Справа № 22-9063/2009 Головуючий у 1 інстанції Карабан І.І.
Категорія 24 Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Звягінцевої О.М., Резникової Л.В.
при секретарі Кузмінковій Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради, про стягнення заборгованості з оплати послуг з водопостачання та водовідведення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 9 жовтня 2009 року
і
в с т а н о в и в :
в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 оспорює обґрунтованість рішення суду, яким позов задоволено частково, і ставить питання про його скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову за невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вважає, що він та всі члени його сім’ї: дружина та двоє дітей мають право на 100-процентну знижку плати за користування комунальними послугами і, зокрема, послугами з водопостачання та водовідведення.
В засіданні апеляційного суду відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, просили про її задоволення, скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, а представник КП „Компанія „Вода Донбасу” за довіреністю Давидова С.О. заперечувала проти доводів скарги, просила її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
10.02.2009 року позивач КП „Компанія „Вода Донбасу” звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів і зазначав, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 і проживає в ній разом з членами його сім’ї ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4
Відповідачі на протязі тривалого часу не сплачують вартість наданих ним послуг з водопостачання та водовідведення, утворилась заборгованість за період з 1.06.2005 р. до 1.01.2009 р. в сумі 697,33 грн.
Раніше відповідачі попереджались у письмовій формі про наявність заборгованості ( вих. № 25/0109).
Пізніше позивач уточнив свої вимоги, зазначав, що розмір заборгованості відповідачів за надані ним вказані послуги за період з 1.06.2005 р. до 1.01.2009 р. складає 741,28 грн. (а. с. 105).
Позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на його користь вказану суму заборгованості з оплати послуг за водопостачання та водовідведення.
Ухвалою Кіровського міського суду від 17.06.2009р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради ( а.с. 169).
Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 9 жовтня 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3. на користь КП „Компанія „Вода Донбасу” заборгованість з оплати послуг з водопостачання та водовідведення за період з 1.06.2005р. до 9.05.2006р. в сумі 61,35 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3., ОСОБА_4. на користь КП „Компанія „Вода Донбасу” заборгованість з оплати послуг з водопостачання та водовідведення за період з 10.05.2006р. до 1.01.2009р. в сумі 664,14 грн. солідарно, по 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – з кожного з них, по 25,50 грн. – судового збору з кожного з них - на користь держави.
В задоволенні позову до ОСОБА_1., ОСОБА_2 відмовлено за необгрунтованістю.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення” № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Судом при розгляді цієї справи встановлено, що відповідачі є споживачами послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються їм позивачем, і проживають за адресою: АДРЕСА_1; згідно з актом прийому в експлуатацію від 5.07.2005р. в цій квартирі встановлені два засоби обліку споживання холодної води ( а.с. 37).
Відповідно до вимог п.п. 10,18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21 липня 2005 року № 630 ( далі – Правил надання послуг), оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається.
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Судом також встановлено, що наймач квартири за вказаною адресою відповідач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом війни 3 групи (а. с. 19) і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” інвалідам війни та прирівняним до них особам ( стаття 7) надається така пільга: 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скріпленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 13 цього Закону пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються інвалідам війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
Такі ж правила закріплені і в п. 1 постанови КМ України від 16.02.1994р. № 94 «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”.
Відповідно до вимог п. 22 Правил надання послуг у разі, коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником.
У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.
У разі встановлення квартирних засобів обліку їх показання розподіляються пропорційно кількості мешканців квартири. Пільги споживачам з оплати послуг надаються на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами, але не вище нормативів (норм) споживання, визначених законодавством.
Встановлено, що позивачем визначений період заборгованості з оплати послуг з водопостачання та водовідведення з 1.06.2005р. до 1.01.2009р.
Всупереч доводам скарги суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, правильно виходив з поняття члена сім’ї пільговика, визначеного Законами України "Про державний бюджет України на 2005 рік» (ст. 74), «Про державний бюджет України на 2006 рік"(ст. 76), «Про державний бюджет України на 2007 рік"(ст. 70), «Про державний бюджет України на 2008 рік" (ст. 66) відповідно до яких до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства 1 та П групи або інвалідами 1 групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни 1 групи та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Вищевказані норми законів Конституційним Судом України не визнано неконституційними.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що членами сім'ї пільговика ОСОБА_1. при наданні пільг до 9.05.2006р. були його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_1, а з 10.05.2006р. – тільки його дружина – відповідачка ОСОБА_2
Апеляційний суд не може погодитись з твердженням відповідача ОСОБА_1. про те, що в оскарженому періоді він щомісяця знімав показання з квартирних засобів обліку, але оскільки не перевищував норму споживання, тому не сплачував вартість спожитих послуг з водопостачання та водовідведення.
Це твердження відповідача спростовуються наступним.
Чинним законодавством України не встановлено норми споживання питної води, на яку поширюються пільги.
Про це ж йдеться і у листі обласного управління житлово-комунального господарства Донецької обласної держадміністрації від 12.05.2004р. № 198-11 , у якому зазначено, що норма питної води, на яку поширюються пільги, розраховується виходячи з норми споживання питної води без встановлення квартирного (індивідуального) лічильника обліку питної води, яка затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради (нормативний об’єм водоспоживання) ( а.с. 92-93).
Згідно з цим листом у разі встановлення квартирного (індивідуального) лічильника обліку питної води об’єм фактично спожитої питної води, на який поширюються пільги, розраховується шляхом ділення об’єму спожитої питної води за розрахунковий місяць на кількість зареєстрованих у квартирі (приватному будинку) мешканців і помножується на кількість пільговиків (ст. 64 ЖК України).
Коли об’єм спожитої питної води на 1 пільговика перевищує нормативний
об’єм водоспоживання, то різниця повинна сплачуватись за встановленими тарифами без надання пільг ( а.с. 92-93).
При вирішенні спору встановлено, що учасником розрахунків за спожитий обсяг води відповідачем-пільговиком ОСОБА_1. є третя особа -Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради.
З наданої суду довідки УПСЗН від 22.07.2009р. видно, що управлінням у оскарженому періоді відшкодовано витрати, пов’язані з наданням пільги за спожитий обсяг води ОСОБА_1., згідно з наданими позивачем розрахунками за рахунок субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам ( а. с. 190).
З розрахунку заборгованості, наданого 7.10.2009р. позивачем, видно, що ним враховані суми платежів, перераховані УПСЗН ( а.с. 253).
Таким чином, судом першої інстанції заборгованість відповідачів ОСОБА_3. та ОСОБА_4.- повнолітніх, працездатних дітей пільговика ОСОБА_1. за надані позивачем послуги з централізованого водопостачання та водовідведення розраховано відповідно до вимог чинного законодавства (п. 22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21 липня 2005 року № 630).
З урахуванням викладеного, доводи скарги апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки вони не спростовують правових висновків суду.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень або неправильного застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права, або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити , рішення Кіровського міського суду Донецької області від 9 жовтня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: