Справа №2а-9408/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резулятивна частини)
«12» листопада 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
при секретарі - Рачкові О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 13933 грн. 34 коп. та пеню у розмірі 245 грн. 23 коп., а загалом 14178 грн. 57 коп.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 АБ „Південний”, МФО НОМЕР_3) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83, Банк – ГУДКУ в Одеській області, Одержувач- УДК у Котовскому районі, МФО 828011, Код 23214672, р/р 31214230700019) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 13933 (тринадцять тисяч дев’ятсот тридцять три) гривні 34 коп. та пеню у розмірі 245 (двісті сорок п’ять) гривень 23 коп., а всього 14178 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят вісім) гривень 57 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
С уддя Бутенко А.В.
Справа №2а-9408/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«12» листопада 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
при секретарі - Рачкові О.І.,
за участю сторін:
п редставник позивача - Григорович М.Г. (по довіреності)
представник відповідача - ОСОБА_4 (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 13933 грн. 34 коп. та пеню у розмірі 245 грн. 23 коп., а загалом 14178 грн. 57 коп.
В С Т А Н О В И В:
З позовом до суду звернулось Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 13933 грн. 34 коп. та пеню у розмірі 245 грн. 23 коп., а загалом 14178 грн. 57 коп.
В судовому засіданні 12.11.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтувавши їх тим, що згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, наданого відповідачем до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2008 рік на підприємстві склала 39 осіб. Згідно з частиною першою ст.19 Закону України „ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для роботодавців встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинен був створити 2 місця для працевлаштування інвалідів, проте не створив жодного. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за 2 нестворених робочих місця відповідачем становить 13933 грн. 34 коп. Станом на 29.05.2009року відповідач крім адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів повинен сплатити й пеню у розмірі 245 грн. 23 коп. Вказана заборгованість не була ним сплачена у добровільному порядку, тому позивач просить стягнути її на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, вказавши на те, що на підставі звітів про вакантні місця, створені для інвалідів, Котовський міськрайонний центр зайнятості, в листопаді направив на працевлаштування двох осіб інвалідів: ОСОБА_5 на посаду оператора комп’ютерного набору, з якою був укладений трудовий договір, зареєстрований в центрі зайнятості 11.11.2008 року, яка 14.11.2008 року звільнилася за згодою сторін, відповідно до ст. 36 КЗПП України та ОСОБА_6 на посаду охоронника, з яким був укладений трудовий договір, зареєстрований в центрі зайнятості 17.11.2008 року, який працює по теперішній час. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 виконав вимоги діючого законодавства стосовно створення робочих місць для інвалідів, що підтверджується поданням звітності про наявність вакансій до центру зайнятості, працевлаштуванням осіб, направлених на підприємство центром зайнятості. Крім того, представник відповідача вказав на те, що ОСОБА_1 самостійно проводив пошуки працівників з встановленою інвалідністю, які не дали результатів, тому представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Позивач, відповідно до ст.ст.8,9 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 № 875-ХІІ (далі – Закон України № 875), Положення про Фонд соціального захисту інвалідів є місцевим підрозділом урядового органу державного управління, який діє у складі центрального органу державної виконавчої влади, здійснює повноваження щодо державного управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів, в тому числі на підставі ч.ч.15,16 ст.20 зазначеного Закону здійснює повноваження щодо стягнення в судовому порядку заборгованості за адміністративно-господарськими санкціями та пені, не сплачених самостійно, а тому на підставі положень п.4 ч.1 ст.17, п. 5 ч.4 ст.50 КАС України може звертатись до суду з приводу здійснення владних повноважень в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог статті 18 Закону України № 875, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог статті 19 зазначеного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України України від 31.01.2007 р. N 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача за 2008 звітний рік склала 39 осіб, що підтверджується копією звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою № 10-ПІ (а.с.8). У відповідності з нормативом робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити два робочих місця, що підтверджується копією саме цього звіту.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своєчасно подавав до центру зайнятості звіти форми 3-ПН про вакантні місця з січня 2008 року по листопад 2008 року та за грудень 2008 року. Відповідно до звітів у відповідача було 2 вакантних місця (охоронник та оператор), проте жодний інвалід у період до листопада 2008 року не був працевлаштований.(а.с.33-39, 80-83).
Згідно з направленням на працевлаштування №15030811110001001 від 11.08.2008 року, Котовським міськрайонним центром зайнятості було направлено на підприємство для працевлаштування гр. ОСОБА_5, яка була працевлаштована оператором ПК по трудовому договору та звільнилася 14.11.2008 року відповідно до ст.36 КЗпП України, а також згідно з направленням на працевлаштування №15030811110001002 від 14.11.2008 року було направлено на працевлаштування ОСОБА_6, який працює до теперішнього часу.
Відповідно до розрахунку адміністративно-господарських санкцій за 2008 рік, в якому зроблено розрахунок середньооблікової чисельності штатних працівників за звітний рік, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність, на підприємстві не створено жодного робочого місця для інвалідів, а саме середньооблікова кількість склала 0,25 тобто нуль. За розрахунком адміністративно-господарських санкцій, що складається шляхом поділення фонду заробітної плати штатних працівників за звітний рік на середньооблікову чисельність штатних працівників, помноження її на кількість нестворених робочих місць для інвалідів, сума відрахувань за 2 нестворених робочих місця відповідачем становить 13933,34 грн. (а.с.7).
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України № 875 (зі змінами та доповненнями) керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку. При цьому, згідно з ст. 20 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України №875, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Відповідно до п.2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України України від 31.01.2007 р. N 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб — підприємців. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
В порушення вимог ст.20 Закону України № 875, відповідач самостійно в строк до 15.04.2009 року адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів не сплатив.
Частиною 2 ст. 20 Закону України № 875 передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня нараховується виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, яка діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
За період з 15.04.2009 року по 29.05.2009року (44 дні) відповідачу нарахована пеня у розмірі 245,23 грн. Таким чином , загальна сума, яка підлягає стягненню, становить 13933,34 грн. + 245,23 грн.= 14178,57 грн.
Відповідно до п.2.3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223, адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов’язання, альтернативне зобов’язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів. Виходячи з наведеного та завдань Фонду щодо здійснення контролю за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій та пені, порушенням вимог Закону України № 875 є невиконання законодавчо встановленого нормативу з працевлаштування інвалідів, а саме факт не створення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та несплата самостійно адміністративно-господарських санкцій.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що згідно направлень Котовського міськрайонного центру зайнятості на працевлаштування від 11.11.2008 року було в той же день працевлаштовано гр. ОСОБА_5 оператором ПК по трудовому договору, яка не з вини відповідача звільнилася 14.11.2008 року, та 17.11.2008 року працевлаштовано гр. ОСОБА_6 охоронником, що може вважатися виконанням нормативу, а також те, що відповідач самостійно здійснював пошуки працівників з встановленою інвалідністю, які не дали позитивних результатів, оскільки стаття 20 зазначеного Закону передбачає настання відповідальності за незабезпечення нормативу робочих місць для інвалідів в разі, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів протягом року менша, ніж установлено нормативом, при цьому Закон не відносить можливості відповідача щодо працевлаштування інвалідів до обов’язкової умови виконання нормативу і не ставить виконання обов’язку відповідача в залежність від фактичного направлення інвалідів на підприємство органами працевлаштування населення. Суд, встановивши ґрунтовність позовних вимог суб`єкта владних повноважень на підставі ч.2 ст.162 КАС України повинен ухвалити рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,
П О С Т А Н О В И В :
1 . Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 АБ „Південний”, МФО НОМЕР_3) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83, Банк – ГУДКУ в Одеській області, Одержувач- УДКУ у Котовскому районі, МФО 828011, Код 23214672, р/р 31214230700019) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 13933 (тринадцять тисяч дев’ятсот тридцять три) гривні 34 коп. та пеню у розмірі 245 (двісті сорок п’ять) гривень 23 коп., а всього 14178 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят вісім) гривень 57 коп.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 13.11.2009 року.
Суддя Бутенко А.В.