Україна
Харківський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа № АС-04/493-06 суддя Мамалуй О.О.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя Олійник В.Ф.
“22” травня 2007 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф. , суддів Кравець Т.В., Істоміної О.А.
при секретарі -Кобзевій Л.О.
за участю представників:
позивача -ОСОБА_2
відповідача - Німий О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Харків (вх.№1240 Х/2-5)
на постанову господарського суду Харківської області від 21.02.2007 року по адміністративній справі №АС-04/493-06
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Хорошево Харківського району Харківської області
до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Харків
про визнання недійсним рішення, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2006 року Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, с. Хорошево Харківського району Харківської області (далі ФОП ОСОБА_1) звернувся в суд з позовом, який в подальшому уточнив, до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Харків (далі Харківська ОДПІ) про визнання недійсним рішення Харківської ОДПІ у Харківській області НОМЕР_1 від 21.08.2006 р. про застосування фінансових санкцій в частині застосування санкцій за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Постановою господарського суду Харківської області від 21.02.2007 року по адміністративній справі №АС-04/493-06 позовні вимоги були задоволені, визнано недійсним рішення Харківської ОДПІ НОМЕР_1 від 21.08.2006 р. про застосування фінансових санкцій в частині застосування санкцій за порушення п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», стягнуто з державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 3,40 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі Харківської ОДПІ ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової ухвали про відмову в задоволенні позову з посиланням на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого судом постановлено незаконну та необґрунтовану постанову.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 09.08.2006р. головними державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації у Харківській області Забатрачною С.С. та Васильченко Г.А. на підставі направлень №601, №602 від 08.08.2006р. була проведена перевірка магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність СПДФО ОСОБА_1
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення став акт НОМЕР_2 від 09.08.2006 р. перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, складений за результатами перевірки ФОП ОСОБА_1
Під час перевірки були встановлені порушення п.1, 2, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Керівником Харківської ОДПІ у Харківській області за результатами перевірки було прийнято рішення НОМЕР_1 від 21.08.2006р. про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій на суму 14745,00 грн.
Під час розгляду справи судом першої інстанції були досліджені обставини проведення перевірки, в якості свідка було заслухано ОСОБА_3, яка працює ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яка працює ІНФОРМАЦІЯ_2 у ФОП ОСОБА_1, а також державних податкових ревізорів - інспекторів, які проводили перевірку магазину, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1
Позивач наполягав на тому, що перевірку правильності розрахунків за допомогою касового апарату було проведено з численними порушеннями. Відповідач вказував на те, що перевірку проведено у відповідності до приписів діючого законодавства, висновки перевірки ґрунтуються на фактичних даних діяльності позивача, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 акт підписали особисто та без зауважень, тобто на час проведення перевірки визнавали встановлені порушення, а ФОП ОСОБА_1 відмовився підписувати акт.
Акт перевірки НОМЕР_2 від 09.08.2006 р. оскаржувався позивачем в адміністративному порядку до ДПА у Харківській області, але скарга не була задоволена.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції послався на те, що перевірка ФОП ОСОБА_1 була проведена державними податковими інспекторами відділу ДПА Харківської області на підставі направлень №601 та №602 від 08.08.2006 року., проте позивач стверджував, що він зареєстрований у Харківській ОДПІ Харківської області. Оскільки позивач зареєстрований як платник податків у Харківській ОДПІ у Харківській області, тому саме цей орган державної податкової служби уповноважений здійснювати контроль за додержанням податкового та іншого законодавства з боку платника і такими повноваженнями не наділений відділ контролю за розрахунковими операціями в сфері готівкового обороту ДПА в Харківській області. За таких обставин у працівників ДПА в Харківській області не було законних підстав для проведення перевірки.
Суд першої інстанції також зазначив, що повноваження ДПА в областях визначені ст. 9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Ця ж норма встановлює, що у разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.
Згідно ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об`єднаних державних податкових інспекцій належить здійснення у межах своїх повноважень контролю за законністю валютних операцій, додержання установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги, а також за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької діяльності.
Суд першої інстанції вказав, що оскільки позивач зареєстрований як платник податків у Харківській ОДПІ у Харківській області, тому саме цей орган державної податкової служби уповноважений здійснювати контроль за додержанням податкового та іншого законодавства з боку платника і такими повноваженнями не наділений відділ контролю за розрахунковими операціями в сфері готівкового обігу ДПА в Харківській області. З матеріалів справи вбачається, що направлення на перевірку були видані ДПА в Харківській області, Харківська ОДПІ у Харківській області не видавало перевіряючим направлення, а тому суд першої інстанції вважає, що перевіряючі проводили перевірку без належним чином оформлених повноважень (посвідчень) на перевірку.
Проте з таким висновком не погоджується колегія суддів з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції виконують функції, передбачені ст.8 цього Закону, крім функцій, зазначених у п. 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також у пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.
Пунктом 1 ст. 8 вищевказаного Закону передбачено, що ДПА України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу ДПА та ДПІ, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Тобто Законом закріплено за Державними податковими адміністраціями в областях функцію контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків, реалізація вказаної функції здійснюється шляхом проведення перевірок.
Щодо рішення Харківської ОДПІ у Харківській області НОМЕР_1 від 21.08.2006 р. про застосування фінансових санкцій в частині застосування санкцій за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” колегія суддів зазначає, що ст. 3. Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Пунктом 9, 13 ст.3 Закону зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності, який використовує РРО, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, а також забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
В ході перевірки перевіряючими було встановлено незастосування реєстратора розрахункових операцій та невидача розрахункового документу встановленої форми, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО та невиконання щоденного друкування фіскальних звітних чеків і незабезпечення їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, чим порушено п.1, п.2, п.9, п.13 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Позивачем фактично оскаржувались дії співробітників ДПА щодо порядку проведення перевірки, а не самі порушення встановлені під час перевірки.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що висновки місцевого господарського суду про наявності підстав для задоволення позову є необґрунтованими, оскільки дані висновки не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства. Постанова місцевого господарського суду прийнята при не повному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції колегія суддів приходить до переконливого висновку про відмову в задоволенні позову із зазначених вище підстав, оскільки посадові особи податкового органу при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваного рішення діяли в межах своїх повноважень і не перевищили їх.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ст.198, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Харків задовольнити.
Постанову господарського суду Харківської області від 21.02.2007 року по адміністративній справі №АС-04/493-06 скасувати та прийняти по справі нову постанову.
У задоволенні позову Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Хорошево Харківського району Харківської області про визнання недійсним рішення Харківської ОДПІ у Харківській області НОМЕР_1 від 21.08.2006 р. про застосування фінансових санкцій в частині застосування санкцій за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу №АС-04/493-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді В. Олійник
Т. Кравець
О. Істоміна