справа № 2-204/2009р.

                                                            Р І Ш Е Н Н Я                            

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      10 липня 2009 року Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді       Беркути Л.Г.

при секретарі           Захарченко Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом       

          ГРЯДІЛЬ  ОСОБА_1 до Федіївської сільської ради про                      поновлення       строку позовної давності, визнання права на земельну частку

           ( пай) на території       Федіївської сільської ради Решетилівського району, -

                          В С Т А Н О В И В:

     24 березня 2009 року  ОСОБА_2 звернулася до суду зі вказаним вище позовом. Позивачка зазначила, що 20 вересня  1985 року її було прийнято в члени колгоспу

 ім. Кірова  Решетилівського району , де працювала дояркою по 20.02.1996 року, після чого  її  було  звільнено з роботи та членів колгоспу.

     29 грудня 1995 року КСП  ім.Кірова отримало Державний акт на право колективної власності на землю і в той час почалося розпаювання колективних земель, складалися списки працівників та пенсіонерів, які мають право на отримання земельної частки ( паю).  Коли членам господарства почали видавати сертифікати на земельні  частки ( паї), їй  такого сертифіката не видали. Вона неодноразово зверталася до керівництва господарства  ім.Кірова, до голови Федіївської сільської ради  з проханням видати їй  документи на земельну частку ( пай), але її завіряли, що помилково було пропущено у списках на отримання земельної частки ( паю) і її обов’язково включать у списки на розпаювання,  так як вона  має право на земельну частку (пай).

     Проходив час, але ніяких дій зі сторони керівництва КСП  ім..Кірова   та Федіївської сільської ради не було.

     20 лютого 1996р. її без відому та заяви звільнили з роботи та членів колгоспу, оскільки  вона хворіла.  

         У 2009 році вона  звернулася за консультацією до відділу земельних ресурсів у Решетилівському району, де їй було роз’яснено, що оскільки вона була членом колгоспу  на момент розпаювання   і  має право на земельний пай, але через зволікання керівництва колгоспу  ім..Кірова, Федіївськоїської сільської ради вона своєчасно не отримала земельну частку ( пай), пропустила встановлений законом трирічний строк позовної давності і для захисту своїх прав була змушена звернутися до суду, вона  вважає, що цей строк пропустила  з поважних причин.

     В судовому засіданні позивачка позов підтримала і прохала  постановити рішення, яким поновити строк позовної давності та визнати її право  на земельну частку (пай)  на території  Федіївської сільської ради розміром 4,92 в умовних кадастрових гектарах вартістю  58165,70грн.

     Представник відповідача сільський голова Федіївської сільської ради Решетилівського району  ОСОБА_3 пояснив, що буде згідний з любим рішенням суду.

     Третя  особа, представник відділу Держкомзему у  Решетилівському районі Полтавської області ОСОБА_4 рахує, що в позові необхідно відмовити, оскільки позивачем аж дуже явно пропущений строк позовної давності, більше 13 років, а поважних причин пропуску не наведено.

     Заслухавши показання сторін, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову з наступних підстав.

     Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

     Судом встановлено, що  рішенням загальних зборів колгоспу ім.. Кірова Решетилівського району від 25 лютого 1993 року колгосп ім.. Кірова реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство та вирішено підняти клопотання перед Федіївською сільською радою про передачу земель в колективну власність та видачу державного акту ( а.с.24 )

     Рішенням виконавчого комітету Федіївської сільської ради народних депутатів Решетилівського району Полтавської області від 18 березня 1995 року була створена комісія по роздержавленню і приватизації земель КСП  імені Кірова (а.с.25 )

      29 грудня 1995 року КСП ім.. Кірова одержало Державний акт серії  ПЛ-20, що стверджується ксерокопією Державного акта на право колективної власності на землю (а.с. 27)  та довідкою відділу Держкомзему у Решетилівському районі  за № 01-21/386 від 14.05.2009 року(а.с.26).

     З архівної довідки № 01-12/Г-13 від 13.02.2009р. вбачається, що на засіданні правління колгоспу ім. Кірова Решетилівського району Полтавської області від 26 вересня 1985 року ( протокол № 10)  є рішення рекомендувати загальним зборам прийняти в члени колгоспу і на роботу ОСОБА_5  з 16 серпня 1985р. У протоколі № 1 загальних зборів членів колгоспу ім.. Кірова Решетилівського району Полтавської області від1 лютого 1986р. затверджено рішення правління про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_5. Згідно рішення загальних звітно-виборних зборів членів колективного сільськогосподарського підприємства ім.Кірова від 16 лютого 1996року

( протокол № 3)  ОСОБА_2 звільнена з членів колективного сільськогосподарського підприємства за власним бажанням. (а.с.7).

      Виходячи зі змісту ст.ст. 22, 23 ЗК України ( 1990 року) та указу Президента від 8.08.95р. № 720/95 « Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» особи набували право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на момент паювання землі, включення їх до списку осіб, що долучаються до Державного акту на право колективної власності на землю та одержання КСП цього акту.

     В списках громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства  

ім. Кірова  Решетилівського району приєднаних до додатку № 1 Державного акту позивачка  ОСОБА_2 включена не була(а.с. 30-34). Це також стверджується  довідкою Федіївської сільської ради за № 66 від 19.02.2009р. (а.с.8).

      У зв»язку з наведеним вище позивачка ОСОБА_2 не набула права на земельний пай з вищезгаданих трьох умов, оскільки розпаювання землі відбувалося  з 18 березня 1995року до списку осіб, долучених до   Державного  акту  на право колективної власності власності на землю позивачка включена не була і таким чином,   оскільки не була виконана одна умова – не була включена до списку осіб, що долучені до акту на право одержання земельної частки і ця обставина позивачкою ніде не оскаржена, а тому вимоги її безпідставні і в позові необхідно відмовити з цієї підстави.

      Крім того  у відповідності до ст. 71 ЦК України ( 1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено ( позовна давність), встановлюється три роки.

     Відповідно ст. 257 ЦК України ( 2004 року) загальна позовна давність встановлюється в три роки.

     Відповідно до ст. 76 ЦК України ( 1963 року) перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

     Згідно ст. 80 ЦК України ( 1963 року) закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.

      Як вказує позивачка  ОСОБА_2. в позовній заяві , яку підтримала в судовому засіданні, її  помилково не занесли до списку працівників , які мають право на отримання земельної частки ( паю), вона не зверталася до керівництва КСП, оскільки утримувала сім’ю,  часто хворіла, працювала, займалася вихованням дітей, не володіла інформацією.

      Таким чином судом встановлено, що позивачці було відомо з  1995р. та пізніше про порушення її права на отримання земельної частки ( пай),  а до суду звернулася лише 24 березня 2009 року, тобто з спливом позовної давності, але об»єктивних , істотних труднощів для неї про поважність пропуску суду не надано, тому в позові необхідно відмовити.

     Керуючись ст.ст.10,11, 209, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 261 ч.3 і 4, 267 ЦК України в редакції 2004 року, ст.ст. 71, 76,ч.1 ст.80 ЦК України в редакції 1963 ЦК України, ст.ст. 22,23 ЗК України ( 1990 року), суд, -

 В И Р І Ш И В:

      В позові  ГРЯДІЛЬ  ОСОБА_1 до  Федіївської сільської ради про поновлення строку позовної давності, визнання права на земельну частку ( пай) на території Федіївської сільської ради Решетилівського району відмовити за безпідставністю позовних вимог та  спливом позовної давності.

     Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з часу проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                       Суддя