Справа №2а-25883/09/1270

                                    Категорія 2.25

   П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2009 року Луганський окружний адміністративний суд у складі:  

головуючого – судді Островської О.П.

при секретарі – Кір`ян О.С.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Сватівської обласної психіатричної лікарні до Контрольно – ревізійного управління в Луганській області про скасування та зміну окремих пунктів вимоги № 28.2-14/9576 від 05.12.2007 року, -

 ВСТАНОВИВ:

14.09.2009 року позивач Сватівська обласна психіатрична лікарня звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому послався на наступне. В період з 27.08.2007 року по 26.10.2007 року працівниками КРУ в Луганській області було проведено планову ревізію фінансово – господарської діяльності КП «Сватівська обласна психіатрична лікарня» за період з 01.08.2005 року по 01.08.2007 року, за результатами якої було складено акт ревізії № 04-21/034 від 26.10.2007 року. Позивачем були внесені заперечення до зазначеного акту, але відповідач з запереченнями не погодився і надіслав 05.12.2007 року вимогу № 28.2-14/9576. Позивач вважає, що окремі пункти вимоги не відповідають чинному законодавству та повинні бути скасовані.

Так, в акті ревізії зазначено, що Підсобне господарство Сватівської обласної психіатричної лікарні є філією зазначеної лікарні без статусу юридичної особи і усі доходи та видатки повинні відноситись до власних надходжень установи і включатись до спеціального фонду бюджету, що позивачем не виконувалося.

Таким чином, позивачем  на думку відповідача до спеціального фонду не включені наступні суми доходів: 3571,88 грн. за орендну плату нежитлового приміщення загальною площею 344 кв.м. згідно договору оренди між приватним підприємцем ОСОБА_2 та підсобним господарством від 26.04.2001 року.

Крім того, на думку  відповідача  недоотримано місцевим бюджетом 112713,06 грн. за постійне користування земельною ділянкою загальною площею 1013 га, наданої у постійне користування підсобному господарству Сватівської обласної психіатричної лікарні  Сватівською міською радою, недоотримано місцевим бюджетом 26661,02 грн. у зв’язку з заниженням розміру орендної плати за надання Підсобним господарством Сватівської обласної психіатричної лікарні  в оренду землі іншим сільськогосподарським підприємствам, невідшкодовано вартості нестачі 15 найменувань основних засобів підсобним господарством Сватівської обласної психіатричної лікарні  на суму 200834,12 грн.  

Позивач вважає, що ці висновки є помилковими, оскільки підсобне господарство Сватівської обласної психіатричної лікарні є  самостійною юридичною особою, що  підтверджує наступними доводами.

Відповідно до ст.81 Цивільного кодексу України, юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів. Згідно ст. 57 Господарського кодексу України установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.

В п.3.1 Статуту лікарні зазначено,  що організаційну структуру лікарні складають медична частина, господарська частина, фінансово – економічна служба і дві самостійні госпрозрахункові установи: підсобне господарство і лікувально – трудові майстерні, п..3.5 – підсобне господарство лікарні є її самостійним госпрозрахунковим структурним  підрозділом і діє на підставі статуту підсобного господарства, керує ним директор.  

В п.2 статуту підсобного господарства Сватівської обласної психіатричної лікарні визначено, що воно має ціль забезпечення лікувального закладу необхідною сільськогосподарською продукцією (овочевою, молочно, м’ясною та іншою) для покращення харчування хворих та залучення психічно хворих з терапевтичними цілями до трудових процесів та навчання їх тим або іншим видам сільськогосподарських професій. Предметом діяльності Сватівської обласної психіатричної лікарні є лише медична практика. Згідно ч.1 ст.95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Тобто підсобне господарство в разі визнання його філією повинно здійснювати всі або частину функцій лікарні, тобто займатись медичною практикою, а не виробництвом сільськогосподарської продукції.  

Згідно свідоцтва №36/2120 від 15.12.1993 року, виданого Луганським обласним управлінням статистики, підсобне господарство зареєстроване як юридична особа з присвоєнням ідентифікаційного коду ЗКПО 01973696, СПАТО 1309240501, СПОДУ 1005, ЗКГНГ 21000, ЗКФВ 32, форма власності – державна. Наступна перереєстрація підприємства у зв’язку зі змінами законодавства не проводилась, але це не є підставою для припинення юридичної особи. Ч.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Такого запису в державному реєстрі не існує.  

Згідно листів Сватівської МДПІ №7341/29-10 від 12.11.2007 року, Сватівської міжрайонної ВД ЛОВ Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1233/01-9 від 12.11.2007 року, УПФУ в Сватівському районі Луганської області №  4241/03-13 від 12.11.2007 року, підсобне господарство Сватівської психіатричної лікарні є юридичною особою  та сплачує податки, страхові внески.  

У відповідності з ч.3 п. «б» ст.22 Земельного кодексу України, підсобному господарству 02.03.2001 року надано право постійного користування 1013 гектарами землі для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Сватівської міської ради від 01.02.2001 року Державний акт II-ЛГ № 006218. Ч.2 ст.92 Земельного кодексу України допускає, що лише юридичні особи, що відносяться до державної або комунальної власності, а також формування інвалідів України набувають права постійного користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Державні і комунальні несільськогосподарські підприємства, установи і організації, до яких відноситься лікарня, відповідно до ст.37 Земельного кодексу України, можуть використовувати такі землі для ведення підсобного господарства виключно на праві оренди.  

Підсобне господарство має свою печатку і штамп, в яких не зазначено, що вони є філією або представництвом. Згідно п.3.2.7 Наказу МВС України №17 від 11.01.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно – граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно – граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів», філіям, іншим відокремленим підрозділам підприємств, установ, організацій, господарських об’єднань, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, зареєстрованих в Україні, інших організаційних форм підприємництва дозволяється виготовлення каучукових і металевих печаток, якщо це передбачено статутом, положенням або наказом. У цьому разі в текст печаток вміщується слово «філія».

Згідно статуту Підсобного господарства, порядок витікаючих паперів і документів встановлюється його директором, договори, зобов’язання і доручення підписуються директором, видача і прийом грошей можуть проводитися після попередньої перевірки підстави бухгалтером підсобного господарства, або особою, на те уповноваженою. Чеки, звіти, баланси підсобного господарства підписуються директором і старшим бухгалтером, на директора покладається прийом і звільнення робітників і службовців, укладення договорів. Підсобне господарство має свій баланс, складає фінансовий звіт суб’єкта підприємництва та виконує ряд інших функцій, властивих лише юридичній особі.  

Згідно п.3.6 Статуту лікарні, існують лікувально – трудові майстерні лікарні, вони теж є її самостійним госпрозрахунковим структурним підрозділом і діють на підставі Статуту  лікувально – трудових майстерень. Керує ними директор, що призначається на посаду і звільняється з посади головним лікарем лікарні. Згідно вищенаведених листів Сватівської МДПІ, УПФУ в Сватівському районі Луганської області, лікувально – трудові майстерні Сватівської обласної психіатричної лікарні є юридичною особою та платниками податків, страхових внесків. За логікою представників КРУ, лікувально – трудові майстерні теж повинні  бути філією лікарні без статусу юридичної особи. Але це спростовується рішенням Господарського суду Луганської області від 14.05.2007 року по справі №12/204 нп, в якому лікувально – трудові майстерні визнано юридичною особою та припинена їх діяльність.  

Тобто, на думку позивача, Підсобне господарство Сватівської обласної психіатричної лікарні є учасником господарських відносин, яке здійснює господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством, тобто є юридичною особою і позивач не повинен нести відповідальність за зобов’язаннями іншої юридичної особи.  

У зв’язку з цим позивач вважає, що підлягають скасуванню п.2 вимоги КРУ в Луганській області в частині відшкодування недоотриманої установою орендної плати від надання в тимчасове користування приміщень підсобним господарством Сватівської обласної психіатричної лікарні  на 3571,88 грн., а також відшкодувати не перераховану до обласного бюджету належну частку орендної плати в сумі 198, 16 грн.; п.3 вимоги – відшкодувати ненадходження до міського бюджету доходів від надання підсобним господарством Сватівської обласної психіатричної лікарні  в оренду землі в сумі 139374,08 грн., .п.6 вимоги – відшкодувати збитки внаслідок недостачі основних засобів підсобного господарства Сватівської обласної психіатричної лікарні  на суму 200834,12 грн.

Крім того, в акті ревізії зазначено, що протягом періоду з жовтня 2005 року по квітень 2007 року в рахунках на оплату послуг з теплопостачання завищено обсяг наданих позивачу комунальних послуг на 1347,942 Гкал на суму 336266,68 грн., які позивачем сплачено. Дане порушення призвело до проведення лікарнею зайвих виплат бюджетних коштів за вказаний період на 336266,68 грн. Дане порушення виникло через завищення об’ємів опалювальних споруд, включення в розрахунок споруд, які зовсім не опалюються, а також визначення постачальником максимального теплового потоку на опалення кожної споруди окремо із застосуванням коефіцієнту 1,25. Нарахування плати за спожите тепло здійснювалось постачальником - Сватівським експлуатаційним районом Теплокомуненерго ЛОКСТП «Теплокомуненерго» згідно з розрахунками за об’ємами споруд на підставі Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько – побутові потреби в Україні, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово – комунальному господарству від 14.12.1993 року, згідно з якими визначається максимальний тепловий потік на опалення кожної споруди окремо із застосуванням коефіцієнту 1.25. Зазначені Норми та вказівки не зареєстровані в Міністерстві  юстиції України. Тоді як відповідно до вимог п.6.1.8 Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 року №91, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.03.2000 року № 175/4396, розрахунок споживання теплоти на опалення будівель чи споруд за місяць здійснюється за формулою 6.4, якою застосування коефіцієнту 1.25 не передбачено.  

Позивач не погоджується з такими висновками КРУ в Луганській області, зазначає, що постачання теплової енергії здійснювалось на підставі договору від 15.10.2003 №21, укладеного між позивачем та Теплокомуненерго. Нарахування плати відповідно до пункту 1.4 договору здійснювалось Теплокомуненерго у відповідності до зовнішніх об’ємів споруд згідно Норм і вказівок, які є чинними на час проведення розрахунків. Відсутність реєстрації в Міністерстві юстиції України Норм і вказівок не може вважатися причиною для визнання даного нормативно – правового акту недійсним, оскільки відповідно до пп. 9 п.4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України №1396/97 від 30.12.1997 року, реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають лише ті нормативно – правові акти, які стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер. Вищезгадані норми не мають міжвідомчого характеру, застосовуються лише в теплоенергетиці при розрахунках, у тому числі і при розрахунку кількості поставленої енергії. Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово – комунальні послуги», повноваження по розробці науково – обґрунтованих нормативів витрат і втрат енергоресурсів, які використовуються при виробництві, транспортуванні і постачанні житлово – комунальних послуг, розробці нормативів, стандартів, порядків, норм і правил, є прерогативою центрального органу виконавчої влади по питаннях житлово – комунального господарства, а не центральним органом виконавчої влади по енергопостачанню. Згідно з постановою КМУ №266 від 25.05.1992 року, Державний комітет з питань житлово – комунального господарства України є центральним органом виконавчої влади по питаннях житлово – комунального господарства. Згідно п.1 Указу Президента України №773/97 від 11.08.1997 року правонаступником Держкомжиткомгоспа є Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики України, при цьому нормативно – правові акти Держкомжиткомгоспа не втрачають законної сили. Крім того, невірним є твердження відповідача про те, що вживання коефіцієнта 1,25 не передбачено Міжгалузевими нормами. Так, формула № 6.2 Міжгалузевих норм, дійсно застосовується при розрахунку вжитку теплоти на опалювання будівель і споруд. Згідно п.6.14 Міжгалузевих норм, коефіцієнт є питомою характеристикою опалювання споруди при розрахунковій температурі зовнішнього повітря. Даний коефіцієнт приймається відповідно до таблиці 6.1 Міжгалузевих норм. Ця таблиця визначає вищезгадані коефіцієнти будівель і споруд по зовнішньому обміру і встановлює декілька градацій за об’ємом залежно від типа і приналежності будівлі. Спільний об’єм опалювальних будівель і споруд позивача більше 15 тисяч м-куб, у зв’язку з чим коефіцієнт для даних будівель дорівнюватиме коефіцієнту, передбаченому для поліклінік, лікарень  і диспансерів (рядок 7 таблиці). Даний коефіцієнт дорівнює 1,25 відповідно до таблиці 6.1 Міжгалузевих норм. Крім того, Міжгалузеві норми мають неодноразові посилання на Норми та вказівки, що підтверджує нормативність даного акту. Зазначені факти підтверджуються відповіддю Теплокомуненерго на претензію, надіслану з цього приводу позивачем. Згідно ч.6 ст.276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються  на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону, але якого конкретно – не визначено. На час здійснення розрахунків існувало не менше 2 діючих нормативно – правових актів, за якими можуть здійснюватись нарахування вартості наданих послуг з теплопостачання. Котре з них має вищу юридичну силу, може вирішити лише суд, а не контрольно – ревізійні органи. На підставі зазначеного скасуванню підлягає п.5.3 вимоги – відшкодувати зайві виплати бюджетних коштів в сумі 336266,68 грн. внаслідок завищення постачальником обсягу та вартості наданих комунальних послуг.

Крім того, на теперішній час позивачем проведено часткове відшкодування вимог відповідача за п.п.4.1,4.2 вимоги, а за п.п.1,4.3,5.2 відшкодування виконане в повному обсязі. Тому п.п.1, 4.3, 5.2 повинні бути скасовані, а п.п.4.1, 4.2 зменшені з урахуванням проведеного відшкодування.  

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд скасувати в повному обсязі пункти 1,3,4.3,5.2,5.3,6 та змінити суми нарахувань за пунктами 2, 41, 4.2 вимоги Контрольно – ревізійного управління в Луганській області № 28.2-14/9576 від 05.12.2007 року.  

Також позивачем заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, в обґрунтування якого він послався на наступне. Не погодившись з окремими пунктами акту ревізії фінансово – господарської діяльності № 04-21/034 від 26.10.2007 року, позивачем були внесені заперечення до зазначеного акту, але відповідач з запереченнями не погодився і надіслав 05.12.2007 року позивачу вимогу № 28.2-14/9576. Керівник позивача Репа Ю.М., працюючий на посаді головного лікаря лікарні з 23.07.2007 року, не маючи достатнього досвіду роботи, доручив юрисконсульту Сватівської обласної психіатричної лікарні Котляр С.О. виконати  необхідні юридичні дії для скасування окремих пунктів вимоги, які не відповідають чинному законодавству України, але юрисконсульт доручення не виконав, завірив головного лікаря про виконання доручення в повному обсязі. В подальшому представник позивача юрисконсульт Котляр С.О. був звільнений з роботи за ст.40 КЗпП України, за прогули без поважних причин. Приймаючи до уваги вищезазначене, та враховуючи недостатню кваліфікацію з боку представника позивача Котляр С.О., просить поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду та розглянути даний позов.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, дали пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, в своїх запереченнях послалися на наступне.  

Стосовно клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду – навіть, якщо твердження позивача і відповідають дійсності, відповідач вважає доводи позивача недостатніми для визнання судом причини пропущення строку звернення до суду поважною. Вимогу позивачеві було направлено вихідною датою 05.12.2007 року та отримано відповідачем 11.12.2007 року. Тобто з 11.12.2007 року позивач мав можливість звернутися до суду та оскаржити направлену йому вимогу, натомість це було зроблено ним лише 14.09.2009 року, лише через 9 місяців після спливу процесуального строку, визначеного ст.99 КАС України. Головний лікар як посадова особа, яка виступає від імені юридичної особи, за 1 рік та 9 місяців мав можливість оскаржити вимогу відповідача, навіть якщо ним було надано відповідне розпорядження своїм підлеглим і йому стало відомо через деякий час про невиконання цього розпорядження. Тому просить керуючись п.1 ст.100 КАС України відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Стосовно твердження позивача про те, що Підсобне господарство Сватівської обласної психіатричної лікарні є окремою юридичною особою та через це не відповідають дійсності та підлягають скасуванню п.2,3,6 вимоги зауважив, що  в ході проведення ревізії з метою з’ясування статусу підсобного господарства було направлено запит до державного реєстратора Сватівської райдержадміністрації, який повідомив, що підсобне господарство не було зареєстроване як окрема юридична особа. За даними Головного управління статистики у Луганській області, підсобне господарство є відокремленим підрозділом позивача без права юридичної особи. Тому підсобне господарство ревізувалось разом з позивачем. Згідно ст.58 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа у порядку, визначеному законом. Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Навіть наявність таких ознак як організаційна єдність (формальним виявом якої є наявність статуту), майнова відокремленість (самостійний баланс) та самостійна майнова відповідальність, виступ у господарському обігу та в судових органах від свого імені, не приводить до автоматичного набуття організацією статусу юридичної особи, для цього необхідна її державна реєстрація, про що зазначено в частині 1 статті 80 Цивільного кодексу України. Позивачем у позові підтверджено, що підсобне господарство входить до структури лікарні згідно з п.3.1 Статуту, керівництво здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється з неї головним лікарем Сватівської обласної психіатричної лікарні (п.3.5 Статуту). Згідно зі ст.55 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання – юридичні особи мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи, керівники філій і представництв призначаються юридичною особою – суб’єктом господарювання. Щодо посилання позивача на офіційні запити та листи, взяття відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на облік не означає набуття статусу юридичної особи, а лише набуття статусу страхувальника. Так само Підсобне господарство є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та податків. Крім того, у листі Головного управління статистики у Луганській області визначено, що Підсобне господарство є відокремленим підрозділом позивача без права юридичної особи. Підсобному господарству надано право постійного користування землею, але Земельним кодексом України не встановлюється право володіння землею лише окремими юридичними особами і не визначено, що суб’єктом права власності на землю мають бути лише підприємства, установи, організації – самостійні юридичні особи. Посилання позивача на той факт, що його лікувально – трудові майстерні зареєстровані як окрема юридична особа недоречні, тому що це не доводить факт визначення Підсобного господарства як окремої юридичної особи. Тому п.2,3 та 6 Вимоги є законними та правомірними.  

Що стосується оскарження позивачем п.5.3 Вимоги, ним зазначено, що на час здійснення розрахунків існувало не менше ніж 2 діючих нормативно – правових акта, за якими можуть здійснюватись нарахування вартості наданих послуг з теплопостачання та хто з них мав більшу юридичну силу має встановлювати суд, однак при перевірці відповідачем не оскаржувалось існування та правильність застосування Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 року № 91 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.03.2000 року за № 1 75/4396. Згідно п. 6.1.3 Міжгалузевих норм розрахунок кількості спожитого тепла здійснюється за формулою 6.2 у випадках, коли відомо максимальне годинне споживання теплоти на опалювання. А при неможливості визначення годинного споживання теплоти на опалення за фактичними даними кількість тепла належить вирахувати за формулою 6.4, зазначеною в пункті 6.1.4 Міжгалузевих норм. В даному випадку у відповідача в розрахунковому періоді були відсутні прилади обліку спожитого тепла, внаслідок чого неможливо визначити максимальне годинне споживання теплоти, а відтак і неможливе було застосувати формулу 6.2. Тому під час ревізії було зроблено перерахунок спожитого позивачем тепла за формулою 6.4 Міжгалузевих норм виходячи з об’ємів фактично опалювальних споруд та даних Теплокомуненерго щодо тривалості опалювального періоду (днів), середньої температури зовнішнього повітря та тарифів за 1 Гкал. Крім того, формула 6.4 Міжгалузевих норм передбачає розрахунок максимального теплового потоку на опалення кожної споруди окремо, а не всього спільного об’єму опалювальних будівель і споруд, розташованих на території позивача (всього 19 споруд). При цьому береться до уваги зовнішній об’єм кожної окремої будівлі, рік її будівлі, питома характеристика опалення будівлі, що визначається в залежності від цих показників і становить для поліклінік і лікарень від 0,30 до 0,40. З урахуванням цих коефіцієнтів і було зроблено перерахунок кількості спожитого позивачем тепла в Гкал. Правильність розрахунку максимального теплового потоку на опалення кожної споруди окремо підтверджено і проведеною під час ревізії зустрічною звіркою в Сватівському експлуатаційному районі Теплокомуненерго ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго». Крім того, згідно з таблицею 6.1 Міжгалузевих норм коефіцієнт 1,25 застосовується у випадку розрахунку тепла в кДж, тоді як згідно із рахунками підприємством здійснюється розрахунок в Гкал. Зазначає, що причинами виникнення фінансового порушення стало не тільки невірне застосування коефіцієнту перерахунку кількості і спожитого тепла (1,25), а і завищення об’ємів опалювальних споруд та включення до оплати споруд, які взагалі не опалювались. Усі ці характеристики стали складовими частинами для встановлення суми порушення – 336266,68 грн., однак позивачем оскаржується лише одна частина цих складових, на основі якої оскаржується вся сума даного фінансового порушення. При підписанні акту ревізії заперечень позивача стосовно невірного розрахунку виплат бюджетних коштів за надані комунальні послуги не надходило.

Позовні вимоги стосовно скасування п.п.1,4.3, 5.2 Вимоги необґрунтовані, оскільки вони виконані позивачем в повному обсязі, а щодо зменшення сум нарахувань п.4.1, 4.2 Вимоги – суми відшкодувань були встановлені безпосередньо в ході проведення ревізії та є законними.

На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.      

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.  

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.  

Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана вимога КРУ в Луганській області була отримана позивачем 11.12.2007 року, тобто ним пропущено річний строк звернення до суду з даним позовом.

Але, зважаючи на те, що строк звернення до суду пропущено з вини юрисконсульта Сватівської обласної психіатричної лікарні Котляр С.О., який через несумлінне ставлення до своїх професіональних обов’язків не виконав доручення головного лікаря Репи Ю.М. стосовно оскарження вимоги № 28.2-14/9576 від 05.12.2007 року, переконав його у зворотному, і в подальшому був звільнений за прогули без поважних причин на підставі ст.40 КЗпП України,  враховуючи, що головний лікар Сватівської обласної психіатричної лікарні Репа Ю.М. не має юридичної освіти і виконав свій обов’язок стосовно доручення юрисконсульту оскарження спірної вимоги, суд вважає за можливе поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, визнавши поважною причину його пропуску.  

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну  контрольно-ревізійну службу в Україні»  головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.       

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.  

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.  

Згідно зі ст. 10. Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:  

- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);  

- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;  

 - звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.  

У відповідності зі ст. 15 зазначеного Закону України законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20 квітня 2006 року визначено порядок дій  працівників КРУ при виконанні ними своїх службових обов’язків, визначених зазначеним Законом, згідно п.50 якого за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення:  

- притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю;  

- звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;  

- застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.  

Як передбачено п. 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.  

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.  

Таким чином, повноваження відповідача щодо направлення на адресу об'єкту контролю вимог про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства передбачено вимогами чинного законодавства.  

 Судом встановлено, що Сватівська обласна психіатрична лікарня зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 14.02.2000 року за № 1 374 120 0000000142 (а.с.24), діє на підставі статуту, зареєстрованого виконкомом Сватівської міської ради 14.02.2000 року, згідно п.п.2.2 якого предметом діяльності лікарні є медична практика (а.с.16-23).

 На виконання Плану контрольно – ревізійної роботи КРУ в Луганській області на 111 квартал 2007 року проведено ревізію фінансово – господарської діяльності в Сватівській обласній психіатричній лікарні за період з 01.08.2005 року по 01.08.2007 року, результати якої оформлені актом від 26.10.2007 № 04-21/034.

Ревізією встановлено низку фінансових порушень, що призвели до втрат, на загальну суму 757,1 тис. грн., у тому числі: недоотримання фінансових ресурсів на 168,4 тис. грн. (з яких установою власних надходжень 16,0 тис. грн., бюджетом доходів 139,6 тис. грн., фізичними особами заробітної плати 12,8 тис. грн.), незаконних витрат на  588,8 тис. грн., з яких відшкодовано та поновлено під час ревізії 17,3 тис. грн. Крім того, встановлено інших порушень фінансової дисципліни на загальну суму 84,4 тис. грн., які усунуто під час ревізії в повному обсязі.  

 05.12.2007 року відповідачем по реалізації  результатів ревізії направлено позивачеві вимогу про усунення фінансових порушень №28.2-14/9576, серед яких оскаржувані позивачем:

- п.1 – вжити заходів щодо повного надходження до установи залишку недоотриманих власних надходжень на 10972,12 грн. за послуги, що надаються на платній основі, зокрема:  

- п.п. 1.1 - залишок недоотриманої суми за воду від мешканців будинків, в яких відсутні водолічильники, становить 5251,77 грн. (встановлено недоотримання 5478,46 грн., надійшло під час ревізії 226,96 грн.);  

- п.п. 1.2 - залишок недоотриманої суми за воду від мешканців будинків, обладнаних водолічильниками, становить 2032,70 грн. (встановлено недоотримання 2647,05 грн., надійшло під час ревізії 614,35 грн.);  

-  п.п. 1.3 – недоотримано від міського управління праці та соціального захисту населення за послуги, надані лікарнею пільговим категоріям громадян, в сумі 2367,13 грн.;

- п.п. 1.4 – недоотримано від сторонніх організацій, які користуються телефонним зв’язком лікарні, в сумі 1320,52 грн.;

-п.2 – вжити заходів щодо отримання установою орендної плати, з яких від надання в тимчасове користування приміщень: підсобним господарством лікарні – на 3571,88 грн.; лікарнею – на 605,51 грн., а також перерахування до обласного бюджету належної частки орендної плати в сумі 198,61 грн.;

- п.3 – вжити заходів щодо забезпечення надходження до міського бюджету доходів від надання підсобним господарством в оренду землі в сумі 139374,08 грн.;

- п.4 – вжити заходів щодо повного відшкодування встановлених збитків, в тому числі і шляхом притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності згідно зі ст.132-133 КЗпП України, зокрема:

- п.п.4.1 – зайвих виплат заробітної плати в сумі 26506,82 грн., що виникли внаслідок встановлення непередбачених законодавством доплат завідувачам відділень (4490,24 грн.) та переплати водіям через завищення надбавки та доплат (22016,58 грн.);

- п.п.4.2 – зайво сплачених внесків до державних цільових фондів в сумі 9644,71 грн. по незаконно виплаченій заробітній платі;

-  п.п. 4.3 – понаднормативного списання бензину на 1991,14 грн.;

- п.п. 5.2 – забезпечити відшкодування зайвих виплат бюджетних коштів в сумі 6248,00 грн. внаслідок завищення підрядником обсягу та вартості виконаних ремонтно – будівельних робіт;

- п.п. 5.3 – забезпечити відшкодування зайвих виплат бюджетних коштів в сумі 336266,68 грн. внаслідок завищення постачальником обсягу  та вартості наданих комунальних послуг;

- п. 6 – вирішити питання щодо визначення винних осіб в недостачі основних засобів підсобного господарства на суму 200834,12 грн. та притягнення їх до відповідальності згідно з чинним законодавством (а.с.13-15).  

 Про результати вжитих  заходів необхідно було у термін до 15.01.2008 року надіслати на адресу КРУ в Луганській області вичерпну інформацію із завіреними належним чином копіями документів.  

 Вказані обставини підтверджуються копією акту від 26.10.2007 № 04-21/034, копією вимоги про усунення фінансових порушень №28.2-14/9576.  

 Суд вважає встановленим, що зазначені в акті ревізії факти  дійсно мали місце, а тому  підстав для  скасування та зміни вказаних позивачем пунктів вимоги відповідача, не вбачається.  

Стосовно позовних вимог про зменшення сум порушень за п.п.4.1, 4.2 з урахуванням проведеного часткового відшкодування, та про скасування п.п. 1,4.3,5.2 оскаржуваної Вимоги  у зв’язку з їх виконанням в повному обсязі, то  часткове виконання або повне виконання не є підставою для скасування вимоги в цій частині, бо законодавством не передбачено підстав скасування акту індивідуальної дії у зв’язку з усуненням особою, щодо якої цей акт  прийнято, встановлених ним порушень та виконанням його вимог.  

 Що стосується позовних вимог про скасування пунктів 2,3 та 6 Вимоги КРУ в Луганській області від 05.12.2007 № 28.2-14/9576 з тих підстав, що Підсобне господарство Сватівської обласної психіатричної лікарні є окремою юридичною особою, і позивач не повинен нести відповідальність по зобов’язанням іншої юридичної особи, суд не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на наступне.  

 Як вбачається з довідки Головного управління статистики у Луганській області, Підсобне господарство Сватівської психоневрологічної лікарні не має прав юридичної особи, організаційно – правова форма господарювання – філія (інший відокремлений підрозділ) (а.с.65).

 Згідно ст.80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

 Відповідно до ч.4 ст.87 Цивільного кодексу України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

 Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч.1 ст.89 Цивільного кодексу України).

 Згідно ст.58 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа – підприємець в порядку, визначеному законом. Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи суб’єктів господарювання долучаються до їх реєстраційної справи та включаються в Єдиний державний реєстр в порядку, визначеному законом.

  У Тимчасовому статуті Підсобного господарства Сватівської обласної психіатричної лікарні, що діяв на момент проведення ревізії, підсобне господарство дії на повному госпрозрахунку, має самостійний баланс, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, укладає угоди, видає зобов’язання та користується з дня реєстрації всіма правами юридичної особи. Психоневрологічна (психіатрична) установа за зобов’язаннями та боргами підсобного господарства та підсобне господарство за зобов’язаннями психіатричної установи не відповідають (п.4 тимчасового статуту).

 Проте, державна реєстрація Підсобного господарства як окремої юридичної особи не відбулася, тому посилання позивача на вищенаведені положення статуту та доводи про те, що не існує в Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи – Підсобного господарства, не приймаються судом до уваги.  

 Крім того, згідно з п.15 Тимчасового статуту, загальне керівництво та контроль за діяльністю підсобного господарства здійснюється головним лікарем психіатричної установи, у веденні якого знаходиться господарство (а.с.30).

 Посилання позивача на те, що, згідно ч.1 ст.95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій, предметом діяльності Сватівської обласної психіатричної лікарні є медична практика, а предметом діяльності Підсобного господарства – виробництво сільськогосподарської продукції, тому Підсобне господарство не може бути філією позивача, не є обґрунтованими з наступних підстав.

 Згідно ч.4 ст.64 Господарського кодексу України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, узгоджуючи питання про розміщення таких підрозділів з відповідними органами місцевого самоврядування у встановленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи та діють на підставі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в банках через свої відокремлені підрозділи у відповідності з законом.

 П. 3.1 Статуту Сватівської обласної психіатричної лікарні  визначає, що організаційну структуру лікарні складають медична частина, господарча частина, фінансово – економічна служба та два самостійних госпрозрахункових заклади: підсобне господарство та лікувально – трудові майстерні (а.с.18).

 Згідно п.3.5 Статуту, підсобне господарство лікарні є її самостійним госпрозрахунковим структурним підрозділом і діє на підставі Статуту підсобного господарства, може мати розрахунковий рахунок в банку. Керує підсобним господарством директор, що призначається на посаду та звільняється з посади головним лікарем лікарні.

 П.5.3 Статуту визначає, що додатковими джерелами фінансування лікарні є кошти, отримані, зокрема, від реалізації продукції підсобного господарства та лікувально – трудових майстерень, а також інших видів господарської діяльності.

 Відповідно до п.п. 5.5.5 Статуту, господарську діяльність лікарні складає, зокрема, надання платних медичних, господарських та транспортних послуг підприємствам, організаціям, установам різних форм власності і населенню.  

 Згідно п.2 Тимчасового статуту Підсобного господарства Сватівської психіатричної лікарні, Підсобне господарство має за мету: а) забезпечення лікарняного закладу, у веденні якого воно знаходиться, необхідною сільськогосподарською продукцією (овочевою, молочною, м’ясною та іншою) для поліпшення харчування хворих; б) залучення психічно хворих з терапевтичними цілями в трудові процеси та навчання їх тим чи іншим видам сільськогосподарських професій.

Посилання позивача на листи Сватівської МДПІ №7341/29-10 від 12.11.2007 року, Сватівської міжрайонної ВД ЛОВ Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1233/01-9 від 12.11.2007 року, УПФУ в Сватівському районі Луганської області №  4241/03-13 від 12.11.2007 року, про те, що підсобне господарство Сватівської психіатричної лікарні є юридичною особою  та сплачує податки, страхові внески, не приймається до уваги судом з наступних підстав.

Як вбачається з відповіді ДПА в Луганській області від 03.11.2007 року № 23057/29-016 на запит, на підставі існуючих документів Сватівська МДПІ не мала можливості однозначно визначити статус Допоміжного господарства Сватівської психоневрологічної лікарні (юридичної особи чи філії (іншого відокремленого підрозділу)). Сватівською МДПІ направлено запит від 08.11.2007 року № 7317/29-10 Головному управлінню статистики в Луганській області. Після звірки з органами статистики Сватівською МДПІ буде внесено зміни до Єдиного банку даних щодо організаційно – правової форми Допоміжного сільського господарства Сватівської психоневрологічної лікарні (а.с.95-96). Згідно п.4 Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 року № 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 року за № 172/2612, взяття на облік як платників податків юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру, або у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за ЄДРПОУ. Тобто взяття на облік як платника податків Підсобного господарства Сватівської обласної психоневрологічної лікарні в Сватівській МДПІ підтверджує лише його статус платника податків, а не статус юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  платниками страхових внесків є, зокрема, підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми власності, виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами). Як вбачається з надання роз’яснення щодо реєстрації платників в органах Пенсійного фонду України від 29.11.2007 року № 7107/03-10, у зв’язку з тим, що підсобне сільськогосподарське підприємство Сватівської психоневрологічної лікарні має окремий баланс, свій розрахунковий рахунок, самостійно нараховує заробітну плату найманим працівникам, воно зобов’язане обчислювати та сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України, таким чином, визначення статусу юридичної особи не є компетенцією територіального органу Пенсійного фонду, але взяття на облік відокремленого підрозділу як платника внесків є цілком правомірним та відповідає чинному законодавству (а.с.97-98).

Відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 26.06.2001 року №16, для реєстрації в органах реєстрації Фонду страхувальники – підприємства, установи, організації, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи страхувальників, що не мають статусу юридичної особи і самостійно проводять розрахунки з оплати праці, інші суб’єкти господарської діяльності, що використовують працю найманих працівників і не мають статусу юридичної особи, подають заяву за встановленою формою, завірені відповідальною особою органу Фонду копії таких документів: свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, довідки органу статистики про включення до ЄДРПОУ або довідки органу ДПА України про включення страхувальника до Тимчасового реєстру платників податків відповідно до Порядку присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 03.08.1998 року № 380, якщо страхувальник не підлягає включенню до ЄДРПОУ відповідно до законодавства України.

Як вбачається з листа Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 29.11.2007 року № 07-10-3750, відповідно до документів, які є  у персональній справі страхувальника – підсобне сільськогосподарське підприємство Сватівської психоневрологічної лікарні, а саме, свідоцтва Луганського обласного управління статистики від 15.12.1993 року № 36/2120, Тимчасового статуту підсобного сільськогосподарського підприємства Сватівської психоневрологічної лікарні від 21.03.1996 року та заяви про реєстрацію підсобного сільськогосподарського підприємства Сватівської психоневрологічної лікарні від 26.11.2001 року реєстрація Сватівською міжрайонною виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення Фонду підсобного сільськогосподарського підприємства Сватівської психоневрологічної лікарні в якості платника страхових внесків до Фонду була здійснена 26.11.2001 року з присвоєнням реєстраційного номера № 440430000036 (а.с.99-100).

Таким чином, в органах Пенсійного фонду України та Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Підсобне господарство Сватівської психоневрологічної лікарні взяте на облік як страхувальник, яким може бути не лише юридична особа, а й її відокремлені підрозділи.  

Що стосується посилання позивача на те, що Підсобному господарству Сватівської обласної психіатричної лікарні надано право постійного користування 1013 гектарами землі для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Сватівської міської ради від 01.02.2001 року, державний акт ІІ-ЛГ № 006218, воно також не приймається до уваги судом, оскільки предметом даного спору не є питання правомірності та законності надання права постійного користування землею Сватівською міською радою Підсобному господарству Сватівської обласної психіатричної лікарні, тому суд не може досліджувати правомірність та законність відповідного рішення Сватівської міської ради.

Крім того, листом Сватівської районної державної адміністрації Луганської області від 11.09.2007 року № 9/17-1809, Підсобне господарство Сватівської обласної психіатричної лікарні не було зареєстроване в Сватівській райдержадміністрації (а.с.94).

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що Підсобне господарство Сватівської обласної психіатричної лікарні не має статусу юридичної особи, а є відокремленим підрозділом позивача, тому позовні вимоги про  скасування пунктів 2,3 та 6 Вимоги КРУ в Луганській області від 05.12.2007 № 28.2-14/9576 не підлягають задоволенню.  

Стосовно позовних вимог щодо скасування п.5.3 Вимоги КРУ в Луганській області від 05.12.2007 № 28.2-14/9576 про відшкодування зайвих виплат бюджетних коштів в сумі 336266,68 грн. внаслідок завищення постачальником обсягу та вартості наданих комунальних послуг, суд не знаходить підстав для їх задоволення.

Судом встановлено, що актом ревізії від 26.10.2007 № 04-21/034 встановлено, що протягом періоду з жовтня 2005 року по квітень 2007 року в рахунках на оплату послуг з теплопостачання завищено обсяг наданих Сватівській обласній психіатричній лікарні комунальних послуг на 1347,942 Гкал на суму 336266,68 грн., і дане порушення призвело до проведення лікарнею зайвих виплат бюджетних коштів за вказаний період на 336266,68 грн., дане порушення виникло через завищення об’ємів опалювальних споруд, включення в розрахунок споруд, які зовсім не опалюються, а також визначення постачальником максимального теплового потоку на опалення кожної споруди окремо із застосуванням коефіцієнта 1,25, у зв’язку  з чим  оскаржуваною вимогою запропоновано прийняти заходи з усунення вказаних порушень.

Послуги з теплопостачання позивачеві надавало ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» на підставі договору № 21 від 15.10.2003 року, п.1.4 якого передбачено, що розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно з показниками теплолічильника при його наявності, а у разі його відсутності – відповідно до зовнішніх об’ємів споруд.

Позивачем  на виконання   оскаржуваної вимоги в цій частині було направлено ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» претензію від 24.12.2007 № 286, в якій зазначено, що нарахування оплати за спожиту лікарнею тепло енергію здійснювалося підприємством відповідно до розрахунків по об’ємам споруд, зазначеним у додатку до договору, де загальний опалювальний об’єм споруд складає 51211 куб.м. Однак за даними оціночних актів будівель та споруд лікарні, складених та підписаних працівниками БТІ м. Сватово, загальний зовнішній будівельний об’єм споруд лікарні, які опалюються, складає 49230 куб.м., або на 1981 куб.м. менше, ніж зазначено в додатку до договору. А саме співвідношення зовнішніх об’ємів споруд лікарні, зазначених в додатку до договору, з відповідними показниками оціночних актів встановлено, що в додатку до договору завищено об’єми 10 споруд на 1849 куб.м., крім того, включено дві споруди (КПП, АТС), загальний будівельний об’єм яких складає 132 куб.м., які зовсім не опалюються з дня будівництва внаслідок непідключення до центральної системи опалення. У зв’язку з цим було проведено перерахунок теплоенергії, спожитої лікарнею по формулі 6.4 Міжгалузевих норм, де внаслідок зазначених порушень ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» за період з жовтня 2005 року по квітень 2007 року зайво пред’явило до оплати позивачеві за 1347,942 Гкал спожитого тепла на загальну суму 336266,68 грн. У зв’язку з цим позивач просив ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненрго» розглянути претензію та перерахувати на розрахунковий рахунок позивача 336266,68 грн. (а.с.45).  

 У відповіді від 24.01.2008 № 15/42-17-20 на претензію ЛОКСТП «Теплокомуненерго» зазначило, що вона не підлягає задоволенню, оскільки загальний об’єм опалювальних споруд лікарні більше 15 тис. куб.м. у зв’язку з чим коефіцієнт q для цих будівель дорівнює коефіцієнту, передбаченому для поліклінік, лікарень та диспансерів – 1,25 згідно до таблиці 6.1 Міжгалузевих норм, які мають неодноразові посилання на КТМ 204 Україна 244-94, що підтверджує нормативність останнього акту. За достовірність даних до договору про постачання теплової енергії, в тому числі даних про опалювальні об’єми, несе сторона договору, яка надає такі дані. Довідка Сватівського БТІ, що підтверджує дані про площі та об’єми Сватівської обласної психіатричної лікарні, підтверджує такі дані станом на 24.12.2007 року, а не на період, викладений в  претензії (а.с.46).  

        Таким чином, у даному випадку має місце  спір між   сторонами вказаного договору  щодо належного його виконання, який має бути вирішений у встановленому порядку для вирішення господарських спорів.  

Посилання позивача на те, що при розрахунку споживання теплоти на опалювання будівель необхідно було застосовувати формулу 6.2 Міжгалузевих норм, що ними і було зроблено, не заслуговує на увагу суду з наступних підстав.  

Порушення на суму 336266,68 грн. зазначено у вимозі не лише у зв’язку з розрахунком спожитого тепла за формулою 6.2 Міжгалузевих норм, а також у зв’язку з завищенням об’ємів опалювальних споруд на 1849 куб.м., що підтверджено оціночними актами Сватівського БТІ та поясненнями сторін .  

      Крім того, згідно п.3.1 Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених Наказом Державного комітету з енергозбереження від 25.10.1999 № 91, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.03.2000 за N 175/4396, споживання теплової й  електричної  енергії  на  одиницю комплексної  характеристики  громадської  споруди нормують у таких одиницях: теплової енергії - в гігаджоулях (ГДж), гігакалоріях (Гкал); електричної енергії - в кіловат-годинах (кВт х год).

      Згідно п.6.1.3 Міжгалузевих норм, у випадках, коли відомо максимальне годинне споживання теплоти  на  опалювання,  річну його потребу належить визначати за формулами 6.1, 6.2, 6.3.  

Згідно п.6.1.4 Міжгалузевих норм,  при   неможливості   визначення годинного  споживання теплоти на опалення за фактичними даними річну потребу  в  теплоті належить вирахувати за формулами (ГДж) 6.4, 6.5, 6.6. Формула 6.4 передбачає розрахунок максимального теплового потоку на опалення кожної споруди окремо, при цьому береться до уваги зовнішній об’єм кожної окремої будівлі, рік її будівлі, питома характеристика опалення будівлі, що визначається в залежності від цих показників та становить для поліклінік і лікарень від 0,30 до 0,40, і саме з урахуванням цих коефіцієнтів було зроблено перерахунок кількості спожитого тепла в Гкал.       

У позивача Сватівської обласної психіатричної лікарні були відсутні прилади обліку спожитого тепла, що підтверджується поясненнями сторін та матеріалами справи, тому неможливо було визначити максимальне годинне споживання теплоти,             розрахунок максимального теплового потоку на опалення кожної споруди окремо підтверджено  і проведеною зустрічною звіркою в Сватівському експлуатаційному районі Теплокомуненерго ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго», що не заперечується позивачем.  

     Вказані обставини  мають  бути предметом  судового розгляду у відповідному судочинстві,  до компетенції адміністративного суду не входить  розгляд питань, що виникають  з господарських договорів.

 Позивачем не надано  доказів, що  вказане спірне питання   розглянуто  відповідним судом і ним прийнято відповідне рішення щодо правильності чи неправильності  розрахунків  позивача  за послуги з теплопостачання.    

      Таким чином, суд не знаходить підстав для скасування п.5.3 Вимоги КРУ в Луганській області від 05.12.2007 № 28.2-14/9576 про відшкодування зайвих виплат бюджетних коштів в сумі 336266,68 грн. внаслідок завищення постачальником обсягу та вартості наданих комунальних послуг.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 4 грудня 2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

    Керуючись ст. ст.  11, 71, 159-163 КАС України,  Законом України «Про державну  контрольно-ревізійну службу  в Україні», Порядком проведення інспектування державною контрольно – ревізійною службою, затвердженим постановою КМУ від 20.04.2006 року №550, суд, -            

ПОСТАНОВИВ:  

      Поновити Сватівській обласній психіатричній лікарні пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом Сватівської обласної психіатричної лікарні до Контрольно – ревізійного управління в Луганській області про скасування та зміну окремих пунктів вимоги № 28.2-14/9576 від 05.12.2007 року.

 У задоволенні позовних вимог Сватівської обласної психіатричної лікарні до Контрольно – ревізійного управління в Луганській області про скасування та зміну окремих пунктів вимоги № 28.2-14/9576 від 05.12.2007 року відмовити за необґрунтованістю в повному обсязі.

 Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанову  викладено в повному обсязі та підписано 4 грудня  2009 року.  

    Головуючий: суддя               О.П.Островська