СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
25 травня 2007 року | Справа № 2-11/1097-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Патраш Володимир Іванович, довіреність №2207/6 від 23.08.06;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 06.03.2007 року у справі № 2-11/1097-2007А
за позовом Комунального автотранспортного підприємства (вул. Виноградна, 13,Алушта,98500)
до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а,Алушта,98500)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Комунальне автотранспортне підприємство звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим №0001492301/3 від 26.11.2006 року про визначення податкового зобов’язання з єдиного податку в сумі 5480,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2740,00 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 06.03.2007 року у справі № 2-11/1097-2007А позов задоволено. Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що грошові кошти, отримані позивачем на підставі рішення Алуштинської міської ради, не є виручкою від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт), які зараховуються як сума, фактично отримана підприємством на розрахунковий рахунок або у касу за таку реалізацію, тому зазначені кошти не підлягають оподаткуванню єдиним податком.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Алушті Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, повинні відображатись у Книзі обліку доходів та витрат позивача, тому ці кошти повинні бути включені до об’єкту оподаткування єдиним податком.
У судовому засіданні 22.05.2007 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
До початку судового засідання позивач надав до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення слухання справи у зв’язку з неможливістю явки у судове засідання.
Проте, судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю представника позивача, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Після оголошеної перерви 25.05.2007 року представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд спору за відсутністю представників сторін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим було проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку Комунального автотранспортного підприємства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2003 року до 31.03.2006 року. По результатах перевірки був складений акт №1147/23/25626507 від 08.08.2006 року.
Перевіркою зокрема було встановлено порушення вимог статей 1, 3 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” та донараховано суму єдиного податку в розмірі 5480,00 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001492301/0 від 15.08.2006 року про визначення позивачу податкового зобов’язання з єдиного податку в сумі 5480,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2740,00 грн.
Позивачем повідомлення-рішення оскаржувалось у порядку, передбаченому пунктом 5.2 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”. По результатах оскарження скарги Комунального автотранспортного підприємства були залишені без задоволення, а також було прийнято нове повідомлення-рішення №0001492301/3 від 26.11.2006 року про визначення позивачу податкового зобов’язання з єдиного податку в сумі 5480,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2740,00 грн., яке оскаржувалось позивачем у судовому порядку.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
З акту перевірки вбачається, що згідно з рішеннями Алуштинського міського виконкому №01-3/425 від 15.08.2003 року та №01-3/560 від 07.11.2003 року „Про надання коштів для матеріально-технічного забезпечення комунальних підприємств” Комунальному автотранспортному підприємству була надана фінансова допомога на укріплення матеріально-технічної бази підприємства в сумі 48800,00 грн. та 6000,00 грн. відповідно.
Вказані суми були перераховані на розрахунковий рахунок підприємства платіжними дорученнями №6 від 19.08.2003 року на суму 48800,00 грн. та №15 від 19.11.2003 року на суму 6000,00 грн.
Згідно з пунктом 3 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” сума єдиного податку розраховується у відсотковому співвідношенні від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до пункту 1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Виходячи з характеру наданої підприємству допомоги, грошові кошти є безповоротною фінансовою допомогою, та не є сумою виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Пунктом 5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13 жовтня 1998 року N477, встановлено, що у графі 5 "Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації" відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій, зокрема грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги.
Згідно з пунктом 8 зазначеного порядку суб'єкт малого підприємництва щомісячно підбиває підсумки з 3 до 7 граф наростаючим підсумком з початку року.
Проте, зазначене не вказує на обов’язковість включення платником податку сум безповоротної фінансової до складу об’єкта оподаткування єдиним податком, оскільки нормами Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” чітко виражена база оподаткування єдиним податком – сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилання податкового органу на роз’яснення Державної податкової адміністрації України, викладені у листах №3698/5/15-1316 від 24.05.2000 року, №14517/7/15-1317 від 03.11.2000 року та №6535/6/15-1316 від 27.11.2000 року, оскільки відповідно до підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами” податкові роз'яснення не мають сили нормативно-правового акту.
Таким чином, висновки податкового органу щодо обов’язку платника податку включати до складу об’єкта оподаткування єдиним податком сум коштів, які не є сумами виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), вважаються судовою колегією безпідставними.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим та вважає постанову суду першої інстанції такою, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.03.2007 року у справі № 2-11/1097-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді