Провадження №22-ц/772/475/2018

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т.

Доповідач :Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 рокуСправа № 136/592/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Берегового О.Ю.,

суддів Матківської М.В., Денишенко Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Торбасюк О.І., позивача ОСОБА_3, представника відповідача відділу освіти Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області - Чернілевської Р.В., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача начальника відділу освіти Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Косач Інни Ярославівни, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 14 вересня 2017 року ухвалену в залі судових засідань місцевого суду під головуванням судді Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д.Т., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до відділу освіти Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача начальника відділу освіти Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Косач Інни Ярославівни про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до відділу освіти Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача начальника відділу освіти Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області Косач Інни Ярославівни про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 14 вересня 2017 рокупозовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_3 не з'явився в судові засідання призначені на 17 липня 2017 року та 14 вересня 2017 року, при цьому від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_3 подавапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач був відсутній в судових засіданнях призначених на 17 липня 2017 року та 14 вересня 2017 року з поважних причин, а саме в зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, про що зазначав в клопотаннях про відкладення розгляду справи, які не були взяті до уваги місцевим судом.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п.8 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був присутнім в судовому засіданні призначеному на 13 липня 2017 року. Розгляд справи за його заявою було відкладено на 17 липня 2017 року о 15:00 год., про що ОСОБА_3 був повідомлений повісткою, яку він отримав відповідно до розписки 13 липня 2017 року (а.с. 61). Заява позивача про відкладення розгляду справи мотивована зайнятістю його представника.

В судове засідання призначене на 17 липня 2017 року ОСОБА_3 не з'явився. Розгляд справи за його заявою знову було відкладено на 14 вересня 2017 року о 09:30. Заява позивача про відкладення розгляду справи, яка надійшла до суду 14 липня 2017 року мотивована погіршенням стану його здоров'я (а.с. 64-67).

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_3 отримав повістку про виклик в судове засідання призначене на 14 вересня 2017 року 19 липня 2017 року. Також про дату розгляду справи було повідомлено і його представника ОСОБА_6 (а.с. 70, 71).

В судове засідання призначене на 14 вересня 2017 року позивач повторно не з'явився.

13 вересня 2017 року ним було подано до суду заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням на довготривалому стаціонарному лікуванні.

Згідно із частиною третьою статті 169 ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV, в редакції, яка була чинною на момент розгляду справи судом першої інстанції, у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV, в редакції, яка була чинною на момент розгляду справи судом першої інстанції, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Системний аналіз вищевказаних норм процесуального права, свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказував на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV, в редакції, яка була чинною на момент розгляду справи судом першої інстанції, суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За змістом статей 10, 11 ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV, в редакції яка була чинною на момент розгляду справи судом першої інстанції, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов'язками, але зобов'язана здійснювати їх добросовісно, відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 27, 29 цього Кодексу в указаній вище редакції.

Враховуючи викладене, місцевий суд, встановивши, що ОСОБА_3 та його представник, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, не з'явились в судові засідання призначені на 17 липня та 14 вересня 2017 року, від них не надходила заява про розгляд справи за його відсутності, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Доводи скаржника про поважність причин неявки до суду на увагу не заслуговують, оскільки, як зазначено вище, наслідки, передбачені частиною третьою статті 169 та пунктом 3 частини першої статті 207 ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV, в редакціях, які були чинні на момент розгляду справи судом першої інстанції, застосовуються судом в усіх випадках, коли позивач повторно не з'явився до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.

За таких обставин, оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, передбачених ст. 379 Цивільного процесуального кодексу України підстав для його скасування, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 14 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 березня 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: