АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4663                          Головуючий у 1 інстанції             2009  р.                               Салтан Л.Г.

                                                      Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“10” грудня 2009 року                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

        Головуючого:    Калашнікової О.В

        Суддів :               Спас О.В.

Подліянової Г.С.

    При секретарі:   Петровій О.Б.

              розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

          ОСОБА_1

          на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від “03” серпня 2009 року по справі за позовом

         ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” про захист прав споживача за договором банківського вкладу, стягнення банківського вкладу, процентів за користування коштами та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ „Український промисловий банк” про захист прав споживача за договором банківського вкладу, стягнення банківського вкладу, процентів за користування коштами та моральної шкоди.  

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2009 року позовну заяву повернуто позивачу для подання до компетентного суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права,  просили оскаржувану ухвалу скасувати, передати питання для розгляду до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підсудна Хортицькому районному суду м. Запоріжжя, оскільки в договорі сторонами визначено територіальну підсудність розгляду справи.

Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, до нього суд дійшов з додержанням вимог закону.

Відповідно до ст. 112 ЦПК України сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.

Договірна підсудність справи є обов’язковою як для сторін так і для суду. Обов’язковість угоди про договірну підсудність виражається в тому, що сторони не можуть її змінити в односторонньому порядку (лише за згодою сторін), а суд, який визначений в договорі, що включає в себе умову про територіальну підсудність, зобов’язаний прийняти позовну заяву до провадження.

Згідно ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з п. 5.3. договору банківського вкладу № 1005/0403174000829001 укладеного між сторонами 09.07.2007 року, сторони домовились, що всі спори в рамках цього договору, врегулювання яких не може бути досягнуто сторонами шляхом переговорів вирішуються судом за місцезнаходженням банку. З п. 8 договору банківського вкладу вбачається, що місцезнаходженням банку є м. Запоріжжя, пр. Леніна 145 – в, що територіально відноситься до Орджонікідзевського району в м. Запоріжжі.  

Оскільки для спірних правовідносин щодо захисту прав споживача за договором банківського вкладу, стягнення банківського вкладу, процентів за користування коштами та моральної шкоди процесуальним законодавством не встановлена виключна підсудність справи, спір, що виник між сторонами повинен розглядатися судом, за правилами договірної підсудності, за місцем знаходження банку.  

Враховуючи наведені обставини та вимоги закону, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування не вбачає.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що спірні правовідносини відносяться до захисту прав споживачів, а тому він в порядку ч. 5 ст. 110 ЦПК України (підсудність справ за вибором позивача) звернувся з позовом до суду за місцем свого проживання є безпідставними, оскільки при укладанні договору сторони вже домовилися про підсудність спорів в рамках укладеного договору, що є обов’язковим для сторін цього договору і позбавляє позивача права на вибір підсудності спору відповідно до вимог ст. 110 ЦПК України.                                                                                              

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити.

Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий:    

Судді: