Справа № 22ц-429   2007рік                                                     Головуючий у суді 1

інстанції Скочій Г.Д.

Доповідач Свинцова Л.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 Іменем України

17 січня 2007 року                                            колегія суддів судової палати з цивільних

справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого   судді     Свинцової Л.М.

Суддів:                                              Карташова О.Ю., Савченко В.О.,

При секретарі                                   Ковальчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого Первомайського міського суду Луганської області від 10 листопада 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, та з ОСОБА_1 на користь позивачки стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 508 гри.. моральну шкоду у розмірі 700 грн., витрати на оплату судового збору 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30грн.

Відповідач не погодився з цим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати. В суді апеляційної інстанції відповідач, уточнюючи апеляційну скаргу, просив ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилався на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.

Апелянт також вказав, що суд не звернув уваги на те, що його квартира після залиття квартири позивачки не оглядалася, свідки, які давали пояснення в суді у його квартиру не оглядали.

Позивачка не надала доказів щодо витрат, які вона понесла через клеєння шпалер, у сумі 150грн.

Свідки, вказані в актах про огляд квартири позивачки, до суду не викликалися.

Затоплення квартири позивачки скоїлося з вини ЖЄКу НОМЕР_1 але суд не звернув уваги на те, що вентиль, що закриває воду у будинку, де живуть сторони, був несправним. За цієї підстави вода своєчасно не була закрита.

Відшкодування моральної шкоди при залитті квартири не передбачено законодавством.

Заперечення на апеляційну скаргу у строк, передбачений ЦІІК України, не надходили.

Суд розглядаючи справу, встановив, що 03.03.2006 року в період часу з 04.00 до 07.00 годин квартира позивачки була залита водою, що підтверджено актом КІІ ..ЖСК ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В акті вказано, що при огляді квартири позивачки в залі на шпалерах є сліди патьоків, шпалери відклеєні від стін та стелі. В кухні на шпалерах є плями від води, шпалери теж відклеєні. Лінолеум у цих кімнатах піднявся над підлогою, меблі та речі мокрі. Вхідні двері погано зачиняються. Актом депутату Первомайської міської ради також підтверджується, що квартира позивачки залита водою ОСОБА_1. який живе поверхом вище., що шпалери в залі та кухні, лінолеум залиті, намокли меблі та речі позивачки.

Витрати, які понесла позивачка на ремонт квартири, підтверджуються актом купівлі, кошторисом на ремонтно-будівельні роботи.

Суд прийшов до висновку, що діями відповідача заподіяна позивачці матеріальна шкода у сумі 508грн., моральна - у сумі 700 гри.

Судом не взято до уваги пояснення відповідача про те, що залиття сталося не з його вини, а з вини мешканця квартири, що розташована над його квартирою на поверх вище, тому що відповідачем не надані докази в підтвердження цього факту.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, приходить до висновку про те. що апеляційна скарга не обгрунтована та не підлягає задоволенню, а рішення у справі с законним, обґрунтованим й не може бути скасованим чи зміненим за наступних підстав.

Посилання відповідача на те, що акти огляду квартири позивачки, у яких вказано на залиття квартири останньої, пошкодження шпалери, лінолеума, речей та меблі позивачки, складалися за підписом осіб, що не викликалися у якості свідків до суду, що його квартира зовсім ніким не оглядалася, не можуть бути прийняті колегією як підстава для скасування рішення.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції як на докази посилався не тільки на акт від 03.03.2006 року (а.с.4), акт депутата Первомайської міської ради (а.с.5). в яких вказувалося на затоплення квартири позивачки водою з квартири відповідача. Факти, вказані в цих актах, підтвердили в суді свідки ОСОБА_3., ОСОБА_4. ОСОБА_5

Особи, що складали ці акти, дійсно не викликалися до суду, але обидві сторони не зверталися до суду з клопотанням про виклик цих осіб у якості свідків.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України докази надаються сторонами у справі, а тому виклик осіб, які складали акти, за ініціативою суду не передбаченим процесуальним законодавством.

Свідок ОСОБА_4 в суді першої інстанції дала пояснення, що відповідач після залиття квартири позивачки не пустив сусідів до своєї квартири для її огляду.

Сам відповідач в суді апеляційної інстанції надав пояснення, що постійно не живе у квартирі, яка розташована над квартирою позивачки, тільки іноді туди приходить.

Апелянт вказував, що він не був ознайомлений з актами, на які позивачка посилається як на обґрунтування своїх вимог.

Цей довід апеляційної скарги необгрунтований. Вказані акти знаходяться в матеріалах справи, зміст їх було оголошено в судовому засіданні. На початку судового розгляду справи головуючим було роз'яснено відповідачеві його права, передбачені ЦПК України, зокрема статтею 27 ЦПК України, де вказано право відповідача знайомитися з матеріалами справи.

Довід апеляційної скарги про те, що у затопленні квартири позивачки винен ЖІІК НОМЕР_1, який залишив несправним вентиль, яким закривається вода у будинку, де живуть

сторони, безпідставний, не підтверджений доказами. Крім того, позивачці заподіяна шкода водою, що лилася з квартири, належної відповідачеві, який в цій квартирі не живе та не слідкує за станом водопровідної системи.

Суд обгрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на те. що квартира позивачки була залита водою, що лилася з квартири сусіда, який живе поверхом вище від нього, посилаючись на відсутність доказів, підтверджуючих такий факт.

Посилання відповідача на відсутність доказів витрат позивачки на клеєння шпалер в сумі 150грн. безпідставні, тому що цю суму було сплачено спеціалісту з оклеювання шпалер, а вартість оклеювання кв. метру стін шпалерами вказано у дефектному акті па ремонтно-будівельні роботи.

В оскаржуваному рішенні суд, задовольняючи позовні вимоги позивачки у стягненні моральної шкоди в сумі 700грн., посилався на ст. 23 ЦК України, згідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, які особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір моральної шкоди судом визначено залежно від характеру та продовження моральних страждань з урахуванням справедливості та розумності вимог. Висновок суду про заподіяння позивачці моральної шкоди обґрунтований, а тому довід апелянта про безпідставність стягнення з нього моральної шкоди не береться колегією суддів як обґрунтований.

За вказаних підстав колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення місцевого Первомайського міського суду від 10.11.2006 року залишити без змін.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.