Справа № 2-3602/2009
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2009 року. Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
в складі:
головуючого судді Тимченко С.О.,
при секретарі Пономаренко Л.Г.,
за участю адвоката ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії про захист прав споживача банківських послуг, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка у позові посилається на те, що 06.02.2008 року між нею та відповідачем був укладений кредитний договір НОМЕР_1 , згідно якого відповідач надав їй кредитні кошти у сумі 152250, 00 грн. з метою їх цільового використання, а саме на придбання нерухомості на строк до 06.02.2028 року, а вона у свою чергу зобов’язувалася використати надані їй готівкові кредитні кошти за цільовим призначенням і своєчасно у період з 21 по 28 число кожного місяця сплачувати відповідачу щомісячний платіж у розмірі 1777, 29 грн., який складається із часткової оплати суми основного боргу за кредитом, відсотків за користування кредитними коштами, винагороди, комісії. Обов’язки за кредитним договором вона виконувала добросовісно, платежі за договором вносила своєчасно і в розмірі, встановленому графіком погашення кредиту. 27.02.2009 року, сплачуючи черговий щомісячний платіж за договором, вона дізналася, що відповідач, без укладення з нею додаткової угоди за договором, не поставивши її до відома, в односторонньому порядку з 01.02.2009 року збільшив щомісячний платіж за договором майже у два рази. Звернувшись до відділу з оформлення іпотеки Павлоградської філії ЗАТ КБ “ПриватБанк”, їй було повідомлено, що за її кредитним договором були підняті відсоткові ставки, у свою чергу і щомісячний платіж. Вона написала заяву до відповідача про надання їй роз’яснень з приводу підвищення відсоткової ставки за її кредитним договором, після чого її було повідомлено, що відповідь на її заяву буде надавати головне управління ЗАТ КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровська у місячний строк. 24.04.2009 року їй була надіслана відповідь за вихідним НОМЕР_2 від 10.03.2009 року з роз’ясненнями, що згідно постанови Правління Національного банку України № 107 від 21.04.2008 року “Про регулювання грошово-кредитного ринку” облікова ставка з 30.04.2008 року встановлюється 12 % річних, а за таких підстав у Банка виникло право збільшити відсоткову ставку по кредиту, крім того на день укладення договору, вона, як споживач банківських послуг, отримала від Банку інформацію щодо умов кредитування, в прядку передбаченому Правилами надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту, які затверджені постановою Правління Національного банку України № 168 від 10.05.2007 року, а за таких підстав повинна виконувати усі зобов’язання за договором. Також у вказаному листі було зазначено, що вона отримала від Банку лист (повідомлення), щодо зміни відсоткової ставки за договором, однак не зазначено коли саме було направлено лист (повідомлення), за яким вихідним номером, а також про отримання його нею. Крім того, вона є клієнтом відповідача та отримує заробітну плату на заробітну картку. 28.05.2009 року на її заробітну картку було перераховано заробітну платню у розмірі 1836 грн. 43 коп. 29.05.2009 року вона дізналась, що Банк зняв з її заробітної картки всю суму без її відома, не попередивши її про такі дії. Вважає дії Банку відносно збільшення в односторонньому порядку відсоткової ставки по кредиту і свою чергу збільшення щомісячного платежу за договором незаконними. Згідно Закону України № 661-VI від 12.12.2008 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку”, який набрав чинності з дня його опублікування, а саме 09.01.2009 року, яким було доповнено Цивільний кодекс України ст. 1056-1 “Проценти за кредитним договором”, згідно якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку і умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Крім того, відповідачем порушені норми ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів” № 3161-ІV від 01.12.2005 року та пункти 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року, яка зареєстрована Мінюстом України за № 541/13808 від 25.05.2007 року, а саме підвищуючи в односторонньому порядку відсоткову ставку, банк навіть не надав їй розрахунку значення цієї процентної ставки, новий графік платежів за кредитним договором або суму щомісячного платежу. Просить суд: визнати дії відповідача відносно зміни ним в односторонньому порядку умов кредитного договору НОМЕР_1 від 06.02.2008 року між відповідачем та нею відносно збільшення відсоткової ставки з 16, 08 % на рік до 30 % на рік та в свою чергу збільшення щомісячних платежів незаконними; зобов’язати відповідача зробити перерахунок за кредитним договором НОМЕР_1 від 06.02.2008 року між відповідачем та нею, зарахувавши отриману відповідачем з 01.02.2009 року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення щомісячного платежу за кредитом в рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту; та судові витрати по справі.
У судовому представник позивачки підтримав позовні вимоги позивачки.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, та суду пояснив, що між ПриватБанком та позивачем укладений кредитний договір НОМЕР_1 від 06.02.2008 року, згідно якого позивач отримав кредит у розмірі 122 500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1, 34 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 06 лютого 2028 року. Відповідно до п. 2.3.1 укладеного з позивачем кредитного договору НОМЕР_1 від 06.02.2008 року банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошового ресурсу в Україні, а саме: зміна курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або середньозваженої ставки по кредитах у банків у відповідній валюті. Листом з повідомленням від 31.12.2008 року на адресу позивачки було направлено повідомлення про збільшення відсоткової ставки за вищевказаним договором, а саме з 1, 34 % на 2, 5 % у місяць. В даному випадку мали місце декілька обставин для зміни відсоткової ставки, а саме: з 30.04.2008 року змінилася облікова ставка НБУ, що підтверджується Постановою Правління Національного Банку України № 107 від 21.04.2008 року “Про регулювання грошово-кредитного ринку”, відповідно до якої облікова ставка з 30.04.2008 року встановлюється у розмірі 12% річних. Внаслідок зміни облікової ставки Національного Банку України, у банка виникло право збільшити відсоткову ставку по кредиту. Друга обставина – це зміна курсу долара США до гривні у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору. Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного Банку України від 10.05.2005 року № 168 встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише у разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. При цьому зміна процентної ставки за кредитом відбулася не внаслідок волевиявлення однієї із сторін, а через збільшення облікової ставки НБУ та зміни курсу долара США до гривні. Ініціювання банком підвищення процентних ставок за кредитами відбулося у відповідності до вимог ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів” та Правил, а саме у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного Банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитором письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни, що й було зроблено відповідачем. Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України “Про банки та банківську діяльність” банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. По закону, який діяв на момент укладення договору, дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору. Оскільки право банку збільшити процентну ставку шляхом надсилання відповідного повідомлення було реалізовано до набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку” від 12 грудня 2008 року, банк діяв відповідно до умов укладеного з позивачем та в рамках чинного законодавства України.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 06.02.2009 року між сторонами був укладений кредитний договір НОМЕР_1 , відповідно до якого відповідач надав позивачу готівкою кредитні кошти у сумі 152250 грн. з метою їх цільового використання, а саме на придбання нерухомості, на строк до 06.02.2028 року /а. с. /.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та умов Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивачка використовувала надані їй готівкові кредитні кошти за цільовим призначенням, і своєчасно, у період з 21 по 28 число кожного місяця, сплачувала відповідачу щомісячний платіж у розмірі не меншому 1777, 29 грн., який складається з часткової оплати суми основного боргу за кредитом, та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1, 34 % на місяць, розрахованих на суму залишку заборгованості за кредитом /а. с. /.
Відповідно до листа від 31.12.2008 року відповідач повідомив позивачку про зміну відсоткової ставки за кредитним договором НОМЕР_1 від 06.02.2008 року з 1, 34 % відсотків до 2, 5 % на місяць у зв’язку зі зміною кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні /а. с. /.
Під час письмово звернення позивачки до відповідача, останній була надана відповідь НОМЕР_2 від 10.03.2009 року, відповідно до якої позивачу було роз’яснено про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором у зв’язку зі зміною кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні /а. с. /.
Згідно п. 2.3.1 вищевказаного договору, відповідач має право в односторонньому порядку переглядати відсоткову ставку за користування кредитними коштами виключно у разі зміни кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш, чим на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, установленого НБУ на момент висновку даного договору; зміни дисконтної ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. Тільки у разі настання таких випадків відповідач направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки за 20 днів до початку дії зміненої відсоткової ставки, при цьому таке збільшення в односторонньому порядку відповідачем можливе виключно у межах кількості пунктів, на які збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.
Судом встановлено, що жодна з подій, вказаних у п. 2.3.1 Договору, не настала.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка належним чином і в повному обсязі виконувала умови договору НОМЕР_1 від 06.02.2008 року, укладеного між сторонами. Будь-яких письмових угод про зміну або розірвання даного договору з банком не вчиняла, про що у судовому засіданні підтвердив представник відповідача. На момент розгляду справи у суді щомісячні сплати позивачки за кредитом суттєво збільшилися, при цьому у позивачки не змінилися на ліпше умови існування та розмір щомісячного доходу. Запропонована та запроваджена банком зміна договору, застосована згідно п. 2.3.1 договору, потягне для сторін, а саме для позивачки, настання шкоди, що значно перевищує затрати, пов’язані з виконанням договору на умовах, які можуть бути змінені судом.
Згідно ст. 652 ЦК України, зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам, або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, на вимогу заінтересованої сторони.
З огляду на позиції сторін по справі, висловлених ними у судовому засіданні, в 2008 році, в момент укладення договору, сторони виходили з того, що кон’юнктура ринку грошових ресурсів в Україні не зміниться, та будь-які інші негативні фактори будуть відсутні в країні аж до повного виконання умов договору позивачем, тобто до 06.02.2028 року.
Отже, суд вважає, що виконання договору на умовах суттєвого збільшення відсоткової ставки за користування наданим кредитом, що ініціюється відповідачем, значно порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивачку можливості сплачувати кредит, а після його сплати отримати право власності на нерухомість, на що вона розраховувала при укладенні договору. Змінити ж, чи якось вплинути на виниклі обставини, зумовлені такими не залежними від волі та намірів позивача причинами, як вплив всесвітньої фінансової кризи на банківську систему України, підвищення курсу долара, здороження кредитних послуг, зміна кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні й таке інше, позивач би не змогла.
Крім того, із суті кредитного договору НОМЕР_1 від 06.02.2008 року та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин повинна нести саме і тільки сторона позичальника, тобто позивач. Не передбачено такого й умовами даного договору.
Згідно листа НБУ № 18-118/331-1069 від 30.01.2008 року єдиним випадком коли відсоткова ставка за кредитом може бути змінена є зміна облікової ставки Національного банку України. Відповідно до роз’яснень НБУ України № 18-311/3496-14715 від 28.0.2008 року при розрахунку відсоткової ставки за кредитом банки мають право враховувати лише ті зміни облікової ставки НБУ, які можуть відбутися після 13.10.2008 року.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивачки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, та підлягають в цій частині задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору.
Згідно ст. 81 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії про захист прав споживача банківських послуг – задовольнити.
Визнати дії закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії відносно зміни в одноособовому порядку умов кредитного договору НОМЕР_1 від 06.02.2008 року між закритим акціонерним товариством комерційного банку “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії та ОСОБА_2 відносно збільшення відсоткової ставки з
16, 08 % на рік до 30, 00 % на рік незаконними.
Зобов’язати закрите акціонерне товариство комерційного банку “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії зробити перерахунок за кредитним договором НОМЕР_1 від 06.02.2008 року між закритим акціонерним товариством “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії та ОСОБА_2 , зарахувавши отриману ОСОБА_2 з 01.02.2009 року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитом в рахунок сплати заборгованості позивача за основною сумою кредиту.
Стягнути з закритого акціонерного товариства “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії на користь ОСОБА_2 250 (двісті п’ятдесят) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з закритого акціонерного товариства “ПриватБанк” в особі Павлоградської філії на користь держави судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: С.О. Тимченко