АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц -5945/ 2009 Головуючий в 1-й інстанції –Багрова А.Г. Категорія - 32 Доповідач – Григорченко Е.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого – Костюченко Н.Є.
суддів –Григорченка Е.І., Кочкової Н.О.
при секретарі – Панченко Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі про перерахунок щомісячних страхових виплат, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВВД ФССНВВПЗ України в м. Нікополі, де просив перерахувати щомісячні страхові виплати.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 17.03.1994 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, про що був складений Акт Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 03.04.1994 року.
Згідно висновку МСЕК від 13.02.1997 року позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності безстроково.
В жовтні 2005 року його особисту справу передано до ВВД ФССНВВПЗ України в м. Нікополі для продовження щомісячних виплат, сума якої на момент передачі складала 33,75грн.
На цей час, після щорічних перерахунків відповідачем, сума страхової виплати складає 96,60грн., однак він не згоден з таким розміром страхової виплати та вважає, що при нарахуванні страхових виплат повинна бути врахована мінімальна заробітна плата.
Відповідач позовні вимоги не визнав.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.08.2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, де ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду – скасуванню, з постановлянням нового рішення по справі, згідно п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності безстроково, та на даний час йому виплачується щомісячна страхова виплата у розмірі 96,60 грн. Розмір страхової виплати позивачу встановлений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» від 27.04.2007 року №24 та постанови ВВД ФССНВВПЗ України в м. Нікополі № 1034 від 19.03.2007 року, виходячи з відкорегованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат відповідно до частки від середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що розмір щомісячної страхової виплати ОСОБА_1, встановлений відповідно до чинного законодавства.
Між тим, з висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 592 гривні, з 1 квітня - 605 гривень, з 1 липня - 607 гривень, з 1 жовтня - 626 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі, однак не враховані зазначені вимоги Основного Закону України.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне, апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, зобов’язавши ВВД ФССНВВПЗ України в м. Нікополі провести перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1, починаючи з 07.02.2008 року, з дня звернення до суду, виходячи з розміру прожиткового мінімуму 470 грн., з врахуванням відповідних коефіцієнтів коригування підвищення щомісячної страхової виплати.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2009 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі провести перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 починаючи з 07 лютого 2008 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму 470 грн., з врахуванням відповідних коефіцієнтів коригування підвищення щомісячної страхової виплати.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
СУДДІ: