а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17 листопада 2009 р.       Справа № 2-а-4198/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Балан Марині Анатоліївні,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Сидорова Олексія Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_3 до начальника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області Онуфрійчука Станіслава Станіславовича про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

29 вересня 2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до начальника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області (РУ Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області)      Онуфрійчука С.С. про визнання протиправним та скасування наказу від 10 липня 2009 року №17-о Про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Зазначала, що за невиконання посадових та службових обов’язків, а саме: відсутність контролю за виконанням розпорядчих документів Державної податкової адміністрації України (ДПА України) й Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (ДПА у Вінницькій області) та несвоєчасне виконання контрольного завдання до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (Департамент САТ ДПА України) їй, як начальнику відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів оголошено догану.

Посилаючись на те, що по-перше, посадові та службові обв’язки нею не порушувалися, оскільки керівництво спільною робочою групою регіонального рівня не входить до її прямих посадових та службових обов’язків як начальника відділу за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області; по-друге, на час винесення оскаржуваного наказу вона звільнена із посади заступника начальника РУ Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області і призначена лише на посаду начальника відділу, що за номенклатурою посад та відповідно до Листа заступника Директора Департаменту САТ ДПА України позбавляє можливості здійснювати керівництво робочою групою; по-третє, посадова особа ДПА України у Вінницькій області, який контролює виконання наказу про створення спільних робочих груп із проведення перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку спирту і алкогольних напоїв, не звертався із поданням про притягнення її до дисциплінарної відповідальності до органу, який відповідно до частини першої статті 147-1 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) має повноваження щодо застосування такого стягнення; по-четверте, інформацію про результати роботи членів робочої групи координатори керівнику робочої групи вчасно не подали, про що письмово повідомлено відповідача, а також посилаючись на те, що є заступник керівника робочої групи ОСОБА_5, член робочої групи ОСОБА_6, які повинні виконувати покладені завдання та здійснювати контроль у відсутність керівника, - просила визнати наказ таким що порушує її права, а відтак, скасувати.    

Ухвалою суду від 01 жовтня 2009 року відкрито провадження й адміністративна справа призначення до розгляду.

В минулих судових засіданнях позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу докази.

02 листопада 2009 року, до початку судового засідання, через канцелярію суду (вхідний №17286) від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву (а.с. 42-45) та витребовувані ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року документи.

Також в минулому судовому засіданні відповідач та його представник вимоги    ОСОБА_3 не визнали. Додатково пояснили, що відповідальність за узагальнення інформації про результати роботи спільної робочої групи регіонального рівня та інформування керівника робочої групи центрального рівня, відповідно до спільного наказу ДПА України у Вінницькій області, управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (УМВС України у Вінницькій області), Вінницької митниці, Контрольно-ревізійного управління України у Вінницькій області (КРУ України у Вінницькій області) від 21 травня 2007 року №129/270/270/93 Про створення спільних робочих груп із проведення перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку спирту і алкогольних напоїв, покладено на керівника робочої групи регіонального рівня, яким безпосередньо є позивач –ОСОБА_3 Цей наказ є чинним і зміни щодо призначення другого керівника до нього не вносилися.

Також пояснили, що притягати до дисциплінарної відповідальності особу повноважний той орган, який її призначив, а оскільки посадова особа ДПА у Вінницькій області не була проінформована керівником робочої групи ОСОБА_3 про пропущення термінів виконання контрольного завдання, а навпаки, вона повідомила начальника РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області, то він і повноважний притягти її до даного виду відповідальності без такого подання.

Крім того, за два дні до встановленого терміну узагальнення та інформування спільної робочої групи центрального рівня про результати роботи, позивач знаходилась на робочому місці, а відтак повинна виконати покладене на неї завдання самостійно, а не перекладати обов’язки на свого заступника.  

У відкритому засіданні 17 листопада 2009 року, суд заслухав пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, повно, всебічно, об’єктивно дослідив матеріали справи та надав їм юридичну оцінку.

Зокрема, суд встановив, що відповідно до штатного розпису начальником РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області є Онуфрійчук С.С., його заступниками станом на травень 2007 року були ОСОБА_7 та ОСОБА_3

В той же час, позивач призначена начальником відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

З метою забезпечення взаємодії та координації роботи органів виконавчої влади з питань посилення контролю за виробництвом та обігом спирту і алкогольних напоїв, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зменшення тіньового обігу цієї продукції та забезпечення стабільних і в повному обсязі надходжень до бюджету податків і зборів, удосконалення законодавства у зазначеній сфері наказом ДПА України, Міністерства внутрішніх справ України (МВС України), Державної митної служби України (ДМС України), Контрольно-ревізійного управління України (КРУ України) від 08 травня          2007 року №282/148/381/98 Про створення спільних робочих груп із проведення перевірок суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку спирту і алкогольних напоївзатверджений склад спільної робочої групи центрального рівня.

Листом заступника директора Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України від 14 травня 2007 року №740/32-0517 зобов'язано начальників регіональних управлінь Департаменту САТ ДПА України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі створити спільні робочі групи регіонального рівня (а.с. 19).

На виконання зазначеної вказівки спільним наказом ДПА України у Вінницькій області, УМВС України у Вінницькій області, Вінницької митниці, КРУ у Вінницькій області від       21 травня 2007 року №129/270/270/93 Про створення спільних робочих груп із проведення перевірок суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку спирту і алкогольних напоївзатверджений склад спільної робочої групи регіонального рівня  (а.с. 12).

Пунктом 5 даного наказу керівництво спільною робочою групою регіонального рівня  покладено  на заступника начальника -  начальника відділу  контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області ОСОБА_3

Пунктом 6 –контроль за виконанням наказу покладено на: від ДПА у Вінницькій області - заступника голови ДПА України у Вінницькій області Назарука С.М.; від УМВС України у Вінницькій області - заступника начальника ВДСБЕЗ МВС України у Вінницькій області Мороза О.П.; від КРУ у Вінницькій області - заступника начальника КРУ у Вінницькій області Семенюка О.Ю.; від Вінницької митниці - начальника організаційно-контрольного відділу Вінницької митниці Антеменюка А.А.

Додатком №1 до спільного наказу затверджено склад спільної робочої групи регіонального рівня, а додатком №2 –план спільних контрольно-перевірочних заходів щодо контролю за виробництвом та обігом спирту і алкогольних напоїв, в тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зменшення тіньового обігу цієї продукції та забезпечення стабільних і в повному обсязі надходжень до бюджету податків і зборів на І-ІІІ квартали 2007 року (а.с. 13).

В подальшому, у зв’язку із зміною посадових осіб задіяних структур, до наказу вносилися зміни.

Зокрема, наказом від 20 травня 2008 року №132/244/264/100 пункт 2 викладено в такій редакції: координацію роботи покласти від ДПА у Вінницькій області –на першого заступника голови ДПА України у Вінницькій області Назарука С.М.; від УМВС України у Вінницькій області –на заступника начальника ВДСБЕЗ МВС України у Вінницькій області Мороза О.П.; від КРУ у Вінницькій області –на заступника начальника КРУ у Вінницькій області Вахновську О.В.; від Вінницької митниці –на начальника організаційно-контрольного відділу Вінницької митниці Антеменюка А.А. Таким же чином внесені зміни і до пункту 6 наказу та додатку №1 щодо складу спільної робочої групи регіонального рівня (а.с. 14).

Відповідно до пункту 2 наказу від 10 лютого 2009 року №27/52/59/11 Про внесення змін до спільного наказу ДПА України у Вінницькій області, УМВС України у Вінницькій області, Вінницької митниці, КРУ у Вінницькій області від 21 травня 2007 року №129/270/270/93 із змінами, внесеними спільним наказом від 20 травня 2008 року №132/456/264/100, редакція якого була чинною на момент винесення оскаржуваного наказу, координація роботи спільної робочої групи покладена: від ДПА України у Вінницькій області - на заступника голови ДПА у Вінницькій області Медвідя О.Є.; від УМВС України у Вінницькій області - на заступника начальника ВДСБЕЗ МВС України у Вінницькій області Мороза О.П.; від КРУ у Вінницькій області - на першого заступника начальника КРУ у Вінницькій області Вахновську О.В.; від Вінницької митниці - на начальника організаційно-контрольного відділу Вінницької митниці Антеменюка А.А. (а.с. 17).

Як визначено пунктом 7 Плану спільних контрольно-перевірочних заходів, що є додатком №2   до наказу від 20 травня 2008 року №132/244/264/100 Про внесення змін до спільною наказу ДПА України у Вінницькій області, УМВС України у Вінницькій області, Вінницької митниці, КРУ у Вінницькій області від 21 травня 2007 року №129/270/270/93спільна робоча група регіонального рівня повинна надавати до спільної робочої групи центрального рівня узагальнення результатів роботи спільної робочої групи регіонального рівня до 3-го числа місяця наступного за звітним кварталом (а.с. 16).

Наказом начальника РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області від 10 липня     2009 року №17-о, за невиконання посадових та службових обов’язків, а саме: відсутність контролю за виконанням розпорядчих документів ДПА України й ДПА у Вінницькій області та несвоєчасне виконання контрольного завдання до Департаменту САТ ДПА України, начальнику відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ОСОБА_3, оголошену догану.

В обґрунтування наказу відповідачем зазначено, що інформація про результати роботи спільної робочої групи регіонального рівня до 3-го числа кварталу, наступного за звітним   (03 липня 2009 року) узагальнена та своєчасно направлена до Департаменту САТ ДПА України не була, що свідчить про порушення вимог зазначеного вище наказу з боку керівника робочої групи регіонального рівня –начальника відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ОСОБА_3

Підставою наказу зазначено пояснення ОСОБА_3 від 07 липня 2009 року (а.с. 9-10).  

З наказом позивач ознайомлена 13 липня 2009 року, про що свідчить її підпис на погодженні (а.с. 11).

Також судом встановлено, що відповідно до наказу Директора Департаменту САТ ДПА України від 20 травня 2009 року №80-о у зв’язку із затвердженням 16 лютого 2009 року заступником Голови ДПА у Вінницькій області В.Г.Ткачуком штатного розпису РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області на 2009 рік, ОСОБА_3 звільнено з посади заступника начальника управління –начальника відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області в порядку переводу для подальшої роботи в регіональному управлінні (п. 5 ст. 36 КЗпП України) (а.с. 73).

Згідно із наказом в.о. начальника Регіонального управління від 21 травня 2009 року №14-о відповідно до статті 24 КЗпП України, затвердженого 16 лютого 2009 року штатного розпису, вищезазначеного наказу про звільнення, ОСОБА_3 призначено на посаду начальника відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в порядку переведення з посадовим окладом відповідно до штатного розпису (а.с. 74).

З 25 травня 2009 року по 24 червня 2009 року позивач знаходилась у щорічній відпустці відповідно до наказу від 21 травня 2009 року №13-в (а.с. 64).

Після виходу з відпустки, на виконання окремого доручення начальника РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області від 26 червня 2009 року №5/3 ОСОБА_3 30 червня 2009 року перебувала у відрядженні з метою перевірки роботи контрольного поста Літинського відділення Хмільницької ОДПІ на акцизному складі Державного підприємства Уладівський спиртовий заводта пристанційної бази (а.с. 26), що підтверджується також карткою ознайомлення з документом (а.с. 25), заявою (а.с. 24), посвідченням про відрядження (а.с. 23 на звороті), звітом про використання коштів, наданих на відрядження (а.с. 23).

Згідно із посвідченням про відрядження та відповідно до наказу від 02 липня 2009 року №58-к, ОСОБА_3 03 липня 2009 року також знаходилась у відрядженні в с. Бджільна з метою перевірки контрольного поста на акцизному складі Державного підприємства Бджільнянський с/з(а.с. 27).

Відповідно до додатку №1 до спільного наказу від 10 лютого 2009 року №27/52/59/11 Про внесення змін до спільного наказу ДПА України у Вінницькій області, УМВС України у Вінницькій області, Вінницької митниці, КРУ у Вінницькій області від 21 травня 2007 року №129/270/270/93 із змінами, внесеними спільним наказом від 20 травня 2008 року №132/456/264/100, яким затверджено склад спільної робочої групи регіонального рівня, до групи, зокрема, увійшли заступник керівника робочої групи ОСОБА_5 –заступник начальника відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та член робочої групи ОСОБА_6 –старший державний податковий ревізор-інспектор відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області (а.с. 18).

07 липня 2009 року позивач звернулася із службовою запискою на ім’я начальника РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області, у якій зазначила, що 06 липня 2009 року до неї звернулась ОСОБА_6 з приводу допомоги у формуванні та інформуванні спільної робочої групи центрального рівня про результати роботи, відповідно до вимог спільного наказу. Враховуючи нагальну необхідність виконання завдання та завантаженість ОСОБА_6, 06 липня 2009 року вона особисто сприяла у виконанні покладених на ОСОБА_6 завдань.

Щодо порушення термінів виконання завдання ОСОБА_6 пояснила, що у зв’язку з вибуттям у відрядження 03 липня 2009 року вона 02 липня 2009 року звернулась за допомогою до заступника керівника робочої групи ОСОБА_5, яким не поставлено до відома керівника робочої групи про ймовірну загрозу порушення термінів виконання, а лише було вжито заходи щодо узгодження перенесення терміну надання інформації до 06 липня        2009 року.

Крім того, враховуючи резолюцію Онуфрійчука С.С. від 07 квітня 2009 року на наказі Департаменту САТ ДПА України від 01 квітня 2009 року №120 Про застосування заходів дисциплінарного впливупро вжиття заходів щодо покращення організації роботи спільної робочої групи, адресованої заступнику начальника ОСОБА_7 та ОСОБА_5,      ОСОБА_3 ініціювала надання належної оцінки діям заступника начальника відділу –заступника керівника робочої групи ОСОБА_5 за порушення термінів виконання вимог спільного наказу (а.с. 21).

Як вбачається із долучених відповідачем до матеріалів справи документів, інформація про проведену роботу спільними робочими групами регіонального рівня узагальнена і за підписом начальника відділу ОСОБА_3 (також наявний підпис й ОСОБА_6.) 06 липня   2009 року направлена директору Департаменту САТ ДПА України Зальотіну М.В. (а.с. 89-90).  

На виконання резолюції начальника РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області від 06 липня 2009 року на супровідному листі №1115/8/32-332 Щодо пропозицій та результатів спільної робочої групи регіонального рівняБеліченко Т.М. та      ОСОБА_6 надано пояснення з приводу порушення термінів виконання контрольного завдання (а.с. 88).

Зокрема, ОСОБА_6 зазначила, що 02 липня 2009 року заступник начальника відділу - заступник керівника спільної робочої групи регіонального рівня ОСОБА_5 біля      14 год. повідомив, що зазначене контрольне завдання за II квартал повинна зробити вона. При цьому, член робочої групи зазначила, що до вказаної інформації включаються звіти інших членів спільної робочої групи, а також інформації ДПІ, які приймали участь у перевірках підприємств спиртової та лікеро-горілчаної галузі, щодо виявлених порушень податкового законодавства, штрафних санкцій, та реєстри запитів на проведення зустрічних перевірок. Такої інформації станом на 02 липня 2009 року в РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області не було, що не дало їй можливості виконати розпорядження, про що ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_5 Особисто вона, проконтролювати наявність зазначеної інформації не змогла, так як на той час приймала участь у плановій перевірці ДПІ у Немирівському районі, а також здійснювала позапланову перевірку ДП УГК fта 03 липня 2009 року знаходилась у відрядженні в м. Немирові.

06 липня 2009 року заступник начальника відділу - заступник керівника спільно робочої групи регіонального рівня ОСОБА_5 повідомив що інформацію керівнику щодо проведеної роботи, на виконання вимог спільного наказу від 08 травня 2007 року №282/148/381/98  необхідно надати до 13 год цього дня. Відтак, ОСОБА_6 поставила до відома керівників спільної робочої групи регіонального рівня ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про те, що зібрати відповідну інформацію і відправити зведену інформацію до вище зазначеного терміну не встигне, оскільки має інші контрольні завдання.

Враховуючи, що така інформація в 2008 році надавалась спільно з керівником групи регіонального рівня ОСОБА_3, то вона звернулась до позивача за допомогою              (а.с. 84-85).

Також, на усний запит пояснення відібранні і у ОСОБА_5, який зазначив, що відповідно до спільного наказу від 08 травня 2007 року відповідальність за узагальнення інформації покладена на керівника робочої групи, тобто ОСОБА_3

ОСОБА_3 була на роботі після відпустки 26 червня 2009 року, 01 липня 2009 року,       02 липня 2009 року.

Не дивлячись на це він як заступник начальника відділу через ОСОБА_6 о        16 год. 35 хв. 02 липня 2009 року нагадав позивачу про ситуацію з її контрольним завданням. Проте, вона проігнорувала цю інформацію з різними доводами на його адресу, мотивуючи тим, що підлеглі не можуть інформувати її як начальника (а.с. 86-87).

На підставі отриманих пояснень, начальником РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області винесено оскаржуваний наказ.    

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з того, що згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зміст прав і свобод громадянина у сфері публічно-правових відносин, на захист яких спрямовується діяльність адміністративного судочинства, визначається Конституцією України, спеціальними законами, а інтерес у цій сфері підлягає захисту, якщо є правовим. При цьому судам необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес), в якому Суд зазначив, що інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється  на спори з приводу прийняття громадян на публічну  службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

За визначенням, наведеним у пункті 15 частини першої статті 3 КАС України, під публічною службою розуміється діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Так, за змістом статті 1 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ Про державну службудержавна служба –це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують зарплату за рахунок державних коштів.

Чинне законодавство не містить визначення діяльності на державних політичних посадах, а тому при віднесенні служби за цим різновидом до державної, тобто публічної, можливе, якщо це: професійна діяльність осіб, які її обіймають; здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів; за змістом полягає у виконанні завдань і функцій держави; оплачується з державних коштів.

Частинами першою, третьою  статті 4 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ Про державну податкову службу в Україніпередбачено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статті 15 цього Закону посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання. Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, розмір надбавок за звання затверджуються Кабінетом Міністрів України. Посадовим особам і працівникам органів державної податкової служби видається службове посвідчення, зразок якого затверджує Державна податкова адміністрація України.

Таким чином суд зазначає, що у зв'язку з тим, що органи  Державної податкової адміністрації України є державними органами виконавчої влади, Державна податкова адміністрація у Вінницькій області є територіальним  органом ДПА України, який утворюється  ДПА України і йому підпорядковується, то служба в  ДПА у Вінницькій області відноситься до публічної служби.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 була працівником РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області та посадовою особою органу державної  податкової служби із спеціальним званням радник податкової служби ІІ рангуз 11 травня 2009 року.

Отже, служба ОСОБА_3 в  ДПА у Вінницькій області була публічною, а вона, відповідно, мала статус особи як публічного службовця, тому спір з приводу визнання протиправним та скасування наказу начальника РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області про притягнення  позивача до дисциплінарної відповідальності підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Перевіряючи законність та обґрунтованість наказу начальника РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області від 10 липня 2009 року №17-о про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у виді догани, суд зазначає наступне.

Відносини публічної служби є  предметом конституційного та адміністративного права. Підстави виникнення, проходження, припинення служби визначені законодавством, а не трудовою угодою, і тому спори за участю публічних службовців повинні розглядатись за нормами спеціальних законів. У разі відсутності відповідних положень у конституційному та/або адміністративному законодавстві суд може додатково застосувати трудове законодавство, якщо така можливість передбачена у спеціальному законі.

Відповідно до абзацу 2 пункту 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються положення, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то необхідно субсидіарно застосовувати законодавство про працю, зокрема КЗпП України.

Так, відповідно до статті 13 Закону України Про державну податкову службу в Україні, посадові особи органів державної податкової служби зобов’язанні дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов’язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Отже, виходячи з наведеного положення, а також того, що будь-які спеціальні акти щодо проходження служби в податкових органах та стосовно дисциплінарної відповідальності працівників податкових органів  відсутні, то регулювання трудових правовідносин у процесі проходження служби, порядок застосування дисциплінарних стягнень та процедура звільнення працівників податкової служби регулюється КЗпП України.

Правовою підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарне правопорушення (проступок), сутність якого полягає в невиконанні або в неналежному виконанні працівником покладених на нього трудових чи службових обов'язків.

Суб'єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина - певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дії і їх шкідливих наслідків у формі умислу і необережності: працівник не може бути визнаний винним, якщо він об'єктивно не міг належно виконати роботу внаслідок недостатньої кваліфікації або коли власник не створив для цього належні умови.

Об'єктивну сторону дисциплінарного проступку становить протиправна поведінка суб'єкта, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права.

Загальною підставою для застосування дисциплінарних стягнень є, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків, що проявились в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

При вирішенні спорів щодо обґрунтованості притягнення публічних службовців до дисциплінарної відповідальності слід виходити з того, що відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями визначаються виключно законами України.

Чинне законодавство не містить єдиного поняття дисциплінарного правопорушення (проступку).

Тому необхідно виходити з положень частини першої статті 14 Закону України Про державну службу, в якій зазначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Наслідком вчинення дисциплінарного проступку є застосування заходів дисциплінарної відповідальності, види якого дійсно визначаються виключно законами.

КЗпП України визначено два види дисциплінарних стягнень: догана та звільнення. Перелік дисциплінарних стягнень загального характеру є вичерпним.

У законодавстві про працю немає обмежень щодо підстав та періодичності застосування догани як дисциплінарного стягнення.

З пункту 22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових споріввбачається, що при розгляді справ, пов'язаних з накладенням дисциплінарного стягнення судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало підставою для його накладення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при застосуванні стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Таким чином, необхідно проаналізувати притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності по вказаним положенням.

Зокрема, відповідно до статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення.

Право вибору конкретного виду дисциплінарного стягнення належить роботодавцю.

Доречно зауважити, що застосування дисциплінарного стягнення є правом, а не обов'язком роботодавця. Він може обмежитись розмовою або усним зауваженням щодо працівника. Застосовуючи такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення, необхідно враховувати, що воно допускається лише у випадках, прямо передбачених КЗпП України (ст. 40).

Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України визначено порядок застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавцю слід зажадати від порушника письмові пояснення. Відмова працівника дати письмове пояснення не є підставою неможливості застосування роботодавцем дисциплінарного стягнення.

Суд  підкреслює, що відповідно до цієї статті, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Накладення дисциплінарного стягнення оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця та повідомляється працівникові під розписку. Строк повідомлення не встановлений КЗпП України, однак Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядкувизначено триденний строк повідомлення працівника з моменту підписання наказу.

Працівник має право оскаржити застосування до нього заходів дисциплінарного стягнення, якщо вважає таке застосування неправомірним. Недотримання роботодавцем гарантій працівника при накладенні на нього дисциплінарного стягнення (належні правові підстави притягнення до відповідальності; належний суб'єкт; вичерпний перелік дисциплінарних стягнень; законодавче врегулювання порядку накладення дисциплінарного стягнення) має правовим наслідком визнання судом незаконності накладення дисциплінарного стягнення.

Отже, проаналізувавши наведені правові норми, встановлені фактичні обставини справи суд не встановив допущення відповідачем формальних порушень порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Зокрема, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №825100,               21 березня 2007 року Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у Вінницькій області зареєстроване як юридична особа.

Регіональне управління внесено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, а його керівником затверджено ОСОБА_4.

Згідно із Положення про регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Вінницькій області, затвердженого директором Департаменту 14 березня 2007 року, основними завданнями регіонального управління є контроль за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів; організація роботи зі зберігання, продажу, обліку і використання марок акцизного збору на алкогольні напої і тютюнові вироби, контроль за додержанням правил маркування та наявністю на алкогольних напоях та тютюнових виробах марок акцизного збору, під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі ними; здійснення перевірок роботи представників органу ДПС на акцизних складах підприємств –виробників спирту та лікеро-горілчаної продукції.

Відповідно до пункту 4.5 цього Положення, начальник несе відповідальність за виконання покладених на регіональне управління Департаменту завдань і відповідає за якісне та своєчасне виконання працівниками своїх посадових обов’язків та доручень керівництва Департаменту.

Такі обставини обумовлюють визначення ОСОБА_3 відповідачем безпосередньо начальника РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області.  

Крім того, відповідно до частини першої статті 104 КАС з адміністративним позовом до суду у спорах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 17 КАС, може звернутися: особа, яка претендувала на посаду відповідного службовця, але не була призначена на неї; особа –публічний службовець, яка вважає, що органом, з яким вона перебуває у відносинах публічної служби, порушено її права, свободи чи інтереси; особа, звільнена з публічної служби, у випадках оскарження припинення служби; суб'єкт владних повноважень у справах про припинення повноважень публічного службовця в разі порушення останнім вимог несумісності.

При цьому, незалежно від того, публічним службовцем чи суб'єктом владних повноважень порушена справа, завдання адміністративного судочинства щодо захисту прав, свобод та інтересів громадян, визначене в частині першій статті 2 КАС, не змінюється, а справа розглядається судом як спір, що виник з приводу прийняття, проходження або звільнення з публічної служби.

ОСОБА_3 призначена на посаду та звільнення з посади заступника начальника –начальника відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області наказами директора Департаменту САТ ДПА України.

Відповідно до номенклатури посад, в подальшому позивач призначена на посаду начальника зазначено відділу наказом в.о. начальника Регіонального управління, а відтак, і дисциплінарне стягнення у вигляді догани було застосоване до ОСОБА_3 на підставі наказу відповідача від 10 липня 2009 року №17-о Про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позивач зазначає, що посадова особа ДПА України у Вінницькій області, яка контролює виконання наказу від 10 лютого 2009 року №27/52/59/11 не зверталась до відповідача з поданням про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Як обґрунтування такої позиції, представником позивача надано для долучення до матеріалів справи копію наказу Департаменту САТ ДПА України від 01 квітня 2009 року №120 Про застосування заходів дисциплінарного стягнення. В даному наказі зазначено, що підставами видання наказу про оголошення догани керівнику спільної робочої групи регіонального рівня в Тернопільській області –заступнику начальника РУ Департаменту САТ ДПА в Тернопільській області, є доповідна записка керівника спільної робочої групи центрального рівня –заступника директора Департаменту САТ ДПА України, службова записка начальника РУ Департаменту САТ ДПА у Тернопільській області, пояснення        (а.с. 67).

Такі посилання позивача не можуть бути підставою для скасування наказу від 10 липня 2009 року №17-о Про притягнення до дисциплінарної відповідальності, так як посадова особа ДПА України у Вінницькій області яка контролює виконання наказу від 10 лютого 2009 №27/52/59/11 не була проінформована керівником робочої групи ОСОБА_3 про пропущення термінів виконання контрольного завдання.

Що стосується посилань позивача, про те, що станом на день видання оскаржуваного наказу вона не могла здійснювати керівництво спільною робочою групою у зв'язку з тим, що була звільнена з посади заступника начальника регіонального управління - начальника відділу, та призначена на посаду лише начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів регіонального управління, на підтвердження яких нею додано службову записку від 21 травня 2009 року на ім'я начальника РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області ОСОБА_4, то слід зазначити таке.

Наведенні твердження не можуть бути оцінені як обґрунтовані, оскільки зміни до спільних наказів ДПА України, МВС України, Держмитслужби України, ГКРУ України від 08 травня 2007 року №282/148/381/98 Про створення спільних робочих груп із проведення перевірок суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку спирту і алкогольних напоїв, та спільного наказу задіяних структур у Вінницькій області від 21 травня 2007 року №129/270/270/93, стосовно призначення іншої особи керівником робочої групи замість ОСОБА_3 не вносилися, тобто фактично вона виконувала обов'язки керівника робочої групи регіонального рівня.

Крім того, слід зазначити, що неможливість позивачем станом на день виконання оскаржуваного наказу здійснювати керівництво спільною робочою групою (за зміною посади відповідно до номенклатури та листа Департаменту САТ ДПА України від 14 травня 2007 року) може вирішуватись в межах оскарження наказу від 21 травня 2007 року №129/270/270/93 про створення спільної робочої групи регіонального рівня та затвердження її складу й плану заходів. Таких доказів суду не надано.

В межах даної справи, досліджено подані сторонами документи, з яких вбачається, що усі документи підписано ОСОБА_3 як керівником спільної робочої групи, що підтверджує фактичне визнання нею виконання цього обов’язку.

Допитаний в судовому засіданні член спільної робочої групи регіонального рівня о/у ВДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_16 пояснив, що до початку засідання групи у березні 2009 року піднімалося питання про неможливість виконання ОСОБА_3 повноважень керівника, оскільки в РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області внесено зміни до штату, щодо скорочення посади заступника начальника, однак до порядку роботи групи включено не було (а.с. 75).

Дійсно, при переведенні ОСОБА_3 з посади заступника начальника регіонального управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів на посаду начальника відділу її посадові та службові обов'язки як керівника робочої групи регіонального рівня не змінились.

Більше того, й у самому наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності  на аркуші про погодження, позивач зазначила: наказ необ’єктивний та з порушенням чинного законодавства і перебуванням виконавця у відрядженні(а.с. 11).

Що ж стосується службової записки ОСОБА_3 від 21 травня 2009 року на ім’я відповідача, то позивачем не доведено факту її подання, в той час, коли представником відповідача об’єктивно заперечено та надано пояснення про те, що з 18 травня по 31 травня 2009 року ОСОБА_4 перебував у щорічній відпустці. На період виконання обов’язків начальника покладено на заступника –ОСОБА_17 (копія наказу про надання відпустки на а.с. 76) .

Що стосується дотримання строків для застосування дисциплінарного стягнення, то днем виявлення проступку позивача було 06 липня 2009 року - дата звернення           ОСОБА_3 із службовою запискою на ім’я начальника РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області, якою вона повідомила про порушення термінів виконання завдання      (а.с. 21). Притягнення відповідачем ОСОБА_3 до відповідальності здійснено шляхом видання відповідного наказу від 10 липня 2009 року, тобто протягом місячного строку, та погодження з іншими особами і доведення його до позивача –протягом встановленого триденного строку.

Наступне, що слід зазначити, це те, що у ОСОБА_3, ОСОБА_6,          ОСОБА_18 відібранні відповідачем письмові пояснення з приводу строків виконання завдання. У випадку їх надання, від роботодавця не вимагається проведення службового розслідування чи перевірки. За результатами розгляду пояснень, начальником РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області застосоване одне дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Однак при обранні виду стягнення відповідач не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Ознакою порушення працівником трудової дисципліни, що може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до 26 червня 2009 року знаходилась у щорічні основній відпустці, а 30 червня 2009 року та 03 липня 2009 року перебувала у  відрядженні, тобто фактично на робочому місці до останнього дня строку виконання завдання, знаходилась два робочі дні.

Відповідно до пункту 3.4 Положення про відділ контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на період відпустки та тривалої відсутності начальника відділу його обов’язки виконує заступник начальника відділу (а.с. 46-52).

ОСОБА_18 є заступником  начальника зазначеного відділу та заступником керівника спільної робочої групи.

З наданих самим же відповідачем матеріалів вбачається, що в акті перевірки усунення недоліків та порушень, виявлених в ході перевірки РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області з питань організації доведення контрольно-перевірочної роботи та повноти застосування фінансових санкцій за 2007-2008 року ДПА у Вінницькій області від 20 липня 2009 року встановлено, що існують випадки, коли керівником цього органу розписуються завдання на безпосереднього виконавця, не ознайомлюючи при цьому керівника підрозділу, що позбавляє керівників підрозділів виконувати завдання, безпосередньо покладені на них (а.с. 53-60).

Надавши пояснення із зазначеного питання, ОСОБА_4 зазначив, що начальник відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ОСОБА_3 за своїм станом здоров'я дуже часто перебувала на лікарняному, і не могла в повному об'ємі виконувати свої службові обов'язки, що призводило до зриву термінів виконання та невиконання взагалі контрольних завдань. З 08 жовтня      2008 року по 25 червня 2009 року ОСОБА_3 була відсутня на роботі більше ніж          120 робочих днів. Внаслідок вищевикладеного вхідна кореспонденція не розписувалась на начальника відділу. Разом з тим, це не вплинуло на виконання функцій та завдань регіонального управління які виконуються в повному обсязі та в зазначені терміни             (а.с. 61-63).

Слід також враховувати і те, що відповідно до пункту 4.1 спільного наказу від 21 травня 2007 року №129/270/270/93, відповідальність за своєчасність надання керівнику робочої групи інформації про результати роботи членів спільної робочої групи, яка необхідна для узагальнення і подання до Департаменту САТ ДПА України, покладена на координаторів.

З письмових пояснень ОСОБА_6, пояснень в судовому засіданні          ОСОБА_3, вбачається відсутність в Регіональному управлінні станом 02 липня          2009 року поданої координаторами інформації, що фактично позбавляло можливості виконати завдання цього дня.

Відповідач про такі обставини не заперечив, будь-яких доказів вхідної кореспонденції, яка стосується координаторів групи, не надав.

За зверненням 06 липня 2009 року (понеділок) ОСОБА_6, ОСОБА_3. сприяла їй у виконанні завдання і цього ж дня узагальнена інформація була направлена до Департаменту САТ ДПА України. Крім того, позивач одразу ж звернулася до начальника Регіонального управління із службовою запискою про порушення строку та належну оцінку за таких обставин діям (бездіяльності) ОСОБА_18

Варто враховувати, що документів на підтвердження зриву виконання завдання, шкідливих наслідків, встановлених вищестоящими органами чи будь-яких інших негативних результатів надіслання інформації через один день встановленого строку, відповідачем не надано і в судовому засіданні не встановлено. Більше того, із пояснень ОСОБА_6 прослідковується вжиття заходів щодо узгодження заступником керівника робочої групи надання інформації керівнику групи центрального рівня до 13 год 06 липня 2009 року.

Слід зазначити і те, що Державною податковою адміністрацією України аналізується робота органів податкової служби, зокрема, належна чи неналежна організація роботи щодо виконання вимог спільного наказу від 08 травня 2007 року №282/148/381/98. У матеріалах справи міститься також акт перевірки з питань організації проведення контрольно-перевірочної роботи та повноти застосування фінансових санкцій за 2007-2008 роки, проведеної у період з 08 липня 2009 троку по 15 липня 2009 року (а.с. 53-60).

Отже, за умови обов’язкової наявності усіх наведених вище складових дисциплінарного правопорушення, відсутність хоча б однієї - виключає застосування і відповідальності.

За таких обставин суд вважає, що прийнятий начальником РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області наказ від 10 липня 2009 року №17-о необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),  нерозсудливо, непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що не кореспондує із відсутністю в оскаржуваному наказі і належних правових підстав притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності.

Судом встановлено, що відповідач, діяв неспіврозмірно, тобто із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді догани за відсутності встановленої вини позивача, що породжує необхідність захисту прав та інтересів позивача в судовому порядку.  

Згідно з частиною другою статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.  

Суд, згідно із статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Таким чином, встановивши, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам до рішень суб’єктів владних повноважень, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України, на думку суду, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб’єкта владних повноважень (посадової особи) права ОСОБА_3 потребують судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування наказу начальника РУ Департаменту САТ ДПА у Вінницькій області про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи, що ОСОБА_3 при звернені до суду шляхом подання позовної заяви понесено витрати по сплаті судового збору, а також те, що її позов до суб’єкта владних повноважень задоволено повністю, то згідно зі статтею 94 КАС України сплочене нею мито у розмірі 3 грн 40 коп. підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 158-163, 167, 186, 254  КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області Онуфрійчука С.С. від 10 липня 2009 року №17-о Про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн 40 коп.

Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено 23.11.2009.

Суддя /підпис/     Чудак Олеся Миколаївна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: