а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2009 р. Справа № 2-а-4441/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання Балан Марини Анатоліївни,
за участю представника позивача Подольського Івана Дмитровича,
представника відповідача Долинного Сергія Володимировича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ідеалдо Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції,
встановив:
16 жовтня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ідеал(ТОВ Ідеал, Товариство) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) про скасування рішення від 08 жовтня 2009 року, яким визначено Товариству до сплати суму 27609 грн на підставі акту перевірки від 29 вересня 2009 року №868/02/28/23/13332181.
Зазначали, що в акті перевіряючими вказано про відсутність в книзі обліку розрахункових операцій запису фактичного надходження готівки за два робочі дні.
Посилаючись на те, що в книзі була записана службова видача суми податку на додану вартість і номера чеків, а також звіти, де є всі записи, необхідні для обкладання Товариства податком на додану вартість, тобто у даному випадку мала місце технічна помилка, яка не могла вплинути на суму податку з ТОВ Ідеал, - просили скасувати рішення ДПІ у м. Вінниці про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08 жовтня 2009 року №0010102340.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2009 року відкрито провадження і справа призначена до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача –директор І.Д.Подольський (наказ про призначення від 10 грудня 2004 року №1 на а.с. 40) позовні вимоги підтримав та просив їх повністю задовольнити. Додатково пояснив, що працівниками податкової служби проведено перевірку за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину, який розташований за адресою: пров. Привокзальний, 4, м. Вінниця, і за результатами перевірки складено акт від 29 вересня 2009 року про порушення Товариством пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (Положення).
На підставі акта перевірки та відповідно до статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки(Указ Президента) від 12 червня 1995 року №436/95 ДПІ у м. Вінниці винесено рішення від 08 жовтня 2009 року №0010102340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27609 грн.
Однак, при цьому, зафіксований перевіряючими в акті перевірки факт неоприбуткування готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає дійсності, оскільки не здійснення обліку цих коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій не є порушенням норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, за яке передбачена відповідальність Указом Президента, а є лише порушенням порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, так як фактично була записана службова видача суми податку на додану вартість та номера чеків, що свідчить про протиправність дій відповідача, а прийняте ним рішення порушує їх права.
Представник відповідача в судовому засіданні про задоволення позову заперечив з тих підстав, що оскаржуване рішення прийняте ДПІ у м. Вінниці в межах наданих повноважень та відповідно до порушень, які виявлені в ході проведення перевірки і зафіксовані в акті.
На підтвердження позиції ДПІ у м. Вінниці у даній справі, повноважним представником - державним податковим інспектором С.В. Долиняним (довіреність на а.с. 14) 04 листопада 2009 року через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду за вхідним №17448 подано письмові заперечення, які судом долучені до матеріалів справи (а.с. 13).
Суд вислухав пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, повно, всебічно та об’єктивно оцінив докази на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності та надав їм юридичну оцінку.
Зокрема, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) юридичної особи серії А00 №826855 Товариство з обмеженою відповідальністю Ідеалзареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 08 квітня 2003 року, про що зроблено запис №11741200000007592 (а.с. 36).
Згідно з довідкою від 02 листопада 2009 року №380 ТОВ Ідеалвзяте на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Вінниці (а.с. 21, 24).
Магазин, який знаходиться на пров. Привокзальний, 4, у м. Вінниці, перебуває у власності ТОВ Ідеал.
Згідно із планом перевірок щодо дотримання Законів України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, Про патентування деяких видів підприємницької діяльності, та Про державне регулювання виробництва, торгівлі спиртом етиловим, кон’ячним та плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробамина вересень 2009 року, затвердженого заступником голови начальника податкової інспекції С.Г.Здітовецьким (а.с. 15-17), на підставі направлень ДПІ у м. Вінниці від 29 вересня 2009 року №1768/23, №1769/23 (а.с. 22), зареєстрованих в журналі обліку видачі направлень на перевірку посадовим особам (а.с. 18-19), працівниками ДПІ у м. Вінниці, а саме, головними державними податковими ревізорами-інспекторами І рангу О.О.Гайдуком та А.С.Кучерською, 29 вересня 2009 року проведена перевірка господарської одиниці - магазину, який належить позивачу.
Перевірку проведено з відома і в присутності ОСОБА_6, яка відповідно до наказу від 25 лютого 2008 року №21, прийнята продавцем магазину згідно із графіком роботи з зарплатою 50% мінімальної з обов’язковим 10-денним стажуванням (а.с. 41).
За результатами проведеної перевірки складено акт від 29 вересня 2009 року №868/02/28/23/13332181, у якому встановлено порушення позивачем пункту 2.6 статті 2 Положення, а саме, при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій Товариством не оприбутковано готівкові кошти за робочі дні 31 липня 2009 року та 27 серпня 2009 року, на загальну суму 5521 грн 80 коп., оскільки не здійснено запис обліку розрахункових коштів згідно фіскальних звітних чеків (Z-звітів за 31 липня 2009 року в сумі 2777 грн 05 коп., 27 серпня 2009 року в сумі 2744 грн 75 коп.) в книзі обліку розрахункових операцій (а.с. 5-8, 26-28).
На підставі акта перевірки, пункту 11 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року №509 Про державну податкову службу Українита згідно із Указом Президента, ДПІ у м. Вінниці прийняте рішення від 08 жовтня 2009 року №0010102340 про застосування до ТОВ Ідеалштрафних (фінансових) санкцій в розмірі 27609 грн (5521,80 * 5 = 27609), тобто п’ятикратний розмір неоприбуткованої суми (а.с. 4, 25).
Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ Ідеалзвернулося до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України від 04 грудня 1990 року №509 Про державну податкову службу України(Закон №509), відповідно до якого ДПА у Вінницькій області є органом державної податкової служби і суб’єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, що тягне за собою розгляд цього спору за правилами КАС України згідно із положеннями пункту 4 частин першої статті 17 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону №509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно із пунктом 3.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року №355, контроль за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення відповідно до щомісячних планів податкового органу планових перевірок та позапланових перевірок у випадках, передбачених законодавством, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.
За приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку; направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу Державної податкової служби.
Як свідчать матеріали справи, перевірка позивача проведена посадовими особами ДПІ у м. Вінниці на підставі плану перевірок на вересень місяць 2009 року та у відповідності до належним чином оформлених направлень.
Крім того, пунктом 2.10 наведених вище Методичних рекомендацій передбачено, що за результатами проведеної перевірки щодо контролю за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу складається типовий акт.
Згідно із Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавча, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, акт перевірки –це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявленні порушень вимог чинного законодавства суб’єктами господарювання.
Титульний аркуш акта перевірки заповнюється на номерному бланку органу державної податкової служби.
Підписується акт перевірки посадовими особами суб’єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку за місцезнаходженням такого суб’єкта й однин примірник акта вручається такій посадовій особі.
У разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.
Головними державними податковими ревізорами-інспекторами І рангу, посадовими особами ДПІ у м. Вінниці, за результатами перевірки складено відповідний акт, підписано його та один примірник вручено ОСОБА_6.
Таким чином, з аналізу наведених правових положень, встановлених обставин, вбачається дотримання відповідачем порядку проведення перевірки за додержанням ТОВ Ідеалпорядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявністю торгових патентів та ліцензій.
Що ж стосується безпосередньо встановленого порушення, то дійсно, з метою вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб’єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержанням ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами Президентом України прийнято указ в якому установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами –громадянами України, іноземним громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу. Зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовується штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Проте, слід зазначити, що відповідно до пунктів 1.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, оприбуткування готівки –це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Таким чином, в останньому випадку, для оприбуткування готівки суб’єкт господарювання повинен провести готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень через реєстратор розрахункових операцій, роздрукувати фіскальні звітні чеки і здійснити їх облік у книзі обліку розрахункових операцій.
Книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Як вбачається з акту перевірки, податковими ревізорами встановлена наявність у ТОВ Ідеалденних звітів за 31 липня 2009 року та 27 серпня 2009 року на загальну суму виторгів, відображених у Z-звітах за вказані дні, що підтверджує проведення ним розрахункових операцій на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій (а.с. 37, 38). Крім того, перевіряючими встановлено, що книга обліку розрахункових операцій містить такі щоденні звіти, однак запис у розділі другому Облік руху готівки та сум розрахунківвідсутній.
В судовому засіданні оглянуто книгу обліку розрахункових операцій і встановлено, що на аркуші 60 заповнені рядок 5: графа 1 –дата (31.07); графа 2 –номер Z-звіту (02048); графа 3 - службове внесення суми готівки (0,75); графа 4 –службова видача суми готівки (2777,00) та рядок 32: графа 1 –дата (27.08); графа 2 –номер Z-звіту (02075); графа 3 - службове внесення суми готівки (0,65); графа 4 –службова видача суми готівки (2745,00); графа 7 –(457,46). Графи 5-8 у першому випадку та 5, 6, 8 –у другому не заповнені, про що свідчить запис перевіряючих (а.с. 39). Відповідні Z-звіти вклеєні.
У такому випадку, суд вважає за необхідне зазначити, що проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, і їх рух відображено у фіскальній пам’яті реєстратора розрахункових операцій. При цьому, жодного факту не проведення готівки через РРО відповідачем не встановлено, а відсутність самого лише запису в книзі ОРО про облік готівкових коштів згідно наявних Z-звітів, сама по собі не є доказом того, що ці готівкові кошти не оприбутковувались.
Крім того, ТОВ Ідеалвідповідно до пункту 7 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугвід 06 липня 1995 року №265/95-ВР, яким передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця, 04 серпня 2009 року прозвітовано до ДПІ у м. Вінниці про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за липень місяць 2009 року і вказано загальну суму розрахунків за цей період що відповідає фіскальним звітнім чекам, підклеєним у книгу ОРО, а 04 вересня 2009 року прозвітовано до ДПІ у м. Вінниці про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за серпень місяць 2009 року і вказано загальну суму розрахунків за цей період що відповідає фіскальним звітнім чекам, підклеєним у книгу ОРО (а.с. 42-45). У судовому засіданні представник позивача також пояснював, що звітність до податкової служби бухгалтером Товариства проводиться саме по вклеєним фіскальним звітнім чекам.
Звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) здані позивачем до початку перевірки.
Що стосується застосованої відповідачем фінансової санкції, то керуючись пунктом 11 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року №509 Про державну податкову службу України, згідно з яким, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, та відповідно до Указу Президента за виявлені порушення до суб’єктів підприємницької діяльності, відповідні органи державної податкової служби України приймають рішення про застосування такої санкцій.
За своєю суттю штрафна санкція, застосована ДПІ у м. Вінниці до позивача за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні відповідає визначенню адміністративно-господарської санкції, даному в статті 238 Господарського кодексу України (ГК України).
Згідно із статтею 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Стаття 239 ГК України у якості однієї із адміністративно-господарських санкцій визначає адміністративно-господарський штраф.
Статтею 241 ГК України визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб’єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
Підставою для застосування такої відповідальності є вчинене правопорушення (ч. 1 ст. 218 ГК України). Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов’язане з необхідністю доведення порушення зобов’язання.
Тобто, важливим в цій ситуації є встановлення вини або її відсутності у діях чи бездіяльності ТОВ Ідеал шляхом оцінки обставин щодо не оприбуткування готівки.
За наведених вище доказів, в судовому засіданні таке правопорушення зі сторони позивача не встановлено.
Однією з вимог верховенства права, виведених Європейським судом з прав людини, є вимога про якість закону. Вирішуючи справу Круслен проти Франції Європейський суд зазначив, що словосполучення згідно із закономпередбачає певну якість такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для особи, яка б могла передбачити наслідки застосування цього закону до себе.
Тобто, слід зазначити, що оскільки відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року №614 використання книги обліку розрахункових операцій (книга ОРО), зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо, то можна стверджувати що позивачем фактично порушено вимоги цього Порядку.
В силу частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що факт порушення ТОВ Ідеалпункту 2.6 статті 2 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні не доведений, то підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівкисудом не вбачається, а застосування штрафних санкцій за порушення вимог Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій цим Указом та й жодним іншим правовим актом не передбачено.
Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Судове рішення є законним, якщо воно ухвалене відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуального права. Застосування норм матеріального і процесуального права необхідне для гарантування справедливого результату судочинства та справедливого процесу його здійснення, що забезпечує такий результат (ст. 159 КАС України).
Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню, а понесені позивачем судові витрати в розмірі 3 грн 40 коп., згідно статті 94 КАС України - стягненню з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 11, 17, 69-72, 94, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд
постановив:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці про застосування штрафних санкцій від 08 жовтня 2009 року №0010102340.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ідеалвитрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн 40 коп.
Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено 23.11.2009.
Суддя /підпис/ Чудак Олеся Миколаївна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: