справа № 2 – 560/09  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

     3 листопада 2009 р.                                               м. Острог

     Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючого судді   Василевича О.В.

при секретарі            Івчук Є.О.

 за участю позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

 розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,  

  встановив :  

 Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 кошти на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 25 відсотків від заробітної плати щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.    

Посилається в позові на те, що з 16 листопада 2003 року по 8 вересня 2009 року перебувала з відповідачем у шлюбі, вказуючи при цьому, що від спільного подружнього життя у них є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Позивачка мотивує свою позовну заяву тим, що відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає, у зв’язку з чим поставив її та дитину у скрутне матеріальне становище.  

Позивачка в попередньому судовому засіданні позов підтримала повністю та пояснила, що перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у шлюбі, який станом на даний час розірвано. Після розірвання шлюбу малолітній син ОСОБА_5 залишився проживати з нею. Усі обов’язки з утримання та виховання малолітнього сина вона несе самостійно. Відповідач час від часу матеріальну допомогу на утримання сина надає, проте така допомога має нерегулярний характер, в той час як він працевлаштований та має стабільний заробіток.  

Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнав та пояснив, що працює співробітником групи охорони 4 територіального вузолу урядового зв’язку та дійсно перебував з позивачкою у шлюбі, від якого вони мають сина – ОСОБА_3. Після розірвання  шлюбу не заперечував проти того, щоб син залишився проживати з ОСОБА_1, якій він час від часу перераховував грошові кошти на утримання сина, що підтверджується відповідними квитанціями. У зв’язку  тим, що останній раз грошові кошти він перерахував позивачці в жовтні місяці 2009 року, а тому просить здійснювати стягнення починаючи з 1 листопада 2009 року, проти чого позивачка ОСОБА_1 не заперечує.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 08.09.2009р., про що відділом РАЦС Острозького РУЮ Рівненської області в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 60 та підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ГЮ № 026205 від 08.09.2009р.  

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 11.05.2005р. відділом РАЦС Острозького РУЮ Рівненської області, ОСОБА_4 народився 18.04.2005р., а його батьками є відповідач ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1.

Відповідно до заяви про переказ готівкових коштів ОСОБА_2 останній платіж здійснив на користь ОСОБА_1 27 жовтня 2009 року в розмірі 450 грн., що підтверджується відміткою банку.  

Згідно з ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.    

У відповідності до ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом.

Виходячи з того, що відповідач надає матеріальну допомогу на утримання сина, проте не систематично, а тому суд вважає вимоги позивачки обґрунтованими.

При цьому суд враховує, що відповідач працездатний, може працювати та сплачувати аліменти на утримання дитини. Обставин, які можуть бути враховані судом при визначенні меншого розміру аліментів відповідачем не надано.  

З врахуванням обставин справи суд приходить до висновку, що відповідач повинен сплачувати щомісячно аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 25 відсотків від заробітної плати, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 1 листопада 2009 року  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.180 - 183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 57-58, 208, 209, 212, 215 ЦПК України, суд -

вирішив :  

 Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 25 відсотків заробітної плати, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.11.2009р. і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.  

  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області  через Острозький районний суд Рівненської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.  

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

  Суддя Острозького районного суду                          Василевич О.В.