УКРАЇНА
Справа №2а-2273/1220
2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 року Первомайський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Золотарьова І.Л.
при секретарі Жиляковій Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про визнання рішення про відмову в підвищенні неправомірним та зобов’язання відповідача провести підвищення до пенсії і виплачувати її в збільшеному розмірі і сплатити недовиплачену суму надбавки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона належить до соціальної групи „ Дітей війни ” так як народилась 31 травня 1940 року ( визначення поняття «дитина війни» наведено у ст..1 ЗУ Про соціальний захист дітей війни», згідно до якого це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення - 02.09.1945 року – Другої світової війни було менше 18 років), що підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту населення та паспортом громадянина України.
У жовтні 2009 року вона звернулась до відповідача з заявою про підвищення пенсії як дитині війни у відповідності із ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (№2195) на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач листом № 1449/К-11 – від 21.09.2009 року у підвищенні пенсії відмовив з посиланням на те, що ним провадяться виплати у законодавчо встановленому порядку.
Вважає рішення відповідача неправомірним, виходячи з наступного:
З 1 січня 2004 року набрав чинності ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4 , який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом 2 преамбули Закону №1058 передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Ч.3 ст.4 даного Закону передбачено, що умови , норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Ст.. 8 Закону № 1058 надано право громадянам на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим законом була призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» або була призначена пенсія за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за ЗУ «Про пенсійне забезпечення» - за умов і, якщо вони не отримують пенсію з інших джерел. Непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Правовий статус дітей війни установлює ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Дітям війни пенсії або щомісячно довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної надбавки здійснюється незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Мінімальний розмір пенсії за віком включається до числа основних державних соціальних гарантій.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громаді на достатній життєвий рівень, дає ЗУ «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14.
Ч.3 ст.4 даного Закону (від 25.03.2005 року, діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіціальних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Їй відомо, що з моменту набрання чинності ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» №2195 дія ст..6 вказаного закону, що встановлює підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, неодноразово припинялася іншими законами України (в основному щорічними законами про Держбюджет України), що суперечить ч.2 ст.3 Закону №2195, якою передбачено, що ж державні соціальні гарантії дітям війни, передбачені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно до ст.. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 1 січня 2009 року прожитковий мінімум встановлено на рівні грудня 2008 року, тобто у тому розмірі, який було встановлено з 1 жовтня 2008 року – 498,00 грн., отже розмір надбавки з 01.01.2009 року повинен складати 149,40 грн. З 01.10.2009 р. прожитковий мінімуму склав 512 грн. надбавка 153,60 грн.
Вказану надбавку, відповідач в 2009 р. зобов’язаний призначити та виплачувати без її особистого звернення.
Просить суд визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні їй щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, передбаченому ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» №2195, зобов’язати Пенсійний фонд у м. Первомайську встановити їй підвищення до пенсії з 01.01.2009 р. по вересень включно 149,40, а з 01 жовтня до кінця 2009 р. 153,60 грн.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилась, у своїй позовній заяві просить справу розглядати у її відсутність .
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про що свідчить письмова розписка. За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.
Дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню .
В суді встановлено:
ОСОБА_1 народилась 31 травня 1940 року в м. Кострома, є пенсіонером за віком, пенсію отримує в Первомайському ОСОБА_2 Пенсійного фонду України.
Позивачка надала довідку №1272 від 05.08.2005 року, видану ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у неї статусу «діти війни». Цей статус позивача відповідачем не заперечувався, що статус «діти війни» визначається автоматично по тих особових рахунках, на яких дата народження пенсіонера в діапазоні від 03.09.1927 по 02.09.1945 року.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може оцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 01січня 2009 р. по 29 жовтня 2009 р. (з урахуванням дня звернення до суду).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст.. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 р.” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно цього її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а не від розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Первомайську здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни» за 2009 рік підлягають задоволенню лише з 01січня 2009 р. до 29 жовтня 2009 р., з урахуванням дня звернення до суду.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01 січня 2008 року сплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01 січня 2009 р. до 29 жовтня 2009 р. відповідач повинен донарахувати позивачу підвищення до пенсії з урахуванням фактично здійснених виплат за цей період.
Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.
З огляду на те, що правові відносини з приводу виплати підвищення до пенсії дітям війни щороку зазнають змін у зв‘язку з прийняттям законів України про Державний бюджет на той чи інший рік, постанов КМУ, рішень Конституційного Суду України, суд вважає за необхідне прийняти рішення на захист порушеного права в межах бюджетного року.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері, публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.
Крім того, в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання ОСОБА_2 ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
Згідно ч.4 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).
На підставі викладеного і керуючись ст. 2, 8, 9, 11, 17, 18, 87, 94, 99,100, 158-163 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати відмову у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 незаконною.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2009 року по 29 жовтня 2009 рок з урахуванням раніше здійснених виплат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення , а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.. 160 цього ж Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк , встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис ОСОБА_3
З оригіналом згідно.
Рішення не набрало законної сили.
Суддя Первомайського міського суду І.Л.Золотарьов