Судове рішення #7014676

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25 листопада 2009 р.       Справа № 2-а-4697/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни ,

представники сторін не з'явились, подавши клопотання про розгляд справи без їх участі

розглянувши в порядку письмового провадження  матеріали адміністративної справи:

за позовом : Бершадської МДПІ в особі Чечельницького відділення  

до :   ОСОБА_1  

про : стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Бершадська міжрайонна державна податкова інспекція в особі Чечельницького відділення  звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Позов мотивовано тим, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 1743 грн. 10 коп. Податковою інспекцією вжито заходів щодо погашення податкового боргу, проте кошти відповідачем в добровільному порядку не перераховані.

За вказаних обставин Бершадська МДПІ в особі Чечельницького відділення звернулась з позов до суду з вимогами стягнути з ОСОБА_1 1743 грн. 10 коп. до місцевого бюджету.

Ухвалою суду від 09.11.2009 року за даною позовною заявою відкрито провадження у справі №2-а-4697/09/0270.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, подавши клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно ж до ч. 3 ст. 122 КАС України,  особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Враховуючи викладене, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

25.11.2009 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1891 грн. 31 коп.

Відповідач в свою чергу надав заяву, в якій зазначає, що визнає позов в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 112, ст. 136 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Суд дослідивши матеріали справи та наявні докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєстрований Чечельницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 24 січня 2005 року НОМЕР_2 (а.с. 13).

Згідно пункту 3 частини першої статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 14 цього Закону до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), зокрема, включено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності, що кореспондує положенню статті 2 Закону України "Про плату за землю" від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ (Закон №2535), згідно якої використання землі в Україні є платним.

Так, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 13 Закону № 2535).

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов’язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов’язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.    

Податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ч. 1 ст. 17 Закону № 2535).

ОСОБА_1 розрахунок орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями подав 19 березня 2009 року (а.с. 9), про що свідчить вхідний номер та дата на податковій декларації.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (ст. 27 Закону № 2535).

Так згідно податкової декларації ОСОБА_1 зобов’язаний був сплатити 1877 грн. 05 коп.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення  зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Станом на 24 листопада 2009 року відповідно до облікової картки заборгованість ОСОБА_1 становить 1891 грн. 31 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість сторонами узгоджена відповідно до вимог Закону.

Відповідно ж до пп.  6.2.1.  п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181,  у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Пунктом 6.2 вказаної статті визначено,  що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня  від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що відповідач одержав першу і другу податкові вимоги, а саме: 02.12.2008 року першу податкову вимогу №1/198 від 02.12.2008 року, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на корінці вимоги  (а.с. 5), та 05.01.2009 року - другу  податкову вимогу №2/88  від 05.01.2009 року, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на корінці вимоги  (а.с. 4).

Таким чином, враховуючи те, що податковий розрахунок орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік визначений ОСОБА_1 самостійно,  є узгодженими.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків в податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.  В той же час згідно п. 5.2.1. ст. 5 даного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Крім того за несвоєчасну сплату орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності нарахована пеня в сумі 8,21 грн. відповідно до п.п. 16.1.1 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пеня нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.  

За таких обставин та згідно картки особового рахунку станом на 24 листопада 2009 року податковий борг ОСОБА_1 складає 1891 грн. 31 коп. Тобто, сума заборгованості в розмірі 1891 грн. 31 коп. знайшла своє підтвердження в матеріалах справи, а тому правомірно заявлена до стягнення.

Доказів погашення решти боргу або оскарження у встановленому порядку вимог, на день розгляду справи у суді відповідачем не надано.

Пункт 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу” визначає, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач позовні вимоги визнала.

Відповідно до ч. 1 ст. 112, ст. 136 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено відсутність підстав для відмови у прийнятті визнання адміністративного позову відповідачем. Дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи чи інтереси.

Взявши до уваги, що відповідач заявлені позовні вимоги позивача визнав, а також враховуючи, що викладені у заяві факти стверджуються матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владний повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до  п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 “Про державне мито” позивач від сплати державного мита звільняється.

 Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 24800, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності суму в розмірі 1891 грн. 31 коп.

Копію даної постанови направити сторонам по справі.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

 Повний текст постанови оформлено:     25.11.09  

Суддя./підпис/.     Дмитришена Руслана Миколаївна

Копія вірна.

Суддя:

Секретар:  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація