РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року Справа № 902/994/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Савченко Г.І. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

органу прокуратури - Кондратюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Юшкалюка Тараса Генадійовича на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 12.12.17р. суддею Нешик О.С. о 10 год. 29 хв. у м.Вінниці, повний текст складено 18.12.17р.

у справі № 902/994/17

за позовом Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Калинівської міської ради, м. Калинівка Калинівського району Вінницької області

до Фізичної особи - підприємця Юшкалюка Тараса Геннадійовича, м. Калинівка Калинівського району Вінницької області

про стягнення 55 265,40 грн збитків у вигляді упущеної вигоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.12.2017 у справі № 902/994/17 (суддя Нешик О.С.) позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Юшкалюка Тараса Геннадійовича на користь Калинівської міської ради 55265,40 грн. упущеної вигоди та 1600 грн. судового збору.

Не погоджуючись з означеним рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким в позові відмовити.

Безпосередньо в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу прокурор просив оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Сторони не забезпечили явку представників в судове засідання.

Відповідно до ч. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 12.12.2017 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням 27 сесії 6 скликання Калинівської міської ради №416 від 24.12.2013 (а.с.14) внесено зміни у рішення 9 сесії 6 скликання №349 від 27.10.2011, відповідно до якого встановлено для забудовників об'єктів містобудування розмір пайової участі в розвитку інфраструктури міста Калинівка в розмірі 4% - загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків; 10% загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об' єкта містобудування -для інших нежитлових будівель та споруд.

Рішенням 32 сесії 6 скликання №209 від 17.07.2014 (а.с.15) Калинівської міської ради затверджено положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Калинівка.

Пунктом 1.5. даного положення (додаток №1 до рішення 32-ї сесії 6 скликання №209 від 17.07.2014) передбачено, що участь замовників, які мають намір щодо забудови земельних ділянок на території міста Калинівка, у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста є обов'язковою.

Відповідно до п.п.2.2, 2.3 положення, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста Калинівка визначається протягом 10 робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість об'єкта з техніко-економічними показниками.

Згідно п.3.1 порядку, розмір пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста встановлюється для об'єктів будівництва становить: 4% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків та 10% загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для інших нежитлових будівель та споруд.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець Юшкалюк Т.Г. звернувся до відділу містобудування та архітектури Калинівської районної державної адміністрації з заявою без номера та дати (а.с.22) щодо наміру забудови земельної ділянки - реконструкції будівлі магазину з добудовою по вул. Нова, 20, м. Калинівка.

21.08.2014 ФОП Юшкалюк Т.Г. було отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №01-17-687 (а.с.23), з огляду на що, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області 27.01.2015 року було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт №57-03.56 (а.с.24-25) на об'єкті будівництва "Реконструкція будівлі магазину з добудовою".

17.06.2015 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта будівництва "Реконструкція будівлі магазину з добудовою" до експлуатації за №ВН 142151680148 (а.с.26-28), що знаходиться за адресою - м.Калинівка, вул. Нова, 20.

У розділі 11 даної декларації зазначена дата початку будівництва: 28.01.2015, дата закінчення будівництва: 10.06.2015.

Згідно розділу 12 декларації, загальна площа будівлі становить 715,2 кв.м.

Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 552654,0 грн. Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, становить 552654,0 грн (розділ 15 декларації).

Розмір пайової участі відповідача під час будівництва об'єкта, кошторисна вартість якого визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, здійснюються за формулою, та становить 10 % від загальної вартості будівництва (552654,0*10%=55265,40).

Зазначене вище також підтверджується актом №08-30/1 від 17.02.2017 управління Північного офісу Держаудит служби у Вінницькій області про проведення ревізії бюджету м.Калинівка та ревізію фінансово-господарської діяльності Калинівської міської ради за період з 01.01.2013 по 01.12.2016.

З метою спонукання замовника будівництва до укладення договору про пайову участь Калинівською міською радою 13.06.2017 надіслано лист №02-12-660 ФОП Юшкалюк Т.Г. "про укладення договору пайової участі та сплати коштів в сумі 55265,40 грн" (а.с.34). Отримання даного листа підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.35). Однак, відповідач даний лист залишив без відповіді та належного реагування, що стало підставою звернення прокурора з даним позовом до суду.

З урахуванням встановлених господарським судом обставин справи здійснюючи апеляційний перегляд, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду виходить з наступного.

За умовами ст. 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" (від 20 травня 1999 року №687-XIV) під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Судами обох інстанцій встановлено, що замовником будівництва (реконструкції) є відповідач.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Отже, реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюється законодавчим визначення будівництва та забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач є замовником і на нього поширюється дія Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Частинами 2, 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 9 статті 40 цього Закону визначено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

За змістом положень частини 1 статті 40 цього Закону порядок пайової участі у розвитку встановлюють органи місцевого самоврядування.

27.10.2011 Калинівською міською радою прийнято рішення №349, яким встановлено для забудовників об'єктів містобудування розмір пайової участі в розвитку інфраструктури міста Калинівщини. Рішенням від 24.12.2013 було внесено зміни до рішення №349, яким було встановлено для забудовників об'єктів містобудування розмір пайової участі. Крім того, рішенням №209 від 17.07.2014 було затверджено положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м.Калинівка. Згідно п. 1.5. положення, участь замовників, які мають намір щодо забудови земельних ділянок на території міста Калинівка, у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста є обов'язковою.

Відповідно до п.п.2.2, 2.3 положення, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста Калинівка визначається протягом 10 робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість об'єкта з техніко-економічними показниками.

З огляду на викладене, аналіз положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та умов порядку дає підстави для висновку, що обов'язок добровільно ініціювати укладення договору про пайову участь у зазначений строк покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Не укладення такого договору у вказаний вище період часу, законодавством не визначається правовою підставою звільнення забудовника від обов'язку укласти відповідний договір та від обов'язку сплатити пайовий внесок.

Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації за № ВН142151680148 від 17.06.2015 зафіксовано факт закінчення будівництва та готовність прийняття об'єкта до експлуатації. Однак, відповідач не виконав покладеного на нього законодавством обов'язку щодо укладення договору про пайову участь і не звертався до позивача з приводу укладення такого договору.

З огляду на це, ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

Як вірно зазначено місцевим судом, невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Частинами 5, 6 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

У свою чергу, згідно п.3.1. порядку, розмір пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста встановлюється для об'єктів будівництва становить 10% загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для інших нежитлових будівель та споруд.

Згідно п.15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ВН142151680148 від 17.06.2015, кошторисна вартість об'єкта будівництва становить 552654,0 грн.

В результаті невиконання свого обов'язку щодо укладання договору пайової участі, в порушення вимог ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та порядку, відповідач не сплатив до місцевого бюджету Калинівської міської ради кошти в сумі 55265,40 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення відповідного договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач був позбавлений права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди.

Аналогічної позиції дотримується ВСУ у постановах від 22.03.2017 справа № 908/312/16 та від 12.07.2017 справа № 3-729гс17. В силу ст.111-28 ГПК України висновки Верховного Суду України є обов`язковими при розгляді справ.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Калинівка (зі своєї вини), що свідчить про його бездіяльність (протиправну) у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору, а оскільки договір не укладено, то сума 55265,40 грн (збитків) є упущеною вигодою, яку б позивач міг отримати при укладанні відповідного договору, а тому між вищезазначеною упущеною вигодою (наслідками) та бездіяльністю відповідача є безпосередній причинно-наслідковий зв'язок.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у судовому рішенні, що оскаржується.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 12.12.2017 у справі №902/994/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Юшкалюка Тараса Генадійовича - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Юрчук М.І.

Повний текст постанови складений 15.03.2018