградську міську раду розглянути та вирішити питання про видачу розпорядження(наказу) про включення ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в коло осіб , що мають право на приватизацію зазначеної квартири та зобов”язати КП «Правник» зареєструвати право власності на ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на квартиру 44, що по вулиці Г.Жадова, 21, корпус 2 в м. Кіровограді ( а.с. 3-5).
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 28.02.1991 року на підставі рішення комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів № 634 від 14.11.1990 року, її сім»ї, батьку ОСОБА_4, матері ОСОБА_5, їй(позивачці) було видано ордер на право зайняття житлового приміщення загальною площею 36, 67 кв.м. , що складається з трьох кімнат та знаходиться за адресою , АДРЕСА_2. В зазначеній квартирі вони всі були зареєстровані , а потім , після того як вона одружилась , з 04.04.2001 року знялась з реєстрації , але продовжувала в ній проживати . 19.02.2009 року вона дізналась, що її батько ОСОБА_4 приватизував квартиру без надання відомостей про осіб, що проживають з ним в одній квартирі та ведуть спільне господарство, а саме , ним не було зазначено , що в квартирі проживає вона та його двоє неповнолітніх онуків. Вважає, що така приватизація суперечить вимогам ст. ст. 5, 8 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду «. Крім того, вона, як повнолітній член сім»ї, не надавала свою письмову згоду на приватизацію її батькові спірної квартири . Коли звернулась в КП « Правник» з письмовою заявою про включення її та неповнолітніх дітей в коло осіб, що мають право на приватизацію разом із її батьком ОСОБА_4, то підприємство , яке проводило приватизацію, їй відмовило , так як вона не була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні позивач та її представник , позовні вимоги підтримали у повному обсязі, на їх обґрунтування послались на обставини, які викладені у позовній заяві .
Відповідач - Кіровоградська міська рада, її представник в суді вказав, що позов безпідставний, у його задоволенні необхідно відмовити.
Відповідач- Комунальне підприємство «Правник» , згідно поданих в суд письмових заперечень зазначали, що приватизація житла , а зокрема , квартири №44, що в будинку 21, корпус 2, по вулиці Г.Жадова в м . Кіровограді була здійснена ними відповідно до вимог діючого законодавства . Згідно статті 5 пп.1,4 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир(будинків) житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. До членів сім»ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі разом із наймачем або за якими зберігається право на житло. Відповідно до пп.20,21 «Положення про порядок передачі квартир(будинків) у власність громадян «, при оформленні заяви на приватизацію квартири(будинку) громадянин бере на підприємстві , що обслуговує жилий будинок , довідку про склад сім»ї та займані приміщення. У довідці вказуються члени сім»ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло. Згідно розпорядження органу приватизації від 31.10.2008 року №47130 та згідно з представленими документами , а саме довідки КРЕП №10 від 29.10.2008 року №259 , було приватизоване житло за вказаною вище адресою громадянином ОСОБА_4 З вказаних підстав, вважають, що позов задоволенню не підлягає , справу просили слухати у відсутності їх представника ( а.с. 33) .
Залучений згідно ухвали Кіровського райсуду м. Кіровограда від 28.05.2009 року співвідповідач ОСОБА_4 ( а.с. 48), в судовому засіданні зазначив, що позов взагалі надуманий, та не може бути задоволений, оскільки він мав намір продати приватизовану ним квартиру для отримання коштів, які будуть використані для лікування його онкохворої дружини, про що знала і сама їх донька. Так , дійсно, в 1991 році згідно ордеру йому була надана вказана квартира, але в ордер був включений ще і його син - ОСОБА_6, про якого не зазначає позивач. З 2001 року його донька добровільно знялась з реєстрації та прописалась в гуртожитку, де проживали разом із своїм чоловіком. З 2003 року з квартири виписалась його дружина, а в 2000 році син ОСОБА_6, тобто на момент приватизації квартири він був зареєстрований один, про що і була надала довідка в орган приватизації. Не заперечує того факту, що у спірній квартирі проживає його донька разом із своїми неповнолітніми дітьми.
Залучена згідно ухвали Кіровського райсуду м. Кіровограда від 28.05.2009 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КРЕП №10, його представник в суд не з»явився, повідомлявся, причини неявки не вказав ( а.с. ) .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є сусідкою сторін, та підписувала акт про проживання позивачки разом із її дітьми у квартирі №44, що в будинку 21, корпус 2, по вулиці Г.Жадова в м . Кіровограді, яким було засвідчено постійне їх проживання з моменту заселення.
Заслухавши сторони, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає , із наступних підстав.
Згідно статті 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних чи трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п.11 ст.8 Закону України “ Про приватизацію державного житлового фонду” всі спори , що виникають при приватизації квартир державного житлового фонду вирішуються судом.
Судом встановлено, що згідно ордера №1118 від 28.02.1991 року, виданого Кіровоградською міською радою народних депутатів ОСОБА_4 із сім»єю, яка складається з чотирьох чоловік ОСОБА_5 (дружина), ОСОБА_8 ( позивач) , ОСОБА_6 ( син) отримав право на зайняття жилого приміщення загальною площею 36, 67 кв.м. , що складається з трьох кімнат та знаходиться за адресою , АДРЕСА_2 ( а.с. 14).
Згідно виписки з домової книги у спірній квартирі були зареєстровані всі вказані особи. Після , 07.05.2003 року виписана ОСОБА_5; 10.03.2000 року ОСОБА_6 та 04.04.2001 року разом із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 - ОСОБА_6 (ОСОБА_1І.) ( а.с. 42).
Згідно довідки від 30.09.2008 року, виданої комендантом гуртожитку по вул. Г.Сталінграда,8, ОСОБА_1 з 10.04.2001 року проживала у кімнаті №186 по травень 2002 року ( а.с. 10). З 03.10.2008 року знята з реєстраційного обліку ( а.с. 17).
Згідно довідки про склад сім»ї наймача ізольованої квартири та займані ним приміщення, виданої КРЕП №10 від 29.10.2008 року , в квартирі 44, що по вулиці Г.Жадова, 21, корпус 2 в м. Кіровограді мешкають і мають право на житло на момент введення в дію Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» - ОСОБА_4 ( а.с. 37,39-40 ).
Згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого 31.10. 2008 року Кіровоградською міською радою квартира № 44 , яка знаходиться за адресою вул. Г.Жадова, 21, корпус 2, в м. Кіровограді дійсно належить відповідачу ОСОБА_4 ( а.с. 63). Зазначене Свідоцтво було видане відповідно до розпорядження органу приватизації Кіровоградської міської Ради за № 47130 від 31.10.2008 року ( а.с. 34).
При цьому, з»ясовано, що на момент приватизації спірного житла в квартирі проживали позивач разом із її неповнолітніми дітьми без реєстрації, що підтверджено було свідком ОСОБА_7 та актом про проживання від 02.10.2008 року ( а.с. 6). Зазначене не заперечував і сам відповідач ОСОБА_4
При дослідженні процедури приватизації спірної квартири, що відбувалась на підставі наданих документів комунальним підприємством «Правник», заяви відповідача ОСОБА_4, за основу прийнято дані щодо зареєстрованих осіб у квартирі , як вказано у письмових запереченнях підприємством, порядок з»ясування кола проживаючих у квартирі без реєстрації, ними не передбачений .
Позивач та її представник просили суд, пославшись на ОСОБА_7 України « Про приватизацію державного житлового фонду» та ОСОБА_7 » Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» , визнати недійсною приватизацію від 31.10.2008 року №47130 громадянина ОСОБА_4, яким було приватизовано житло за адресою АДРЕСА_1 ; зобов”язати Кіровоградську міську раду розглянути та вирішити питання про видачу розпорядження(наказу) про включення ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в коло осіб , що мають право на приватизацію зазначеної квартири та зобов”язати КП «Правник» зареєструвати право власності на ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на квартиру 44, що по вулиці Г.Жадова, 21, корпус 2 в м. Кіровограді ( а.с. 3-5).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, нормативно-правовий акт , виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування , якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до Закону України “ Про приватизацію державного житлового фонду” від 19.06.1992 року № 2482-ХХ1 - метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і зберіганні житла та формування ринкових відносин.
Відповідно до ст. ст.1,12, п.2,4 та п.5 ст.8 зазначеного Закону - приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир(будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян України. Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир(будинків) може бути покладено на спеціально створені органи приватизації. Передача квартир(будинків) у власність громадян з доплатою , безоплатно оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру(будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення. Власник приватизованого житла має право розпоряджатися квартирою на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти інші угоди не заборонені законом. До об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають двоє і більше наймачів (далі - квартири (будинки) які використовуються громадянами на умовах найму ).
П.2 ст.8 цього Закону передбачено, що передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або спільну часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім»ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), серед них тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Тобто приватизації підлягає квартира, мешканці якої є членами однієї сім'ї та обов'язково дали свою письмову згоду на її приватизацію. Згідно із вищезгаданим Законом до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло. При цьому відповідно до ст .64 Житлового кодексу Української PCP до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї. У разі, якщо зазначені особи розподілили особовий рахунок, кожен із них (разом із членами сім'ї) має право на приватизацію: займаного житла. Щодо набуття статусу "комунальної квартири" в разі, коли кімнати квартири приватизовані, то такого визначення квартири чинним законодавством не передбачено.
Тобто, згідно з ч.5 ст. 8 Закону України “ Про приватизацію державного житлового фонду” передача квартир у власність громадян відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру, яке реєструється в органах приватизації , а відтак при визнанні нечинним рішення не може залишатись чинним і свідоцтво про право власності на житло.
Коли буде дійсно встановлено, що підприємством , яке займалось приватизацією порушено права особи, яка постійно проживала на момент приватизації у квартирі та не надала свою згоду на приватизацію, виявила бажання прийняти участь у приватизації, суд може скасувати розпорядження органу приватизації про передачу у приватну власність квартир( будинків) ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло , яке видавалось на підставі розпорядження; визнати особу такою, що не приймала участі у приватизації житла, виключивши її з числа власників приватизованого житла та списку громадян, що використали своє право на приватизацію житла та припинити право власності особи на квартиру, передавши її до житлового фонду комунальної власності м. Кіровограда.
Проте, сторона позивача, зокрема її адвокат, неправильно зазначила спосіб захисту права ОСОБА_1, протягом розгляду справи на питання суду , предмет позову не змінили , вимоги не уточнили , а тому суд не має виходити при вирішенні спору , який існує за межі позовних вимог.
Згідно статті 10 цього ж Кодексу, сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі ( ст. 11 ЦПК України). Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом , звернутись до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав -це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб»єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально- правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Судові витрати вважати по фактично понесеним стороною позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1,8, 12 Закону України “ Про приватизацію державного житлового фонду”, ст. ст. 16, 21 ЦК України , ст.ст. 3, 10,11, 15, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кіровоградської міської ради, Комунального підприємства ?Правник“ , ОСОБА_4, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - КРЕП №10 про визнання недійсною приватизації від 31.10.2008 року ; зобов”язання розглянути та вирішити питання про видачу розпорядження(наказу) про включення ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в коло осіб , що мають право на приватизацію квартири ; зобов”язання зареєструвати право власності на вказаних осіб - відмовити.
Судові витрати вважати по фактично понесеним стороною позивача.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровського райсуду
м. Кіровограда О.В.Бершадська