ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2009 року Справа № 2а--5197/09/0870
10 год. 50 хв.
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуша С.М.
при секретарі Святенко О.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідачаПроценко Ю.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтоп»
до:Запорізької митниці
про:визнання нечинним рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтоп»звернулося з адміністративним позовом до Запорізької митниці про визнання нечинним рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів №112000010/2009/000357/1 від 18.06.2009р., посилаючись на те, що відповідачем в порушення норм, встановлених положеннями Митного кодексу України, Порядком декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим постановою КМУ від 20.12.2006 року№1766, Методичними рекомендаціями із застосуванням положень МКУ, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 31.01.2007р. №74, без послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 МКУ, було використано резервний метод визначення митної вартості товарів, який передбачено ст. 273 МКУ, зазначаючи, що в рішенні вказано, що у якості джерел інформації використовувалась наявна у митного органу інформація про вартість операції з подібними (аналогічними товарами), та взагалі не пояснено, чому саме не було застосовано послідовного використання методів №№ 2, 3, 4, 5.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та дала пояснення в обґрунтування позову аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що з причин того, що в установлений строк підприємством не надані необхідні документи та у зв’язку з невідповідністю рівня митної вартості товару імпортованого на митну територію України, митній вартості заявленого до митного оформлення, керуючись положеннями п. 14 Постанови Кабінету міністрів України від 20.12.2006р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», Запорізькою митницею застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів відповідно ст. 273 Митного кодексу України.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.06.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтоп»була заявлена до митного оформлення вантажна митна декларація № 112000002/2009/006214.
У вказаній вантажній митній декларації згідно: зовнішньоекономічного контракту від 18.05.2009р. № FECR09PT з фірмою «Вегkо LLP», Единбург, Шотландія, Великобританія); специфікації від 18.05.09 № 1; інвойсу від 18.05.09 № 274 А був заявлений товар ферохром марки ФХ800А, розмір 10-50 мм, у кількості 52000 кг за ціною 1,05 доларів США за кг, умови поставки СFR-Одеса.
Ст. 265 Митного кодексу України визначено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм.
Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів затверджено постановою КМУ від 09.04.2008р. №339.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару ферохром марки ФХ800А, розмір 10-50мм, у кількості 52000кг за ціною 1,05 доларів США за кг, заявленого до митного оформлення за ВМД 112000010/2009/000357/1, Запорізькою митницею перевірено документи подані для підтвердження митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою КМУ від 20.12.06 № 1766, та проаналізовано рівень митної вартості ідентичних та подібних товарів згідно з ЄАІС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснено.
За результатами проведеного контролю було виявлено той факт, що митна вартість ввезеного товару не відповідає рівню митної вартості аналогічних товарів, імпортованих на митну територію України, у зв'язку з чим та у відповідності з п.11 Постанови КМУ від 20.12.2006 № 1766, були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляцію фірми-виробника товару; відомості з спеціалізованих сайтів мережі Інтернет про що зроблений відповідний запис на звороті декларації митної вартості і ознайомлено представника позивача під підпис.
Представник позивача власноруч написав відповідь «Ознайомлений. Представлені - зобов'язання про представлення платіжного доручення в іноземній валюті №01-15/06 від 15.06.2009, - інформація зі спеціалізованих сайтів мережі Інтернет www.metal-pages.com, www.ferroalloynet.com.
18.06.09 р. представник позивача надав до митниці прайс-лист і зробив відмітку нижче вищезазначених написів: «поданий прайс-лист виробника від 09.04.2009р. Калькуляцію виробника надати немає можливості».
Відповідно до п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766, декларант зобов’язаний подати додаткові документи, визначені у п.11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.
Враховуючи вищевикладене, а також керуючись положеннями ст. 265 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України», митницею було прийняте рішення про проведення митної оцінки на підставі наявних відомостей.
Таким чином, митним органом було здійснено митну оцінку товару заявленого в ВМД від 16.06.09 №112000002/9/006214 з урахуванням цінової інформації ЄАІС ДМСУ у розмірі 52000 доларів США, що відповідає митній вартості 1,21 доларів США за кг. При здійсненні митної оцінки був застосований метод оцінки №6 резервний згідно ст. 273 МКУ - цінова інформація на феросплави, країна виробництва Туреччина, процентний вміст максимально приближений.
Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до п.11 Постанови КМУ № 1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці»декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу». Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Відповідно до п.1. 4 Методичних рекомендацій із застосуванням окремих положень Митного кодексу України, що стосується питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 31.01.07 № 74, якщо митна вартість не може бути визначена відповідно до положень статті 267 «Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)», то вона має бути визначена шляхом послідовного використання методів, передбачених статтями 268 - 273 Митного кодексу України.
У таких випадках відповідно до статті 266 Митного кодексу України проводиться процедура консультацій між митним органом та імпортером.
Як вбачається з пояснень представника відповідача, при прийнятті рішення про визначення митної вартості товару, заявленого позивачем митним органом попередні методи не застосовувались з наступних причин:
Метод 2 не застосований через відсутність цінової інформації щодо ідентичних товарів згідно ст.268 МКУ, відсутній виробник, марка феросплаву.
Метод 3 не застосований через відсутність цінової інформації щодо подібних (аналогічних) товарів згідно ст.269 МКУ, відсутній виробник, марка феросплаву.
Метод 4 та 5 не застосовані через відсутність цінової інформації на ринку виробника, тобто України та на ринку Туреччини відповідно, та необхідних для цього документальних свідчень про всі складові ціни, включаючи вартість сировини, виробництва, пов'язаних з виробництвом витрат (електроенергії, природного газу), прибутку підприємства-виробника, державних податків, транспортних витрат, складських, зарплат працівників, страхування тощо (згідно ст.271 та 272 МКУ).
З урахуванням вищевикладеного митницею було прийнято рішення про застосування шостого методу визначення митної вартості товару (резервного).
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 17 КАС України також визначає компетенцію адміністративних судів, зокрема щодо, спрів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України суб’єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що посадові особи Запорізької митниці при винесенні оскаржуваного Рішення діяли у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, порушення закону, на які посилається позивач, допущенні не були, у зв’язку з чим вимоги позивача про визнання зазначеного рішення нечинним не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі –з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М. Каракуша
Постанову виготовлено в повному обсязі 02 жовтня 2009 року.