УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 лютого 2007 року                                                           м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: судді Дячука В.М. суддів: Гвоздика П.О., Кривобокової Н.М. з участю прокурора: Вирсти Т.П.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні     справу  за  апеляцією  засудженого ОСОБА_1. на вирок Івано-Франківського міського суду від 7 грудня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1н., уродженець

м. Івано-Франківська, без постійного місця проживання, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, згідно ст. 89 КК України вважається несудимим засуджений за ч.1 ст. 121 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на чотири роки позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено попередньо обраний - взяття під варту, а строк відбуття покарання рахується йому з 31.07.2006 року.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

Як встановлено вироком суду ОСОБА_1 вчинив злочини за таких обставин.

30 липня 2006 року приблизно о 01.00 годині ОСОБА_1, знаходячись у АДРЕСА_1, де проживав його знайомий ОСОБА_3, розпивав там разом з ОСОБА_2. спиртні напої. Під час цього між ними виник конфлікт. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спянінння, з метою умисного спричинення тілесних ушкоджень, взяв на кухні квартири складний ніж та наніс цим ножем удари по тілу ОСОБА_2, який лежав на ліжку. Внаслідок чого ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани в ділянці грудної клітки справа, ускладненої правобічним напруженим пневмогемотораксом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення, а також у вигляді двох колото-різаних ран лівої верхньої кінцівки, одної непроникаючої рани лівої підключичної ділянки, різаних ран обох лопаткових ділянок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, як вбачається із її змісту, ставить питання про пом'якшення покарання. Крім того, вказує, що судом не досліджені обставини, які передували нанесенню ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, та не допитані з цього приводу свідки. Просить переглянути справу.

Справа № 11-72 за 2007 р.                               Головуючий у 1-ій інстанції: Кишакевич Л.Ю.

Категорія: 121 ч.1 КК України                                        Доповідач: Дячук В.М.

2

Заслухавши доповідь судді Дячука В.М., прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не оспорював фактичні обставини і тому, за згодою учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів з цього приводу. Засудженому було роз'яснено зміст ст.299 КПК України щодо позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Тому апеляційний суд не перевіряє доводи апеляції засудженого щодо недослідження судом першої інстанції обставин, що передували злочину, шляхом допиту свідків.

Питання доведеності винуватості у вчиненні неправомірних дій та їх юридичної кваліфікації в апеляції не ставиться.

Покликання ОСОБА_1. на суворість призначеного покарання та його пом'якшення не може бути задоволене з таких підстав.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Зокрема те, що засуджений вчинив злочин, будучи в стані алкогольного сп'яніння.

Однак, враховуючи, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, хворіє, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, відсутність претензій зі сторони потерпілого, суд прийшов до правильного висновку про можливість призначення засудженому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.1 ст. 121 КК України.

Тому призначене судом покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Підстав для подальшого пом'якшення покарання ОСОБА_1 колегія суддів не встановила.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У X В А Л ИЛА:

Вирок Івано-Франківського міського суду від 7 грудня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.