Справа № 2- 694/2009р.                                                                                                                                        

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02 жовтня 2009  року.

Фрунзенський районний суд м. Харкова  в складі:

Головуючого - судді Алфьорової  Т.М.

за участю секретаря судових засідань  – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до  ОСОБА_3  про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної дорожньо – транспортною пригодою.                                                             

Встановив:

             Позивач  ОСОБА_2А звернувся до суду з позовною заявою  про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяною дорожньо – транспортною пригодою, яку уточнив 15.05.2009року,  посилаючись на те, що 21.08.2008 руку о 19 год.20 хвил.   керував мотоциклом моделі ЧЗ -350, 1982 року випуску, держзнак 4281 ХАЮ по вул. Сумській в м. Харкові рухався зі швидкістю до 40 км/год. Він раптово  побачив, що автомобіль «Рено», який рухався від вул. Сумської по вул. Динамівській, почав здійснювати поворот ліворуч, тобто йому назустріч. На виконанні вимог п.12.3 ПДР України, він став знижувати швидкість мотоцикла шляхом гальмування, але об’їхати автомобіль зліва чи з права він не міг із-за високого бордюру та  металевого паркану.  Відповідач ОСОБА_3, який керував автомобілем марки «Рено -19», державний номер НОМЕР_1, не виконав вимог п.10.1. та 10.4 ПДР України, так як не переконався, що зміна напрямку руху його автомобіля буде безпечна і не створить перешкод або небезпеки руху, та не дав дорогу зустрічному транспортному засобу, при виконанні повороту ліворуч. В результаті цих дій  трапилося ДТП. Внаслідок чого, він тулубом вдарився о середню стійку автомобіля, потім його перекинуло через дах автомобіля „Рено” і він впав головою на асфальтне покриття проїзної частини вул. Динамівська. Він був доставлений до лікарні, де після огляду, він відмовився від госпіталізації, але в ночі йому стало зле і вранці 22.08.08 р. звернуся за медичною допомогою за місцем проживання. В період з 22.08.2008 року  по 15.09.2008 року, він перебував на стаціонарному лікуванні. У нього були легкі тілесні пошкодження, що потягли короткостроковий розлад здоров’я.  На лікування він витратив 232,10 грн. Його мотоцикл  зазнав механічних пошкоджень на суму 2500 грн.  З урахуванням індексу інфляції сума матеріальної шкоди складає 3561,30 грн. Крім цього, він просить стягнути моральну шкоду у розмірі 10000 грн., посилаючись на те, що в наслідок ДТП будо пошкоджено його здоров’я, він переніс стрес  і моральні страждання. Був пошкоджений його мотоцикл, на якому він їздив на роботу з сільської місцевості до міста, а зараз вимушений користуватися загальним транспортом і тратити багато часу на дорогу і значні кошти.  Просить також стягнути з відповідача додаткові витрати, а саме:18,32 грн. за телеграму, 455,27 грн. за проведення експертизи, послуги банку 9,11 грн., судовий збір 60,82 грн., 30 грн. – витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи та витрати на правову допомогу адвоката 5000 грн.  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і дав пояснення суду про обставини, викладені вище. Пояснив, що просить стягнути з відповідача вартість мотоцикла, як вказано у висновку екперта, але  позивач  не згоден після  передачі коштів передати відповідачу пошкоджений мотоцикл, так як це не  передбачено законом.  В обґрунтуванні вимог про стягнення  5000 грн. за надання правової допомоги посилається на те, що ст. 84 ЦПК України не встановлює граничного розміру компенсації за цей вид  витрат. Він сплачує усі необхідні податки з цієї суми і йому залишається лише 2590 грн.  То, що позивач сплатив йому вказану суму, підверджується  договром про надання послуг, а також заявою позивача і це на його думку достатне для підтвердження  суми вказаних витрат.

Відповідач  ОСОБА_3  в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що 21.08.2008 року він керував автомобілем „Рено -19”, державний номер НОМЕР_1, відбулося зіткнення з мотоциклом  позивача.  Винним  в   скоєнні правопорушення  був визнаний він згідно Постанови Дзержинського суду м. Харкова, але про це він дізнався тільки після  подачі позову. Визнає матеріальну шкоду в тій частині яка доказана,  але  просить після її виплати – мотоцикл віддати йому, так як  2500 грн. це ринкова вартість автомобілю, так як ремонтно – відновлювальні роботи не можливі.   Моральну шкоду визнає  частково, вважає що сума 10000 грн. явно завищена і необгрунована.  Вважає, що витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. також  явно завищенні і не відповідають дійсності. Представник  позивача це знайомий позивача, а крім цього, документів які б дійсно підтверджували ці витрати представником позивача не надані.  

Вислухавши  сторони  та   дослідивши письмові матеріали  справи, суд вважає позов обґрунтованим, але   підлягає  задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм  правовідносини.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України  - шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується  в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Згідно Постанови  Дзержинського  райсуду м. Харкова від 29.08.2008 року,  відповідач ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст.124  КУпАП, так як він  порушив п. 11 Правил дорожнього руху України і був  притягнутий  до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.61 ЦПК України – вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про  цивільні – праві наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок  або постанову суду, з питань, чи  мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв’язку з тим, що відносно відповідача винесена постанова, згідно якої він був визнаний винним, тому вважається що його вина  доказана.  

Згідно зі ст.1187  ЦК України - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується  особою, яка на відповідній підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо  вона не доведе, що шкода була  завдана внаслідок  непереборної сили або умислу потерпілого.

У відповідача  ОСОБА_3Б в момент ДТП  автомобіль перебував у  володінні і   на цій підставі він несе відповідальність за заподіяння майнової шкоди мотоциклу  позивача. Мотоциклу моделі ЧЗ -350,1982 року випуску, державний знак НОМЕР_2 були заподіяні технічні пошкодження. Вартість матеріального збитку заподіяного мотоциклу внаслідок ДТП, відповідно до  висновку судово  авто - товарознавчої експертизи № 251 від 26.02.2009 року, проведеної  ХНДІСЕ їм. засл. професора ОСОБА_4 склала  2500 грн. – це ринкова  вартість мотоцикла, так як  ремонтно – відновлювальні роботи не можливі.    

Суд вважає, що відсутні правові підстави для застосування індексу інфляції до суми шкоди, яку вказано у висновках експерта, оскільки відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода.

Згідно Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про індексацію грошових доходів населення" від 06.02.03 року № 491-ГУ індексації підлягають грошові доходи громадян,  одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії,  стипендії,  оплата праці (грошове забезпечення),  суми виплат,  що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування,  суми відшкодування шкоди,  заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,  а також суми,  що виплачуються особам,  які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації,  що не передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з Порядку проведення індексації грошових доходів населення,  затвердженого постановою KM України від 17 липня 2003 року № 1048 суми отримані за рішенням суду не є об'єктом індексації грошових доходів населення.

В судовому  засіданні  встановлено, що позивач  у звязку з ДТП від 21.08.2008 року отримав  легки телесні  пошкодження, що потягли короткостроковий розлад здоровья  і  проходив курс  лікування  у Покотилівській лікарні  і витрати на ліки складають -  232,10 грн. Вказану суму відповідач не оскаржує.  

Згідно ст. 60 ЦПК України  кожна сторона повинна довести  ті обставини,  на які вона посилається,  як на підставу  своїх вимог і заперечень.

З огляду на те, що відповідач не надав  доказів того, що  не він  винний  в ДТП і не надав заперечення проти суми матеріального збитку, не оскаржував  висновок експертизи, суд вважає, що позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі  і  тому  необхідно стягнути на користь позивача  зазначену суму  шкоди .  

Згідно ч.3 п. 9 Постанови Пленума Верховного Суду України від 27.03.1992 року „Про практику  розгляду судами цивильних справ за позовами про відшкодування шкоди” передбачено, постановлючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості  майна, що не може використовуватись за призначеннм, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорювати питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Суд вважає необхідним зобовязати позивача після сплати вартості мотоцикла  ЧЗ -350, 1982 року випуску, держзнак 4281 ХАЮ у розмірі 2500 грн. передати цей  мотоцикл  відповідачу по справі.

Крім того, відповідач,  відповідно  зі ст. 1167 ЦК України,  повинен сплатити моральну шкоду, яка згідно зі ст.23 ЦК України, полягає у душевних стражданнях, що  фізична  особа  зазнала у зв’язку з противоправною  поведінкою  відповідача, а також у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна, а також здоров’я.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд  виходив із вимог вказаних  статей ЦК України роз'яснень, які містяться у п. п. З, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» з наступними змінами та доповненнями, а також фактичних обставин по справі. При цьому, враховувався характер та обсяг заподіяних  моральних страждань, ступінь вини водія. Також встановлено, що внаслідок пошкодження автомобіля були обмежені інтереси та порушені права позивача, який був позбавлений можливості користуватись технічним засобом,  використовувати у його  особистих цілях, досить мотоцикл  не поновлений,  що позбавило  позивача та його родину   змінювати  життєвий уклад сім’ї. Позивач морально переживає через те, що його  власність була пошкоджена і тривалий час  поновлювати порушені права. Позивачем надані медичні документі, які підтверджують той факт, що після ДТП він проходив курс лікування. Крім цього, суд дослідив  акт судово - медичного обстеження від 03.10.2008 року, який знаходиться в матеріалах  ЖРЗПЗ  ДАІ №3113, згідно якому позивач отримав струс мозку, численні  забиття  м'яких тканин конечностей, забиття грудної клітки,  забиття у поперековій області легкі тілесні пошкодження, що потягли короткостроковий розлад здоров’я  і вимушений лікуватися у лікарні. Таким чином, внаслідок ДТП  було пошкоджено здоровья  позивача і він переніс  нервовий струс. Суд  вважає достатнім, виходячи з принципу розумності, стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2500  грн.

Позивач також просить суд стягнути  з відповідача  витрати, понесені за надання правової допомоги, у сумі 5000 грн.  

Відповідно до п.2 ч.2 ст.79, ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої  ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони  понесені нею і документально підтверджені  судові витрати, зокрема  і витрати на правову допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.  

Граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних  з розглядом справ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних  з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави». Згідно з додатком до зазначеної постанови, граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь  якої ухвалено судове рішення у цивільній справі, у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється з огляду  на те, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, за надання правової допомоги на підставі укладеного  19.11.2008 р. між позивачем та адвокатом ОСОБА_5  (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 552.) угоди,  оплата послуг визначена сторонами цієї угоди у сумі 5000 грн. Документів, які б підтвердили, що вказана сума отримана адвокатом і з цієї суми він сплатив необхідні податки, як він стверджував в своїй довідці не знайшли підтвердження.

Відповідно до зазначеного договору, адвокат  надавав позивачу послуги, щодо представництва та захисту  його прав та інтересів  по вказаній справі, у зв’язку з чим  адвокат підготовив позивачу позовну заяву та  доповнення до позовної заяви, клопотання,  та  юридичну консультацію і приймав участь,  як його представник  у судових засіданнях, загальна тривалість яких складає  біля трьох годин.

За таких обставин, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006р. № 590, розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день ухвалення рішення,   суд вважає, що позивач має право на компенсацію витрат на правову допомогу в розмірі 1000 грн., яка підлягаю стягненню з відповідача.  

Відповідно до ст.79 ЦПК України крім витрат на правову допомогу, до судових витрат також належать судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати, пов’язані з проведенням судових експертиз.  

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 51 грн.  та за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн.

Крім того, в порядку ст.86 ЦПК України,  необхідно стягнути   понесені витрати на оплату проведення судової авто - товарознавчої експертизи від 26.02.2009 року, яка документально підтверджені на суму 455,27 грн.,  за відправку телеграми 18,32 грн.          

Керуючись ст.ст. 23, 1166,1167, 1192 ЦК України, ст.ст.   10,11 ,60,61,

86 , 88, 209 ,212 , 214-215, ЦПК України, суд -

                                                               ВИРІШИВ:

           Позовну заяву ОСОБА_2 до  ОСОБА_3   про стягнення матеріальної та моральної шкоди.    заподіяної дорожньо – транспортною пригодою задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2  на користь ОСОБА_2 матеріальну   шкоду у  розмірі 2732,10 грн.,  моральну шкоду у розмірі 2500 грн. за правову допомогу 1000 грн., судовий збір у розмірі 51 грн., за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., за проведення експертизи 455,27 грн.  та за надсилання телеграми 18,32 грн.    

В іншій частині вимог відмовити .  

 Зобов’язати  ОСОБА_2 після сплати ОСОБА_3  матеріальної шкоди у розмірі 2500 грн. передати  ОСОБА_3 мотоцикл моделі ЧЗ -350, 1982 року випуску, держзнак 4281 ХАЮ.

 Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області  через Фрунзенський районний суд м. Харкова. Заява про апеляційне  оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про                .     апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо  

після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

                      Суддя – підпис