№ 1-95/09          КОПІЯ      

                     В И Р О К  

                І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

 11 листопада 2009 року     Решетилівський районний суд Полтавської області в складі :

                головуючого – судді -                        Горулько О.М.

                при секретарі -                                   Гудзенко С.В.

      з участю:       прокурора  -                                   Шапошник С.А.,

                потерпілої -                          ОСОБА_1,

                перекладача       -                     ОСОБА_2,

                захисника -                           ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка справу про обвинувачення

                     МАВРОЯНА   ОСОБА_4,

 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця                       ІНФОРМАЦІЯ_2, цигана, громадянина ОСОБА_5 Молдова, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, на момент вчинення злочинів раніше судимого: 13.10.2005 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк – два роки; утримується під вартою з 06 червня 2009 року, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.185 ч.3, 190 ч.2   КК України, -

                          В С Т А Н О В И В :

 29 січня 2007 року в період часу з 12 год. 30 хв.  до 14 год. 30 хв. підсудний ОСОБА_6 з метою таємного викрадення чужого майна шляхом відмикання замка вхідних дверей знайденим ключем проник до житлового будинку потерпілої ОСОБА_7, розташованого в с. Фрунзівка Решетилівського району Полтавської області, звідки  умисно, таємно, із корисливих спонукань, повторно викрав належні потерпілій грошові кошти в сумі 1000 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 збитки у вказаному вище розмірі, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 07 червня 2007 року в період часу з 12 до 15 години підсудний ОСОБА_6 з метою таємного викрадення чужого майна шляхом відмикання замка вхідних дверей знайденим ключем проник житлового будинку потерпілої ОСОБА_8, розташованого в с. Пасічники Решетилівського району Полтавської області, звідки  умисно, таємно, із корисливих спонукань, повторно викрав належні потерпілій грошові кошти в сумі 680 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 збитки у вказаному вище розмірі, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того влітку 2007 року підсудний ОСОБА_6 з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи в будинку потерпілого ОСОБА_9, розташованому в                с. Пасічники Решетилівського району Полтавської області, шляхом обману та зловживання довірою умисно, із корисливих спонукань, повторно, протиправно, під виглядом позики заволодів грошовими коштами, належними потерпілому ОСОБА_9, в сумі 550 грн., заподіявши потерпілому шкоду у вказаному вище розмірі, після чого з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_6   свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 190 ч.2  КК України, визнав повністю і суду пояснив, що у 2007 році він займався заготівлею пір»я птиці, у зв»язку з чим на автомобілі ВАЗ, належному його дружині, їздив різними населеними пунктами. 29 січня 2007 року він приїхав до с. Фрунзівка Решетилівського району та зайшов в двір одного з домоволодінь, яке, як виявилося, належить потерпілій ОСОБА_7, та побачив на вхідних дверях житлового будинку навісний замок. Поряд з дверима висіло дитяче пальто, в кишені якого він знайшов ключ від замка, і вирішив здійснити крадіжку. Знайденим ключем він відімкнув замок, зайшов до будинку. Там він знайшов ключ від сейфу для зберігання мисливської зброї, відімкнув його та викрав із сейфу гроші в сумі 1000 грн. Після цього він вийшов з будинку, замкнув замок на дверях, ключ поклав назад в кишеню дитячого пальта та поїхав звідти. 7 червня 2007 року він приїхав до с. Пасічники Решетилівського району, де, зайшовши до одного з дворів, побачив на дверях житлового будинку навісний замок. Він вирішив здійснити крадіжку з цього будинку, під килимком, що лежав біля порогу, знайшов ключ від замка, відімкнув двері та зайшов до будинку. Там на телевізорі та в шафі він знайшов гроші в сумі близько 680 грн., забрав їх та вийшов з будинку, замкнувши двері та поклавши ключ на місце. Після цього він поїхав з села.  Влітку 2007 року, приїхавши до с. Пасічники Решетилівського району, він зайшов до одного з домоволодінь та зустрів там чоловіка похилого віку, як виявилося згодом – потерпілого ОСОБА_9 Знаючи, що люди похилого віку, як правило, мають деякі збереження, він, маючи на меті заволодіння грошовими коштами потерпілого, ввів останнього в оману, розповівши йому, що займається роздрібною торгівлею, має намір відкрити в селі продуктовий кіоск, та попросив у потерпілого в борг грошей нібито для постачання продуктів харчування. За це він пообіцяв протягом декількох днів повернути борг та дати потерпілому мішок цукру. Фактично повертати гроші він не збирався. Будучи введеним в оману, потерпілий ОСОБА_9 дав йому гроші в сумі 550 грн., після чого він з цими грошима виїхав з с. Пасічники і більше до потерпілого  не повертався.

 Фактичні обставини справи підсудним ОСОБА_6 не оспорюються, його показання  відповідають фактичним обставинам справи.  

 В силу ст. 299 ч. 3 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин, які ніким із учасників судового розгляду справи не оспорювалися.

 Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_6   за ст. 185 ч.3 КК України є вірною, оскільки він вчинив таємне  викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно та поєднану з проникненням у житло.

 Вірною є також і кваліфікація дій підсудного ОСОБА_6 за ст. 190 ч.2 КК України, оскільки він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.       

 При визначенні міри покарання суд керується вимогами ст.65 КК України і враховує  ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, який раніше не судимий,  за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.  

 Обставинами, які пом”якшують покарання підсудного ОСОБА_6,  суд визнає його з»явлення із зізнанням, повне визнання своєї вини та часткове відшкодування завданих злочином збитків.

 Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_6, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

 Разом з тим суд вважає за необхідне виключити із обвинувачення підсудного вмінену органами досудового слідства обставину, яка обтяжує його покарання, - рецидив злочину, оскільки в даному випадку ця обставина відсутня, а має місце кваліфікуюча обставина злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 190 ч.2 КК України, - повторність.  

 На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги всі обставини справи і враховуючи те, що підсудний ОСОБА_6 раніше неодноразово засуджувався за корисливі злочини, в тому числі – і до позбавлення волі, після вчинення даних злочинів знову вчинив крадіжку чужого майна, за яку засуджений Солонянським районним судом Дніпропетровської області, що свідчить про його стійку схильність до вчинення крадіжок, позицію потерпілої ОСОБА_8, яка наполягає на покаранні, пов»язаному з позбавленням волі, суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання, пов”язаного із позбавленням волі, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання  може бути можливим лише в умовах ізоляції його від суспільства. Із врахуванням особи підсудного суд не вбачає підстав для застосування до підсудного ст. 69 КК України та призначення йому більш м»якого покарання, ніж передбачено законом.

 Оскільки дані злочини вчинені підсудним ОСОБА_6 до постановлення вироку Солонянським районним судом Дніпропетровської області від 07 серпня 2008 року, яким підсудного було засуджено за ст. 185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі і він згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк – два роки, суд вважає неможливим застосування принципів поглинення, повного чи часткового складання призначених покарань і приходить до висновку про необхідність  самостійного виконання кожного з вироків.

 Окрім  того, враховуючи те, що хоча дані злочини вчинено в період іспитового строку, встановленого вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2005 року, суд, зважаючи на те, що звільнення підсудного від відбування покарання, встановленого цим вироком, не скасоване і на даний час цей вирок виконано, суд вважає неможливим остаточне покарання підсудному визначити згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків.  

 У справі маються судові витрати, пов”язані з експертними дослідженнями у справі експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області, у розмірі    1023,14 грн. Суд находить, що вказані судові витрати підлягають відшкодуванню підсудним у повному обсязі.

 Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                          З А С У Д И В :

      МАВРОЯНА   ОСОБА_4 за ст. 185 ч.3  КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді позбавлення волі  на строк – 3 (три) роки.

 За ст. 190 ч.2 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк – 2 (два) роки.

 Відповідно до вимог ст. 70 ч. 1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань  остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі на строк – 3 (три) роки 6 (шість) місяців           

      Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередню – утримання під вартою.

 Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з дня затримання його за підозрою у вчиненні злочину, тобто – з 06 червня 2009 року.

Судові витрати, пов”язані з експертними дослідженнями у справі експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області, покласти на засудженого.

 Стягти із засудженого ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області судові витрати, пов”язані з проведенням експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області експертних досліджень у справі, у розмірі 1023 (одна тисяча двадцять три) грн. 14 коп.

 Речові докази – таблицю з вилученими з місця події слідами пальців рук, приєднану до матеріалів кримінальної справи (а.с. 90-92, 94), - залишити при матеріалах кримінальної справи.

      Вирок може бути оскаржений протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд, а засудженим ОСОБА_6 – у той же строк з дня одержання копії вироку.

Головуючий: