Справа № 22ц-9385/09 Головуючий у 1 інстанції Зайченко С.В.
Категорія 52 Доповідач Соломаха Л.І.
______________________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Соломахи Л.І.
суддів Азевича В.Б., Єлгазіної Л.П.
при секретарях Лєдовській О.М., Артамоновій С.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача Чумаченко Н.А., Лонської Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Горлівський авторемонтний завод» (третя особа – голова правління Закритого акціонерного товариства «Горлівський авторемонтний завод» Воєнний Вадим Михайлович) про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи та за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 жовтня 2009 року , -
В С Т А Н О В И В :
13 листопада 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Горлівський авторемонтний завод» (далі ЗАТ «Горлівський авторемонтний завод»).
Зазначала, що з 31 липня 2008 року вона працює на ЗАТ «Горлівський авторемонтний завод» начальником відділу кадрів.
Наказом № 333а від 27 жовтня 2008 року вона, як така, що не витримала випробувального строку, зміщена з посади начальника відділу кадрів та переведена на посаду обліковця.
З наказом № 333а від 27 жовтня 2008 року вона не згодна, оскільки на роботу вона приймалася без випробувального строку і будь-яких претензій з боку адміністрації та працівників заводу до неї не було. Про перевід на посаду обліковця, зміну істотних умов праці, режиму праці вона в порушення вимог ст. 32 КЗпП України за 2 місяці не повідомлялася.
Просила:
- скасувати наказ № 333а від 27 жовтня 2008 року;
- поновити її на посаді начальника відділу кадрів;
- стягнути з відповідача на її користь за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 27 жовтня 2008 року по день поновлення на роботі на посаді начальника відділу кадрів різницю в заробітку, компенсацію втрати частини заробітної плати в зв’язку із переведенням її на нижчеоплачувальну роботу та індексацію цієї заробітної плати;
- стягнути з відповідача на її користь на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. (а.с. 1-2).
Під час розгляду справи позивач доповнила свої позовні вимоги, про що відповідно до частини 2 ст. 173 ЦПК України подала відповідну заяву.
Зазначала що наказом № 213-к від 03 грудня 2008 року вона звільнена з роботи за п. 6 ст. 36 КЗпП України. Цей наказ вона вважає незаконним, оскільки приймалася на роботу без випробувального строку. Під час її хвороби відповідач підмінив наказ про її прийняття на роботу № 137-к від 31 липня 2007 року, зазначивши в ньому про прийняття на роботу з випробувальним строком на 3 місяці. Про звільнення вона не попереджалася. Звільнення проведено без згоди профкому та в супереч ст. 41 Конституції України, оскільки вона має на утриманні малолітню дитину у віці до трьох років.
Просила:
- зобов’язати відповідача скасувати строк випробування в 3 місяці в наказі № 137-к від 31 липня 2008 року;
- скасувати наказ № 213-к від 03 грудня 2008 року про звільнення;
- поновити її на посаді начальника відділу кадрів;
- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 грудня 2008 року по день поновлення на роботі, індексацію та компенсацію заробітної плати за період з 04 грудня 2008 року по день поновлення на роботі;
- на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. (а.с. 9-10).
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 жовтня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 163-166).
Не погодившись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення її вимог (а.с. 169-173).
В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 подала заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача на її користь за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 27 жовтня 2008 року по день поновлення на роботі на посаді начальника відділу кадрів різниці в заробітку, компенсації втрати частини заробітної плати в зв’язку із переведенням її на нижчеоплачувану роботу та індексації (а.с. 194). П росила в цій частині провадження по справі закрити. Свою відмову від позову в цій частині обґрунтувала тим, що за період з 27 жовтня 2008 року по день звільнення 03 грудня 2008 року різниця в заробітку між заробітною платою начальника відділу кадрів та обліковця відсутня, оскільки фактично нижчеоплачувану роботу вона не виконувала. З 27 жовтня 2008 року по 02 грудня 2008 року вона знаходилася на лікарняному і за цей період їй сплачена допомога з тимчасової непрацездатності, виходячи із заробітної плати начальника відділу кадрів. За 03 грудня 2008 року їй нарахована заробітна плата також з посадового окладу начальника відділу кадрів.
Представник позивача ОСОБА_2 також просила прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову в зазначеній нею частині та закрити в цій частині провадження по справі.
Представники відповідача Чумаченко Н.А., Лонська Ю.В. проти прийняття відмови позивача від позову в зазначеній нею частині та закриття в цій частині провадження по справі не заперечували.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника ОСОБА_2, представників відповідача Чумаченко Н.А., Лонської Ю.В., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що заява позивача про прийняття відмови від позову в зазначеній нею частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 306 ЦПК України в апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову відповідно до загальних правил про цю процесуальну дію незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Відповідно до частини 1 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Тобто право позивача на відмову від позову будь-якими умовами не обмежено.
Відповідно до частини 2 ст. 174 ЦПК України позивачу та її представнику роз’яснені наслідки відмови від позову, передбачені ст. 206 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Враховуючи викладене, відмова позивача ОСОБА_1 від позову в частині стягнення з відповідача на її користь за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 27 жовтня 2008 року по день звільнення різниці в заробітку, компенсації втрати частини заробітної плати в зв’язку із переведенням її на нижчеоплачувану роботу та індексації підлягає прийняттю, в зв’язку з чим рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 жовтня 2009 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про « нарахування компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із переводом позивача на менш оплачувану роботу, утриманні в зв’язку із цим суми компенсації, а також в зобов’язанні відповідача нарахувати та виплатити різницю в заробітку за час виконання менш оплачуваної роботи, проізведенні індексації грошових доходів» (викладено мовою, як зазначено в рішенні) підлягає скасуванню з закриттям в цій частині провадження по справі.
Керуючись ст. 205, ст. 306, ст. 310, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -
У Х В А Л И В:
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 жовтня 2009 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про «нарахування компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із переводом позивача на менш оплачувану роботу, утриманні в зв’язку із цим суми компенсації, а також в зобов’язанні відповідача нарахувати та виплатити різницю в заробітку за час виконання менш оплачуваної роботи, проізведенні індексації грошових доходів» скасувати.
Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову до Закритого акціонерного товариства «Горлівський авторемонтний завод» в частині вимог про нарахування компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із переводом на нижчеоплачувану роботу з 27 жовтня 2008 року, утриманні суми компенсації, про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 27 жовтня 2008 року, про зобов’язання провести індексацію грошових доходів за період виконання нижчеоплачуваної роботи з 27 жовтня 2008 року .
Провадження по справі в цій частині закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Л.І. Соломаха
Судді: В.Б. Азевич
Л.П. Єлгазіна