АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 597/1072/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Дудяк С.В.

Провадження № 22-ц/789/117/18 Доповідач - Ходоровський М.В.

Категорія - 27

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Щавурська Н. Б., Загорський О. О.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 597/1072/16-ц за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Заліщицького районного суду від 24 листопада 2017 року (головуючий суддя Дудяк С.В.) у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 15468,89 грн. та судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Позов обгрунтовано тим, що відповідно до кредитного договору від 21.12.2010 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 7000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, чим порушив його умови і станом на 12.10.2016 року заборгував 15468,89 гривні. Даний борг складається із:

заборгованості по кредиту 6992,23 грн.;

заборгованості по відсотках за користування кредитом 2032,10 грн.;

заборгованості по пені за прострочене зобов'язання 4381,76 грн.;

заборгованості по пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 850,00 грн.;

штрафу (фіксована частина) 500,00 грн.;

штрафу (процентна складова) 712,80 грн.

Рішенням Заліщицького районного суду від 24 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Рішення мотивовано тим, що відповідач страждав психічними розладами, внаслідок чого не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що встановлено рішенням Заліщицького районного суду від 07.11.2017 року, а тому кредитний договір є нікчемним.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з"ясування судом обставин справи. Зокрема зазначив, що висновок суду про те, що відповідач не розумів значення своїх дій на час укладення договору суперечить матеріалам справи, оскільки у рішенні Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07.11.2017р., яким ОСОБА_1 визнано недієздатним та призначено йому опікуна, не зазначена дата, з якої він визнається недієздатним, а отже, він є недієздатним з 16.11.2017 року, тобто з дня набрання рішенням законної сили, а не з часу укладення договору - 21.12.2010 року.

У судове засідання сторони не з"явилися, у судовому засіданні 08 лютого 2018 року представник ПАТ КБ "ПриватБанк" апеляційну скаргу підтримав, залучена до участі у справі апеляційним судом законний представник, опікун ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 внаслідок психічного захворювання не може підтвердити чи спростувати факт укладення кредитного договору.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Заліщицького районного суду від 07.11.2017 року ОСОБА_1 визнано недієздатним. Згідно цього рішення ОСОБА_1 страждає на розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного генезу, не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, з 2008 року перебуває на обліку у психіатра, являється інвалідом 1-ї групи по психічному захворюванню.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до наявного у матеріалах справи кредитного договору від 21.12.2010 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 7000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 12.10.2016 року заборгував позивачу 15468,89 грн.

Даний борг складається із: заборгованості по кредиту 6992,23 грн.; заборгованості по відсотках за користування кредитом 2032,10 грн.; заборгованості по пені за прострочене зобов'язання 4381,76 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 850,00 грн, штрафу (фіксована частина) 500,00 грн.; штрафу (процентна складова) 712,80 грн.

Факт укладення кредитного договору між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1, а також факт наявності заборгованості останнього у розмірі 15468,89 грн., підтверджується підписанням відповідачем анкети заяви та наданням відповідних документів (паспорту, ідентифікаційного коду).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 під час знаходження на розгляді у суді даної справи рішенням Заліщицького районного суду від 07.11.2017 року визнаний недієздатним, рішення набрало законної сили 18.11.2017 року, а тому є підстави вважати, що відповідач на час укладення договору був недієздатним, укладений договір є нікчемним.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи, рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що згідно ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Згідно ст 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.

Встановлено, що у рішенні Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07.11.2017р., яким ОСОБА_1 визнано недієздатним та призначено йому опікуна, не зазначена дата, з якої він визнається недієздатним.

З врахуванням цієї обставини та положень ст. 40 ЦК України, не має підстав для висновку, що відповідач був недієздатним на час укладення договору між ним та позивачем у 2010 році. За положенням ч.1.ст.40 ЦК України ОСОБА_1 є недієздатним з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Встановлено, що рішення суду першої інстанції також мотивовано тим, що договір є нікчемним в силу рішенням суду про визнання відповідача недієздатним. Проте, згідно ст. 215 ЦК України недійснним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Тобто, за змістом цієї норми нікчемний є правочин, якщо про це зазначено у законі.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стосовно до вимог ст. 225 ЦК України правочин, вчинений особою, яка не розуміла значення своїх дій є оспорюваним правочином.

З врахуванням зазначених норм права висновок у рішенні суду про нікчемність укладеного між сторонами договору є таким, що суперечить даним нормам матеріального права.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання.

Згідно ст. 1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

З врахуванням того, що відповідач порушив виконання зобов"язання, вимоги позивача підлягають захисту шляхом стягнення із відповідача в користь позивача 15468,89 грн. заборгованості.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Рішення Заліщицького районного суду від 24 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк"

заборгованість за кредитним договором від 21.12.2010 року станом на 12.10.2016 року в сумі 15468,89 грн., яка складається із:

заборгованості по кредиту 6992,23 грн.;

заборгованості по відсотках за користування кредитом 2032,10 грн.;

заборгованості по пені за прострочене зобов'язання 4381,76 грн.;

заборгованості по пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 850,00 грн.;

штрафу (фіксована частина) 500,00 грн.;

штрафу (процентна складова) 712,80 грн.

а також судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 5 березня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Ходоровський