Судове рішення #7014652

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

19 листопада 2009 р.       Справа № 2-а-4385/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Балан Марині Анатоліївни,  

за участю представника позивача Федорченко Руслани Олександрівни,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці до Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

14 жовтня 2009 року Державна податкова інспекція у м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) звернулася в суд з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (СПД ОСОБА_2.) про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1100 грн.

Зазначали, що 13 грудня 2007 року відповідач зареєстрований у податковій інспекції як платник єдиного податку.

Посилаючись на те, що СПД ОСОБА_2, у порушення встановлених чинним законодавством строків не сплатив єдиний податок, а відтак, станом на 22 вересня 2009 року має заборгованість перед бюджетом в розмірі 1100 грн, - просили примусово стягнути активи в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року відкрито провадження і справа призначена до розгляду.

В судовому засіданні представник ДПІ у м. Вінниці позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та не заперечував про їх задоволення.

Суд заслухав пояснення учасників процесу, об'єктивно дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.

Зокрема, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_2, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа зареєстрований реєстраційною палатою Вінницької міської ради 02 листопада 2007 року, про що зроблено запис за НОМЕР_2 (а.с. 5).

Відповідно до Витягу Серії НОМЕР_2 відповідач внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (а.с. 7).

Як платник єдиного податку за ставкою 100 грн, підприємець зареєстрований в ДПІ у        м. Вінниці 13 грудня 2007 року, про що свідчить корінець свідоцтва платника серії НОМЕР_3 (а.с. 6).

Визначена щомісячна ставка СПД ОСОБА_2 протягом 2008 року не сплачувалась, що стало підставою звернення органу податкової служби до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до статті 11 Закону України від 19 жовтня 2000 №2063-ІІІ Про державну підтримку малого підприємництвазастосування суб’єктами малого підприємництва спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Такий порядок, зокрема, визначає Указ Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва(Указ), наказ Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року №599 Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі, зареєстрований Міністерством юстиції України 02 листопада 1999 року №725/4045.

Так, згідно із статтею 1 Указу ця система запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Тобто, для суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідають зазначеним вимогам, оподаткування здійснюється зі сплатою єдиного податку, ставка якого встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн та більше 200 грн на місяць (ч. 2 ст. 2 Указу).

Сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, а доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах (ч. 8 ст. 2 Указу).

Суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України (ч. 6 ст. 2 Указу).

Відповідно до витягу із картки особового рахунку платника, починаючи із 21 січня     2008 року СПД ОСОБА_2 єдиний податок у строк, визначений частиною шостою статті 2 Указу не сплачував, звітність до податкової інспекції не подавав (а.с. 8-10).

Таким чином, на кінець року податковий борг за січень-грудень 2008 року у відповідача склав 1100 грн, що підтверджується і розрахунком суми ціни позову (а.с. 4).  

Податковий борг, відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (Закон №2181) –це податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Стаття 67 Конституції України, норми Закону України Про систему оподаткуванняпередбачають обов’язок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів.

Оскільки, в добровільному порядку податкова заборгованість СПД ОСОБА_2 не сплачена, що потягло за собою ненадходження коштів до бюджету та суттєво порушило інтереси держави, то чинне законодавство передбачає повноваження ДПІ у м. Вінниці звернутися до суду.

Зокрема, пункт 11 статті 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні передбачає, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними та такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону №2181 активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності), що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.   Тобто, це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до положень підпункту 15.1.1 пункту 15.1. статті 15 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пункт 15.2 статті 15 цього Закону передбачає, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

ДПІ у м. Вінниці з позовною заявою звернулася до суду 14 жовтня 2009 року, податковий борг у СПД ОСОБА_2 виник 20 січня 2008 року (а.с. 4), таким чином, звернення податкової служби до суду відбулось в межах строку, визначеного чинним законодавством України.

Також слід зазначити і про те, що відповідно до частини першої статті 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач –визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до частини третьої статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

При цьому, судом також враховано і частину першу статті 9 КАС України, якою передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи те, що сума податкового боргу є узгодженою, тобто вимоги ДПІ у м. Вінниці є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а також визнаються відповідачем, про що ним подано письмову заяву, яка приєднана до матеріалів справи і не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи та інтереси (а.с. 22), суд доходить висновку про доцільність задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 158-163, 167, 186, 254  КАС України, суд

                   

постановив:

   

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2            (АДРЕСА_1, м. Вінниця, ідент. код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м. Вінниці (р/р 34213379700002 банк ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПО 34701167 код 13344037) заборгованість по єдиному податку в розмірі 1100 грн за рахунок активів.

Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено 20.11.2009.

Суддя /підпис/     Чудак Олеся Миколаївна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація