№ 2о-280/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

2.12.2009 р.  Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді В.М. Ковчежнюка,

при секретарі – С.В. Селіщевій,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересовані особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, Гунчанська сільська рада Гайсинського району) про встановлення факту набуття права власності на ј частину будинковолодіння та встановлення факту прийняття спадщини, -

Встановив:

23.11.2009 р. до суду подано цю заяву.

В судовому засіданні заявниця свої вимоги підтримала і пояснила, що за життя її чоловік ОСОБА_4 разом з нею в ласними працею та коштами у 1974 році побудували будинковолодіння АДРЕСА_1 Гайсинського району,  проживали у ньому і були членами колгоспного двору, до складу якого входив будинок, ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер, але за життя не зареєстрував своє право власності на ј його частину;  вона як спадкоємець за законом після його смерті, прийняла спадщину шляхом реального на час смерті та протягом шести місяців після неї проживання в цьому будинку, в зв’язку з чим  просила встановити факт законного набуття померлим спадкодавцем права власності на ј частину вказаного будинковолодіння та факт прийняття нею у встановлений законом строк спадщини, що їй необхідне для отримання свідоцтва про право на спадщину, а іншим шляхом зробити це неможливо.  

Заінтересовані особи – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, письмово заявлені вимоги визнали повністю, просили справу розглянути в без них (а.с.а.с.16,17).

Представник Гунчанської сільської ради в судове засідання не з`явився, письмово    заявлені вимоги визнав повністю, просив справу розглянути в його відсутність (а.с. 19).

З урахуванням позицій учасників розгляду справи та досліджених доказів, суд визнає за необхідне заяву задовільнити повністю з таких міркувань.

Беззаперечно доведено, що ОСОБА_4  разом з ОСОБА_1 у 1974 році власними працею та коштами спорудили житловий будинок  в АДРЕСА_1,  який станом на 15.04.1991 р. відносився до суспільної групи колгоспних дворів, членами якого були померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах – кожен в ј його частках, до смерті проживав в ньому,  володів та користувався ним,  але   за життя належним чином не оформив  право власності на свою частку вказаного будинковолодіння; після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на ј частину цього будинку відкрилась спадщина , яку прийняла його дружина ОСОБА_1, фактично вступивши в управління та володіння вказаним будинковолодінням спадкодавця, оскільки проживала в ньому, доглядала та обробляла прилеглу до нього земельну ділянку .

Вказані правовідносини регулюються:

- чинними на час їх виникнення ч.1 ст.120, ч.2 ст. 123 ЦК України Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 р.), згідно з якими колгоспний двір має у власності житловий будинок, який належить його членам на праві сумісної власності, та ст. 127 цього самого Кодексу, за змістом якої особиста праця є підставою законного набуття права власності, в тому числі членами колгоспного двору та двором в цілому;

- ст.ст. 529, 549 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 р.), за якою у разі спадкування за законом спадкоємцем першої черги є дружина померлого; дією, що свідчить про прийняття спадщини є фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном;

- ч.2 ст.256 ЦПК України, згідно з якою, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку встановлення цих фактів.

Оскільки померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 разом із своєю дружиною ОСОБА_1 законно, - власними працею та коштами у 1974 р., -  спорудили житловий будинок в АДРЕСА_1 , який станом на 15.04.1991 р. відносився до суспільної групи колгоспних дворів, членами якого разом з покійним були  ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах – кожен в ј його частках і таким чином набув право власності на ј вказаного будинковолодіння,  але   за життя належним чином не оформив  його;  ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, як спадкоємиць за законом першої черги   шляхом реального проживання в ньому на час смерті спадкодавця та протягом шести місяців після неї, іншого способу встановлення цих фактів законом не передбачено, що не дає можливості заявниці реалізувати своє право на спадщину, то їх необхідно встановити рішенням суду.

Висновки суду, крім пояснень заявниці, підтверджуються такими доказами:

-   свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 3.03.2005 р., згідно з яким ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.7);

-   свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 2.08.2000 року, з якого видно, що  21 .06.1992 року в АДРЕСА_2 Гайсинського району у віці 42 років помер ОСОБА_4 (а.с.8);

-   довідкою Гунчанської сільської ради № 319 від 27.09.2009 року, з якої видно, що станом на 15.04.1991 року членами колгоспного двору в АДРЕСА_1 були  ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3  (а.с.9).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215, 259 ЦПК України, -

Вирішив:

Заяву задовільнити повністю.

Встановити факт законного набуття ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, права власності на ј частину будинковолодіння АДРЕСА_1 Гайсинського району.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщини у виді ј частини будинковолодіння АДРЕСА_1 Гайсинського району після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає чинності через десять днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але неподання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку.

Суддя