Справа №22ц-421/07                                                        Головуючий в першій

Категорія  23                                                                       інстанції: Шумченко Л.В.

Доповідач: Іванова І.П.

Апеляційний Суд Луганської Області

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2007 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Іванової І.П. суддів: Лісіциної А.І., Парінової І.К.

при секретарі: Войтенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ровеньківського міського суду від 31.10.2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, спричиненого в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскарженим рішенням задоволені вимоги позивачки і з ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуто 11652, 50 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Не погодившись з рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Ровеньківського міського суду від 31.10.2006 року скасувати. Апелянт вважає, що суд не з'ясував всі обставини справи, неправильно зробив розрахунки збитків, позивачка не була присутня у судовому засіданні, тому не підтримувала свій позов.

У наданий судом строк, інші учасники процесу заперечень або пояснень на апеляційну скаргу не надали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг , судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що відповідач завдав шкоду майну позивачки. Відповідач сам підтвердив, що з його вини сталась пригода, але не згоден з сумою шкоди.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Відповідач не згоден з доказами, які представила позивачка, але нічім їх не спростував.

Довід апелянта, що суд не з'ясував всі обставини не заслуговує на увагу. Згідно зі ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови: сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи і мали реальну можливість як дати свої пояснення по справі, так і надати всі наявні у них докази. Судом були досліджені і оцінені в їх сукупності всі докази, надані сторонами, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Виходячи з наданих сторонами доказів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність   задоволення позовних вимог позивача.

Щодо доводу апелянта про не підтримання позивачкою позову у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні, то він не відповідає вимогам закону. Оскільки ст.27 ЦПК України передбачено право сторін, а не обов'язок брати участь у судових засіданнях. На а.с.11 міститься заява позивачки з проханням слухати справу у її відсутності.

Керуючись ст. 308, п.1ч.1ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів судової палати з цивільних справах апеляційного суду Луганської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 31 жовтня 2006р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.