ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2009 року справа № 2а-13819/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя БукінаЛ.Є.
при секретарі судового засідання: Росітюк Є.В.
за участю представника позивача: Хандучко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Інекс»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені , -
ВСТАНОВИВ :
20 жовтня 2009р. до суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому позивач просить стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Інекс» на свою користь адміністративно-господарські санкції у розмірі 4527,30 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 247,52грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції за нездійснення працевлаштування інвалідів.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився. Відповідач заперечення на позовну заяву не надав. Відповідно до ст.35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі надіслана на адресу відповідача, що вказана у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду з відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Всупереч вимогам ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника відповідача, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про час та місце розгляду судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі – Закон) п ідприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача у 2008 році становила 11 осіб.
Виходячи із вищенаведеного, відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 11 осіб, зобов’язаний забезпечити встановлення нормативу 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків, у тому числі про робочі місця для інвалідів. Така інформація подається у формі звіту № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», що затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. № 420.
Відповідно до листа Жовтневого районного центру зайнятості м.Дніпропетровська від 22.06.2009 № 737 ТОВ фірма «Інекс» звіт за формою № 3-ПН, не подавало (а.с.6).
Згідно до ч.1 ст.20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Відповідач подав Позивачу звіт за формою № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42, у якому самостійно обрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування у 2008 році в розмірі 4527 грн. 30 коп. (а.с.4).
Відповідно до ч.4 статті 20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу для працевлаштування інвалідів.
Таким чином, Відповідач повинен був сплатити зазначену суму до 15.04.2009 року.
Як вбачається із ч.2 ст.20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Розмір пені становить 247,52 грн., що підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2009 по 14.10.2009 року (а.с.5).
Оскільки в добровільному порядку Відповідачем адміністративного-господарські санкції та пеня не сплачені, утворилась заборгованість у розмірі 4774,82 грн.
За викладених вище обставин та відповідних доказів суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний – задовольнити повністю .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Інекс» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 4527,30 грн. (чотири тисячі п’ятсот двадцять сім грн. 30 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Інекс» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкції у розмірі 247, 52 грн. (двісті сорок сім грн. 52 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 01.12.2009р.
Суддя Л.Є. Букіна